Постанова № 23796639, 23.04.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.12 Справа № 5015/5362/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Данко Л.С.

Хабіб М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора м. Стрия в інтересах держави в особі Стрийської міської ради за № 32/630вих-12 від 07.03.2012р. (вх. № 552 від 16.03.2012р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2012р.

у справі № 5015/5362/11

за позовом: Прокурора м. Стрия в інтересах держави в особі: Стрийської міської ради

до відповідача-1: ФОП ОСОБА_3

до відповідача-2: ТзОВ СРК «Лідер»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТзОВ «Золота рукавичка»

про звільнення приміщення та повернення майна територіальній громаді м. Стрия,

за участю:

від прокуратури: Рогожнікова Н.Б. (посвідчення №220);

від позивача: ОСОБА_5 -представник (довіреність № 3.17 від 20.09.2011р.); ОСОБА_6 -представник (довіреність № 3.17/3 від 11.01.2012р.);

від відповідача-1: ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_1, виданий 31.08.2000р. Стрийським МРВ УМВС України у Львівській області);

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи: ОСОБА_3 - директор,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.02.2012р. у справі № 5015/5362/11 (головуючий-суддя Фартушок Т.Б., судді Мороз Н.В., Матвіїв Р.І.) в позові відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час розгляду спору діє договір оренди, укладений між позивачем (орендодавець) та третьою особою (орендар), що визнає позивач. Спірна будівля перебуває у володінні третьої особи, а не відповідачів. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні, відповідачі ж набули право на майно на підставі договорів купівлі-продажу, тобто була наявна правова підстава. У мотивувальній частині рішення суд зазначив, що аналогічна позиція викладена в листі Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001р. №01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом»(з подальшими змінами та доповненнями), згідно якого позов про витребування майна, поданий до особи, у незаконному володінні якої це майно раніше перебувало, але у якої воно на момент розгляду справи в арбітражному суді відсутнє, не може бути задоволений, що, однак, не виключає можливості стягнення з цієї особи шкоди, заподіяної нею майну під час перебування останнього у її незаконному володінні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення господарського суду Львівської області від 13.02.2012р. у справі № 5015/5362/11 є незаконним і необґрунтованим. Вказує, що 13.02.2009р. між Стрийською міською радою та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір № 1 купівлі продажу майна комунальної власності: будівель спортивного комплексу в АДРЕСА_1. В подальшому, 15.04.2009р. між ОСОБА_3 та ТзОВ СРК «Лідер»укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна будівель спортивного комплексу в АДРЕСА_1. Проте, рішенням господарського суду Львівської області від 30.09.2010р. договір купівлі-продажу № 1, укладений між Стрийською міською радою та ФОП ОСОБА_3 було розірвано. Крім того, згідно рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.01.2011р. визнано недійсним договір купівлі-продажу від 15.04.2009р., укладений між ОСОБА_3 та ТзОВ СРК «Лідер». В даний час спірне майно являється власністю територіальної громади м. Стрия в особі Стрийської міської ради, але міській раді не повернуто. Фактично його займають та використовують без жодного на це права відповідачі. Добровільно звільнити приміщення, яке належить до комунальної власності м. Стрия, відповідачі відмовляються. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 13.02.2012р. у справі № 5015/5362/11, ухвалити нове рішення, яким зобов'язати відповідачів звільнити приміщення по АДРЕСА_1 та повернути його територіальній громаді м.Стрия.

У письмовому поясненні на апеляційну скаргу позивач зазначає, що не згідний з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду, вважає його незаконним та необґрунтованим. Просить задоволити апеляційну скаргу прокурора м. Стрия.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2012р. введено в склад колегії суддів Хабіб М.І та ОСОБА_7

Відповідач-2 не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.04.2012р.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 13.02.2012р. у справі № 5015/5362/11 з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 13 лютого 2009 року між Стрийською міською радою (продавець) та гр. ОСОБА_3 (покупець) укладено договір № 1 купівлі продажу майна комунальної власності - будівель спортивного комплексу по АДРЕСА_1

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю будівлі спортивного комплексу, а саме: спорткорпус "А-2"загальною площею 641,9 кв.м., басейн "Б-1", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі об'єкт), а покупець зобов'язується прийняти зазначені будівлі спортивного комплексу і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі та зареєструвати право власності на будівлі спортивного комплексу в КП ЛОР «Стрийське міжрайонне БТІ».

