Постанова № 23794539, 27.04.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2012 р. Справа № 2-а-842/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Авер"янової В.О.,

представника відповідача - Шевченка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому з урахуванням збільшення позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.02.2012 р.: № 0000390700 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі: 381836 грн. - не відшкодованої суми ПДВ і 230990 грн. відшкодованої на дату перевірки, а всього сума завищення бюджетного відшкодування становить 612826 грн., і 78877 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0000400700 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 110128 грн.; стягнути з державного бюджету на користь позивача відшкодування сплаченого податку на додану вартість за травень 2010 року, квітень, травень, серпень, вересень 2011 року на загальну суму 381836 грн.

Зазначені рішення складені на підставі акту "Про результати невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" (код 00382272) за період: квітень, травень 2010 року, січень, березень, квітень, травень, серпень 2011 року" від 20.02.2012 р. № 595/07-0/00382272 (далі - акт перевірки).

Висновку про завищення ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" сум бюджетного відшкодування за квітень 2010 року у сумі 72159 грн., за травень 2010 року - 55000 грн., за січень 2011 року - 85944 грн., за березень 2011 року - 72887 грн., за квітень 2011 року - 68964 грн., за травень 2011 року - 69539 грн. по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Група компаній "Содружество" та за серпень 2011 року у сумі 75000 грн., за вересень 2011 року - 113333 грн. по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Інтерагро 2007" податковий орган дійшов через неможливість підтвердження сплати ПДВ до бюджету всіма учасниками господарських операцій по ланцюгам постачальників товарів.

У зв'язку з тим, що Державна податкова інспекція у м.Херсоні 23.02.2012 р. реорганізована та виключена з Єдиного державного реєстру, а її правонаступником є Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру від 23.02.2012 р., за клопотанням представника відповідача на підставі ст.55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво.

Таким чином, відповідачем по справі слід вважати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС, відповідач).

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги. Вважає, що підприємство не завищувало заявлені суми бюджетного відшкодування з ПДВ, всі вимоги податкового законодавства ним дотримані. Угоди, укладені між позивачем та його безпосередніми контрагентами по першому ланцюгу, виконані належним чином, товарність операцій підтверджено первинними бухгалтерськими документами. Позивач не має ні можливостей, ні повноважень перевіряти місцезнаходження та стан інших підприємств далі по ланцюгу постачання (другому та наступних), а також інформацію щодо того, чи здійснюють вони перерахування податкових зобов'язань до бюджету, крім того такий контроль не входить до його обов'язків.

Представник відповідача проти позову заперечував, вказавши на те, що право платника на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ залежить від сплати до бюджету сум ПДВ постачальниками товарів (робіт, послуг) по всьому ланцюгу постачання до виробника. При проведенні зустрічних перевірок постачальників позивача по ланцюгах постачання встановлено, що позивач придбавав через посередників товари у суб'єктів господарювання, які за юридичною адресою не знаходились, по яким неможливо дослідити факту здійснення фінансово-господарських операцій та, відповідно, надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету внаслідок здійснення відповідних операцій. Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань є підставою для висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Херсоні та відповідно до свідоцтва № 200024904 є платником податку на додану вартість.

У період з 16.02.2012 р. по 20.02.2012 р. відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" (код 00382272) за період: квітень, травень 2010 року, січень, березень, квітень, травень, серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 20.02.2012 р. № 595/07-0/00382272.

Згідно акту перевірки, встановлено наступні порушення:

- п.1.8 ст.1, пп.7.7.1 та пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" завищено суму бюджетного відшкодування по деклараціям за квітень, травень 2010 року на суму 72159 грн. та 55000 грн.;

- п.п.200.1-200.4 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" завищено суму бюджетного відшкодування по деклараціям за березень 2011 року у сумі 72887 грн., за квітень 2011 року - 68964 грн., за травень 2011 року - 69539 грн., серпень 2011 року - 75000 грн., за вересень 2011 року - 113333 грн.;

- ст.198 Податкового кодексу України ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" завищено суму податкового кредиту по декларації за липень 2011 року у сумі 200211 грн. та за серпень 2011 року у сумі 98250 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 23.02.2012 р.: № 0000390700 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі: 381836 грн. - не відшкодованої суми ПДВ і 230990 грн. відшкодованої на дату перевірки, а всього сума завищення бюджетного відшкодування становить 612826 грн., і 78877 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0000400700 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 110128 грн.

Під час проведення перевірки ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період: квітень, травень 2010 року, січень березень, квітень, травень, серпень 2011 року податковим органом вивчався стан сплати податку на додану вартість постачальниками товарів (робіт, послуг).

Так, одним з постачальників ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" послуг транспортування газу було ТОВ "Група компаній "Содружество": у березні 2010 року на суму 432953,28 грн., в тому числі ПДВ - 72158,88 грн.; у квітні 2010 року на суму 356226,36 грн., в тому числі ПДВ - 59371,06 грн.; у грудні 2010 року на суму 515663,64 грн., в тому числі ПДВ - 85943,94 грн.; у лютому 2011 року на суму 437319,41 грн., в тому числі ПДВ - 72886,57 грн.; у березні 2011 року на суму 413785,74 грн., в тому числі ПДВ - 68964,29 грн.; у квітні 2011 року на суму 417232,68 грн., в тому числі ПДВ - 69538,78 грн.

ТОВ "ГК "Содружество" придбало газ у ТОВ "Алекс - А ЛТД", яке не знаходиться за юридичною адресою, а постачальником газу ТОВ "Алекс - А ЛТД" було ТОВ "Нова Аврора", яке має стан "11" (припинено, але не знято з обліку).

На підставі актів перевірки від 26.12.2011 р., 30.12.2011 р. встановлено, що правочини, укладені ТОВ "Група компаній "Содружество" з ТОВ "Алекс - А ЛТД" є нікчемними, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Також одним з постачальників цукру ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" було ТОВ "Інтерагро-2007" у липні 2011 року на суму 200210,83 грн., в тому числі ПДВ - 75000 грн. та у серпні 2011 року на суму 98250 грн., сума ПДВ включена до податкового кредиту серпня 2011 року по податковій накладній від 27.07.2011 р. № 224.

Постачальником ТОВ "Інтерагро-2007" було ТзОВ "Агроторг - К", яке податковий кредит не формувало, а здійснювало реалізацію в рахунок зменшення від"ємного значення, за юридичною адресою не знаходиться.

Згідно акту перевірки від 15.02.2012 р. № 98/231/36552068, встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності ТОВ "Інтерагро-2007" у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.

На думку ДПІ у м.Херсоні, оскільки по постачальникам товарів ТОВ "Група компаній "Содружество", ТОВ "Інтерагро-2007" неможливо встановити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету, у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування.

За приписами пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Аналогічні норми містяться також в ст.ст.198, 200 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивач під час формування податкового кредиту та декларування бюджетного відшкодування виконав всі вимоги для відображення їх у податковій звітності.

За матеріалами перевірки позивача, які стали підставою для складення спірних податкових повідомлень-рішень, неправомірне формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування є наслідком не відображення у податковій звітності постачальниками контрагентів позивача (ТОВ "Група компаній "Содружество", ТОВ "Інтерагро-2007") податкових зобов"язань та відсутність у відповідача інформації стосовно наявності у постачальників контрагентів позивача необхідних трудових та матеріальних ресурсів для фактичного здійснення господарських операцій з поставки товарів, відсутність їх за юридичною адресою.

На підставі цього, відповідачем зроблено висновок про безтоварність операцій між ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" та ТОВ "Група компаній "Содружество", ТОВ "Інтерагро-2007".

Між тим, факти встановлені судом в судовому засідання, спростовують висновки податкового органу щодо безтоварності господарських операцій контрагентами позивача.

Так, 01.12.2009 р. та 01.12.2010 р. між ТОВ "Група компаній "Содружество" та ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" було укладено договори № 17/ДГ-10 та № 2204/ДГ-11 Кп на постачання природного газу, а 07.07.2011 р. - між ТОВ "Інтерагро-2007" та ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" на поставку цукру.

На виконання вказаних договорів ТОВ "Група компаній "Содружество" поставила позивачу газ, а ТОВ "Інтерагро-2007" - цукор, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, накладними на перевезення цукру залізницею, видаткові та податкові накладні.

Розрахунки між ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" та ТОВ "Група компаній "Содружество", ТОВ "Інтерагро-2007" здійснено у безготівковій формі на підставі рахунків-фактур згідно долучених до матеріалів справи платіжних доручень.

Отриманий позивачем товар - природний газ та цукор використані в господарській діяльності ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика".

Суд зазначає, що в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаних контрагентів, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на відсутність у постачальників контрагентів позивача у 2, 3 ланцюгах постачання (ТОВ "Нова Аврора", ТОВ "Алекс - А ЛТД", ТОВ "Агроторг - К") необхідних умов для здійснення господарської діяльності, відсутність їх за місцем реєстрації, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а самих постачальників.

Факт того, що ТОВ "Група компаній "Содружество", ТОВ "Інтерагро-2007" на момент здійснення поставок позивачу мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані платниками податків на додану вартість встановлено ДПІ в актах від 30.12.2011 р. № 4572/23-5/14121018, від 15.02.2011 р. № 98/231/36552068.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальників контрагентів позивача - ТОВ "Нова Аврора", ТОВ "Алекс - А ЛТД", ТОВ "Агроторг - К" на момент придбання ТОВ "Група компаній "Содружество" та ТОВ "Інтерагро-2007" у них товарів, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціях з ТОВ "Група компаній "Содружество" та ТОВ "Інтерагро-2007", які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ТОВ "Група компаній "Содружество" та ТОВ "Інтерагро-2007" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ТОВ "Група компаній "Содружество" та ТОВ "Інтерагро-2007" є дійсними.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС не надало суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "Група компаній "Содружество" та ТОВ "Інтерагро-2007" були фіктивними підприємствами, вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладали нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ТОВ "Група компаній "Содружество" та ТОВ "Інтерагро-2007" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

На думку суду, при здійснені господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару, або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

За наданими відповідачем доказами неправомірного формування податкового кредиту позивача по відносинам з ТОВ "Група компаній "Содружество" та ТОВ "Інтерагро-2007" відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" відповідальність за визначені порушення можлива постачальниками та постачальниками постачальників позивача, а не безпосередньо позивачем, саме тому суд вважає неправомірним зменшення податкового кредиту позивача по відносинам з названими вище контрагентами.

