Рішення № 23795317, 18.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.12 р. Справа № 5006/37/64/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Тімченко М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк, ідентифікаційний код 08596860

до Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Костянтинівка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення заборгованості за договором №1070/Ар від 01.05.2010р. в розмірі 1035,66 грн. та штрафу в розмірі 1453,23 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - не з'явився;

від Відповідача - не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 18.04.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Костянтинівка (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором №1070/Ар від 01.05.2010р. в розмірі 1038,76 грн. та штрафу в розмірі 1453,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором №1070/Ар від 01.05.2010р. за надання охоронних послуг, внаслідок чого за період з листопада 2011р. по січень 2012р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір №1070/Ар від 01.05.2010р з додатками, розрахунок суми позову, правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 526, 610, 611, 612, 614, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 224 Господарського кодексу України.

Позивачем були також надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.26-65), у тому числі - заява про зменшення розміру позовних вимог в частині заборгованості через наявну арифметичну помилку до 1035,66 грн. та клопотання про відкладання розгляду справи через участь представника у розгляді скарги постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 05.03.2012р. (а.с.а.с.24,25), достовірність яких (відомостей) презюмується за змістом положень ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Таке повідомлення вважається належним згідно правової позиції, викладеної в абз.1 п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р.

У судове засідання 18.04.2012р. представник Позивача не з'явився, надавши витребувані документи та згадане вище клопотання про відкладання розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Водночас, суд відхиляє клопотання Позивача про відкладення розгляду справи, адже участь у засідання конкретного представника, задіяного для представництва інтересів в іншому провадженні не є обов'язковою - Позивач як юридична особа згідно ст.28 Господарського процесуального кодексу України не був позбавлений можливості забезпечити представництво своїх інтересів іншою особою, доказів неможливості здійснення чого суду не представлено.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2010р між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір № №1070/Ар (а.с.а.с.7-12), відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2., 10.1. якого Виконавець на кошти, отримані від Замовника, починаючи з 01.05.2010р. до 01.05.2011р. здійснює за допомогою системи охоронної сигналізації охорону об'єктів, обладнаних системами охоронної сигналізації, які внесені до дислокації (додаток №3 - а.с.13) і позначені на плані-схемі (додаток №4), яка (охорона), полягає у спостереженні за системою сигналізації, а у разі надходження на пункт централізованого спостереження сигналу тривоги - забезпечення термінового прибуття на об'єкт наряду міліції охорони.

Розділ 2 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо порядку розрахунків:

- сума даного договору визначена і узгоджена сторонами дислокацією (додаток №1) і протоколом узгодження вартості (додаток №5 - а.с.а.с.14, 17), на момент укладання договору становить 345,98грн. на місяць, яка сплачується на умовах попередньої оплати, шляхом щомісячного внесення Замовником платежу на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше п'яти днів до кінця кожного поточного місяця за послуги, що будуть надані в наступному місяці (п.2.1-2.4);

- Виконавець щомісяця надає Замовнику рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт (які в обов'язковому порядку підписуються Замовником і один примірник повертається Виконавцю). У разі відсутності заперечень щодо якості та обсягів наданих охоронних послуг в продовж 10 днів після закінчення місяця, в якому такі послуги були надані, вважається, що Замовник прийняв надану Виконавцем послугу в повному обсягу вартістю визначеною дислокацією. Відсутність нарікань на якість та обсяги наданих послуг з боку Замовника вважається їх прийняттям, навіть без узгодження (підписання) актів виконаних робіт (п.2.8).

Положеннями п.3.3.14 до обов'язків Замовника віднесено здійснення оплати послуг належним чином, в порядку і строки, обумовлені цим договором.

Умовами п. 6.2. договору за порушення взятих на себе зобов'язань встановлена відповідальність у вигляді штрафу (штрафна неустойка) у розмірі 10% від суми кожного невиконаного належним чином. Якщо порушення будуть систематичні (два і більш рази) розмір штрафу становить 50% суми кожного своєчасно невиконаного зобов'язання.

