Рішення № 23795398, 25.04.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/11/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.12 Справа № 5009/726/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.

За участю представників: від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 404 від 04.04.2012 р., від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 15.09.2011 р.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 5009/726/12

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) (скорочено ФОП ОСОБА_3);

до відповідача: Спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба»(69039, м. Запоріжжя, вул. Солідарності, 104) (скорочено СКП «Запорізька ритуальна служба»);

про зобов'язання укласти договір.

Сутність спору:

ФОП ОСОБА_3 заявлено вимоги до СКП «Запорізька ритуальна служба»про зобов'язання укласти договір про надання ритуальних послуг в редакції ФОП ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.02.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження 34/11/12 у справі № 5009/726/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 14.03.2012 р., розгляд справи відкладався на 04.04.2012 р., також було оголошено перерву до 25.04.2012 р.

В судовому засіданні 04.04.2012 р. представник позивача звертався до суду з клопотанням про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України. В обґрунтування клопотання представник позивача зазначив, що ФОП ОСОБА_3 звернувся до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України із проханням вчинити дії щодо приведення діяльності відповідача у відповідність до законодавства, отже Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного Комітету України зацікавлене у правильному вирішенні спору та прийняте судове рішення по цій справі може вплинути на прийняте рішення щодо порушення чи не порушення відповідачем вимог антимонопольного законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.04.2012 р. звертався до суду з усним клопотанням про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Розглянувши клопотання позивача та відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, судом відмовляється у їх задоволенні, оскільки ні позивачем, ні відповідачем не обґрунтовано належними доказами, яким чином рішення по даній справі може вплинути на права і обов'язки Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України та Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що СКП «Запорізька ритуальна служба»не бажає в добровільному порядку укладати з ФОП ОСОБА_3 договір про надання ритуальних послуг, який є примірним договором, і забезпечення його укладення є обов'язком відповідача відповідно до п. 8 Типового положення про ритуальну службу в Україні, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 р. № 193. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФОП ОСОБА_3 посилається на Закон України «Про поховання та похоронну справу», Типове положення про ритуальну службу в Україні, ст.ст. 179, 181, 184, 187 ГК України, ст.ст. 54-57 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов, просив його задовольнити.

СКП «Запорізька ритуальна служба», відповідач по справі, у відзиві на позовну заяву вказує, що Комісією міськвиконкому з питань моніторингу та контролю ринку ритуальних послуг було винесено рекомендацію відповідачу не укладати договори про надання ритуальних послуг з суб'єктами господарської діяльності, якими протягом 2011 р. взагалі не надавалися ритуальні послуги, та розглянути можливість розірвання договорів, укладених з цими суб'єктами господарської діяльності (протокол № 2 Комісії з моніторингу від 23.12.2011 р.). Як зазначив відповідач, за даними СКП «Запорізька ритуальна служба»позивач не надавав у 2011 р. ритуальних послуг, а тому на підставі рішення Комісії з моніторингу від 23.12.2011 р. йому було відмовлено в укладенні договору про надання ритуальних послуг. Крім того, відповідач зазначив, що запропонованим позивачем проектом договору не встановлено, на яких саме кладовищах виконавець має право надавати ритуальні послуги, а це є істотною умовою договору, оскільки відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.06.2011 р. № 297, поховання померлих громадян на територіях міських кладовищ, стосовно яких прийнято рішення про часткове або повне припинення поховання померлих (закриття) та які обліковуються на балансі СКП «Запорізька ритуальна служба»проводиться власними силами відповідача, і тільки у разі потреби ним можуть залучатися інші суб'єкти підприємницької діяльності. При цьому, як зазначив відповідач, визначення потреби у залученні третіх осіб для надання ритуальних послуг на закритих кладовищах є правом СКП «Запорізька ритуальна служба». Також відповідач зазначив, що примірний договір про надання ритуальних послуг затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 р. № 193, передбачає ряд пунктів (п. 3.1.7, п. 3.2.1.), які мають встановлюватися за погодженням сторін. Таким чином, спонукання в судовому порядку до укладення цих пунктів в редакції, запропонованій позивачем порушить права відповідача, оскільки відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи відзиву на позов.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2012 р. ФОП ОСОБА_3 звернувся до СКП «Запорізька ритуальна служба»з заявою про укладення договору про надання ритуальних послуг (а.с. 9). До цієї заяви були додані: довідка про присвоєння ідентифікаційного номера; свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; перелік послуг, що пропонуються для надання; режим роботи та номер телефону; два підписані примірники договору про надання ритуальних послуг. Факт отримання відповідачем зазначеної заяви підтверджується відміткою про отримання вх. № 21 від 10.01.2012 р.

