Рішення № 23794710, 23.04.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

23.04.2012Справа №5002-29/469-2011

За позовом - Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ЄДРПОУ 00131400);

До відповідача - Публічного акціонерного товариства «Керчгаз» (98000, м. Керч, вул. Чкалова, 151-А, код ЗКПО 03348130).

Про стягнення 111 542,88 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2, представник, довіреність №017-Д від 03.01.2012р.;

Від відповідача - ОСОБА_3, представник, довіреність №8/407 від 03.04.2012р.;

Суть спору: Відкрите акціонерне товариства «Крименерго» звернулося до господарського суду Автономної республіки Крим з позовом до відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Керчгаз» про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 106 274,96 грн., інфляційних втрат в розмірі 1 168,15 грн., 3 % річних в сумі 672,14 грн. та пені в сумі 3 427,63 грн., а всього - 111 542, 88 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення умов Договору № 155 від 28.12.2004 р. про постачання електричної енергії, укладеного між сторонами у справі, Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ 31.07.1996 р. № 28, несвоєчасно та не в повному обсязі проведені розрахунки за спожиту активну електроенергію, у зв'язку з чим за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 106 247,96 грн., яку останній самостійно не погашає, що і стало причиною звернення ВАТ «Крименерго» до суду.

Також, у зв'язку із порушенням відповідачем договірних зобов'язань, позивачем нараховані штрафні санкції у вигляді пені і 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08 лютого 2011 року позов Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Відповідач згідно наданому відзиву на позов від 25.02.2011р. проти позову заперечує, посилаючись на відсутність боргу та незаконність відключення від електропостачання.

Ухвалою господарського суду Автономної республіки Крим від 21.03.2011р. суд зупинив провадження у справі та призначив судово-економічну експертизу.

01.06.2011р. на адресу суду від Кримського Науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло Повідомлення від 26.05.2011р. про неможливість дати висновок.

У зв'язку з чим, суд ухвалою від 06.06.2011р. поновив провадження у справі та призначив розгляд справи з викликом сторін.

Позивач у судове засідання 04.07.2011р. надав заяву в порядку статті 22 ГПК України, в якій вказав, що внаслідок приведення у відповідність з нормами Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008 року слід вважати вірним найменування позивача - «Публічне акціонерне товариство «Крименерго» та додав копії нової редакції Статуту ПАТ «Крименерго» та Свідоцтва про державну реєстрацію ПАТ «Крименерго», тому суд прийняв до розгляду заяву позивача вважаючи можливим на підставі наданих статутних документів вважати вірним найменування позивача - «Публічне акціонерне товариство «Крименерго».

Ухвалою господарського суду АР Крим від 04 липня 2011 року провадження у справі зупинене, у справі призначено судово-економічну експертизу.

20 березня 2012 року на адресу суду надійшли матеріали контрольної справи з висновком судово-економічної експертизи №2559 від 02.03.2012 р.

У зв'язку з чим суд ухвалою від 26.03.2012р. поновив провадження у справі, призначив розгляд справи на 05.04.2012р.

Судове засідання, призначене на 05.04.2012р. не відбулося, у зв'язку із знаходженням судді О.І. Башилашвілі на лікарняному, розгляд справи перенесено на 23.04.2012р.

05.04.2012р. до суду від відповідача надійшло клопотання від 04.04.2012р., згідно з яким у зв'язку з тим, що експертом не вирішувалось друге питання, поставлене на вирішення експерту, останній просить суд провести звірку обсягів переданої позивачем і прийнятої відповідачем електроенергії у період з грудня 2005р. по 06 жовтня 2010р. і зобов'язати позивача надати акти контрольних оглядів засобу обліку.

Також, 05.04.2012р. на адресу суду від відповідача надійшли пояснення на висновок експерта у яких відповідач заперечує те, що ним не надані необхідні для дачі висновку бухгалтерські документи.

У судовому засіданні 23.04.2012р. суд оглянув пояснення на висновок експерта та клопотання, які надійшли до суду від відповідача 05.04.2012р. та долучив їх до матеріалів справи. При цьому клопотання щодо проведення звірки обсягів переданої позивачем і прийнятої відповідачем електроенергії у період з грудня 2005р. по 06 жовтня 2010р. і зобов'язання позивача надати акти контрольних оглядів засобу обліку судом відхилено за необґрунтованістю.

