Рішення № 23794816, 26.04.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 квітня 2012 р. Справа 12/22/2012/5003

за позовом: Прокурора Калинівського району Вінницької області (22400, Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Дзержинського, 39) в інтересах держави в особі Калинівської районної державної адміністрації (22400, Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 04051170)

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог: Головне управління Держкомзему у Вінницькій області (м. Вінниця, вул.Келецька, 63)

до: Приватного підприємства "Мрія П.М." (АДРЕСА_1)

про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 186 062,55 грн. та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.

Представники

прокурора: Оліянчук К.О.;

позивача: ОСОБА_2 - за дорученням;

третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 - за дорученням;

відповідача: ОСОБА_4 - за дорученням;

інша особа - державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області:Вітюк О.О.

Відділу держкомзему в Калинівському районі: не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Калинівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Калинівської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "Мрія П.М." про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 186 062,55 грн. та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Прокуратурою Калинівського району Вінницької області проведено перевірку матеріалів Головного управління Деркомзему у Вінницькій області дотримання вимог земельного законодавства на території Лемешівської сільської ради Калинівського району.

В ході перевірки встановлено, що Приватне підприємство «Мрія П.М.»в особі директора ОСОБА_6 в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, зловживаючи службовим становищем, з метою отримання прибутку, за відсутності відповідного рішення Калинівської районної державної адміністрації про надання земельних ділянок у користування та не уклавши договору оренди, незаконно використовувало земельні ділянки площею 66 га земель запасу, 64,3 га земель резервного фонду на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На землях запасу Лемешівської сільської ради відповідачем самовільно, без документів, які дають право на використання землі, на полі № 9 на площі 44 га засіяно соняшник, на полі № 9-1 площею 22 га засіяно сою. Крім того, на землях резервного фонду Лемешівської сільської ради самовільно на полі № 2 на площі 22 га засіяно ячмінь, на полі № 3 на площі 13 га засіяно сою, на полі № 5 на площі 29,3 га засіяно пшеницю. Також відповідач використовує проектні дороги сільськогосподарського призначення площею 13,3 га та не витребуванні земельні частки (паї) площею 18,72 га без відповідних документів, що згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»є самовільним зайняттям земельної ділянки. Головним управлінням Держкомзему у Вінницькій області 25.05.2011р. проведені обстеження вищевказаних земельних ділянок (полів) та складено Акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за №№ 37, 38, 39 від 25.05.2011р.

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України 25.07.2007 року за № 963, проведено розрахунок розміру шкоди в розмірі -186 062,55 грн.

Однак, на даний час Приватним підприємством «Мрія П.М.» шкоду в добровільному порядку не відшкодовано.

Ухвалою суду від 15.02.2012р. порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 20.03.2012 р. та залучено до участі в справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держкомзему у Вінницькій області.

Ухвалою суду від 20.03.2012 р., в зв"язку з неявкою представника відповідача та викликаного на підставі ст. 65 ГПК України представника відділу ДЗК у Калинівському районі та ненаданням сторонами необхідних для вирішення спору документів, розгляд справи відкладено на 10.04.2012 р.

06.04.2012р. прокурором Калинівського району подано письмове обґрунтування розміру розрахунків шкоди № 69-1013 вих-12 від 05.04.2012р., в якому останній, крім іншого, вказує, що відомостей про притягнення керівника ПП «Мрія П.М.»до адміністративної відповідальності немає, в зв"язку з реорганізацією Управління влітку 2011р. та неврегульованістю повноважень управління щодо здійснення функцій адмістрування. Також прокурором зазначено спосіб повернення земель, а саме витребування земель з чужого незаконного володіння.

10.04.2012р. представником відповідача надано відзив на позовну заяву від 10.04.2012р., в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними та недоведеними з огляду на наступне.

Акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства та акти обстеження земельної ділянки за №№ 37, 38, 39, 40 від 25.05.2011р. оформлені з порушенням, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами виявлення порушення земельного законодавства. Так, в порушення вимог Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, перевірка стану дотримання земельного законодавства проводилась 25.05.2011р. за відсутності представника відповідача. Акти перевірки не були вручені чи надіслані відповідачу. У вказаних актах перевірки відсутні план-схеми місця розташування земельних ділянок, на якій має бути вказано загальні площі земельних ділянок та площі на яких виявлено самовільне зайняття земельних ділянок. Протокол про адміністративне правопорушення, який би підтверджував факт порушення відповідачем вимог земельного законодавства, відсутній. Крім того, розрахунок розміру шкоди здійснено з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, що визначалась відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого Постановою КМУ від 12.05.2000р. за № 783, яка на час проведення перевірки втратила чинність.

