Постанова № 23796979, 23.04.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2012 р. Справа № 5004/1691/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Василишин А.Р. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Божкова О.М.

від відповідача - Красуцька Ж.М.

від третіх осіб - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Відкритого акціонерного товаритсва "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" на рішення господарського суду Волинської області від 11.10.11 р. у справі № 5004/1691/11

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області

до Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"

треті особи на стороні позивача 1) Головне управління МНС України в Волинській області

2) Управління з питань надзвичайних ситуацій Волинської обласної державної адміністрації

про визнання договору про безооплатне зберігання будівлі цивільної оборони укладеним

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.10.2011р. у справі №5004/1691/11 (суддя Сур'як О.Г.) позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області до Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" за участю третіх осіб на стороні позивача Головного управління МНС України в Волинській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій Волинської обласної державної адміністрації про визнання договору про безооплатне зберігання будівлі цивільної оборони укладеним -задоволено.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 11.10.2011р. у справі №5004/1691/11 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 11.10.2011р. у справі №5004/1691/11 та прийняти нове рішення яким в задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області до ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат»про визнання договору про безоплатне зберігання будівлі цивільної оборони укладеним - відмовити.

В апеляційній скарзі та в додаткових поясненнях до апеляційної скарги Відкрите акціонерне товариство "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" посилається на ту обставину що, відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов 'язковим для неї.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов 'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єкті господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованої органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрі України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативне правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальний порядок укладання господарських договорів передбачений статтею 181 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 187 цього ж Кодексу спори, що виникають при укладанні, господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються, судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір, на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Беручи до уваги наведені приписи чинного законодавства, обов'язковою умовою щодо спонукання в судовому порядку укласти господарський договір є, зокрема, обов'язковість для сторін укладення договору.

3гідно з ч.ч.1, 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Аналогічний припис містить ст. 638 ЦК України.

Із змісту договору, який господарський суд Волинської області визнав укладеним, та наведеного вище випливає, що в договорі відсутні дві його істотні умови, а саме дійсна вартість та технічний стан об'єктів, що передаються на зберігання, щодо яких обов'язково повинна бути досягнута згода, внаслідок чого договір не може вважатися укладеним, що також підтверджується судовою практикою, а саме: постановою Вищого господарського суду України від 20 квітня 2011 року у справі №20/55д/10 (додається до пояснень), ухвалою Вищого господарського суду України від 04 липня 2011 року у справі №20/55д/10 (додається до пояснень), постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01 лютого 2011 року у справі №20/55д/10.

Також судом та позивачем не взято до уваги, що ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат»знаходиться в процесі банкрутства (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців додається до пояснення) та не має фінансової можливості утримувати зазначене майно, та оплачувати охоронні послуги, що тягне за собою значні витрати, про що товариство повідомляло Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області у своєму листі №679/01 від 30 вересня 2011 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2012р. у даній справі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи, та надала пояснення на обгрунтування своєї позиції. Вважає рішення господарського суду Волинської області від 11.10.2011р. у справі № 5004/1691/11 є незаконним та необгрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Представник позивача заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала пояснення в обгрунтування своєї позиції. Вважає рішення господарського суду Волинської області від 11.10.2011р. у справі № 5004/1691/11 законним та обгрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання апеляційної інстанції, 23.04.2012 р. представники третіх осіб на стороні позивача не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу Фонду держмайна України від 23.06.97р. №5 ДП "Про прийняття рішення щодо приватизації об'єкта" проведено приватизацію Луцького картонно-руберойдового заводу, м.Луцьк, вул Карбишева, 3, код 00292652. 04.06.98р. головою Фонду державного майна України затверджено План приватизації майна Луцького картонно - руберойдового комбінату, у відповідності до якого визначено об'єкти, які не підлягали приватизації.

До статутного капіталу ВАТ «Луцький картонно - руберойдовий комбінат» не увійшло та залишилось на балансі даного підприємства державне майно: будівля цивільної оборони - сховища №04057, інженерно-технічне та спеціальне обладнання до нього: система герметизації - 1 шт., система вентиляції і водопостачання - 1 шт., система вентиляції - 1шт., вентилятори електроручний - 3 шт., ліфт грузовий Н 3,2 - 1 шт., радіостанція «карат»2Н-2 шт. Перебування указаного майна на балансі ВАТ «Луцького картонно - руберойдового комбінату» підтверджується даними Відомості розподілу основних засобів по підрозділах та групах (бухгалтерський облік - розрахунок №13) по ВАТ «Луцький картонно - руберойдовий комбінат», а також не заперечується сторонами.

