Постанова № 23796545, 27.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.12 Справа № 5015/5145/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Данко Л.С.

Дубник О.П.

при секретарі судового засідання Юрчук О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Дім»б/н від 02.12.2011р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.11.2011р. (повний текст рішення виготовлено та підписано 14.11.2011р.)

у справі № 5015/5145/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Дім», м. Львів-Винники

про стягнення 238 973,42 грн.

за участю представників:

від позивача - Чорней О.В., Артим Л.Ф. -представники;

від відповідача -не з'явився.

Повна постанова складена 23.04.2012р.

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2011р. у справі № 5015/5145/11 у зв'язку із перебуванням судді Скрипчук О.С. у відпустці, керуючись п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, введено у склад колегії по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Дім»замість судді Скрипчук О.С. суддю Данко Л.С.

Представникам позивача права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28, Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення та поштовий реєстр (рекомендованої кореспонденції -листів, якими надіслано копії ухвал апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні, а також про відкладення розгляду справи), які є в матеріалах справи.

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судових засіданнях були повідомлені належним чином, явка учасників судового процесу у засідання апеляційного господарського суду обов'язковою не визнавалась; клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи від відповідача суду апеляційної інстанції не поступало, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Дім».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.11.2011 року у цій справі, суддя Деркач Ю.Б., позов задоволено частково; судові витрати покладено на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Дім" на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" 215 799 грн. 93 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 995 грн. 04 коп. заборгованості за реактивну електроенергію, 11 179 грн. 39 коп. пені, 5 195 грн. 48 коп. інфляційних втрат, 2 152 грн. 92 коп. -3% річних, 2 353 грн. 22 коп. державного мита та 232 грн. 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Гал-Дім»подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 07.11.2011р. у цій справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду не відповідає обставинам справи, є необґрунтованим та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також скаржник зазначає, що у зв'язку із зняттям засобів обліку обсягів споживання електроенергії, з жовтня 2010 року по березень 2011 року розрахунок такого споживання проводився позивачем по середньодобовому, виходячи з обсягів споживання за попередній розрахунковий період.

Таким чином, як вказує далі скаржник, єдиною підставою для стягнення боргу в розмірі 215 799,93 грн. заборгованості за спожиту електроенергію став розрахунок спожитої електроенергії, що наданий позивачем. Проте, як вважає скаржник, вказаний розрахунок позивачем проведено невірно, та з нього неможливо встановити реальні обсяги спожитої електроенергії, у зв'язку з цим рішення суду про стягнення заборгованості є незаконним та підлягає скасуванню.

Скаржник також вказує, що судом першої інстанції не враховано факт сплати відповідачем у період з жовтня 2010 року по березень 2011 року суми у розмірі 147 466,92 грн. за спожиту електроенергію, згідно розрахунків, виставлених позивачем.

Позивач в порядку ст. 96 ГПК України подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду Львівської області у цій справі без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Гал-Дім»- без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд встановив наступне.

08 червня 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гал-Дім»(Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 69363 (надалі - Договір) (а.с. 13-24).

Відповідно до умов Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, доказів неналежного виконання позивачем умов договору щодо постачання електричної енергії суду не подано.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 2.3.3. Договору передбачено, що Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 "Порядок розрахунків" та № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Між Постачальником та Споживачем було укладено Додаток № 2 до Договору № 69363 від 08 червня 2007р. "Порядок розрахунків" (а.с. 27, 28).

Відповідно до п. 2 Додатку № 2 до Договору передбачено, що розрахунковим періодом вважаться період з 30 числа попереднього місяця до 29 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов'язань по договору перед позивачем щодо оплати вартості поставленої електричної енергії належним чином не виконав, внаслідок чого у нього, відповідно до розрахунку позовних вимог, за станом на 01.08.2011р. виникла заборгованість у розмірі 219 342,55 грн. за активну електроенергію та 995,04 грн. за реактивну електроенергію.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом при розгляді справи, немає підтвердження наявності боргу відповідача за активну електроенергію у розмірі 3 542,62 грн. при поданні позову та вирішенні спору по суті на підставі поданих доказів, а отже у цій частині позовних вимог у задоволенні позову судом відмовлено.

Відтак, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за активну електроенергію склала суму у розмірі 215 799,93 грн. та за реактивну електроенергію у розмірі 995,04 грн.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача за спожиту активну електроенергію виникла у березні 2011 року.

Нарахування за спожиту електроенергію проводилось відповідно до актів про використану електроенергію, які подані відповідачем за результатами кожного розрахункового періоду.

Відповідно до рахунку за активну електроенергію № 303103/73588-1 за березень 2011 року (а.с. 51) і пояснень позивача відповідачем було спожито 268 369 кВт/год., з яких 71 772 кВт/год - це споживання, виставлене за показниками приладів обліку електричної енергії в березні 2011 року, що наданий відповідачем. Решта спожитої електроенергії, виставленої в рахунку за березень 2011року - це відкореговані нарахування за попередні розрахункові періоди, а саме:

108 640 кВт/год -донарахування за жовтень, листопад, грудень 2010 р.;

48 112 кВт/год -донарахування за січень 2011 р.;

45 008 кВт/год -донарахування за лютий 2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, донарахування за попередні розрахункові періоди було проведено у зв'язку із порушенням обліку Споживача (відповідача) за його листом від 19.10.2010 р. Порушення обліку полягало у знятті пломб з ввідних комірок № 2 та № 5 у зв'язку з виконанням електромонтажних робіт по збільшенню приєднаної та дозволеної до використання потужності (а.с. 59).

Відповідно до Акту № 176621 про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них, підписаного представниками позивача та відповідача, облік електроенергії було відновлено 09.03.2011року (а.с. 61).

Для проведення розрахунків у період порушеного обліку (жовтень 2010 р. -березень 2011 р.) за середньодобове споживання електроенергії було прийнято 1025 кВт/год. Після відновлення обліку по закінченню розрахункового періоду стало можливим визначити реальне середньодобове споживання, яке склало 2577 кВт/год (тобто на 1552 кВт/год більше: 2577 -1025). Відповідно, споживання електроенергії відповідачем за розрахункові періоди до відновлення обліку було відкореговано електропостачальником та включено в рахунок за активну електроенергію за березень 2011 р. Рахунки за активну та реактивну електроенергію скеровано на адресу відповідача листом № 30-01433 від 31.03.2011 року (а.с. 53).

Відповідач направляв позивачу листи з проханням про розтермінування донарахованої суми та гарантійні листи щодо її сплати, які є в матеріалах справи.

Нарахування за спожиту активну та реактивну електроенергію за травень - липень 2011 року проводилось за актами про використану електроенергію, які надавались відповідачем, рахунки отримувались представником відповідача та частково оплачувались.

Доводи та розрахунки відповідача, наведені у доповнені до апеляційної скарги (а.с. 155, 156), спростовуються обставинами справи, зокрема, наведеними у додаткових поясненнях позивача (а.с. 131 -134).

Згідно з ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Відтак, Позивачем згідно перевіреного судом розрахунку позовних вимог нараховано відповідачу пеню за період квітень - липень 2011 року у розмірі 11 179,39 грн. (а.с. 11).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з правильним розрахунком позовних вимог позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати за період квітень -червень 2011 року у розмірі 5 195,48 грн. та три проценти річних за період квітень -липень 2011 року у розмірі 2 152,92 грн. (а.с. 11, 12).

Відтак, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що

позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст.4і ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що Господарським судом Львівської області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відтак, немає підстав для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити рішення Господарського суду Львівської області від 07.11.2011р. у справі № 5015/5145/11 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Дубник О.П.