Постанова № 23796451, 19.04.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.12 Справа № 5015/7271/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства "Технобуд" від 17.02.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області

від 23.01.2012 р. у справі № 5015/7271/11

за позовом відкритого акціонерного товариства "Кар'єроуправління", м. Львів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства "Технобуд", м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 64 278,80 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Горшков С.О.

від відповідача не з'явився

Права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.01.2012р. у справі №5015/7271/11 (суддя Березяк Н.) задоволено позовні вимоги відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) "Кар'єроуправління", присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства (далі-СП ТзОВ) "Технобуд" на користь ВАТ "Кар'єроуправління" 64 278,80грн. заборгованості та 1 411,50грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар підтверджена матеріалами справи і підлягає до стягнення з врахуванням положень ст.ст. 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст.193,198 ГК України.

Дане рішення в частині стягнення 9370,40грн. заборгованості оскаржується відповідачем у справі, оскільки, на його думку, таке прийнято за невідповідності висновків суду матеріалам та обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить рішення в цій частині скасувати і прийняти нове, яким в позові в цій частині відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що станом на 30.06.2011р. між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого сальдо розрахунків між сторонами за раніше поставлений товар склало 9370,40грн. на користь відповідача, однак, дана сума не врахована позивачем під час проведення розрахунків у даній справі. Окрім того, скаржник зазначає про порушення судом принципу рівності сторін та змагальності учасників судового процесу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу додатків до позовної заяви та докази сплати судового збору у встановленому розмірі, відтак, така позовна заява підлягала поверненню позивачу без розгляду, однак, прийнята судом до провадження.

Позивач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та усними поясненнями представника в судових засіданнях, зокрема, зазначив, що факт поставки відповідачу піску підтверджується первинними документами, відтак, за відсутності доказів їх оплати відповідачем, позов підставно задоволено.

Відповідач явку представника в судове засідання апеляційної інстанції не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2012р. адресату (а.с.53).

За відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Позивач на замовлення СП ТзОВ "ТЕХНОБУД" (а.с.9) поставив останньому будівельний пісок загальною вартістю 74 278,80 грн., що підтверджується квитанцією №36443338 від 11.10.2009 р. (а.с.10) та накладною № 159-1009 від 20.10.2009 р. (а.с.11).

Вартість отриманого товару відповідачем оплачено частково в розмірі 10 000,00 грн. (а.с.12).

Направлені на адресу відповідача претензія-вимога № 56 від 16.03.2011р. про оплату 54 908,40грн. заборгованості (а.с.13-14) та повторна претензія-вимога № 96ю від 24.10.2011р. з вимогою у семиденний строк сплатити заборгованість в розмірі 64 278,80 грн., яка отримана відповідачем 29.10.2011р. (а.с.16-18), залишені відповідачем без відповіді і задоволення, що стало підставою для звернення ВАТ «Кар?єроуправління»з позовом про стягнення з СП ТзОВ «Технобуд»64 278,80 грн. заборгованості в судовому порядку.

Відповідач не заперечує факт отримання товариством товарно-матеріальних цінностей по вищезазначеній накладній та наявність заявленої до стягнення основної заборгованості в розмірі 54908,40грн., однак, заперечує стягнення 9370,40грн. боргу з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Судова колегія, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду -відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 181 ГК України передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно квитанції №36443338 від 11.10.2009 р. (а.с.10) та накладної № 159-1009 від 20.10.2009 р. відповідачем отримано продукції на 74 278,80 грн., що не заперечується відповідачем. Оригінал квитанції та накладної оглянуто колегією в судовому засіданні.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні», первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Видаткові накладні містять інформацію про найменування, кількість, ціну, вартість товару, осіб, які повноважні передати товар та отримати, підписи зазначених осіб, а також відтиски печаток сторін.

Отже, квитанцією та накладною підтверджено факт здійснення господарської операції - поставки товару, який прийнятий відповідачем по кількості та якості.