Згідно п.2.1 договору покупець зобов'язаний протягом 7 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору внести 157406,60грн. податку на додану вартість за придбаний об'єкт. Покупець зобов'язаний внести решту 787033,00 грн. за придбаний об'єкт протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору, до 13.03.2009р. Термін оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів, до 13.04.2009р., за умови внесення покупцем не менше 50% від ціни продажу об'єкта.

У відповідності до п. 5.4 договору до повного виконання покупцем зобов'язань за цим договором подальше відчуження та передача в іпотеку покупцем об'єкта, що є предметом цього договору, здійснюється з погодженням продавцем, при цьому у випадку відчуження до нового власника переходять всі права та обов'язки покупця за цим договором.

13 лютого 2009 року Стрийська міська рада передала, а ФОП ОСОБА_3 прийняв майно за договором купівлі-продажу № 1 від 13.02.2009р., про що сторонами складено та підписано акт прийому передачі № 1 від 13.02.2009р. на майно комунальної власності «Будівля спортивного комплексу АДРЕСА_1(а.с. 48,т.2).

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.09.2010р. у справі №21/130, яке набрало законної сили, розірвано договір №1 купівлі-продажу майна комунальної власності - будівель спортивного комплексу в АДРЕСА_1 укладений між Стрийською міською радою та ФОП ОСОБА_3 (а.с.17-18, т.1).

Вищевказаним рішенням місцевого господарського суду встановлено, що Стрийська міська рада умови договору виконала належним чином та передала ПП ОСОБА_3 об'єкт нерухомості згідно акту приймання-передачі. Проте, відповідач вимоги договору не виконує, оплати за переданий об'єкт не здійснює, чим грубо порушує умови договору та право позивача на отримання грошових коштів за переданий об'єкт.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В матеріалах справи відсутні і суду не надані докази повернення спірного майна ФОП ОСОБА_3 Стрийській міській раді, у зв'язку з розірванням договору №1 купівлі-продажу майна комунальної власності - будівель спортивного комплексу в АДРЕСА_1

Як встановлено місцевим господарським судом, ОСОБА_3 відчужив спірний об'єкт за договором купівлі-продажу від 15.04.2009р. Товариству з обмеженою відповідальністю спортивно-розважальний клуб «Лідер».

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.01.2011р. визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна будівель спортивного комплексу в АДРЕСА_1 від 15 квітня 2009р., укладений між ОСОБА_3 та ТзОВ СРК "Лідер" та визнано недійсним право власності на нерухоме майно, а саме будівлі спорткомплексу в АДРЕСА_1, яке зареєстроване за ТзОВ СРК "Лідер" 03.08.2009р. згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер запису 452 в книзі 3 (а.с.19-21, т.1).

Даним судовим рішенням встановлено, що в договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 15.04.2009р., укладеного між ОСОБА_3 та ТзОВ СРК "Лідер" не відображено обтяження, зазначене в п. 5.4 договору купівлі-продажу № 1 від 13.02.2009р. лютого 2009 року, що привело до порушень майнових прав ВК Стрийської міської ради. Крім того, в п. 11.1 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.04.2009р., укладеного між ОСОБА_3 та ТзОВ СРК "Лідер" вказано, що відчуження майнового комплексу здійснено за згодою виконкому Стрийської міської ради, що не відповідає дійсності, оскільки ні погоджувального надпису на вказаному договорі, ні будь-яким іншим чином виконавчий комітет Стрийської міської ради не давав згоди на укладення цього договору.

Підставою звернення прокурора м. Стрия в інтересах держави в особі Стрийської міської ради до місцевого господарського суду з даним позовом слугувала відмова відповідачів добровільно звільнити приміщення по АДРЕСА_1, яке належить до комунальної власності м. Стрия.

22 листопада 2011 року прокурор м. Стрия уточнив позовні вимоги (а.с.96-97, т.1) та просив суд зобов'язати відповідачів звільнити приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та повернути майно територіальній громаді м. Стрия.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Частиною 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи встановлено, що 13 лютого 2009 року між Стрийською міською радою (продавець) та гр. ОСОБА_3 (покупець) укладено договір № 1 купівлі продажу майна комунальної власності - будівель спортивного комплексу в АДРЕСА_1

13 лютого 2009 року сторонами складено та підписано акт прийому передачі № 1 від 13.02.2009р. майна за договором купівлі-продажу № 1 від 13.02.2009р.

Рішення господарського суду Львівської області від 30.09.2010р. у справі №21/130, яке набрало законної сили, розірвано договір №1 купівлі-продажу майна комунальної власності - будівель спортивного комплексу в АДРЕСА_1 укладений між Стрийською міською радою та ФОП ОСОБА_3 (а.с.17-18, т.1).