Як вбачається з Свідоцтва про реєстрацію потенційно небезпечного об'єкта, виданого НДІ мікрографії МНС України, ВАТ «Луцький картонний - руберойдовий комбінат», м.Луцьк Волинської області, вул. Карбишева, 3, внесено до Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів з присвоєнням йому реєстраційного номера ПНО - 01.07.2004, 002762. Термін дії свідоцтва з 28.03.08р. по 28.03.13р.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Цивільну оборону України» систему цивільної оборони складають: органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях; органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони; служби цивільної оборони тощо.

Згідно із вимогами ст. 8 Закону України «Про цивільну оборону України» керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної оборони і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством.

У відповідності до ст.10 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" наявний фонд захисних споруд використовується для господарських, культурних та побутових потреб у порядку, який визначається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, до відома якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. №253 затверджено Порядок використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, згідно з п.1 якого цей Порядок встановлює вимоги до використання фонду захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, особливості їх реконструкції і подальшого використання у разі зміни власника чи балансоутримувача.

Відповідно до вимог п.3 Порядку забезпечення утримання та збереження функціонального призначення захисних споруд здійснюють їх балансоутримувачі. Утримання захисних споруд здійснюється відповідно до законодавства за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які є балансоутримувачами захисних споруд (далі - підприємства), зокрема - захисних споруд підприємств - за рахунок коштів підприємств, на балансі яких вони перебувають.

Згідно із вимогами п. 4 зазначеного Порядку захисні споруди, за винятком тих, що повинні утримуватись у постійній готовності до використання за призначенням, можуть використовуватися підприємствами для господарських, культурних та побутових потреб (далі - потреби підприємства) за умови забезпечення можливості приведення їх у готовність до використання за призначенням у строк, що не перевищує 12 годин.

Пунктом 25 Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб передбачено, що у разі приватизації (корпоратизації) державних підприємств захисні споруди виключаються з переліку майна підприємства, що підлягає приватизації (корпоратизації), і передаються в установленому порядку його правонаступникові на відповідальне зберігання.

З правонаступником державного підприємства, що приватизується (корпоратизується), державним органом приватизації (засновником) укладається договір про безоплатне зберігання захисних споруд. Форма примірного договору про безоплатне зберігання захисних споруд затверджується МНС за погодженням з Фондом державного майна України.

Зазначена форма примірного договору затверджена наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 25.08.2009 № 582.

13.11.2009 р. Фондом державного майна України було видано наказ №1778, пунктом 2.6. якого начальникам регіональних відділень ФДМУ було доручено забезпечити укладення договорів безоплатного зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), які у процесі приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, але залишились на їх балансі, з урахуванням наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 25.08.2009 № 582.

На виконання зазначених наказів регіональне відділення супровідним листом від 06.07.2011 № 11-03-1134 направило на адресу відповідача договір про безоплатне зберігання будівлі цивільної оборони - сховища №04057, інженерно-технічного та спеціального обладнання до нього - 9 одиниць, який в повній мірі відповідає затвердженій формі примірного договору, та акт приймання-передачі.

Як свідчать матеріали справи відповідач вищезазначений лист отримав 12.07.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 4302700914071.

Згідно ч.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

Відповідно до п. 3, 4 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Згідно ч.3 ст.184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Листом № 637/03 від 06.09.11р. відповідач повернув позивачу без підписання два примірники договору про безоплатне зберігання будівлі цивільної оборони, не надавши своїх заперечень чи розбіжностей щодо умов договору.

В пункті 36 Інформаційного листа ВГСУ від 07.04.2008 р. N 01-8/211 Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України зазначено, що суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. Тому в резолютивній частині рішення, яким задовольняється позов про спонукання укласти договір, слід вказувати на те, що спірний договір є укладеним. А згідно з частиною другою статті 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Доводи апеляційної скарги відповідача у частині, що стосується відсутності законодавчо визначеного обов'язку укладати договір зберігання будівлі цивільної оборони спростовуються наведеними вище положеннями Закону України "Про цивільну оборону України", "Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. №253.

Щодо перебування Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" в процедурі банкрутства апеляційний суд зазначає, що відповідно до положень ст.ст. 22, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" лише після прийняття господарський судом постанови про визнання боржника банкрутом останній зобов'язаний припинити підприємницьку діяльність, що виключає можливість укладення угод, вчинення інших правочинів. Обмеження, встановлені статтями 13, 17 згаданого вище закону, предмета спірної угоди не стосується.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги колегія суддів також приймає до уваги, що статтею 6 Господарського кодексу України встановлено загальні принципи господарювання в Україні, якими є, зокрема, державне регулювання економічних процесів з метою екологічного захисту населення, захисту прав споживача, безпеки суспільства та держави.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин. Згідно ч.3 ст.5 Кодексу здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" на рішення господарського суду Волинської області від 11.10.2011р. у справі №5004/1691/11 - залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №5004/1691/11 повернути до господарського суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.