В судовому засіданні 10.04.2012р. за клопотанням представників прокурора та позивача оголошено перерву до 26.04.2012р.

25.04.2012р. представником відповідача надано доповнення до відзиву на позовну заяву від 25.04.2012р., в якому зазначено, що відповідач у 2010 році та в подальшому не користувався земельними ділянками, що вказані в актах №№ 37, 38, 39, 40 від 25.05.2012р. Невитребувані земельні частки (паї) не відносяться до земель державної власності, законодавством не надано повноважень районним державним адміністраціям пред'являти позови до суду щодо стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття невитребуваних земельних часток (паїв).

26.04.2012р. Головним управлінням Держкомзему у Вінницькій області надано лист № 01-02-18/2289 від 25.04.2012р., в якому зазначено, що стосовно директора ПП «Мрія П.М.» не вживались заходи адміністративного впливу через його ігнорування законних розпоряджень посадових осіб, що здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів.

В судове засідання 26.04.2012 р. з"явилися представники прокурора, позивача, відповідача, третьої особи та державний інспектор управління держземінспекції Відділу держкомзему в Калинівському районі.

Представники прокурора та позивача позовні вимоги, викладені у позовній заяві, підтримали в повному обсязі.

Представник третьої особи позовні вимоги прокурора підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та доповненні до відзиву. Також пояснив, що акти та розрахунки шкоди з вимогою її оплати відповідачу не надсилались.

Державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області Вітюк О.О. в судовому засіданні зокрема пояснив, що перевірка проводилась за завданням УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області без повідомлення керівника підприємства та при її проведенні використовувались пояснення працівників ПП "Мрія П.М.", відібрані оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області (зафіксовано звукозаписом судового процесу).

З наданих в судових засіданнях пояснень учасників процесу та матеріалів справи № 12/22/2012/5003 суд встановив таке.

30.06.2004р. між Калинівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та СВК "Мрія" (Орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лемешівської сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 167,7 га, у тому числі рілля площею 40,0 га, пасовища -26,3 га із земель запасу та земель резервного фонду 92,4 рілля. (п. 2 Договору).

Земельні ділянки передаються в оренду без будівель та споруд. (п. 4 Договору).

Відповідно до п.8, Договір укладено на 4 роки 11 місяців. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

До позовної заяви додано незасвідчена у встановленому порядку ксерокопія протоколу огляду місця події про те, що оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області лейтенантом Сорочан А.А., в присутності понятих: ОСОБА_8, ОСОБА_9 - за участі державного інспектора за використанням та охороною земель Вітюка О.О. 23.05.2012р. о 14:35 год. оглянуто поля, які використовує ПП "Мрія П.М.". На полі № 9, яке розташоване на схід с. Молодіжне Козятинського р-н площею 44 га, за межами населеного пункту посіяно соняшник. На полі № 9 (1), яке розташоване на схід с. Молодіжне за межами населеного пункту біля лісопосадки площею 22 га посіяно сою. Із земель резервного фонду на полі № 2, яке розташоване біля с. Райки Калинівського р-ну, площею 22 га. На полі № 3, яке розташоване біля с. Райки, засіяно сою площею 13 га. На полі № 5, яке розташоване на захід ближче до с. Лемешівка, засіяно озиму пшеницю на площі 29,3 га.

На невитребуваних земельних частках (паях) ПП "Мрія ПМ" використовує 8 часток загальною площею 17,36 га (ділянки № 1, № 154, № 134, № 236, № 2, № 6, № 86, № 42). На території Лемешівської с/р Калинівського р-ну за межами населеного пункту дане підприємство використовує проектні дороги загальною площею 13,3161 га. На даних ділянках ПП "Мрія П.М." засіяно цукровий буряк та горох. Вищевказані ділянки використовуються за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) за відсутності вчиненого правочину щодо цих ділянок, що є порушення ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

25.05.2011 р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області складено акти обстеження земельної ділянки: № 37, де зафіксовано, що ПП «Мрія П.М.»використовує земельну ділянку загальною площею 66 га із земель запасу на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 57); № 38, де зафіксовано, що ПП «Мрія П.М.»використовує земельну ділянку загальною площею 64,3 га земель резервного фонду на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 54); № 39, де зафіксовано, що ПП «Мрія П.М.»використовує земельну ділянку загальною площею 18,72 га невитребуваних земельних часток-паїв на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 63); № 40, де зафіксовано, що ПП «Мрія П.М.»використовує земельну ділянку загальною площею 13,3161 га проектних доріг на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 60).

