Постанова № 23796326, 18.04.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2012 № 5011-31/551-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Суліма В.В.

Рєпіної Л.О.

при секретарі судового засідання - Денисюк І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012р. (підписано 27.02.2012р.)

по справі №5011-31/551-2012 (суддя - Качан Н.І.)

за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у місті Києві ради

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.02.2012р. у справі №5011-31/551-2012 позов задоволено. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Київенерго» зробити відповідний перерахунок наданих договірних послуг та внести корективи до виставлених рахунків за 2009, 2010, 2011 роки щодо теплової енергії у гарячій воді спожитої для потреб Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у місті Києві ради. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у місті Києві ради 1 073,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012р. по справі № 5011-31/551-2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012р. прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На підставі апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012р., згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 19.03.2012р. порушено апеляційне провадження.

Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у місті Києві ради подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012 року у справі № 5011-31/551-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі Розпорядження Секретаря палати від 17.04.2012р. розгляд справи здійснено судовою колегією у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді - Сулім В.В., Рєпіна Л.О.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2003р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник) та Житлово-експлуатаційною організацією №604 (правонаступником якої є Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у місті Києві ради) (споживач) був укладений договір № 520120 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в цьому договорі.

Постачальник, відповідно до п.2.2.1 зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3,4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Споживач, відповідно до п.п. 2.3.1.,2.3.2.,2.3.3. договору, зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку 2; щорічно, в міжопалювальний період, проводити підготовку до опалювального сезону; на протязі року проводити технічне обслуговування внутрішньо будинкових теплових мереж.

Відповідно до п.2.4.5 договору постачальник має право на введення обмеження споживачу встановленої кількості теплової енергії в односторонньому порядку, шляхом зниження температури в подавальному трубопроводі або об'єму теплопостачання аж до повного його припинення - в разі зменшення постачання обсягів палива на теплові джерела постачальника, викликаного заборгованістю за спожиту теплову енергію.

Додатком № 2 до Договору ( п. 9 ) сторони погодили, що споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в МРВТ-5 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до п.2 Додатку №2 до Договору у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно п.3 Додатку №2 до Договору у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п.1.3 додатку №1.

Відповідно до п.8 Додатку № 2 до Договору у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається: на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1,6,7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1,6,7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком (п.10 Додатку 2).

Відповідно до п. 4.1. договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003 року

Згідно з п. 4.3 договору Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Позивач вказує на те, що взявши, як приклад, з архівних даних показники середньодобової температури та показники Т1 (температура теплоносія в магістральних трубопроводах) по житловому будинку № 9 на вул. Тверський тупик було з'ясовано, що середньомісячні показники Т1 фактично не відповідають нормативам, і зменшені, а саме: згідно таблиці за 2009р. на - 8,04 С; згідно таблиці за 2010р. на - 8,50° С; згідно таблиці за 2011р. на - 6,75° С. Дане кількісне зменшення об'єму та якості наданих послуг веде за собою зменшення якісних показників та призводить до невдоволення мешканців і порушення їх прав. Це в свою чергу зобов'язує позивача - балансоутримувача будинків здійснювати перерахунки за надані послуги кінцевим споживачам.

Предметом позову у даній справі є вимога Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у місті Києві ради зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок за надані послуги та внести корективи до виставлених рахунків за 2009р., 2010р., 2011р.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з їх обґрунтованості та ненадання відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростували доводи позивача.

Проте, судова колегія з таким висновком суду не погоджується та виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач,виконавець, виробник.

Відповідно до п.2.2.4 Статуту ПАТ «Київенерго» предметом діяльності товариства є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідач є виробником теплової енергії, яку постачає згідно договору на теплопостачання до межі балансової належності споживачу теплової енергії (позивачу), а не споживачам комунальних послуг.

Ці послуги мешканцям будинків надають балансоутримувачі будинків, в даному випадку позивач, який несе відповідальність за стан внутрішньобудинкових мереж, обсяг та якість наданих послуг споживачам комунальних послуг та зобов'язаний здійснювати перерахунок за ненадані послуги відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630.

