Рішення № 23796006, 19.04.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 року справа № 5020-212/2012Господарський суд міста Севастополя у складі судді Ребристої С.В. при секретарі Сошніковій Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"

(вул. Хрустальова, буд. 44, м. Севастополь, 99040)

до відповідача -Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17"Севастопольської міської Ради

(вул. Очаковців, буд 6, м. Севастополь, 99011)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Енергосервіс"

про стягнення 7 262,90 грн

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2 - представник, довіреність № 17/0/2-12 від 03.01.2012;

від відповідача -ОСОБА_3 - представник, довіреність № 045 від 10.01.2012.

від третьої особи -не прибув.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17"Севастопольської міської Ради про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 7 262,90 грн.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує посиланням на договір про споживання електричної енергії від 01.02.2002 №182 та положення ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" ст.ст. 193, 275-277 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України.

Відповідач у письмовому відзиві на позов позовні вимоги не визнає, вважає, що позивачем невірно здійснено розрахунок заявленої до стягнення заборгованості та стверджує , що Комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17" Севастопольської міської Ради не є належним відповідачем по справі.

У судових засіданнях 15.03.2012, 03.04.2012, 05.04.2012 було оголошено перерви, з підстав передбачених статтею 77 ГПК України.

З метою об'єктивного та правильного вирішення спору ухвалою суду від 11.04.2012 судом було залучено до участі у справі №5020-212/2012 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне Підприємство „Енергосервіс" та відкладено розгляд справи на 19.04.2012.

18.04.2012 представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України надіслав до письмові пояснення по справі в яких зазначив, що доводи представника КП "РЕП 17" про неналежного відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи договором на поставку електричний енергії № 182, копіями листів № 22/2183 від 16.08.2007, № 993 від 02.08.2007, копіями актів звірок. Також позивач зазначає, що фактична оплата за спожиту електричну енергію за договором №182 на протязі позовного періоду здійснювалася шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника виключно споживачем КП "РЕП-17". Дані пояснення суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

19.04.2012 представник КП «Енергосервіс»надіслав до суду письмові пояснення до позовної заяви та зазначив, що відповідальність зі сплати заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії несе КП «РЕП 17». Свою правову позицію обґрунтовує посиланнями на договір №182 про використання електричної енергії від 01.02.2002, п. 5.1 Правил використання електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕ від 17.10.05 №910, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 18.11.2005 за №1399/11679, а також на додаткову угоду від 28.12.2006 укладену між ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго", КП «РЕП 17»та КП «Енергосервіс». КП «Енергосервіс»зазначив, що з моменту підписання договору на використання електричної енергії та додаткової угоди від 28.12.2006 сторонами здійснювались наступні дії: ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" поставляло електричну енергію та надавало рахунки на її сплату в КП «РЕП 17», в свою чергу КП «РЕП-17»виконувало зобов'язання споживача електричної енергії, перераховувало в КП «Енергосервіс»долю витрат, надавало в КП «Енергосервіс»рахунки для сплати, та КП «Енергосервіс»перераховувало отримані грошові кошти від КП «РЕП-17»в ПАТ «Енергетична компанія «Севастопольенерго». Також зазначив, що зобов'язання КП "Енергосервіс" по оплаті поставленої електричної енергії на освітлення місць загального користування житлового фонду КП "РЕП-17" було припинено за згодою сторін у зв'язку з його виконанням. Дані пояснення суд прийняв до розгляду та долучив документи до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.04.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.04.2012 проти позову заперечував, просив у позові відмовити з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях на позов та вважав, що Комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17" Севастопольської міської Ради не є належним відповідачем по справі.

Третя особа -КП «Енергосервіс»у судове засідання 19.04.2012 не прибула, але надала клопотання від 18.04.2012 про розгляд справи за її відсутністю.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів справи слідує, що між позивачем - Публічним акціонерним товариством «Енергетична компанія «Севастопольенерго»та відповідачем -Комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17"Севастопольської міської Ради, виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі ст. 11 ЦК України.

01 лютого 2002 року між ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" та КП "РЕП №17" був укладений договір №182 про користування електричною енергією (т. 1, а.с. 8-10).

Поставка електроенергії здійснювалася відповідно до вимог ст.ст. 275-277 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про електроенергетику". Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою КМУ від 16.06.2005 № 473, Правилами користування електричною енергією затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28, в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910.

Відповідно до п. 1.2.1 договору, користувач КП «РЕП-17»взяв на себе обов'язок оплачувати постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов Додатку № 5.

Згідно з п. 1.2.2 договору споживач зобов'язаний здійснювати споживання, електроенергії в обсягах, що не перевищують договірні величини, встановлені в Додатку № 1 Договору № 182 від 10.01.2002, в якому сторонами узгоджено обсяг поставки електричний енергії та потужності на 2011 рік.

Відповідно до п. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п. 2.1.4 Договору № 182 від 01.02.2002, споживач у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період оплачує енергопостачальнику дворазову вартість різниці між фактично спожитою і договірною величинами електричної енергії.

Матеріали справи свідчать, що позивачем згідно з даними, зазначених в актах наданих споживачем, зафіксовано перевищення обсягу фактично спожитої електричної енергії над обсягом, встановленим у договорі (т. 1, а.с. 37-43).

