Постанова № 23794605, 23.04.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 квітня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1870/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Спіжавки Г.Г.,

при секретарі судового засідання: Червоняк У.С.

за участю сторін:

від позивача - Аміхалакіоає Д.Г.,

від позивача - Албу І.В.,

від позивача - Королюк В.І.,

від відповідача - Паскар А.В. ,

від відповідача - Бишка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Радуга-Д" до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-, -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2011 року з адміністративним позовом до суду звернулося Приватне підприємство "Радуга - Д" з проханням визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 00003562300№407/23 від 04.08.2011 року та №00003552300№408/23 від 04.08.2011 року винесені Новоселицькою МДПІ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про відсутність юридичних наслідків за укладеними між ПП "Радуга - Д " та його контрагентами правочинами зроблений ревізорами безпідставно, оскільки відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1-2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій…Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях повинні мати такі обов'язкові реквізити : назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції та інше реквізити.

Усі реквізити були наявні у первинних бухгалтерських документах, а отже зазначені документи підтверджують факт здійснення господарських операцій за даними правочинами.

Також позивач зазначає, що анулювання за ініціативою податкового органу свідоцтв платників ПДВ контрагентам ПП "Радуга-Д" в 2011 році не може впливати на чинність угод, укладених у 2009 та 2010 роках.

Твердження перевіряючих про те, що контрагенти ПП "Радуга - Д" не мали можливості здійснити господарські операції через "відсутність основних засобів і трудових ресурсів" нічим не підтверджене, оскільки в контрагентів ПП "Радуга - Д " були належно зареєстровані працівники, а для організації здійснення операції з купівлі продажу партії товару достатньо в наявності на підприємстві одного працюючого, необов'язковою є наявність виробничих фондів. Отже, висновок перевіряючи про відсутність можливості у контрагентів "Радуга - Д" здійснювати фінансово-господарську діяльність не доведений.

У висновках акта перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення: - ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Радуга-Д" при придбанні товарів.

Статті 215 та 216 Цивільного кодексу України позивачем не могли бути порушені в момент вчинення правочинів, так як, дані статті не виставляють будь яких вимог, яких необхідно дотримуватися під час укладання угод.

У відповідності до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або судом.

Виходячи з наведеного, нікчемність правочину встановлюється виключно на підставі прямої вказівки закону на конкретну норму права і обставини, які зумовлюють таку нікчемність.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, просили вуд відмовити позивачу в його позовних вимогах.

Відповідач в запереченнях зазначив, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Правочини нібито укладені між ПП „Електропроммаш", ПП „Колос Кіровоградщини 2009", TOB „Агрорегіон Трейд-7" та ПП „Радуга -Д" не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Згідно п. 1 CT.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.1. Ст.215 ЦК України від 16.01.2003 року №435 IV (зі змінами та доповненнями) «підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу».

Відповідно до п.2. ст.215 ЦК України від 16.01.2003 року №435-ІУ (зі змінами та доповненнями) «недійсним» є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому "також не створює інших наслідків, крім тих, що пов"язані в його недійсністю.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів від підприємств-постачальників, що свідчить про те, що правочини між ПП „Електропроммаш", ПП „Колос Кіровоградщини 2009", TOB „Агрорегіон Трейд-7"та ПП „Радуга-П" здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.І, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином, ПП „Радуга-Д" безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ПП „Електропроммаш", ПП „Колос Кіровоградщини 2009", TOB „Агрорегіон Трейд-7".

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від ПП „Електропроммаш", ПП „Колос Кіровоградщини 2009", TOB „Агрорегіон Трейд-7" до ПП „Радуга-Д", у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Новоселицькою МДПІ проведено позапланову документальну виїзну перевірку в результаті якої складено акт №445/23/34007758 від 25.07.2011 року „Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Приватного підприємства «Радуга-Д » з питань дослідження взаємовідносин із ПП „Електропроммаш" за грудень 2009 року та січень 2010 року, ПП „Колос Кіровоградщини 2009" за лютий 2010 року, березень 2010 року та липень 2010 року, TOB „Агрорегіон Трейд-7" за вересень 2010 року."

На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №000003562300/407/23 від 04.08.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ 80916,25 грн. та № 000003552300/408/23 від 04.08.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 131223,75 грн.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від ПП „Електропроммаш", ПП „Колос Кіровоградщини 2009", TOB „Агрорегіон Трейд-7" до ПП „Радуга-Д", у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997г. № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку і шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного і бухгалтерська обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.

Крім того, в п.п. 11.1 Правил перевезень визначено, що товарно-транспорт накладні і шляхові листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезені вантажів. Також Правилами перевезень визначається порядок виписки товарно-матеріальні цінностей. Зокрема, п.п.11.5 Правил перевезень передбачено, що ТТН замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярі Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри ТТН підписом і при необхідності друком (штампом).

Також пп.11.7 Правил перевезень передбачено: перший екземпляр TTН залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієві (експедитору) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом, вантажоодержувача (у разі потреби - друком або штампом), передаються перевізнику. У свою чергу, перевізник для виконання розрахунків із замовником автотранспорту (за найнятий автомобіль) висилає останньому третій екземпляр.

Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема типова форм; товарно-транспортної накладної, затверджені сумісним наказом Мінтрансу і Мінстата Україні "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля". Відповідно до п. 2 цього наказу застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочин є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв"язку відсутністю актів приймання передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування та зберігання товарів.

Відповідно, ст. 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України основою недійсної правочину є недотримання у момент здійснення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1-3, 5 і 6 статей 203 Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не потрібно.

Відповідно до частин 1, 5 статей 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, окрім тих, які пов'язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою зацікавленою особою.

Згідно із статтею 228 ЦК, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, ушкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, що порушує публічний порядок, є нікчемним.

Цивільний кодекс України містить загальні правила про недійсні правочини - це правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч.1 ст.216 ЦКУ), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч.2 ст.215 ЦКУ) та оспорювані (ч.3 ст. 215 ЦКУ), принципова відмінність між яким полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що передбачено ст.236 ЦК України.

Також , не підтверджено наявність поставок товарів від підприємств-постачальників, що свідчить про те, що правочини між ПП „Електропроммаш", ПП „Колос Кіровоградщини 2009", TOB „Агрорегіон Трейд-7" та ПП „Радуга-П" здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.І, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином, ПП „Радуга-Д" безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ПП „Електропроммаш", ПП „Колос Кіровоградщини 2009", TOB „Агрорегіон Трейд-7".

Крім того, операції ПП „Електропроммаш", ПП „Колос Кіровоградщини 2009", TOB „Агрорегіон Трейд-7" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ПП „Електропроммаш", ПП „Колос Кіровоградщини 2009", TOB „Агрорегіон Трейд-7" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що взаємовідносини позивача та ПП „Електропроммаш", ПП „Колос Кіровоградщини 2009", TOB „Агрорегіоп Трейд-7", згідно нібито укладеного правочину не мали реального характеру та виключно слугував підставою перенаправлення фінансових потоків.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. , 9, 11, 69, 71, 86, 158-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В позові відмовити в повному обсязі.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена у повному обсязі 28 квітня 2012 року.

Суддя Г.Г. Спіжавка