Відповідач на зазначену заяву позивача відповів листом № 72 від 24.01.2012 р. (а.с. 29), в якому вказав, що між ФОП ОСОБА_3 та СКП «Запорізька ритуальна служба»був укладений договір про надання ритуальних послуг від 11.05.2010 р. № 4-2-10/РП, проте, оскільки протягом 2011 р. позивачем не надавалися ритуальні послуги населенню міста, згідно з рішенням Комісії міськвиконкому з питань моніторингу та контролю ринку ритуальних послуг в м. Запоріжжі (протокол від 23.12.2011 р.), у зв'язку з скаргами на якість послуг, що надаються фізичними особами-підприємцями, ритуальній службі було рекомендовано не укладати з деякими підприємцями, в тому числі і з позивачем, договір про надання ритуальних послуг, у зв'язку із чим, договір про надання ритуальних послуг на 2012 р. з ФОП ОСОБА_3 укладатися не буде, у зв'язку з цим позивачем заявлено позов по даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою даний спір є переддоговірним, вирішення якого у судовому порядку потребує дотримання сторонами певних умов, визначених главою 20 Господарського кодексу України та главою 53 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів держаної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей по договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 187 Господарського кодексу України та ст. 649 Цивільного кодексу України, судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.

Обов'язковою умовою укладення господарського договору є направлення проекту договору стороною, яка бажає укласти договір, та одержання цього проекту стороною, якій запропоновано іншою стороною цей проект.

Укладення господарських договорів, в тому числі на основі примірних і типових договорів, повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України).

За положеннями ст. 8 Закону України «Про поховання та похоронну справу»від 10.07.2003 р. № 1102-ІV (надалі -Закон України «Про поховання та похоронну справу»), організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України в межах своєї компетенції: реалізує державну політику в галузі поховання в порядку, встановленому законом, та здійснює контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів, а також суб'єктів господарювання в зазначеній сфері; затверджує необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення; затверджує типове положення про ритуальну службу; встановлює вимоги щодо утримання та охорони місць поховань; встановлює порядок реєстрації поховань та перепоховань померлих, а також форму книги реєстрації поховань та перепоховань; здійснює інші повноваження, передбачені законом.

У відповідності до зазначеного Закону, наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 р. № 193 Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України «Про поховання та похоронну справу»затверджено: Типове положення про ритуальну службу в Україні; Необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг; Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення; Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань.

Статтею 9 Закону України «Про поховання та похоронну справу»передбачено, що ритуальні служби -це спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону.

Як передбачено п. 8 Типового положення про ритуальну службу в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 р. № 193 (надалі -Типове положення), ритуальна служба забезпечує укладання договорів із суб'єктами господарювання.

Пунктом 8.1 Типового положення встановлено перелік документів, які має подати до територіальної ритуальної служби разом з заявою щодо укладання договору про надання ритуальних послуг суб'єкт господарювання (далі -СГ), який виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, зокрема, такі документи: копію довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи; копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; перелік послуг, що пропонуються для надання СГ; режим роботи та номер телефону.

Протягом 14 робочих днів з дня отримання заяви територіальна ритуальна служба укладає з суб'єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів передбачених цим пунктом. Безпідставна відмова в укладенні договору не допускається, вона повинна бути аргументована.

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 р. № 193 затверджено також примірний договір про надання ритуальних послуг (додаток до Типового положення про ритуальну службу в Україні).

Відповідно до примірного договору про надання ритуальних послуг підпунктом 2.2.1 п. 2.2 договору повинні визначатися права виконавця послуг, а саме перелік ритуальних послуг, які надаються відповідно до договору-замовлення. Зазначений перелік повинен узгоджуватися сторонами. Позивач у запропонованому проекті договору підпункт 2.2.1 п. 2.2 виклав у наступному змісті: «виконавець послуг має право відповідно до договору-замовлення надавати ритуальні послуги з організації та проведення поховання відповідно до наданого переліку послуг, інші послуги, передбачені законодавством».

До переліку послуг, що пропонуються для надання суб'єктом господарювання, доданого позивачем до проекту договору про надання ритуальних послуг, включено такі послуги:

1. Оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання.

2. Труна.

3. Хрест.

4. Табличка на хрест.

5. Надання катафалку.

6. Перенесення труни з тілом померлого.

7. Доставка предметів похоронної належності.

8. Надання автобусу.

9. Надання вінка похоронного.

10. Надання траурної стрічки.

11. Організація поховання та проведення ритуалу.

Статтями 10, 12 Закону України «Про поховання та похоронну справу»передбачено, що надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб'єктами господарювання інших форм власності. Виконавець може надавати ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Цей перелік затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.

Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 р. № 193 (надалі -Необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг) передбачено такі послуги:

1. Оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання.

2. Оформлення свідоцтва про поховання.

3. Копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили).

4. Монтаж та демонтаж намогильної споруди при організації підпоховання в існуючу могилу.

5. Кремація тіл померлих.

6. Поховання та підпоховання урни з прахом померлих у колумбарну нішу, в існуючу могилу, у землю.

7. Зберігання урн з прахом померлих у крематорії.

8. Організація відправлення труни з тілом чи урни з прахом померлого за межі України.

9. Запаювання оцинкованої труни.

10. Замощення урни з прахом померлого в колумбарну нішу.

