Рішення № 23795475, 04.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/128-35/461 04.04.12

№42/128-35/461 04.04.2012

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз

України"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення 7 956 215,36 грн.

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Борисенко І.І.

Шаптала Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -предст. за довір.;

від відповідача: ОСОБА_3 -предст. за довір.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 118 392 858,56 грн. заборгованості, та стягнення судових витрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2011 у справі №42/128 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2011 скасовано в частині стягнення пені, інфляційних втрат та процентів річних.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2011 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011, а рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2011 скасовано в частині стягнення пені і в цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Згідно повторного автоматичного розподілу справи №42/128 вказана справа передана на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2011 справа №42/128 прийнята суддею Літвіновою М.Є. до свого провадження, справі присвоєно №42/128-35/461, її розгляд призначено на 11.01.2012.

У судовому засіданні 11.01.2012 представник відповідача подав клопотання про припинення провадження у справі.

У судових засіданнях 11.01.2012 та 30.01.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 14.03.2012.

Згідно із розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 07.02.2012, призначено колегіальний розгляд справи №42/128-35/461 у наступному складі суддів: головуюча суддя Літвінова М.Є., судді Борисенко І.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2012 розгляд справи №42/128-35/461 призначено на 14.03.2012.

У судовому засіданні 14.03.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 04.04.2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2009 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" було укладено договір №06/09-1236ТЕ-41 поставки природного газу ТЕЦ-6 Київенерго для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання та протягом грудня 2009 - серпня 2010 років додаткові угоди до нього, відповідно до умов яких позивач зобов'язався передати відповідачу протягом жовтня 2009 вересня 2010 років газ в обсязі до 406363 тис. м3, а останній -прийняти та оплатити його вартість за цінами, погодженими у розділі 5 договору.

Відповідно до умов п. 6.1 оплата за природний газ та послуги з його транспортування здійснюється в наступному порядку: - перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованого місячного обсягу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, послідуючі оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованого місячного обсягу до 20-го та 30 (31)-го числа поточного місяця, остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Як свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, а також поданий позивачем розрахунок боргу, за період з жовтня 2009 по вересень 2010 позивач передав відповідачу природний газ та надав послуги з його транспортування у обсязі 386 675 тис.куб.м. вартістю 348 044 583,99 грн., який був частково оплачений відповідачем у розмірі 259 660 222,27 грн.

Таким чином, станом на дату звернення позивача із позовом до суду заборгованість відповідача за отриманий ним природний газ становила 88 384 361,72 грн.

У зв'язку із неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач також просив стягнути з відповідача 15 327 397,18 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 6 724 884,30 грн. процентів річних з простроченої суми, 7 956 215,36 грн. пені

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2011 позов задоволено, вирішено стягнути з ПАТ "Київенерго" 88 384 361,72 грн. боргу, 15 327 397,18 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 6 724 884,30 грн. три проценти річних з простроченої суми, 7 956 215,36 грн. пені, 25 500,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2011 скасовано в частині стягнення пені, інфляційних втрат та процентів річних.

Скасовуючи рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2011 в частині стягнення пені за порушення виконання зобов'язання, Вищий господарський суд України виходив з того, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не було розглянуто та вирішено клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Як передбачено ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, врахувавши вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 26.10.2011, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 88 384 361,72 грн.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умовам п. 6.1. договору, відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У зв'язку із неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором та на підставі вищенаведених положень законодавства та умов договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7 956 215,36 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку із чим вказані позовні вимоги підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Разом з тим, зважаючи, що основним видом діяльності відповідача є надання послуг з постачання теплової енергії споживачам - фізичним та юридичним особам, які несвоєчасно та не у повному обсязі розраховуються за надані послуги, зважаючи на існуючу різницю в тарифах на теплову енергію внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджуються органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, а також несвоєчасне перерахування з державного бюджету субвенцій на її погашення, та виходячи з того, що вказані обставини впливають на своєчасність та повноту виконання зобов'язань відповідача перед контрагентами, в тому числі і перед позивачем, беручи до уваги подане відповідачем клопотання, суд відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе зменшити розмір пені та присудити на користь позивача пеню у розмірі 3 978 107,68 грн.

Судом відхиляється клопотання відповідача про припинення провадження у справі в частині стягнення 7 956 215,36 грн. пені, оскільки відповідачем не надано належних доказів списання вказаної суми заборгованості у порядку, передбаченому Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 3 978 107,68 грн.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, вул. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 3 978 107,68 грн. (три мільйони дев'ятсот сімдесят вісім тисяч сто сім гривень 68 коп.) -пені.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді І.І. Борисенко

Є.Ю. Шаптала

Дата підписання

повного тексту рішення: 11.04.2012