Окрім того, факт здійснення поставки позивачем та наявність заборгованості відповідача по вищезазначеній накладній підтверджується актом звірки розрахунків від 30.06.2011р., який підписаний представниками сторін, підписи яких скріплені відтиском круглої печатки товариств (а.с.43 -долучений відповідачем до апеляційної скарги). Даний акт звірки розрахунків не являється первинним документом, однак, оцінюється в сукупності з первинними документами, відтак, є додатковим доказом у підтвердження факту здійснення господарської операції та наявності заборгованості відповідача станом на 30.06.2011р.

Колегія суддів вважає, що господарський суд дав правильну оцінку первинним документам і фактичним обставинам справи, які свідчать про факт поставки позивачем продукції та, відповідно, виникнення зобов?язання відповідача по оплаті вартості отриманої продукції в розмірі 64278,80грн.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі, що станом на 30.06.2011р. сальдо розрахунків між сторонами за раніше поставлений товар склало 9370,40грн. на користь відповідача, відтак, розмір заборгованості за поставлений пісок підлягає зменшенню на вказану суму вважається судовою колегією безпідставним, оскільки відповідачем не долучено доказів, що дана сума була передоплатою за поставлений пісок по квитанції №36443338 від 11.10.2009 р. та накладної № 159-1009 від 20.10.2009 р. Також матеріали справи не містять доказів зарахування зустрічних вимог на вказану суму, чи звернення відповідача з зустрічним позовом про стягнення даної суми з позивача.

Відтак, оскільки підставою та предметом позовних вимог є стягнення заборгованості за пісок, поставлений по квитанції №36443338 від 11.10.2009 р. та накладній № 159-1009 від 20.10.2009р., судовою колегією не беруться до уваги наявність кредиту у позивача по інших попередніх правовідносинах, які існували між сторонами, розмір якого відображено в акті звірки розрахунків від 30.06.2011р.

Кожна сторона зобов?язання повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та для забезпечення загальногосподарського інтересу.

Посилання скаржника на порушення судом принципу рівності сторін та змагальності учасників судового процесу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу додатків до позовної заяви та докази сплати судового збору у встановленому розмірі, відтак, така позовна заява підлягала поверненню позивачу без розгляду, однак, прийнята судом до провадження, вважається судовою колегією безпідставними з огляду на наступне:

До позовної заяви долучено платіжне доручення №597 від 28.11.2011р. про сплату судового збору в розмірі 1411,50грн., відтак, посилання скаржника про сплату державного мито в неповному розмірі спростовується матеріалами справи.

Посилання скаржника про ненаправлення позивачем додатків до позовної заяви на його адресу спростовується ч.1 ст.56 ГПК України, згідно якої позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає, а також списком доданих до позовної заяви документів, згідно якого вбачається, що документи, які підтверджують факт поставки товару (копії залізничної накладної та накладної), а також копії претензій-вимог є в наявності у відповідача, а інші документи, які були долучені до матеріалів справи є документами, необхідними для прийняття позовної заяви до провадження і їх надсилання відповідачу чинний ГПК України не вимагає.

Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення ухвал місцевого суду відповідачу (а.с.16, 19, 25), останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.12.2011р. у даній справі відповідача було зобов?язано, зокрема, подати письмовий відзив на позов з доказами в його обгрунтування, однак, дана вимога відповідачем не була виконана.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов?язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи. Скаржник, в даному випадку, ні в суді першої інстанції, ні в апеляційноиму провадженні не скористався наданими йому правами, визначеними даною статтею.

Таким чином, з'ясувавши зміст та природу взаємних зобов'язань сторін, ступінь їх виконання та правові наслідки порушення зобов'язань, судова колегія прийшла до висновку про обгрунтованість позовних вимог, відтак, рішення господарського суду Львівської області в цій частині слід залишити без змін.

Судові витрати з розгляду справи, відповідно до ст.49 ГПК України, слід віднести на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Львівської області від 23.01.2012р. у справі №5015/7271/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства "Технобуд" -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.