Постанова № 23794105, 27.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2505/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Липової К.С.,

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 09.04.2012 №4648/08-52),

відповідач - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Алчевську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення недоїмки,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Алчевську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення недоїмки. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.08.2005 ОСОБА_2 зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - фізична особа. В УПФУ в м. Алчевську Луганської області відповідача зареєстровано як платника страхових внесків з 04.08.2005. В порушення норм чинного законодавства відповідач не в повному обсязі сплатив страхові внески, нараховані за 2010 рік. За період з 01.04.2011 по 12.03.2012 ОСОБА_2 сплатив страхові внески на суму 1008,00 грн. Таким чином, загальна сума недоїмки по внескам за 2010 рік станом на 12.03.2012 становить 1288,80 грн. За несвоєчасну сплату внесків до ПФУ відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу №Ф-1055 від 02.11.2011 на суму 1288,80 грн. Однак, відповідач суму боргу у добровільному порядку не сплатив, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на користь УПФУ в м. Алчевську Луганської області недоїмку по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1288,80 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неприбуття суду не повідомив, заперечення проти позову суду не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 19 передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Судом встановлено, що відповідача 02.08.2005 зареєстровано Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу (арк. справи 6).

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідно до перехідних положень якого стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» спеціальним законом, який визначав принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом №400/97-ВР, а також регулював порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, був Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі за текстом -Закон №1058).

Відповідно до частини першої статті 58 Закону № 1058 пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Частиною першою статті 1 Закону №1058 визначено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону №1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 14 Закону №1058 страхувальниками є - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру та згідно пунктом шостим частини другої статті 17 вище зазначеного Закону страхувальник зобов'язаний - нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону №1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною першою статті 19 Закону №1058 встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються: для осіб, зазначених у пункті п'ятому статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Пунктом шостим статті 20 Закону №1058 передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини дванадцятої статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно пунктом другим частини восьмої Прикінцевих положень Закону № 1058 суб'єкти підприємницької діяльності, які знаходяться на загальній системі оподаткування сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», але не менше мінімального страхового внеску.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 за № 64/8663, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники, зокрема згідно з пунктом 2.1.3. фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Таким чином, відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та у відповідності з вимогами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до підпункту 5.3.2. пункту 5.3 Інструкції страхові внески платники, визначені підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску, зазначеного в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції.

Згідно з абзацом шостим пункту 4.7 Інструкції розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків на 32 відсотки за період з 01.01.2004 до 30.03.2005, 32,3 відсотка за період з 31.03.2005 до 31.12.2005; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Отже, мінімальний страховий внесок в 2010 році складає 33,2 відсотки від мінімальної заробітної плати на поточний місяць.

Статтею 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» встановлено мінімальну заробітну плату: з 1 січня -869 грн., з 1 квітня -884 грн., з 1 липня - 888 грн., 1 жовтня - 907 грн., 1 грудня - 922 грн. Таким чином мінімальний страховий внесок складає з січня - 288,51 грн., з квітня - 293,49 грн., з липня - 294,82 грн., з жовтня - 301,12 грн., за грудень -306,10 грн. Ці суми отримані шляхом множення мінімальної заробітної плати на 33,2 відсотки.

Відповідачем надано звіт до УПФУ в м. Алчевську Луганської області з нарахуванням встановленого розміру страхових внесків на загальну суму 1008,80 грн.

Відповідачем не в повному обсязі здійснено нарахування та сплату страхового внеску за 2010 рік, на підставі чого фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 були направлені повідомлення-розрахуноки № 177 та № 178 про необхідність здійснити доплату до мінімального страхового внеску за 3 квартал в сумі 632,46 грн., за 4 квартал в сумі 656,34 грн. (арк. справи 10).

Таким чином, загальний розмір нарахованого страхового внеску за період з січня по грудень 2010 року повинна складати 2296,80 грн. (1008,00+656,34+632,46), відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування (арк. справи 13).

Відповідачем за період з 01.04.2011по 12.03.2012 зараховано внесків на суму 1008,00 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника, загальна сума недоїмки по внескам за період з 01.04.2011 по 12.03.2012 становить 1288,80 грн. (арк. справи 8).

Відповідно до пункту 2.2 Розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 5 листопада 2009 р. №26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 р. за №1136/17152, фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік за відповідачем утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1288,80 грн.

Відповідно до статті 106 Закону №1058 в редакції, що діяла до 01.01.2011, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до п. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Позивачем було спрямовано на адресу відповідача поштовим відправленням з повідомленням про вручення вимогу про сплату боргу від 02.11.2011 №Ф-1055, із визначенням суми заборгованості -1288,80 грн. (арк. справи 11).

Поштове відправлення повернулося на адресу позивача із зазначенням причини такого повернення - «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 12).

Оскільки поштове відправлення з вимогою повернулося на адресу позивача без вручення з незалежних від УПФУ причин, суд приходить до висновку, що вимогу про сплату боргу вручено відповідачу належним чином.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з Управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Розмір заборгованості відповідача по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування також підтверджується карткою особового рахунку та розрахунком заборгованості зі сплати страхових внесків (арк. справи 8, 13).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість у розмірі 1288,80 грн. не сплатив, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і такими, що слід задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач у встановленому законом порядку звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Алчевську Луганської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення недоїмки задовольнити.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (вул. Ленінградська, 43, м. Алчевськ, Луганська область, 94204, р/р 25605301727 в ЛОУ Ощадбанку України, МФО 304665, код 21792347) недоїмку по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1288,80 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім грн. 80 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 27 квітня 2012 року.

СуддяІ.О. Свергун