Постанова № 23794006, 21.03.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2012 р. cправа № 2a-251/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

прокурора Івано-Франківської області - Савчук Л.Є.

представників позивача: управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області -Окуневича М.В., Грицишин М.М.

представника відповідача: закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс" -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Рогатинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області до закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 9 654,18 грн., -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2012 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом прокурора Рогатинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області (далі -позивач) до закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 9 654,18 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку №2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплаченої позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України у період з липня по листопад 2011 року в загальному розмірі 9 654,18 грн.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві та пояснив, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підлягає стягненню до Пенсійного фонду України.

В судовому засіданні представники позивача, в інтересах яких подано адміністративний позов, позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених прокурором у адміністративному позові. Пояснили суду, що станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 9 654,18 грн. по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсії, виплаченої у період з липня по листопад 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які відпрацювали відповідний стаж роботи у відповідача із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку. Зазначили, що пенсія ОСОБА_3 та ОСОБА_4 призначена відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи із даних довідок про підтвердження наявного трудового стажу вказаних громадян, виданих 29.10.2010 року і 09.02.2011 року закритим акціонерним товариством "Аква-Сервіс" та актів зустрічної перевірки у відповідача документів про стаж роботи та заробітної плати. Вказали, що правонаступництво відповідача по зобов'язаннях підприємств попередників щодо відшкодування на даний час виплачених позивачем пільгових пенсій, безпосередньо підтвердило саме закрите акціонерне товариство "Аква-Сервіс", надаючи пенсіонерам і Пенсійному фонду довідки за №5 від 29.10.2010 року та за №7 від 26.01.2011 року, а також статутом товариства. Щодо доводів представника відповідача про неправомірне стягнення усього розміру витрат по відшкодування виплаченої пільгової пенсії зазначили, що із закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс" у відповідності до відомостей про розподіл пільгового стражу по ОСОБА_4 стягується лише 19,36 % загальних виплат, а по ОСОБА_3 - 58,22 %. Зауважили, що закрите акціонерне товариство "Аква-Сервіс" є правонаступником прав і обов'язків підприємств, на яких працювали ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а тому на даний час повинні замість таких підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України зазначені витрати на виплату і доставку пільгових пенсії до досягнення такими громадянами пенсійного віку, із досягнення якого така пенсія буде виплачуватися за рахунок бюджету Пенсійному фонду України.

Представник відповідача позову не визнав, у поданому 05.03.2012 року клопотанні №3/03 просив суд при вирішенні справи врахувати той факт, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 працювали і на інших підприємствах, установах і організаціях, з яких повинно бути стягнута відповідна пільгова пенсія (том І а.с. 66). У судове засідання, призначене на 21.03.2012 року, не з'явився, у відповідності до вимог статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України належним чином повідомлений про розгляд справи, про що в матеріалах міститься відповідна розписка (том І а.с. 92). Причини неявки суду не повідомив, своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно вимог частини першої та третьої статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Приписами частини 1 і 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: 1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Судом встановлено, що закрите акціонерне товариство "Аква-Сервіс" 08.11.2002 року зареєстроване Рогатинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (том І а.с. 12, 62).

В судовому засіданні на підставі довідок закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс" за №5 від 29.10.2010 року і за №7 від 26.01.2011 року, наявних у матеріалах пенсійних справ №138084 (ОСОБА_4.) та №138005 (ОСОБА_3.) досліджено правонаступництво відповідача обов'язків підприємств його попередників (том ІІ а.с. 92, 93).

Згідно даних вказаних довідок, виданих ОСОБА_4 і ОСОБА_3, встановлено, що закрите акціонерне товариство "Аква-Сервіс" являється правонаступником ПМК-2 тресту "Прикарпатспецсільгоспмонтаж", яке наказом №24 від 20.02.1986 року переіменовано в Рогатинську МСПМД №4, наказом Івано-Франківського Регіонального відділення Фонду державного майна України №681 від 13.06.1996 року Рогатинська МСПМД №4 перетворена у відкрите акціонерне товариство "Рогатинська МСПМД-4", яке згідно протоколу №1 від 12.07.2002 року загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Рогатинська МСПМД-4" реорганізоване у закрите акціонерне товариство "Аква-Сервіс".

Відповідно до змісту пункту 1.1. Статуту закрите акціонерне товариство "Аква-Сервіс" останнє створене на підставі рішення загальних зборів засновників від 12.07.2002 року шляхом реорганізації відкритого акціонерного товариства "Рогатинська МСПМД-4" у закрите акціонерне товариство "Аква-Сервіс" та є його правонаступником (том І а.с. 80).

