Постанова № 23796550, 24.04.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.12 Справа № 5015/7117/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді -Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мурська Х.В.

розглянув апеляційну скаргу ПАТ «Концерн Галнафтогаз», м.Львів від 16.02.2012р. Вих.№284/18

на рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2012р.

у справі № 5015/7117/11

за позовною заявою: Прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м.Харків

до відповідача: ПАТ «Концерн Галнафтогаз», м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-1: Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-2: Головне управління держкомзему у Харківській області, м. Харків

про: стягнення збитків в сумі 183 815,36 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Макогон Ю.І. -старший прокурор відділу

від позивача: Грєнков І.В. - представник

від відповідача: Погребняк Д.К. - представник

від третіх осіб 1,2: не з'явився

Прокурору і представникам позивача та відповідача роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2012р., у зв'язку із перебуванням судді Мирутенка О.Л. у відпустці, в склад колегії замість судді Мирутенка О.Л. введено суддю Мурську Х.В.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.02.2012р. у справі №5015/7117/11 (суддя Ділай У.І.) позов задоволено повністю, стягнено із Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз»на користь Харківської міської ради 152264,15грн. збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Крім цього, стягнено із Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз»в доход державного бюджету 1522,64грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз»оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як місцевим господарським судом не повно з'ясовано усі обставини справи, через що суд дійшов невірного висновку та прийняв незаконне рішення, яке просить скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу (вх.№2074 від 26.03.2012р., вх.№2089 від 27.03.2012р.) та додаткових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу (вх.№2709 від 24.04.2012р.) Харківська міська рада спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Інші письмові відзиви та пояснення на адресу суду не надходили.

Враховуючи те, що у відповідності до п.1 ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, а також те, що треті особи у справі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2012р. у справі №5015/7117/11 скасувати, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор Орджонікідзевського району м. Харкова звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, з позовом про стягнення з відповідача: ПАТ «Концерн Галнафтогаз»збитків в сумі 183815,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач використовує земельну ділянку загальною площею 0,2790га по вул.Роганській,160-А у м.Харкові без правовстановлюючих документів, у зв'язку з чим, прокурор та позивач вбачають підстави для відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, під якою розуміється орендна плата, що могла бути сплачена відповідачем в період з 25.06.2010р. по 01.04.2011р. у разі укладення договору оренди землі. В уточненій позовній заяві розмір позовних вимог з 183815,36 грн. зменшено до 152264,15грн., на суму орендної плати, сплаченої в період з 25.06.2010р. по 01.04.2011р орендарем зазначених земельних ділянок, ТзОВ «Екотек»..

Як вірно встановлено судом першої інстанції, земельні ділянки по вул. Роганська, 160 (Орджонікідзевський р-н) площею 0,2401 га та 0,0389 га перебували в оренді ТзОВ «Екотек»згідно договорів оренди землі № 8287/05 та 8286/05 від 02.08.2005 р.

Листами № 4339/03-01 та № 4340/03-01 від 17.12.2007 р. ВАТ «Концерн Галнафтогаз»звернулося до Харківського міського голови із проханням надати в оренду терміном на 25 років земельні ділянки по вул. Роганська, 160-А в межах, передбачених договорами оренди землі № 8287/05 та 8286/05 від 02.08.2005 р.

Рішенням Харківської міської ради № 20/10 від 24.02.2010 р. право користування ТзОВ «Екотек»земельними ділянками площею 0,2401 га та 0,0389 га по вул. Роганська, 160-А припинено за його добровільною відмовою. Договори оренди землі № 8287/05 та 8286/05 від 02.08.2005 р. вирішено вважати такими що припиняють дію з моменту державної реєстрації договорів оренди землі з новим землекористувачем ВАТ «Концерн Галнафтогаз»(п. 4.1. Додатку № 3 до Рішення) (т.1,а.с.25).

Згідно рішення Харківської міської ради № 20/10 від 24.02.2010 р. ПАТ «Концерн Галнафтогаз»надано в оренду строком до 01.02.2015 р. земельні ділянки по вул. Роганська, 160 (Орджонікідзевський р-н) площею 0,2401 га та 0,0389 га (Додаток № 3).

Відповідно до п. 5 вищевказаного рішення, осіб, яким земельні ділянки надано в оренду зобовязано не пізніше ніж у місячний термін з дня прийняття цього рішення звернутися до управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради для оформлення договорів оренди землі.

Однак, всупереч вимогам рішення Харківської міської ради № 20/10 від 24.02.2010 р. відповідач до Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради для оформлення договорів оренди землі не звертався. Використання земельної ділянки загальною площею 0,2790 га по вул. Роганській, 160-А у м. Харкові здійснювалось відповідачем без належних документів, жодних платежів за користування земельною ділянкою відповідач не сплачував. Визначені нормами законодавства документи, які б надавали право ПАТ «Концерн Галнафтогаз»на користування земельною ділянкою у відповідача відсутні.

В підтвердження фактичного використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів (без оформлення договору оренди) та наявність підстав для відшкодування позивачу шкоди у вигляді неодержаної орендної плати прокурор посилається на Акт Управління земельних відносин Харківської міської ради № 1307/11 обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул. Роганській, 160-А від 27.04.2011 р., а також Акт №173 від 25.06.2011 р. комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам затверджено Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 515 від 13.07.2011р. (а.с.14-17).

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1. втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );2. доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки;шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Заявник повинен довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

У даному випадку таким органом є Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області).

У ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" зазначено, що складання актів перевірок дотримання вимог земельного законодавства відноситься до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, але не до повноважень працівників виконавчого органу місцевої ради.

Відповідно до ст.156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вказаний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, в тому числі шляхом прийняття органами місцевого самоврядування рішень з цього приводу.

Згідно зі ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані.

Проте, статтею 156 Земельного кодексу України, на відміну від п.5.1 наведеного вище Порядку, не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як неоформлення правовстановлюючого документу (договору оренди) у строк, встановлений органом місцевого самоврядування.

Таким чином, вказаний пункт Порядку суперечить імперативним приписам п.22 ч.1 ст.92 Конституції України, згідно якої засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України, а не актами органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Сума збитків, яку просить стягнути прокурор на користь Харківської міської ради, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання нею прибутку в результаті випадкового збігу обставин.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Проте прокурор та позивач ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не довели протиправної поведінки відповідача, розміру збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.4 ст.623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Прокурором та позивачем не надано доказів того, що позивач після закінчення 3-місячного строку, встановленого рішенням Харківської міської ради № 20/10 від 24.02.2010р. звертався до відповідача з листом-пропозицією про укладення Договору оренди земельної ділянки, а в разі ухилення - з позовом про спонукання до укладення Договору оренди.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 152264,15грн. необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд визнав встановленими обставини, що мають значення для справи за відсутності належних та допустимих доказів, у зв'язку з чим зробив невідповідні висновки, а також невірно застосував норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а тому, у відповідності до ст. 104 ГПК України є підставою для його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз»задоволено, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на позивача -Харківську міську раду.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд,-

Постановив:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2012р. у справі №5015/7117/11 скасувати.

3. Прийняти нове рішення. В задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції,7. Ідентифікаційний код 04059243) на користь Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз»(79056, м. Львів, вул. Пластова, 1. Ідентифікаційний код 31729918) -1522,65грн. судового збору.

5. На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

6. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

7. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено 25.04.2012р.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мурська Х.В.