Постанова № 23793712, 17.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2012 р. Справа №2а-14927/11/0170/20

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кисельової О.М.,

секретар судового засідання - Белова І.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Будівельно - виробничого підприємства "Строитель - плюс"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Будівельно - виробничого підприємства "Строитель - плюс" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами перевірки Будівельно - виробничого підприємства "Строитель - плюс" Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим складено акт від 04.11.2011 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення рішення від 16.11.2011 року №0001294002, яким йому визначено грошове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 12497,00 гривень та застосовано штрафні санкції в розмірі 2 гривні.

Висновки викладені у вказаному акті вважає необґрунтованими, посилаючись на те, що відомості про відсутність його контрагенту за місцем його реєстрації, про відсутність персоналу, складських приміщень та транспорту не відповідають дійсності, а укладені сторонами правочини не визнавалися судами недійсними, усю первинну документацію складено належним чином, податкові накладні за результатами господарських операцій є в наявності, їх оформлено, виписано та видано покупцю.

Представник позивача в судове засідання не зявився, в минулих судових засіданнях підтримав позов з підстав, які в ньому вказано.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, в минулих судових засіданнях заперечував проти позову, пояснивши, що в результаті співставлення наданої до СДПІ ВПП в м. Сімферополі податкової звітності з ПДВ за лютий, березень 2011 року позивача встановлено завищення податкового кредиту за лютий 2011 року в сумі 2670,00 грн. та завищення податкового кредиту за березень 2011 року в сумі 9827,00 грн., внаслідок нікчемності правочину позивача з контрагентом ПП «Бетон і К», щодо якого встановлено відсутність у ПП «Бетон і К» адміністративно господарських можливостей на виконання господарських зобовязань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку Будівельно - виробничого підприємства "Строитель - плюс" з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово господарських операцій з ПП «Бетон і К» за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 04.11.2011 року №417/40-02/31263808, яким встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в звязку з чим донараховано податку на додану вартість у сумі 12497 грн., у тому числі за лютий 2011 року в розмірі 2670,00 грн., за березень 2011 року в розмірі 9827,00 грн.

На підставі зазначеного акту винесено податкове повідомлення рішення від 16.11.2011 року №0001294002, яким позивачу визначено грошове зобовязання з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 12497 гривень та застосовано штрафні санкції в розмірі 2 гривні.

Перевіряючи обґрунтованість визначення позивачу грошового зобовязання в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні судом встановлено наступне.

Як встановлено в акті перевірки №417/40-02/31263808 від 04.11.2011 року, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за лютий та березень 2011 року встановлено його завищення позивачем на суму 12496,50 гривень, у тому числі за лютий в розмірі 2670 грн., за березень -9827 грн.. Вказаний податковий кредит сформовано за рахунок постачальника - ПП «Бетон і К». В звязку з чим в акті перевірки зроблено висновки, зокрема, на підставі акту невиїзної позапланової перевірки ПП «Бетон і К» від 05.08.2011 року № 9786/23-4/33773162 з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобовязань за лютий-березень 2011 року, в якому аналізуються господарські взаємовідносини цього підприємства з його контрагентами, що у ПП «Бетон і К» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, підприємство відсутнє за місцезнаходженням, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності по ланцюгу постачання. У звязку цим податкові зобовязання ПП «Бетон і К» по відповідному ланцюгу постачання є нікчемними. Тобто, ПП «Бетон і К» зайво включено до складу податкового зобовязання суми ПДВ з продажу товарів по безтоварних операціях з метою одержання податкової вигоди, і, відповідно, відсутній факт поставки товарів покупцем.

Стосовно вказаних в акті перевірки порушень судом встановлено, що у перевіряємому податковим органом періоді позивачем (покупець) з контрагентом ПП «Бетон і К» (продавець) було укладено договір постачання від 01.02.2011 року №7П/292, за яким продавець зобовязаний продати, а покупець прийняти та сплатити хлібобулочні вироби виробництва ПАТ «Кримхліб». Вартість товару за договором складає 7000000 грн.

На виконання цього договору в підтвердження поставки та отримання товару ПП «Бетон і К» на адресу позивача було виписано: податкові накладні - № 11 від 28.02.2011 року на загальну суму з ПДВ 16017,00 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 2669,50 гривень та № 14 від 31.03.2011 року на загальну суму з ПДВ 58962,02 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 9827,00 гривень; видаткові накладні - №Б-0000000000004 від 28.02.2011 року на загальну суму з ПДВ 5395,77 гривен, з визначенням ПДВ у розмірі 899,30 гривень; № Б-0000000000003 від 17.02.2011 року на загальну суму з ПДВ 5226,00 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 871,00 гривень; № Б-0000000000002 від 01.02.2011 року на загальну суму з ПДВ 5395,23 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 899,21 гривень; № Б-0000000000039 від 01.03.2011 року на загальну суму з ПДВ 11736,55 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 1956,09 гривень; № Б-0000000000040 від 07.03.2011 року на загальну суму з ПДВ 11763,21 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 1960,54 гривень ; № Б-0000000000041 від 14.03.2011 року на загальну суму з ПДВ 11729,52 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 1954,92 гривень; № Б-0000000000042 від 21.03.2011 року на загальну суму з ПДВ 11767,91 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 1961,32 гривень; № Б-0000000000043 від 24.03.2011 року на загальну суму з ПДВ 11964,83 гривень, з визначенням ПДВ у розмірі 1994,14 гривень.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу). Відповідно до п.201.1 ст.200 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів ( послуг). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Суд вважає, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту. Та обставина, що згідно наведеної в акті перевірки №417/40-02/31263808 від 04.11.2011 року у ПП «Бетон і К» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, підприємство відсутнє за місцезнаходженням, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності по ланцюгу постачання, не доводить, що саме на час виписки податкових накладних та здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція встановила завищення податкового кредиту позивачем) продавець не знаходився за місцем розташування юридичної адреси, зазначеними у виписаних податкових накладних, а також не мав необхідні умови для результатів відповідної господарсько-економічної діяльності. Акт перевірки від 05.08.2011 року № 9786/23-4/33773162 з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобовязань за лютий-березень 2011 року, ПП «Бетон і К», якими лише оформлено результати проведеної перевірки платника податку-контрагента позивача, за умови не визначення грошового зобовязання або неузгодження грошового зобовязання, визначеного на підставі цих актів перевірки, у рішенні контролюючого органу, оскільки відповідачем не надано суду таких даних, не може підтверджувати факт неможливості здійснення господарських операцій вказаного контрагенту з позивачем. Та обставина, що у контрагента позивача, як постачальників товарів відповідачу відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що не підтверджено крім того належним чином, не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та цими підприємствами.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст. 215 цього же кодексу нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

Угоди з контрагентом позивача недійсними не визнавалися. Підстав вважати їх нікчемними відсутні.

Крім того, відповідачем визначається позивачу грошове зобовязання на підставі визнання нікчемними правочинів, які укладалися його контрагентом. Тоді як відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, вважає, що його було прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, з порушенням закону, тому воно визнається судом протиправним та підлягає скасуванню.

В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 28,23 гривень.

Керуючись ст. 94, ст. ст. 159 -163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 16.11.2011 року №0001294002.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Будівельно - виробничого підприємства "Строитель - плюс" витрати по сплаті судового збору в розмірі 28 грн. 23 коп. шляхом списання органом Державного казначейства з рахунків відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.