Таким чином, надання ритуальних послуг крім ритуальних служб може здійснюватися суб'єктами господарювання інших форм власності за договором, однак перелік послуг, що пропонуються для надання суб'єктом господарювання повинен включати в себе послуги передбачені Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг.

Проте, із переліку послуг, що пропонуються для надання ФОП ОСОБА_3 вбачається, що надання більшої частини ритуальних послуг (оформлення свідоцтва про поховання; копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили); монтаж та демонтаж намогильної споруди при організації підпоховання в існуючу могилу; кремація тіл померлих; поховання та підпоховання урни з прахом померлих у колумбарну нішу, в існуючу могилу, у землю; зберігання урн з прахом померлих у крематорії; організація відправлення труни з тілом чи урни з прахом померлого за межі України; запаювання оцинкованої труни; замощення урни з прахом померлого в колумбарну нішу), передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, позивачем не передбачається, що є неприпустимим в силу положень Закону України «Про поховання та похоронну справу»та Необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг.

До того ж, у переліку послуг, що пропонуються для надання, позивачем встановлені мінімальні ціни запропонованих послуг, що не може бути затверджено судом у зв'язку із наступним.

Згідно ст. 10 Закону України «Про поховання та похоронну справу», вартість ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. Надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін.

У відповідності до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 297 від 23.06.2011 р., Закону України «Про поховання та похоронну справу», наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003р. № 193 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України «Про поховання та похоронну справу», Положення про СКП «Запорізька ритуальна служба»та інших нормативно-правових актів розроблено Методичні рекомендації щодо порядку залучення СКП «Запорізька ритуальна служба»суб'єктів підприємницької діяльності для надання ритуальних послуг (надалі -Методичні рекомендації), які затверджені Управлінням комунального господарства та дорожнього будівництва Запорізької міської ради 26.07.2011 р.

Згідно із п. 1.4. Методичних рекомендацій, методичні рекомендації розроблено для практичного застосування в роботі з метою усунення недоліків в діяльності СКП «Запорізька ритуальна служба»під час організації залучення суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність на ринку ритуальних послуг, для надання ритуальних послуг населенню.

Як вбачається з положень Методичних рекомендацій та пояснень представника відповідача, суб'єкт господарювання, який висловив бажання бути залученим СКП «Запорізька ритуальна служба»до надання ритуальних послуг громадянам повинен погодити з виконавчим комітетом Запорізької міської ради ціни і тарифи на товари і послуги, що входять до мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг.

Як стверджується представником СКП "Запорізька ритуальна служба" та не спростовується представником ФОП ОСОБА_3, позивач за погодженням цін запропонованих послуг до виконавчого комітету Запорізької міської ради не звертався.

Пунктом 5 Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення передбачено, що ритуальні послуги надаються за плату згідно з цінами, що діють на момент оформлення договору-замовлення про їх надання.

Таким чином, визначення цін на ритуальні послуги у додатку до запропонованого проекту договору не відповідає вимогам вище перелічених актів.

Крім того, ФОП ОСОБА_3 у запропонованому проекті договору про надання ритуальних послуг не зазначено на яких саме кладовищах (відкритих чи закритих) позивач має право надавати ритуальні послуги, що дає змогу розцінювати це, як можливість надання таких послуг як на відкритих так і на закритих кладовищах.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про поховання та похоронну справу», для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка. Порядок функціонування місць поховань визначається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. Орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про часткове або повне припинення поховання померлих (закриття) кладовища в разі, якщо на території кладовища немає вільних місць для облаштування нових могил (колумбарних ніш), а поховання померлих можливе лише на місцях родинного поховання або шляхом підпоховання в могилах за згодою користувачів місць поховання відповідно до статті 25 цього Закону.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 297 від 23.06.2011 р. було вирішено поховання померлих громадян на територіях міських кладовищ, стосовно яких прийнято рішення виконавчим комітетом міської ради про часткове або повне припинення поховання померлих (закриття) та які обліковуються на балансі СКП «Запорізька ритуальна служба», з 15.07.2011 р. проводити власними силами СКП «Запорізька ритуальна служба»(п. 1).

Також, пунктом 3 вказаного рішення доручено СКП «Запорізька ритуальна служба», у разі потреби, залучати для надання ритуальних послуг на договірних засадах фізичних осіб підприємців і юридичних осіб з урахуванням вимог чинного законодавства щодо переліку, якості та порядку надання ритуальних послуг.

З викладеного вбачається, що поховання на закритих кладовищах здійснюється лише відповідачем і тільки у разі потреби, відповідач має право залучати для надання ритуальних послуг на договірних засадах фізичних осіб підприємців і юридичних осіб.

Таким чином, визначення у договорі про надання ритуальних послуг на яких саме кладовищах виконавець має право надавати ритуальні послуги є істотною умовою договору, не встановлення якої унеможливлює укладення спірного договору.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що проект договору про надання ритуальних послуг в редакції запропонованій позивачем не підлягає укладенню.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України).

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя А.О. Науменко

Повний текст рішення складено 28.04.2012 р.