Тієї ж дати державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області Вітюком О.О. із залученням оперуповноваженого УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області капітана міліції Слободяника А.П., оперуповноваженого УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області лейтенанта міліції Сорочана А.А. в присутності, як зазначено в актах, головного бухгалтера ПП «Мрія П.М.»ОСОБА_11 складено акти перевірки дотримання Приватним підприємством "Мрія П.М." вимог земельного законодавства. В актах зазначено, що ОСОБА_11 від підпису відмовилась (а.с. 53,56,59,62).

Згідно з наведеними в актах відомостями, ПП «Мрія П.М.» використовує:

- земельну ділянку загальною площею 66 га із земель запасу на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу: на полі № 9 засіяно соняшник на площі 44 га, на полі № 9 (1) засіяно сою на площі 22 га. Вказані землі використовуються за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо даної ділянки, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Згідно ст. 1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (зі змінами) вказаний факт кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки (а.с. 56);

- земельну ділянку загальною площею 64,3 га із земель резервного фонду на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Із земель резервного фонду на полі № 2 засіяно ячмінь на площі 22 га, на полі № 3 засіяно сою на площі 13 га, на полі № 5 засіяно озиму пшеницю н площі 29,3 га. Вказані землі використовуються за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо даної ділянки, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Згідно ст. 1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (зі змінами) вказаний факт кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки (а.с. 53);

- невитребувані земельні частки (паї) у кількості 8 шт на загальну площу 18,72 га (ділянки № 1, 154, 134, 236, 2, 6, 86, 42) на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані земельні ділянки розорані та засіяні культурою. Невитребувані земельні частки (паї) використовуються за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо даної ділянки, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Згідно ст. 1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (зі змінами) вказаний факт кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки (а.с. 62);

- проектні дороги загальною площею 13,3161 га на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дані земельні ділянки розорані та засіяні культурою. Вищевказані земельні ділянки використовуються за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо цих ділянок, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Згідно ст. 1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (зі змінами) вказаний факт кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки (а.с. 59).

У зв"язку з цим, зроблено розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (крім земель житлової та громадської забудови) ПП "Мрія ПМ" на загальну суму 186062,55 грн. (а.с.55,58,61,64), яку прокурор просить стягнути з відповідача та зобов"язати останнього повернути позивачу самовільно зайняті земельні ділянки.

З отриманих судом спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та наданого відповідачем статуту підприємства вбачається, що Сільськогосподарський виробничий кооператив "Мрія" на даний час перебуває на обліку в ЄДР та знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності; Приватне підприємство "Мрія П.М." не є правонаступником СВК "Мрія".

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши обставини та докази у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.ст. 4-3, 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно із ст.ст. 83, 84 Земельного кодексу України землі, які, належать на праві власності територіальним громадам сіл, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім державної та приватної власності. В державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. б ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 90 Земельного кодексу України встановлено, що власники земельних ділянок мають право: самостійно господарювати на землі; на відшкодування збитків у випадках передбачених законом. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Верховний Суд України в пунктах 12 і 16 постанови Пленуму від 16.04.2004 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз'яснив, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до ст. ст. 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статті 156 Земельного кодексу України у повному обсязі особами, що її заподіяли.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України, якою встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачає презумпцію вини правопорушника.

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками, а також вина, особи, яка завдала збитків. Відсутність будь-якого з цих елементів виключає відповідальність у вигляді стягнення збитків, якщо інше не передбачено законом. Також у цій статті визначено поняття збитків, якими є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується особами, що її заподіяли, відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України. На цьому зокрема наголошено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (п. 12).

Частиною 3 статті 19 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, зокрема, у сфері земельних відносин - за використанням і охороною земель. Згідно з частинами 4 і 5 тієї ж статті ГК України органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Відповідно до статті 15 Земельного кодексу України, статей 5, 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статті 16 Закону України "Про охорону земель" державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснюють Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи зокрема шляхом проведення перевірок.

Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. № 312 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.2003р. за № 1223/8544 (далі - Порядок).

Пунктом 4.1 Порядку встановлено, що державні інспектори органу Держкомзему проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; встановлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 5.3. Порядку, акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю, копія акта надається цим органам.

В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо) (п. 5.6. Порядку).

Згідно з п. 6.1. Порядку, в разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення.

З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку. (п. 6.2. Порядку).

У пунктах 3.6, 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару гранту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963. Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки. Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності.

Як свідчать матеріали справи та пояснення учасників процесу, припис про усунення порушення земельного законодавства відповідачеві не надсилався, протокол про адміністративне правопорушення стосовно посадових осіб ПП "Мрія П.М." не складався, до адміністративної відповідальності вони не притягались.

При цьому, акти обстеження земельних ділянок та перевірки дотримання вимог земельного законодавства, всупереч вимогами законодавства, складались без повідомлення відповідача та без участі його повноважного представника. План-схеми земельних ділянок у актах обстеження земельних ділянок та актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства відсутні. В якості планів-схем суду надано викопіювання земельних ділянок, розмір яких не відповідає даним вищевказаних актів. Доказів надсилання/вручення цих актів відповідачеві суду не надано.

Також не надано доказів вилучення земельних ділянок із користування СВК "Мрія" після закінчення договору оренди, яке на даний час перебуває на обліку в ЄДР.

Отже, вказані прокурором документи не підтверджують факту самовільного зайняття земельних ділянок відповідачем. В порядку кримінального судочинства цей факт також не підтверджений.

У позовній заяві та у вищевказаних актах не зазначено, яку саме шкоду заподіяно самовільним, на думку прокурора, зайняттям земельних ділянок. В судовому засіданні 26.04.2012 р. представник прокурора уточнила, що це є шкода у вигляді неотриманих доходів (упущеної вигоди), що зафіксовано звукозаписом судового процесу.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, упущеною вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Ні прокурором, ні позивачем не надано доказів, що позивач міг би реально отримати будь-які доходи від використання земельних ділянок, що є предметом спору, що ним вчинялись будь-які дії для отримання таких доходів. Зокрема, не надано доказів щодо повернення земельних ділянок Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Мрія" після закінчення дії договору оренди землі від 30.06.2004 р. (а.с. 30-32) та вчинення позивачем дій, направлених на повернення цих земельних ділянок орендарем. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що будь-які дії щодо повернення цих земельних ділянок та розпорядження ними позивачем не вчинялись. Не надано також доказів щодо визначення на місцевості земельних ділянок, які відносяться до невитребуваних земельних паїв та щодо можливості і вчинення дій з метою отримання позивачем доходу від використання цих земельних ділянок.

Прокурор також просить стягнути шкоду та повернути земельні ділянки під, так званими, проектними дорогами. Разом з тим, земельні ділянки під проектними дорогами на місцевості не визначені і можуть бути виділені (за необхідності) лише при фактичному розподілі земельних ділянок, які розпайовані між громадянами, що на даний час не здійснено.

За таких обставин, позовні вимоги про зобов"язання відповідача повернути ці ділянки Калинівській РДА безпідставні та суперечать законодавству, оскільки відповідач не наділений повноваженнями щодо виділення земельних ділянок в натурі на місцевості.

Відповідно до ч. 6 ст. 225 Господарського кодексу України Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватись методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.

В силу ч. 2 ст. 157 Земельного кодексу України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару гранту) без спеціального дозволу ( далі - Методика), а наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року № 110 - Методичні рекомендації щодо застосування зазначеної Методики.

У розрахунках розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки Приватним підприємством "Мрія ПМ", не зазначено відповідно до якого нормативного акту вони зроблені. Натомість у цих розрахунках застосовано коефіціент індексації нормативної грошової оцінки земель, визначений відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. № 783, яка втратила чинність на підставі Постанови КМ України від 31.01.2011 р. № 56. Вказані розрахунки, як зазначено вище, відповідачу не надсилались.

З урахуванням наведеного, та виходячи з принципів законності, розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 49, 82, 84, 115 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Суддя Кожухар М.С.

Повне рішення складено 03 травня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи