Рішення № 23796118, 19.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. Справа № 5023/1642/12

вх. № 1642/12

Суддя господарського суду Харківської області Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровий А.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-62юр/8550 від 10.11.2011 р.

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 2 від 03.01.2012 р.

3-ї особи - ОСОБА_3, довіреність № 32 від 03.01.2011 р.

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Військова частина А-1215, м. Харків

про стягнення 432 241,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 432 241,67 грн. з яких: вартість електричної енергії в сумі 418 170,03 грн. (що складається з: тарифна складова - 348 475,02 грн. та 20% ПДВ - 69 695,01 грн.), заборгованість за перетоки реактивної енергії в сумі 2756,76 грн. (що складається з: тарифна складова - 2297,30 грн. та 20% ПДВ - 459,46 грн.), пеня в сумі 8717,52 грн., індекс інфляції в сумі 910,45 грн. та 3 % річних в сумі 1686,91 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання за додатковою угодою від 31.03.2009 р. до договору про постачання електричної енергії № 14059 від 31.03.2009 р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена. Позивач також просить покласти на відповідача понесені витрати по сплаті судового збору.

19.04.2012 р. від позивача надійшла заява (вх. № 8387), в якій він уточнив заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 380 950,47 грн. боргу, в тому числі: вартість електричної енергії в сумі 369 635,59 грн. (що складається з: тарифна складова - 308 029,65 грн. та 20% ПДВ - 61 605,94 грн.), пеня в сумі 8717,52 грн., індекс інфляції в сумі 910,45 грн. та 3 % річних в сумі 1686,91 грн. В частині стягнення з відповідача заборгованості за електричну енергію в розмірі 48 534,44 грн. (що складається з: тарифна складова - 40 445,37 грн. та 20% ПДВ - 8 089,07 грн.) та заборгованості за перетоки реактивної енергії в сумі 2756,76 грн. (що складається з: тарифна складова - 2297,30 грн. та 20% ПДВ - 459,46 грн.) провадження по справі просив припинити у зв`язку зі сплатою відповідачем цієї частини боргу після звернення позивача до суду з даним позовом.

З огляду на викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що подана позивачем заява за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи те, що ст. 22 ГПК України наділяє позивача правом зменшити розмір позовних вимог до прийняття рішення по суті спору, а також те, що такі дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд прийняв дану заяву до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача решту боргу, що залишився несплаченим.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив про часткове погашення заборгованості та просив суд задовольнити його клопотання, заявлені у відзиві на позов (вх. № 8389), про зменшення розміру стягуваної пені на 90% та про надання можливості користуватися захищеними видатками відповідно до ст. 55 Бюджетного кодексу України.

Представник третьої особи в судовому засіданні також зауважив про зменшення заборгованості відповідача перед позивачем.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

31.03.2009 р. між АК "Харківобленерго" (постачальник) та Військовою частиною А-1215 (споживач) було укладено договір № 14059 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

31.03.2009 р. між АК "Харківобленерго" (постачальник), Військовою частиною А-1215 (споживач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (платник) укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 14059 від 31.03.2009 р., відповідно до якої сторони змінили в п.4.5 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" слова "Споживач" на "Платник". За умовами додаткової угоди платник (КЕВ м. Харкова) здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії з ПДВ один раз за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Згідно з Правилами користування електричною енергією плата за перетікання реактивної електроенергії - це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Відповідно до п.6.33 Правил величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2001 р. № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за № 93/6381 та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Відповідно до п.п.2.2.7. договору відповідач повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №4А "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії" та "Інформаційного листа підприємства по КРП".

Станом на 01.03.2012 р. борг відповідача з КРЕ (реактивній енергії) за період лютий 2012 р. складає 2297,30 грн. Крім того, станом на 01.03.2012 р. у відповідача є заборгованість з податку на додану вартість на КРЕ, що складає 459,46 грн. за цей період.

Разом з тим, як свідчать надані до матеріалів справи докази (платіжне доручення №U682433 від 12.04.2012 р.), відповідач після звернення позивача з позовом до суду погасив існуючу заборгованість за перетоки реактивної енергії в сумі 2756,76 грн. (що складається з: тарифна складова - 2297,30 грн. та 20 % ПДВ - 459,46грн.). Враховуючи даний факт, суд дійшов висновку про те, що на час розгляду даної справи між сторонами в цій частині вимог відсутній предмет спору, тому суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України.