Позивач у судовому засіданні 23.04.2012р. підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення щодо ненадання експертом відповідей на питання, поставлені йому на вирішення судом та заперечує факт ненадання позивачем документів для проведення експертизи, про що йдеться у самому висновку.

Крім того, позивачем заявлено клопотання в порядку ст. 22 ГПК України про приєднання до матеріалів справи документів за переліком.

Суд задовольнив заявлене позивачем клопотання та долучив його разом з доданими документами та поясненнями на висновок експерта до матеріалів справи.

Відповідач у судовому засіданні 23.04.2012р. підтримав свою правову позицію, викладену у відзиві на позов та заявив клопотання в порядку ст. 22 ГПК України про приєднання до матеріалів справи переліку документів.

Суд задовольнив дане клопотання та долучив надані відповідачем документи до матеріалів справи.

При цьому з наданих відповідачем статутних документів вбачається, що внаслідок приведення у відповідність з нормами Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008 року на даний час вірним найменуванням відповідача є - «Публічне акціонерне товариство «Керчгаз», тому суд зазначає, що на підставі наданих статутних документів слід вважати вірним найменування відповідача - «Публічне акціонерне товариство «Керчгаз».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2004р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в подальшому Публічне акціонерне товариство «Крименерго» (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Керчгаз» в подальшому Публічне акціонерне товариство «Керчгаз» (споживач) укладений договір про поставку електричної енергії №155 (далі договір), згідно якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі згідно умовам цього договору і додатків до договору, які є його невід'ємними частинами (т. 1 а.с. 18-22).

Вказаний договір був укладений на строк до 31.12.2005р. та вважався щорічно (автоматично) продовжений на рік, за умови, якщо за місяць до закінчення строку не було заяв жодної із сторін про відмову від договору або його перегляд (п. 9.5 договору).

Доказів розірвання або визнання недійсним, у встановленому законом порядку, даного договору, під час розгляду даної справи сторонами суду не надано.

Відповідно до пункту 2.2.3 договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, згідно умов додатків №4.1, або №4.2 «Порядок розрахунків».

Згідно п. 2.2.4 договору, споживач зобов'язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею споживача і електроустановками споживача згідно з додатком №5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної енергії».

Згідно п. 1 додатку №4.1 до договору, розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються згідно п. 6.6 ПКЕЕ. Розрахунковою датою (день, коли споживач надає «акт про об'єми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії, а споживач виставляє кінцевий рахунок) встановлено 15 число кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається 15 число місяця до такого ж числа наступного місяця.

Показники розрахункових засобів обліку згідно з переліком об'єктів і точок комерційного обліку фіксуються 15 числа кожного місяця і оформлюються «Актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» в 2-х екземплярах, по одному кожній із сторін.

Згідно п. 2 додатку №4.1 до договору, споживач до 5 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.

Позивач виконував взяті на себе договірні зобов'язання, однак, як зазначає позивач, відповідач порушував умови договору, в частині своєчасності та повноти оплати отриманої електричної енергії, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з 15.09.2010р. по 15.01.2011р. за спожиту електричну енергію (активну) в розмірі 106274,96грн.

Відповідачем сума заборгованості за отримані послуги добровільно погашена не була, що стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд не знайшов законних підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Предметом даного спору є стягнення з ПАТ «Керчгаз» заборгованості за спожиту електричну енергію, надану ПАТ «Крименерго» на підставі укладеного між сторонами договору №155 від 28.12.2004р.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу.

Як на підставу заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем норм чинного законодавства, зокрема ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України та Правил користування електричної енергією.

Виходячи з предмету та підстави позову, для вирішення спору у даній справі суду слід з'ясувати факт обґрунтованості заявлених позовних вимог.