Розрахунки об'єму необлікованої електроенергії зроблені позивачем за актами є обґрунтованими та відповідають сумі заявлених позовних вимог (т. 1, а.с. 44-57).

Частиною 2 статті 26 Закону України «Про електроенергетику»передбачено, що споживач енергії зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договору на постачання енергії.

Матеріали справи свідчать, що позивач виконав свої зобов'язання за даним договором перед відповідачем та своєчасно виставляв відповідачу відповідні рахунки. Відповідно до зафіксованих даних приладів обліку електричної енергії ПАТ "ЕК Севастопольенерго" здійснило нарахування та виставило відповідні рахунки (т. 1, а.с. 44-57), але відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі здійснював оплату виставлених йому рахунків, у зв`язку з чим має борг перед позивачем за перевищення договірної величини споживання електроенергії за період з грудня 2010 по грудень 2011 в розмірі 7262,90 грн., що підтверджується належними письмовими доказами, наданими позивачем до матеріалів справи.

Доказів сплати суми боргу перевищення договірної величини споживання електроенергії за період з грудня 2010 року по грудень 2011 року в розмірі 7 262,90 грн. відповідачем суду не надано.

Статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст.509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на час вирішення спору в суді загальна сума боргу відповідача перед позивачем за поданим позовом становить 7 262,90 грн., доказів її сплати відповідачем суду не надано.

З метою об'єктивного та правильного вирішення спору ухвалою суду від 11.04.2012 залучено до участі у справі №5020-212/2012 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне Підприємство „Енергосервіс", з підстав передбачених ст. 27 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що заперечення відповідача підлягають відхиленню.

Так, додаткова угода до договору № 182 на поставку електричної енергії підписана трьома сторонами, дві з яких КП «РЕП-17»і КП «Енергосервіс»є підприємствами комунальної форми власності. Згідно ч. 2 ст. 327 ГК України, управління майном, що знаходиться в комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. На підставі розпорядження № 635-р від 17.07.2007. Севастопольської МДА Головним управлінням житлово-комунального господарства видано наказ від 13.08.2007 «Про порядок повернення функції оплати за спожиту електроенергію на освітлення місць загального користування в житлових будинках від КП «Енергосервіс»житлово-експлуатаційним підприємствам (т. 1, а.с. 111-113). Відповідно до п. 2.2 цього наказу, раніше підписані угоди від грудня 2006 року підлягають скасуванню. На адресу постачальника надходило повідомлення про скасування 3-х сторонніх угод підписаних в грудні 2006 року від КП "Енергосервіс" № 993 від 02.08.207 і від Головного управління ЖКГ № 22/2183 від 16.08.2007 (т. 1, а.с. 109, 110). Крім того, при підписанні додаткової угоди від 28.12.2006 до договору № 182 обов'язок споживача дотримуватись режиму споживання електричної енергії, а так само нести відповідальність при перевищенні договірної величини електроспоживання в розмірі двократної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величинами електричної енергії 3-х сторонньою додатковою угодою на КП "Енергосервіс" не покладався.

Твердження відповідача, що платіж в розмірі 3649,68 грн проведений в рахунок оплати за активну електроенергію не підтверджується доказами по справі. Зменшення заборгованості за перевищення договірної величини електроспоживання здійснено на підставі розпорядження власника грошових коштів КП "РЕП-17", що підтверджується, листом № 683 від 12.07.2011 підписаним директором КП "РЕП-17" про закриття боргу за перевищення договірної величини споживання в сумі 3649,68 грн за рахунок переплати за активну електроенергію, який надійшов на адресу позивача (т. 1, а.с. 108), що в свою чергу свідчить про те, що КП «РЕП-17»є належним відповідачем у даній справі.

Суд відхиляє клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача через його необґрунтованість та невідповідність фактичним обставинам справи, оскільки, предметом позову є заборгованість за перевищення договірної величини електроспоживання за договором № 182 за період з грудня 2010 року по грудень 2011 року.

Таким чином, КП "РЕП №17" є належним відповідачем в даній справі.

Відповідно до положень ст.ст.32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлю наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, оскільки третя особа в судове засідання по справі не прибула, але надіслала клопотання про розгляд справи за її відсутністю.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства та дослідивши подані позивачем письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1609,50 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представникам позивача та відповідача про час складення повного рішення.

На підставі викладеного, ст.ст. 193 ГК України, ст.ст.509, 525, 526, 530 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17" Севастопольської міської Ради (вул. Очаковців, буд 6, м. Севастополь, 99011 ідентифікаційний код 03360503) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова,44, ідентифікаційний код 05471081) на рахунок зі спеціальним режимом використання №2603830131168 в Севастопольському відділенні Ощадбанку №4548 МФО 384027 ЄДРПОУ 05471081 -7262,90 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17" Севастопольської міської Ради (вул. Очаковців, буд 6, м. Севастополь, 99011 ідентифікаційний код 03360503) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова,44, ідентифікаційний код 05471081) на поточний рахунок №260073537 МФО 300506 ЄДРПОУ 05471081 в АБ «Перший інвестиційний банк»м. Києва судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.04.2012

Суддя С.В. Ребриста