ОСОБА_4 (із 01.03.1990 року по 21.08.1992 року) і ОСОБА_3 (із 08.08.1978 року по 11.01.1988 року) відпрацювали відповідний стаж роботи у Рогатинській МСПМД №4 та ПМК-2 тресту "Прикарпатспецсільгоспмонтаж", Рогатинській ПМК-2 тресту "Прикарпатспецсільгоспмонтаж" і Рогатинській МСПМД №4 відповідно із шкідливими і важкими умовами праці (том І а.с. 15, 19, 117-118, том ІІ а.с. 13-15). При досягненні визначеного 55-тирічного віку, позивачем призначено та виплачується ОСОБА_4 і ОСОБА_3 пенсія на пільгових умовах по списку №2 відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі -Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом 1, 2, 3 та 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (далі -Інструкція), встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які досягли відповідного віку (55 років) та отримали право на пільгову пенсію за відпрацьований відповідний стаж у ПМК-2 тресту "Прикарпатспецсільгоспмонтаж", Рогатинській ПМК-2 тресту "Прикарпатспецсільгоспмонтаж" і Рогатинській МСПМД №4, правонаступниками яких являється закрите акціонерне товариство "Аква-Сервіс", позивачем призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". З липня по листопад 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківській області зазначеним пенсіонерам здійснено виплату та доставку пільгової пенсії по списку №2 в загальній сумі 9 654,18 грн. Проте, закрите акціонерне товариство "Аква-Сервіс" не відшкодувало позивачу здійснені витрати.

Таким чином, за відповідачем, на час звернення до суду, рахувалася заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій за списком №2 обом пенсіонерам за липень 2011 року 4061,42 грн., за серпень 2011 року 2213,47 грн., за вересень 2011 року 1127,65 грн., за жовтень 2011 року 1125,82 грн., за листопад 2011 року 1125,82 грн., а всього разом 9 654,18 грн. (том І а.с. 77).

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем та до 25-го числа щомісячно, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

В судовому засідання з'ясовано, що позивач на адресу відповідача надсилав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за №5204/04 від 17.08.2011 року (список № 2 за липень 2011 року), №5672/04 від 13.09.2011 року (список № 2 за серпень 2011 року), №6310/04 від 13.10.2011 року (список № 2 за вересень 2011 року), №7079/04 від 15.11.2011 року (список № 2 за жовтень 2011 року) та №7627/04 від 13.12.2011 року (список № 2 за листопад 2011 року), які отримані відповідачем, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення та довідкою Рогатинського відділу поштового зв'язку від 02.03.2012 року (том І а.с. 22-25, 54, 56, 58, 78). Згідно вказаних розрахунків і повідомлень відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, здійснених у період з липня по листопад 2011 року по списку №2 в розмірі 9 654,18 грн.

Однак, відповідачем у передбачені строки не проведено відшкодування сум понесених позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, і станом на час розгляду справи у закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс" числиться заборгованість у розмірі 9 654,18 грн. за вказаний вище період.

З огляду на вказане, суд дійшов до переконання про правомірність проведення позивачем розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача та про наявність у останнього до досягнення ними пенсійного віку обов'язку здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку таких пенсій, призначених на пільгових умовах.

Наявність заборгованості закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс" перед управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та довідкою розрахунком по сумах виплачених пільгових пенсій №2126/04 від 14.03.2012 року (том І а.с. 22-25, 77-78).

З приводу доводів представника відповідача про неправомірне стягнення усього розміру витрат по відшкодування виплаченої пільгової пенсії судом встановлено, що із закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс" у відповідності до відомостей позивача про розподіл пільгового стражу по ОСОБА_4 із закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс" стягується лише 19,36 % загальних виплат, а по ОСОБА_3 - 58,22 % (том І а.с. 101, том ІІ а.с. 3).

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

З'ясовані вище судом обставини дають можливість дійти висновку про те, що несплата закритим акціонерним товариством "Аква-Сервіс" заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 9 654,18 грн. вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 2.2. Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 11-2 від 27.06.2002 року (із змінами та доповненнями), Управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; у межах своєї компетенції забезпечують виконання бюджету Фонду; організовують роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах і районах щодо: забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій, інших коштів, що надходять до бюджету Фонду відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; проведення перевірок правильності нарахування та сплати єдиного внеску, страхових внесків та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Змістовний аналіз положень коментованих нормативно-правових актів про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, дає підстави вважати, що Пенсійний Фонд України та його структурні підрозділи на місцях, у випадку невиконання підприємствами законодавства та вимог про відшкодування понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, у наведеному вище порядку, вправі звертатися до суду із позовом про їх примусове стягнення.

Суд дійшов до переконання, що таке право Пенсійного Фонду України та його структурних підрозділів на місцях випливає з покладених на них завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про пенсійне забезпечення і є невід'ємною частиною передбаченого законом права забезпечувати збирання та акумулювання страхових внесків із підприємств, на яких законом покладений обов'язок їх сплачувати.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс" (ідентифікаційний код 19400015, вул. Галицька, 102 а, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000) на користь управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 9 654 (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) гривні 18 копійки за період з липня по листопад 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Чуприна О.В.

Постанова складена в повному обсязі 26.03.2012 року.