Постанова № 23796512, 18.04.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

18.04.12 Справа № 5015/5731/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Данко Л.С., Хабіб М.І.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ЗАХІД» на ухвалу господарського суду Львівської області від 06 березня 2012 року у справі №5015/5731/11 за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ЗАХІД»про сплату вартості частини майна та прибутку товариства у зв'язку із виключенням учасника товариства

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області (суддя Довга О.І.) ухвалою від 06 березня 2012 року зупинив провадження у справі №5015/5731/11, надіслав у прокуратуру Львівської області повідомлення в порядку ст. 90 ГПК України та матеріали справи для проведення перевірки.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ЗАХІД»оскаржило означену ухвалу до Львівського апеляційного господарського суду, просить скасувати, як незаконну. Відповідач вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про зловживання ним (відповідачем) процесуальними правами та обов'язками, про умисне невиконання відповідачем ухвал суду - неподання витребуваних судом доказів. При цьому відповідач зазначає, що навіть якщо суд вважає за необхідне надіслати повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратурі про виявлені ним порушення законності, що містять ознаки кримінально-караних діянь відповідно до вимог ст. 90 ГПК України, то суд надсилає про виявлені факти повідомлення, але не вправі зупиняти провадження у справі. Відповідач стверджує, що ухвали господарського суду Львівської області від 14 і 23 лютого 2012 року відповідач не отримував і докази цього в матеріалах справи відсутні. В той же час відповідач стверджує, що 22 лютого 2012 року він надав суду копію фінансового звіту станом на 31 грудня 2010 року.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, просить оскаржену ухвалу залишити без змін. Стверджує, що відповідач умисно не подає витребуваних судом документів і тим самим унеможливлює вирішення спору по суті. Тому, на думку позивача, суд на підставі ст.ст. 79, 90 ГПК України зупинив провадження у справі і надіслав матеріали справи прокуророві.

Про дату, місце і час розгляду апеляційної скарги сторони повідомлені належним чином, про що є докази у справі. Проте відзиву, заперечень чи клопотань сторони суду не подали, участі в судовому засіданні повноважних представників не забезпечили.

За наведеного, беручи до уваги, що участь представників сторін у судовому засіданні обов'язковою не визнавалась, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу.

Розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ЗАХІД»та матеріали справи №5015/5731/11 колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Львівської області від 06 березня 2012 року слід скасувати виходячи з наступних підстав і обставин.

В силу ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про зупинення провадження у справі. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про зупинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Згідно з матеріалами справи №5015/5731/11 предметом спору є вимога позивача зобов'язати відповідача виплатити йому (позивачу) суму вартості частини майна товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ЗАХІД»станом на дату виключення позивача із числа учасників товариства та 30% прибутку товариства за період з 01 січня 2010 року до 27 вересня 2010 року.

Також 29 вересня 2011 року позивач подав суду клопотання витребувати у відповідача, в обласному управлінні статистики та у державного реєстратора Львівського міськвиконкому документи, необхідні для вирішення спору по суті та які у відповідача відсутні.

За приписами ст. 38 ГПК України сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Суд першої інстанції ухвалами від 25 жовтня 2011 року, від 26 грудня 2011 року, від 24 січня 2012 року, від 14 лютого 2012 року та від 23 лютого 2012 року зобов'язував відповідача надати суду документи, що стосуються майнових активів товариства станом на 24 вересня 2010 року з переліком майна товариства та бухгалтерські документи, які відображають прибуток товариства за період з 01 січня 2010 року до 24 вересня 2010 року.

А 06 березня 2012 року господарський суд Львівської області ухвалив зупинити провадження у справі №5015/5731/11, надіслати у прокуратуру Львівської області повідомлення в порядку ст. 90 ГПК України та матеріали справи для проведення перевірки.

Як зазначено у мотивувальній частині оскарженої ухвали від 06 березня 2012 року, суд першої інстанції констатував факт зловживання відповідачем процесуальними правами та обов'язками й невиконання вимог ухвал суду, що містить ознаки дії, переслідуваної статтею 382 Кримінального кодексу України.

Стаття 382 Кримінального кодексу України передбачає такий склад злочину, як умисне невиконання судових рішень, у тому числі й ухвал суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Конституцією України (стаття 19) встановлено обов'язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Статтею 79 ГПК України установлено підстави зупинення провадження у справі. Зокрема, однією із підстав зупинення провадження у справі є надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

Названа норма закону не передбачає такої підстави зупинення провадження у справі, як надсилання органам внутрішніх справ чи прокуратури повідомлення в порядку ст. 90 ГПК України.

Відповідно до вимог частини 4 статті 90 ГПК України якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Згідно з пунктом 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи. За змістом п.п. 5.13., 5.14. названої постанови у будь-яких випадках зловживання сторонами та іншими учасниками судового процесу своїми процесуальними правами всупереч обов'язкові добросовісно користуватися ними господарським судам належить реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 ГПК, - шляхом винесення окремих ухвал, а за наявності підстав - також і надіслання повідомлень органам внутрішніх справ чи прокуратури. Повідомлення з конкретних справ повинні надсилатись відповідним органам, як правило, одночасно з вирішенням спору.

Отже, процесуальний закон не передбачає права суду зупиняти провадження у справі в разі надсилання органам внутрішніх справ чи прокуратури повідомлення про виявлені факти кримінально-караних діянь. Не передбачає процесуальний закон й права суду надсилати до слідчих органів господарську справу, що розглядається.

Таким чином, суд першої інстанції повинен розглянути справу за наявними у справі доказами виходячи із обраного позивачем способу захисту порушеного права та з урахуванням процесуальної поведінки відповідача, який в силу закону повинен виконувати вимоги суду. При цьому суд першої інстанції вправі й до завершення розгляду справи надіслати повідомлення в порядку статті 90 ГПК України. Однак сам факт надсилання повідомлення не перешкоджає розгляду справи по суті й не розглядається, як підстава зупинення провадження у справі. Слід зазначити, що в матеріалах справи таке повідомлення відсутнє.

Крім того, оскаржена ухвала суду не містить обґрунтованого висновку про неможливість розгляду господарського спору до прийняття рішення за результатами розгляду повідомлення в порядку ст. 90 ГПК України. В ухвалі відсутні мотиви щодо підстав зупинення провадження у справі, не зазначено яким чином пов'язаний предмет спору в даній справі з об'єктом злочинного посягання у кримінальній справі. Крім того, судом не було зазначено конкретних підстав зупинення провадження у справі, які передбачені статтею 79 ГПК України.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постановляючи оскаржену ухвалу господарський суд Львівської області неправильно застосував норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали від 06 березня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ЗАХІД» задовольнити. Ухвалу господарського суду Львівської області від 06 березня 2012 року у справі №5015/5731/11 скасувати.

Справу №5015/5731/11 за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ЗАХІД»про сплату вартості частини майна та прибутку товариства у зв'язку із виключенням учасника товариства передати на розгляд господарського суду Львівської області.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ЗАХІД»(79014, м. Львів, вул. Б.Котика, 7; ідентифікаційний код 32327097) 536,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Данко Л.С.

суддя Хабіб М.І.