Рішення № 23795704, 26.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/289 26.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 10.01.2012р.);

від відповідача: ОСОБА_2, (довіреність від 23.06.2010 р.).

В судовому засіданні 26 квітня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.»(відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі -282 310,28 грн., неустойки -13 703,44 грн., інфляційних втрат -217,47 грн. та 3% річних -2 051,99 грн., а всього -298 283,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем належним чином не виконані умови договору фінансового лізингу № 805/04/2007 від 25 квітня 2007 року, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що не погоджується з позовними вимогами з підстав незрозумілості формулювання висновків експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 06.08.2010 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.09.2010 року.

У судових засіданнях 09.09.2010 року, 23.09.2010 року та 30.09.2010 року оголошувались перерви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2010р. по справі № 10/289 призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз у зв'язку з чим провадження зупинено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2011р. поновлено провадження у справі № 10/289, розгляд справи призначено на 22.09.2011р.

В судових засіданнях 22.09.2011 року, 03.10.2011 року, 13.10.2011 року та 20.10.2011 року оголошувались перерви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року у даній справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

12 квітня 2012 року через канцелярію до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 10/289 разом з висновком судово-економічної експертизи № 12744/12745/11-44 від 30.03.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2012р. поновлено провадження у справі № 10/289, розгляд справи призначено на 26.04.2012р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2007 року між позивачем (надалі - Лізингодавець) та відповідачем (далі по тексту - Лізингоодержувач) (разом - сторони) було укладено договір фінансового лізингу № 805/04/2007 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір лізингу), відповідно до п. 1.1 якого Лізингодавець зобов'язується придбати в свою власність обладнання згідно з встановленою Лізингоодержувачем специфікацією /Екскаватор-навантажувач, 4 шт./ та передати його без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації Лізингоодержувачу в якості предмету лізингу у тимчасове володіння та користування за плату, а Лізингоодержувач зобов'язаний прийняти його на умовах Договору.

На виконання умов Договору, позивачем було передано відповідачу Екскаватори-навантажувачі у кількості 4 (чотири) штук, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000187 від 29.05.200р., довіреністю серії ЯНЮ № 464409.

Згідно п. 6.5. Договору лізингові платежі нараховуються на кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу вказаний в графіку внесення платежів, що є додатком № 1 до Договору. Порядок внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів вказаний в графіку внесення платежів (п. 6.6. Договору).

Порядок розрахунків за визначеними у договорі платежами сторони погодили у розділі 6, згідно п. 6.5. лізингові платежі нараховуються на кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу вказаний в графіку внесення платежів, що є додатком № 1 до даного договору. Порядок внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів вказаний в графіку внесення платежів (п. 6.6. Договору).

Відповідно до п. 6.8. Договору Лізингоодержувач зобов'язаний вносити всі грошові кошти в рахунок сплати лізингових платежів в об'ємі та в строки, встановлені в графіку внесення платежів, незалежно від виставлення чи отримання рахунків Лізингодавця, а також незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, в період технічного обслуговування, ремонту, втрати майна протягом строку лізингу чи до моменту дострокового припинення договору.

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що Лізингоодержувач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання щодо перерахування лізингових платежів згідно графіку їх внесення. Станом на 07.07.2010р. заборгованість за користування предметом лізингу за Договором складає 282 310,28 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 Цивільного кодексу України.

В силу положень ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Заборгованість відповідача за користування транспортним засобом що є предметом Договору згідно графіку внесення платежів станом на 07.07.10.2010р. складала 282 310,28 грн. Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, доказів зворотнього суду не представлено.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 12744/12745/11-44 від 30.03.2012р. по справі № 10/289, заборгованість Лізингоодержувача перед Лізингодавцем за Договором по сплаті лізингових платежів з 32 по 37 періоди, які визначені у графіку внесення платежів, що є додатком № 1 складає 282 310,28 грн. (копія висновку міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів у відповідності з погодженим графіком внесення платежів), суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 282 310,28 грн. за користування Екскаваторами-навантажувачами за Договором лізингу по сплаті лізингових платежів з 32 по 37 періоди, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 8.5. Договору у разі якщо Лізингоодержувач у встановлені договором строки не здійснює оплату, встановлених договором платежів, то Лізингодавець має право вимагати оплати неустойки в розмірі 0,1% від поточного боргу Лізингоодержувача за кожен день прострочення платежу, а Лізиингоодержувач зобов'язується її оплатити.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 703,44 грн. неустойки за несвоєчасне здійснення лізингових платежів по Договору з 32 по 37 періоди.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, з огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 217,47 грн. здійсненого з урахуванням виникнення строку оплати (періоду прострочення), та з розрахунком 3% річних у розмірі 2 051,99 грн. наданими позивачем і вважає такі обґрунтованими.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 3 218,83 грн. (2 982,83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 25, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.»(ідентифікаційний код: 14073657, адреса: 03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, буд. 2-Б, р/р 260019800772 в ВАТ «ТММ-БАНК», МФО 300896), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(ідентифікаційний код: 33104543, адреса: 03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5, корп. 2, р/р 26008301013536 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -282 310,28 грн. (двісті вісімдесят дві тисячі триста десять гривень 28 копійок), неустойки - 13 703,44 грн. (тринадцять тисяч сімсот три гривні 44 копійки), втрат від інфляції -217,47 грн. (двісті сімнадцять гривень 47 копійок), 3% річних -2 051,99 грн. (дві тисячі п'ятдесят одну гривню 99 копійок) та судові витрати в сумі - 3 218,83 грн. (три тисячі двісті вісімнадцять гривень 83 копійки). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 27.04.2012р.