Постанова № 23794057, 13.04.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2012 р. справа № 2a-674/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Дущак С.М.

прокурора Івано-Франківського гарнізону -Кітляра С.І.

представника позивача: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції -не з'явився

представника відповідача: державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" про стягнення податкового боргу в сумі 4 040,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2012 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі -позивач) до державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" (надалі -відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 4 040,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України не погашено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2011 року в розмірі 4 040,00 грн.

13.04.2012 року прокурор у судовому засіданні подав заяву про зміну сторони її правонаступником, в якій вказав, що 30.09.2008 року відповідач -державне підприємство Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" згідно наказу Міністерства оборони України №469 перейменовано у державне підприємство "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат", який відповідно до вказаного наказу є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" (а.с. 49).

У відповідності до вимог статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом допущено заміну позивача його правонаступником на державне підприємство "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат".

У зв'язку із вказаним прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути із державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах та за рахунок готівки, що належить відповідачу в дохід бюджету податковий борг по сплаті податку на прибуток підприємств в сумі 4 040,00 грн. Вказав, що дана заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств є самостійно визначеним грошовим зобов'язанням відповідача, і в силу пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню.

В судове засідання представник позивача, в інтересах якого подано адміністративний позов не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 48), причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 33, 47), причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 33 та частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.06.1993 року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат", а 30.09.2008 року згідно до наказу Міністерства оборони України №469 без зміни організаційно правової форми перейменовано у державне підприємство "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 54-55), та взятий на облік Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську як платник податків і зборів.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України з 01.01.2011 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на прибуток підприємств, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.1. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Приписами підпункту 133.1.1. пункту 133.1 статті 133 коментованого Кодексу визначено, що платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання -юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

Статтею 152 даного Кодексу визначено порядок обчислення податку на прибуток підприємств, згідно якої податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач 05.05.2011 року в особі свого відокремленого структурного підрозділу -Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат", який не володіє статусом відокремленого структурного підрозділу із правом юридичної особи (а.с. 51-53, 57) подав до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції декларацію з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року, де самостійно обчислив розмір вказаних зобов'язань за перший квартал 2011 року в сумі 4 040,00 грн. (а.с. 14). Однак, даних зобов'язань відповідачем не виконано та не сплачено, і на момент розгляду справи податковий борг з податку на прибуток підприємства за вказаний вище період становить 4 040,00 грн.

Згідно положень пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, якими встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

З огляду на вказане самостійно визначені відповідачем зобов'язання із вказаного вище податку та його несплата ним у строки встановлені Кодексом, являються узгодженою заборгованістю державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат".

Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно службової записки начальника погашення податкового боргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 05.04.2012 року за №7/19-0113, витягу з акту "Про виділення до знищення справ (документів), що не підлягають зберіганню" від 14.02.2007 року вбачається, що позивачем податкові вимоги сформовані і направлені 08.10.2001 року за №1/108 та 08.11.2001 року за №2/594, які знищені по терміну їх зберігання (а.с. 58-59). Відповідач вказані податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений Податковим кодексом України, а тому сума грошового зобов'язання, яка є предметом стягнення, у відповідності до Кодексу є узгодженою.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року, зворотнім боком облікової картки платника податків та службовою запискою Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" від 12.04.2012 року №40 (а.с. 14, 58, 60-85).

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховане податкове зобов'язання відповідача визначене ним в податковій декларації з податку на прибуток підприємств, яке ним не сплачене в загальному розмірі 4 040,00 грн., є узгодженими з дня подання такої декларації та являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено податкове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом та стягнення 4 040,00 грн. у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення із державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" податкового боргу в сумі 4 040,00 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" (ідентифікаційний код 08033772, вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76014) з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах та за рахунок готівки, що належить державному підприємству "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" в дохід бюджету податковий борг в сумі 4 040 (чотири тисячі сорок) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Чуприна О.В.

Постанова складена в повному обсязі 18.04.2012 року.