При цьому, обраний спосіб захисту права повинен кореспондуватися із характером допущеного невизнання, оспорювання або порушення права.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

Згідно п. 1.2 ПКЕЕ електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

За загальним правилом цивільного права зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Заявляючи позов, позивачем у підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем, до позову додано акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2011р. у якому відображена заборгованість в розмірі 106274,96грн., підписаний лише позивачем (т. 1 а.с. 23).

В подальшому, у судові засідання позивач надав довідку без номеру і без дати, згідно з якою станом на 01.02.2011р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі 106312,99грн., а також рахунки, виставлені відповідачеві до сплати, зокрема від 27.09.2010р. на суму 107341,71грн. та від 10.11.2010р. на суму 106240,39грн. (т. 1 а.с. 32, 30, 31).

При цьому слід мати на увазі, що згідно п. 6.6 ПКЕЕ, оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Саме такі умови оплати сторонами обумовлені в п. 2 додатку №4.1 до договору, де споживач до 5 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.

Згідно п. 2.1.2 договору, постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, зокрема в обсягах, визначених згідно розділу 5 і з урахуванням розділу 6 цього договору (додаток №1 «Обсяги поставки електричної енергії споживачу і субспоживачу».

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наданих позивачем Актів про об'єми переданої споживачу електричної енергії, за період з 15.09.2010р. по 15.01.2011р. відповідачеві надано електричної енергії в розмірі 141 кВт/г. На підставі даних актів, позивач виставляв відповідачеві рахунки до сплати.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що станом на 01.10.2010р. за ним рахується переплата за електричну енергію в розмірі 1527,05грн. та обсяги споживання електричної енергії не перевищували обумовлений умовами договору ліміт споживання.

Як стверджує відповідач, 06.10.2010р. ПАТ «Крименерго» здійснив відключення ПАТ «Керчгаз» від електропостачання, посилаючись на пп. 3, 7.5 ПКЕЕ та на наявність у ПАТ «Керчгаз» заборгованості в розмірі 106274,96грн.

В подальшому, на підставі виставленого позивачем рахунку, відповідач здійснив передоплату у розмірі 100% - 605,05грн. на лютий 2011р. (т.1 а.с. 35, 36).

Тому відповідач наполягає на тому, що станом на 01.01.2011р. у ПАТ «Керчгаз» утворилась переплата за електроенергію у розмірі 2086,72грн., а з урахування передоплати на лютий 2011р. - 2691,77грн.

Як свідчать матеріали справи, 07.09.2010р. позивачем проведена планова заміна технічного засобу обліку електричної енергії на об'єкті відповідача (Акт №1123/155) (т. 1 а.с. 44).

З даного акту вбачається, що 07.09.2010р. позивачем знято засіб обліку №040038005 та встановлено засіб обліку №0344906 та зафіксовано показники засобів обліку.

Саме у зв'язку із плановою заміною засобу обліку на об'єкті споживача, позивачем виявлені недостовірні дані, зі слів позивача, занесені відповідачем у акти про об'єми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії.

При цьому позивачем до матеріалів справи актів контрольних оглядів засобів обліку по даним приладам за спірний період не надано. До матеріалів справи додано лише акт технічної перевірки розрахункової точки обліку електричної енергії від 19.12.2005р. (т. 1 а.с. 101)

В той час, як згідно п. 3.33. ПКЕЕ (в редакції з 25.12.2008р.) електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.

Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.

В процесі розгляду справи, сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2011р., у якому за даними ПАТ «Крименнерго» заборгованість відповідача становить 106274,96грн., а за даними ПАТ «Керчгаз» числиться переплата в розмірі 2086,72грн. (т. 1 а.с. 102).