01.05.2010р. сторонами була підписана дислокація на 2010р. (а.с.13), якою визначений розмір плати за місяць в сумі 345,98 грн. Цією ж датою складений акт про початок здійснення заходів охорони (а.с.15). Дислокацією від 01.01.2012р. (а.с.16) розмір щомісячного платежу визначався на рівні 346,80 грн. разом з ПДВ.

Додатковою угодою №1 від 01.02.2012р. (а.с.18) було розірвано договір через наявну заборгованість у розмірі 1035,66 грн. Ця угода також містить застереження про належність виконання робіт з охорони об'єкту і відсутність претензій з цього приводу.

Обсяги та своєчасність виконання Відповідачем грошових зобов'язань відображені у складеному та надісланому Позивачем на виконання вимог ухвали суду акті звірення розрахунків (а.с.62), зі змісту якого вбачається наявність заборгованості Відповідача у розмірі 1035,66 грн. за останні три місяці договірних правовідносин, а також - несвоєчасне здійснення розрахунків за попередній період, що підтверджується представленими банківськими виписками (а.с.а.с.36-61).

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за період з листопада 2011р. по січень 2012р. Позивачем були складані відповідні акти прийому-здачі виконаних робіт (а.с.а.с.63-65) на суму 1035,66 грн., доказів оплати яких або вмотивованих заперечень причин не підписання суду не представлено.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, остаточно вимагаючи стягнення заборгованості в розмірі 1035,66 грн. та штрафу в розмірі 1453,23 грн.

Відповідач процесуальними правами, визначеними ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Суд розглядає справу в контексті всіх позовних, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог (а.с.а.с.55-58 т.2), адже згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач управнений до прийняття рішення у справі зменшити розмір вимог і таке зменшення судом приймається, оскільки зумовлено виправленням арифметичної помилки.

В свою чергу, об'єднання в одному позові вимог про стягнення заборгованості і штрафу цілком відповідає ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафів.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору №1070/Ар від 01.05.2010р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором №1553/Вр/Ке від 17.03.2009р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №1070/Ар від 01.05.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (охоронних послуг) не пізніше п'яти днів до кінця кожного попереднього місяця за наступний оплачуваний місяць послуг згідно умов п. 2.4. договору №1070/Ар від 01.05.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи Позивачем у квітні 2011р.- січні 2012р. були у повному обсягу надані охоронні послуги на загальну суму 3460,62 грн., які оплачені Відповідачем частково і несвоєчасно в розмірі 2424,86 грн. Таким чином, несплаченими лишились послуги на суму 1035,66грн., жодних доказів на спростування чого Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано, тоді як розмір такої заборгованості підтверджується додатковою угодою №1 від 01.02.2012р.

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг і несвоєчасне оплата згідно умов договору №1070/Ар від 01.05.2010р. кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач - таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу, зважаючи на що заявлені вимоги в цій частині судом задовольняються у повному обсягу - в розмірі 1035,66 грн.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування штрафу у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 6.2. договору №№1070/Ар від 01.05.2010р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок щодо наявності заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду нарахування з листопада 2011р. по січень 2012р., тривалість та кількість випадків прострочення платежу за попередній період з квітня 2011р. по жовтень 2011р. включно (відомості відображені в акті звіряння розрахунків, виписках про рух коштів на рахунках та Відповідачем не спростовані), суд дійшов висновку про правомірність застосування штрафу в розмірі 10% за перші два випадки прострочення і 50% від суми невиконаного зобов'язання - за кожен наступний випадок та перевіривши представлений розрахунок (а.с.28) дійшов висновку про його відповідність умовам договору і фактичним взаємовідносинам сторін, з огляду на що задовольняє вимоги відносно штрафів повністю - в сумі 1453,23 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до первісної ціни позову, тоді як решта - що відповідає сумі зменшення ціни позову в порядку п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Костянтинівка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за договором №1070/Ар від 01.05.2010р. в розмірі 1035,66 грн. та штрафу в розмірі 1453,23 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Костянтинівка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) заборгованість в розмірі 1035,66 грн. та штрафу в розмірі 1453,23 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Костянтинівка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1607,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Управлінню Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) частину судового збору в сумі 2,00грн.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 18.04.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2012р.

Суддя Попков Д.О.