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 2 п.2 ст. 697 ЦК України передбачено, що продавець має право вимагати від покупця повернення товару у разі ненастання обставин, за яких право власності мало перейти до покупця.

Вказана норма, як і в цілому глава 54 ЦК України, регулює відносини, пов'язані з купівлею-продажем товарів (майна).

У правовідносинах купівлі-продажу спірні будівлі спортивного комплексу також є товаром (майном) із притаманним йому правовим статусом.

Оскільки ФОП ОСОБА_3 не виконував умов укладеного між ним та Стрийською міською радою договору купівлі-продажу, своєчасно не здійснив оплати за переданий йому об'єкт комунальної власності, внаслідок чого цей договір було розірвано в судовому порядку, колегія суддів вважає законною та обгрунтованою вимогу прокурора про зобов'язання відповідача-1 повернути спірне майно до комунальної власності територіальної громади м.Стрия, а висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову - помилковими.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_3 відчужив спірний об'єкт за договором купівлі-продажу від 15.04.2009р. відповідачу-2 у даній справі - ТзОВ СРК «Лідер».

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.01.2011р. визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна будівель спортивного комплексу в АДРЕСА_1 від 15 квітня 2009р., укладений між ОСОБА_3 та ТзОВ СРК "Лідер", та визнано недійсним право власності на нерухоме майно, а саме, будівлі спорткомплексу в АДРЕСА_1, яке зареєстроване за ТзОВ СРК "Лідер" 03.08.2009р. згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер запису 452 в книзі 3.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В матеріалах справи відсутні і суду не надані докази повернення спірного майна Стрийській міській раді, незважаючи на розірвання договору №1 купівлі-продажу майна комунальної власності - будівель спортивного комплексу в АДРЕСА_1»та визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна будівель спортивного комплексу в АДРЕСА_1 від 15 квітня 2009р.

Проаналізувавши вищевказані норми цивільного законодавства України, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що з матеріалів справи вбачаються передбачені законом підстави для зобов'язання відповідачів звільнити приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 у м. Стрию, що не було враховано місцевим господарським судом.

Висновок суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про те, що на час розгляду спору будівля спорткомплексу перебувала у володінні третьої особи ТзОВ «Золота рукавичка», а не відповідачів, спростовується вищеописаним актом прийому-передачі №1 від 13 лютого 2009 року, за яким Стрийська міська рада (продавець) передала, а покупець ФОП ОСОБА_3 прийняв майно комунальної власності м.Стрия - будівлю спорткорпусу «А-2»загальною площею -641,9 кв.м та басейн «Б-1»за адресою АДРЕСА_1 вартістю 944439,60грн., придбане згідно договору купівлі-продажу №1 від 13 лютого 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського нотаріального округу №639 ОСОБА_9

На думку колегії суддів, місцевий господарський суд помилково вдався до дослідженя обставин, пов'язаних з орендою будівель спорткомплексу, які виникли між третьою особою у справі ТзОВ ОСК «Золота рукавичка»та Стрийською міською радою на підставі укладеного між ними у 2006 році договору оренди.

Спір у даній справі стосується правовідносин щодо купівлі-продажу вказаного майна, які виникли між позивачем та відповідачем-1 на підставі розірваного в судовому порядку договору купівлі-продажу №1 від 13 лютого 2009 року та між відповідачем-1 і відповідачем-2 на підставі договору купівлі-продажу від 15 квітня 2009р., визнаного судом недійсним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки, наведені в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, тому його слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора м. Стрия в інтересах держави в особі Стрийської міської ради задоволити повністю.

Відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідачів порівну.

Керуючись, ст. ст. 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу задоволити.

Рішення господарського Львівської області від 13.02.2012р. у справі № 5015/5362/11 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задоволити повністю.

Зобов'язати відповідача-1 ФОП ОСОБА_3 та відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю спортивно-розважальний комплекс «Лідер»звільнити приміщення, розташоване в АДРЕСА_1, та повернути його територіальній громаді м. Стрия.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2, і.н.НОМЕР_2, в доход бюджету 42,50грн. державного мита; 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судвого процесу за розгляд позовної заяви в суді першої інстанції; 268,25 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю спортивно-розважальний комплекс «Лідер», м.Стрий, вул.Коссака,9в, код ЄДРПОУ 36418910 в доход бюджету 42,50 грн. державного мита; 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судвого процесу за розгляд позовної заяви в суді першої інстанції; 268,25 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Данко Л.С.

Хабіб М.І.