В рамках даної справи була проведена судово-економічна експертиза та надано висновок №2559 від 02.03.2012р., з якого вбачається, що експертом досліджувались всі надані сторонами документи, у тому числі оборотно-сальдові відомості ПАТ «Керчгаз», Звіт по проводках 6311А,3113, обороти рахунку 6311А, у той час як регістри бухгалтерського обліку ПАТ «Крименерго» за період з 15.09.2010р. по 15.01.2011р. та виписки банку з додатком первинних документів, на дослідження надані не були. Тому, на підставі наданих сторонами документів, визначити чи підтверджується сума заборгованості ПАТ «Керчгаз» перед ПАТ «Крименерго» у розмірі 111542,88грн. за період з 15.09.2010р. по 15.01.2011р. експерт не зміг.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, у тому обсязі доказової бази, яка надана позивачем під час розгляду даної справи, суд не вбачає законних підстав для задоволення вимог про стягнення заборгованості в розмірі 106274,96грн., оскільки встановити чи вірно були внесені дані за споживану електричну енергію відповідачем та кількість прийнятої електроенергії за актами, з моменту встановлення приладу обліку №040038005 до моменту його заміни, суду не видається можливим, документами, наданими позивачем не підтверджений той обсяг спожитої відповідачем електричної енергії, на який позивачем нараховано заборгованість, тому в задоволенні позову суд відмовляє.

При цьому усні доводи відповідача, відносно того, що акт №1123/155 від 07.09.2010р. підписаний неповноважним представником відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки доказів оскарження даного акту відповідачем у встановленому законом порядку суду не надано, а факт того, що зазначений представник - ОСОБА_5 на момент складання вказаного акту був працівником відповідача, останній не заперечував.

Вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1 168,15 грн., 3 % річних в сумі 672,14 грн. та пені в сумі 3 427,63 грн. також задоволенню не підлягають, оскільки вони носять похідних характер від основної вимоги про стягнення суми боргу, тому суд в частині заявлених до стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені також відмовляє за необґрунтованістю.

Судові витрати судом покладаються на позивача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Керчгаз» платіжним дорученням №1500 від 21.04.2011р. сплатив 1516,00грн. одержувач - Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз, з призначенням платежу: «за бухгалтерську експертизу по рахунку №227/1 від 06.04.2011р.» та платіжним дорученням №1465 від 19.04.2011р. сплатив 2000,00грн., одержувач - Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз, з призначенням платежу: «за бухгалтерську експертизу по рахунку №227/1 від 06.04.2011р.».

Однак, у зв'язку з тим, що експертиза, призначена в рамках даної справи ухвалою від 21.03.2011р. експертною установою проведена не була і 01.06.2011р. матеріали справи-замінника були повернуті до суду з повідомленням №12/2-15/4284 від 26.05.2011р. про неможливість дати висновок, за підписом судового експерта Міліціної Е.О. суд вважає необхідним кошти, сплачені ПАТ «Керчгаз» в якості передоплати за проведення судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду АР Крим від 21.03.2011р., на підставі виставленого рахунку №227/1 від 06.04.2011р., в розмірі 3516,00грн., стягнути з експертної установи на користь відповідача.

Що стосується проведеної в рамках даної справи судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду АР Крим від 04.07.2011р. то суд зазначає наступне.

20 березня 2012 року на адресу суду надійшли матеріали контрольної справи з висновком судово-економічної експертизи №2559 від 02.03.2012 р. при цьому у супровідному листі №2559 від 02.03.2012р. експертною установою зазначено, що вартість експертизи склала 1765,44грн. Сплачена у повному обсязі ПАТ «Керчгаз». Однак ані калькуляції проведеної судової економічної експертизи, ані виставлених рахунків по проведеній експертизі суду не надано. У зв'язку з чим, суд позбавлений можливості вирішити питання в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України щодо розподілу витрат, пов'язаних зі сплатою за проведенням судової експертизи.

При цьому слід зауважити, що ні Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз ні суд не може зараховувати взаємозаліком кошти, сплачені ПАТ «Керчгаз» платіжним дорученням №1500 від 21.04.2011р. в розмірі 1516,00грн. та платіжним дорученням №1465 від 19.04.2011р. в розмірі 2000,00грн. Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз, в якості передоплати за проведення судової економічної експертизи, призначеної ухвалою від 21.03.2011р. на підставі по рахунку №227/1 від 06.04.2011р., оскільки така експертиза проведена не була.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

2. Стягнути з Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (ЕДРПОУ 26225794) на користь Публічного акціонерного товариства «Керчгаз» (ЗКПО 03348130) кошти, сплачені в якості передоплати за проведення експертизи в розмірі 3516,00грн., згідно рахунку №227/1 від 06.04.2011р.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.04.2012.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.