Суд вважає, що не відображення зобов'язань з продажу товарів у податковій звітності постачальником цих товарів у 3 ланцюгу свідчить про невиконання обов'язків щодо декларування ПДВ до сплати саме цим постачальником, а не отримувачем товарів і, відповідно, обов'язок податкового органу полягає у залученні до сплати саме суб'єкта підприємницької діяльності, який отримав доходи від продажу товарів, а не того суб'єкта господарювання, який поніс витрати по придбанню товарів та оплаті пред'явленого до сплати ПДВ постачальником цих товарів.

Відповідач, посилаючись на пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" вважає, що джерелом відшкодування податку на додану вартість з бюджету є надходження цього податку до бюджету від операцій з продажу товарів (робіт, послуг) платникові податку на додану вартість, який задекларував бажання отримати бюджетне відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок. Не сплата, або не підтвердження такої сплати ПДВ до бюджету всіма постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх ланцюгах проходження товарів не дає право платникові податку отримати бюджетне відшкодування з бюджету. При цьому, відповідач не вказує на можливий механізм контролю з боку платника ПДВ за такою сплатою податку до бюджету постачальниками товарів в ланцюгах проходження товарів. Відповідач не надав суду доказів про несплату податку всіма постачальниками, а робить припущення про можливу несплату лише в результаті неможливості це перевірити з тих чи інших підстав.

Суд вважає, що відповідач на виконання вимог пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР мав вжити контрольних заходів по перевірці структури задекларованого податкового кредиту. Відповідно до вказаної норми протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Несвоєчасне проведення перевірок та зволікання у проведенні контрольних заходів з боку відповідача вплинули на наслідки проведення цієї роботи та не дали змогу прослідкувати стан сплати ПДВ на всіх ланцюгах проходження товарів.

Суд вважає, що відповідач, позбавляючи права позивача на податковий кредит по операціях з контрагентами на підставі того, що не підтверджено факт здійснення операцій з купівлі-продажу товарів контрагентами по ланцюгах проходження товарів та у зв'язку з несплатою ПДВ по цим операціям постачальниками контрагентів позивача, перекладає власну відповідальність за неналежну організацію контролю за нарахуванням та сплатою податків на позивача, який у відповідності із законодавством України не наділений обов'язком та функцією такого контролю.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників контрагентів позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оцінюючи неможливість проведення господарських операцій, відповідач жодним чином не доводить наявність провини ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" щодо недекларування податкових зобов'язань постачальниками контрагентів позивача та обізнаність позивача з фактичними обставинами здійснення господарської діяльності постачальниками контрагентів позивача.

Відповідачем не надано до суду доказів на обґрунтування своїх заперечень, які підтверджували б, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали постачальники його постачальників та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути отримана.

На думку суду, позиція ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС, яка полягає в тому, що у разі не підтвердження сплати ПДВ до бюджету всіма учасниками господарських операцій, у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, не відповідає вимогам законодавства з податку на додану вартість. Відповідно до п.7.7.10 п.7.7. ст.7 Закону № 168/97-ВР джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Фактично відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування підприємству, яке виконало всі вимоги, передбачені податковим законодавством, із підстав, існування яких довести не може, тобто ґрунтуючи свої висновки на припущеннях.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів та наданих послуг, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто позивачем виконані всі вимоги Закону № 168/97-ВР та Податкового кодексу України, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Враховуючи, що за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" право на відшкодування ПДВ виникає лише при його фактичній надмірній сплаті, а факт сплати позивачем ПДВ в складі ціни придбання не заперечується відповідачем, то висновок податкової інспекції про порушення підприємством вимог діючого законодавства не можна вважати обґрунтованим і достатнім для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 23.02.2012 р. № 0000390700 та № 0000400700 протиправним та такими, що підлягають скасуванню.

Оскільки судом визнано протиправним рішення відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" з податку на додану вартість за травень 2010 року, квітень, травень, серпень, вересень 2011 року у сумі 381836 грн. і вказана сума на даний час є невідшкодованою, що не заперечується представником відповідача та підтверджується актом перевірки від 20.02.2012 р. № 595/07-0/00382272, то позовні вимоги ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" щодо стягнення 381836 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість також підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 23.02.2012 р. №№ 0000390700, 0000400700.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" (м. Херсон, вул.Перекопська, 12, ЄДРПОУ 00382272) 381836 (триста вісімдесят одну тисячу вісімсот тридцять шість) грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, з яких: за травень 2010 року - 55000 грн., за квітень 2011 року - 68964 грн., за травень 2011 року - 69539 грн., за серпень 2011 року - 75000 грн., за вересень 2011 року - 113333 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 травня 2012 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1