Відповідно до статей 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право, а постачальник зобов'язаний провести перерахунок за спожиту теплову енергію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

Пунктом 11 Додатку №2 Договору передбачено, що при відсутності у споживача приладів обліку по результатах проведених нарахувань за поточний рік в І кварталі наступного за звітним року постачальник та споживач проводять звірку розрахунків. У випадку наявності різниці, сторони проводять відповідні перерахунки.

Пунктами 23, 24 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

У разі коли обсяг постачання теплової енергії на межі продажу менший, ніж зазначений в договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору.

У разі відхилення параметрів теплоносія в бік зменшення від затвердженого температурного графіка, передбаченого договором, споживачеві проводиться відповідний перерахунок.

Згідно ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми і змісту позовної заяви. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у місті Києві ради ґрунтуються на прикладах по одному окремому будинку, в той час як за договором №520120 рахується 74 об'єкти, позивачем не надано доказів проведення відповідних вимірювань фактичних показників теплоносія, доказів проведення звірки розрахунків з відповідачем відповідно до п. 11 Додатку №2 до Договору, також позивачем не наданий обґрунтований розрахунок, на яку суму він просить зробити перерахунок за надані послуги.

Відповідач вказує на те, що ним при здійсненні розрахунку оплати за спожиту теплову енергію, враховані всі чинники, які впливають на розмір нарахувань, в даному випадку в сторону зменшення.

В підтвердження своїх доводів відповідачем до матеріалів справи залучені довідки про нарахування за теплову енергію за 2009-2011роки, копії повідомлень про застосування розрахункового коефіцієнту за 2009-2011роки, копії відомостей обліку теплової енергії.

Також слід зазначити, що в матеріалах справи наявні листи позивача від 02.10.2009р, від 22.09.2010р. в яких позивач повідомляв відповідача про те, що в зв'язку з відсутністю спеціально підготовленого ремонтно-технічного персоналу по обслуговуванню теплового обладнання житлових будинків, КП «Печерська Брама» не в повному обсязі виконано обов'язковий перелік робіт по підготовці житлових будинків до опалювального сезону 2009-2011років та просив надати дозвіл на включення централізованого опалення.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає недоведеним позивачем неналежне виконання саме відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до ст.62 Господарського кодексу України підприємством є самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно Статуту КП по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у місті Києві ради метою діяльності підприємства є максимальне задоволення потреб населення, підприємств, установ та організацій в роботах та послугах шляхом виконання робіт, надання платних послуг, створення нових робочих місць; забезпечення утримання житлового господарства, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва та отримання прибутку (доходу) від забезпечення виконання робі по утриманню житлових та нежитлових будинків, користування ними, а також від обслуговування по окремих договорах відомчого житлового фонду, будинків житлово - будівельних кооперативів (ЖБК) об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та інше, здійснення контролю за виконанням власниками житла, яке розташоване в районі, діючих правил, норм та інших нормативних і розпорядчих документів, що стосуються питань утримання житла.

В даному випадку, позивач, здійснюючи свою діяльність визначену установчими документами, особисто надає споживачам послуги з теплопостачання відповідно до укладених з ними договорів та несе відповідальність за ненадані послуги.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позивач заявлених позовних вимог не довів, а відтак, позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити відповідний перерахунок за надані послуги та внести корективи до виставлених рахунків за 2009р., 2010р., 2011р. судова колегія вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012 року прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції приймає по справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

З огляду на наведене вище, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012р. у справі № 5011-31/551-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2012 року у справі № 5011-31/551-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

4. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у місті Києві ради (01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко,3, код ЄДРПОУ 34239762) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка,5, код ЄДРПОУ 00131305) 536,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6.Матеріали справи № 5011-31/551-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Корсакова Г.В.

Судді Сулім В.В.

Рєпіна Л.О.