Щодо решти позовних вимог слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, здійснив відпуск електричної енергії третій особі (Військовій частині А-1215) в період з січня 2012 року по лютий 2012 року. Але відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з електричної енергії (товарній продукції) станом на 01.03.2012 р. в сумі 348 475,02 грн. Крім того, позивачем нарахована відповідачу заборгованість з ПДВ на електричну енергію в розмірі 20% - 69 695,01 грн. за цей період.

Проте, з наданих до матеріалів справи доказів (платіжне доручення № U682432 від 13.04.2012 р.) судом встановлено, що відповідач після звернення позивача з позовом до суду частково погасив існуючу заборгованість з електричної енергії в сумі 48 534,44 грн. (що складається з: тарифна складова - 40 445,37 грн. та ПДВ 20% - 8 089,07 грн.). Враховуючи даний факт, суд вважає, що на час розгляду даної справи між сторонами в цій частині вимог відсутній предмет спору, тому провадження по справі в цій частині вимог має бути припинено на підставі п.1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведеного суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача вартості електричної енергії в сумі 369 635,59 грн. (що складається з: тарифна складова - 308 029,65 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків - 61 605,94 грн.) обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вказаної норми закону позивач нарахував відповідачеві індекс інфляції в сумі 910,45 грн. за період з грудня 2011 р. по лютий 2012 р. та 3% річних в сумі 1 686,91 грн. за період з грудня 2011 р. по лютий 2012 р. Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому позивачем розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з п.4.2.1. договору та п.6 додатку № 2 до договору позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 8717,52 грн., яка відповідає наданому розрахунку та вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Розглянувши дану позовну вимогу, клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90 % та вислухавши його пояснення з цього приводу, суд дійшов висновку про можливість задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір стягуваної пені на 90%, виходячи з приписів ст. 83 ГПК України, якою закріплено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати, у виняткових випадках, розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Таким чином суд вважає, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, має складати 871,75 грн.

Окрім того, відповідач просив суд при винесенні рішення передбачити в ньому можливість користування захищеними видатками бюджетного Кодексу України, посилаючись на те, що лише за таких умов працівники та військовослужбовці КЕВ гарантовано, у строки, передбачені законодавством, будуть отримувати заробітну плату та грошове забезпечення.

Згідно зі ст. 55 Бюджетного кодексу України захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату та інші, відповідно до вищезазначеної статті.

За таких обставин, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином суд вважає, що судовий збір у даній справі необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 1, 12, 22, 32, 33, 49, п.1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву Акціонерної компанії "Харківобленерго" про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, м. Харків про зменшення розміру пені на 90% задовольнити.

Клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, м. Харків про надання можливості користуватися захищеними статтями Бюджетного кодексу України задовольнити.

При виконанні рішення суду надати можливість Квартирно-експлуатаційному відділу м. Харкова Міністерства оборони України здійснювати видатки по захищених статтях бюджету, а саме: виплачувати заробітну плату та грошове забезпечення працівників та військовослужбовців Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, рахунок 35217001000219 у ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) на:

- п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954 - вартість електричної енергії в сумі 369 635,59 грн. (що складається з: тарифна складова - 308 029,65 грн. та 20 % ПДВ - 61 605,94 грн.);

- п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931 - пеню в сумі 871,75 грн., індекс інфляції в сумі 910,45 грн., 3 % річних в сумі 1686,91 грн. та 8645,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 48 534,44 грн. заборгованості за електроенергію (що складається з: тарифна складова - 40 445,37 грн. та 20% ПДВ - 8 089,07 грн.) та заборгованості за перетоки реактивної енергії в сумі 2756,76 грн. (що складається з: тарифна складова - 2297,30 грн. та 20% ПДВ - 459,46 грн.) провадження у справі припинити.

В частині стягнення пені в розмірі 7 845,77 грн. відмовити.

Суддя Макаренко О.В.

Повний текст рішення складено 24.04.2012 р.