Постанова № 23794065, 26.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2856/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі судового засідання: Білоконі Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 602,70 грн., -

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 602,70 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що в якості суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Алчевської міської ради.

Згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» відповідач самостійно обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком. В період з 20.02.2011 по 10.02.2012 у відповідача виник податковий борг перед бюджетом в розмірі 602,70 грн., в тому числі пеня - 10,95 грн.

У зв'язку із несплатою відповідачем суми боргу, позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 602,70 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, до суду надіслав письмову заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позов підтримує та просить задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 24 квітня 2012 року на адресу суду повернувся конверт із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 27-28).

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Суд вважав можливим розглядати справу за відсутності представників сторін.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідач - ОСОБА_1, зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Алчевської міської ради 12.10.2010 за №2 284 000 0000 006741 (а.с. 13) та згідно Довідки про взяття на облік платника податків від 13.10.2010 №515/290/10 знаходиться на податковому обліку в якості платника податків у Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції в Луганській області з 13.10.2010 за №39090 (а.с. 18).

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №727/98 (чинному, на час виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, зокрема, як фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Підставою для видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку є подання фізичною особою до податкового органу письмової заяви та платіжного документа про сплату (перерахування) ним єдиного податку. Оскільки в заяві вказується вид діяльності, місце діяльності, кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, а також те, що підприємець відповідно до зазначених у заяві умов самостійно розраховує суму податку та сплачує його до бюджету, то слід вважати, що така заява має ознаки податкового розрахунку.

Пунктом 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №727/98 встановлено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до п.3 ч.1 підрозділу 8 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року N727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (129/98-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 30-31, ст. 195) (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є платником єдиного податку, що підтверджується Заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с. 16) та корінцем свідоцтва серії I №329017 від 16.12.2010 (а.с. 17).

Рішенням Алчевської міської ради від 08 липня 2010 року на 2011 рік встановлені ставки єдиного податку для фізичних осіб, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи. Відповідно до зазначеного рішення, ставка єдиного податку, для виду підприємницької діяльності, яку здійснює відповідач становить 160,00 грн. (а.с. 19-21).

Судом встановлено, що за період з 20.02.2011 по 10.02.2012 у відповідача виник податковий борг в розмірі 602,70 грн. Переплата станом на 01.01.2011 становить 27,45 грн. (а.с. 6, 7-12).

З облікової картки платника податків вбачається, що починаючи з 20.02.2011 відповідач повинен був сплатити до бюджету 1600, 00 грн. (10 місяців х 160 грн.). Фактично до бюджету було сплачено 68,80 грн. (а.с. 7-12).

Відповідно до абз. 3 ст.1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України відповідачу визначено по 91,20 грн. податку щомісячно (10 місяців х 91,20 грн. = 912 грн.).

За несвоєчасну сплату податку відповідачу нарахована пеня в сумі 10,95 грн.

Таким чином, станом на 01.07.2011 за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 602,70 грн. (1600+10,95) - (912+68,80+27,45) = 602,70 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника і довідкою про суми податкового боргу платника податків (а.с. 9-10, 11).

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Так, через несплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 суми узгодженого податкового зобов'язання в установлені законодавством строки, Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області 30 травня 2011 року відповідачу була вручена податкова вимога від 27 травня 2011 року №961, що підтверджується підписом відповідача у корінці податкової вимоги (а.с. 14).

Даних про оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги або відомостей про її відкликання податковим органом, у суду немає, а тому вона є узгодженою та чинною на час розгляду справи.

Однак, вжиті заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.

Відповідно до п. 87.11. ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, у добровільному порядку податковий борг з єдиного податку не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 602,70 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету м.Алчевськ Луганської області (р/р 31513970700027, код платежу 18050400, одержувач Відділення держказначейства у м.Алчевську в установі банку ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 37907097) податковий борг в сумі 602,70 грн. (шістсот дві гривні 70 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяО.В. Захарова