Рішення № 23796011, 23.04.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 року справа № 5020-323/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

за участю представників: позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг"

(02160, М. Київ, пр-т Возз'єднання, 15)

до Державного підприємств "Радгосп-завод імені Поліни Осипенко"

(99814, м. Севастополь, сел. Осипенко, вул. Сухий, 1)

про стягнення 243 154,00 грн

ВСТАНОВИВ:

16.03.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до Державного підприємств "Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" (далі - відповідач) про стягнення 243 154,00 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2012 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язало сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору, справу призначено до розгляду на 11.04.2012.

Ухвалою суду від 11.04.2012 розгляд справи був відкладений на 23.04.2012.

У судове засідання 23.04.2012 сторони явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). За таких обставин, суд вважає сторін належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Крім того, ст.22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладено суд вважає за можливим розглянути зазначену справу у відсутність представників сторін.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.59 ГПК України та відзиву на позов не надав, тому справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

06.07.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (продавець) та Державним підприємством "Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" (покупець) було укладено договір поставки № АП-06-0118 (далі -Договір) про поставку засобів захисту рослин, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити товар в асортименті згідно п.1.1 Договору, а покупець прийняти та своєчасно оплатити отриманий товар (а.с.11-12). Даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 01.01.2013, а в частині розрахунків -до повного виконання покупцем (відповідачем) своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 3.3 Договору позивач зобов'язався в строк до 06.07.2011 поставити товар на загальну суму 243 154,00 грн, а відповідач, відповідно до п. 2.1. Договору, зобов'язався прийняти товар та оплатити його у строк до 01.03.2012 у розмірі 243 154,00 грн.

Згідно з п. 3.3 Договору продавець поставляє покупцю такий товар: Метеор у кількості 900,00 кг, Тиорос у кількості 200,0 кг, Тонус Еко у кількості 1 000,00 кг на адресу м. Севастополь, с. Осипенко, вул. Сухий, 1, зі строком поставки до 06.07.2011.

Договір діє до 01.01.2013, а в частині розрахунків -до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим Договором (п.7.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем відповідачу був поставлений товар на суму 243 154,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №АП-06-0131 від 07.07.2011 на суму 135 910,00 грн, №АП-06-0133 від 07.07.2011 на суму 107 244,00 грн, підписаними представниками обох сторін та скріпленими печатками сторін (арк.с.13, 14) та довіреністю № 158 від 06.07.2011 (а.с. 15).

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару належним чином не виконав та не сплатив вартість поставленого товару, у зв'язку з чим станом на час вирішення спору у суді у нього склалась заборгованість у розмірі 243 154,00 грн (135 910,00грн + 107 244,00 грн = 243 154,00 грн).

Зазначене стало причиною звернення позивача до суду з відповідними вимогами.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно положень ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець зобов'язався здійснити повну оплату товару у сумі 243 154,00 грн не пізніше 01.03.2012 (п.2.1 Договору). Проте, станом на час вирішення спору по суті відповідач не подав суду доказів оплати отриманого товару, в той час як відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи те, що оплата продавцеві отриманого товару є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 243 154,00 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 115, 116 ГПК України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємств "Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" (ідентифікаційний код 00412872; 99814, м. Севастополь, с. Осипенко, вул. Сухий, 1, п/р 26005000152001 в ПАТ «Укринбанк», м. Сімферополь, МФО 384782, або з будь-якого іншого рахунку) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (індентифікаційний код 30262667; 02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15; п/р 26001393 СФ «ПУМБ»у м. Севастополі, МФО 308092; або на інший рахунок) 243 154,00 грн. (двісті сорок три тисячі сто п'ятдесят чотири грн. 00 коп.), а також витрати на сплату судового збору у розмірі 4 863, 08 грн (чотири тисячі вісімсот шістдесят три грн. 08 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.С.Янюк

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 25.04.2012.