Постанова № 23788560, 24.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2369/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Петросян К.Є.,

при секретарі: Ковіній І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (дов. від 18.04.2012),

ОСОБА_2 (дов. від 18.04.2012),

відповідача: ОСОБА_3 (дов. №24-Д від 19.04.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк Теплогорська» до Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

22.03.2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк Теплогорська» (далі ТОВ «Маяк Теплогорська») до Стахановської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі Стахановська ОДПІ в Луганській області) про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання привести до відповідності данні обліку та особового рахунку, в обґрунтування якого позивач зазначив наступне.

Стахановською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Маяк Теплогорська», за наслідками якої складено акт від 20.12.2011 №633/23-33199792, яким встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року на суму 18476,00 грн.; ст. 203, п.п.1, 2 ст. 215, ст.ст.216, 228, 626, 629, 655, 658 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, а отже є нікчемними.

На підставі акту перевірки Стахановською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012302 від 05.01.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 18476,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 4619,00 грн.

Ознайомившись з актом перевірки, позивач повідомив про свою незгоду з викладеним у ньому висновком та звернувся до Стахановської ОДПІ із запереченнями на вказані висновки акту перевірки. Заперечення були розглянуті, але рішення залишено без змін.

Згідно акту перевірки, висновки про порушення норм податкового законодавства базуються на твердженні про те, що Стахановською ОДПІ не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з не підтвердженням продажу товарно-матеріальних цінностей продавцем ТОВ «Маяк Теплогорська» (відсутність товарно-транспортної накладної та інших документів, що підтверджують факт транспортування та перевезення обладнання). З цього відповідач зробив висновок, що ТОВ «Маяк Теплогорська» в серпні 2011 року занизило податок на додану вартість на загальну суму 18476,00 грн. при проведенні операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Маяк Теплогорська».

Позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки, на підставі яких прийняте податкове повідомлення-рішення №0000012302 від 05.01.2012 не відповідають чинному законодавству, а тому останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З урахуванням викладеного, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000012302 від 05.01.2012, винесене Стахановською ОДПІ на підставі акту перевірки №633/23-33199792 від 20.12.2011, яким ТОВ «Маяк Теплогорська» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2011 року на загальну суму 18476,00 грн. та фінансові санкції у сумі 4619,00 грн.; визнати протиправними дії відповідача щодо визнання нікчемними укладеного правочину з ПП «Арикон» у серпні 2011 року, а також зобов'язати відповідача привести до відповідності дані обліку та особливого рахунку платника податків ТОВ «Маяк Теплогорська» з даними, наведеними ним у наданих податкових накладних з податку на додану вартість за період з грудня 2010 року по вересень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Арикон» та зобов'язати відповідача вилучити з АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «Маяк Теплогорська» по взаємовідносинам з ПП «Арикон», оформлену актом перевірки.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. В частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача привести до відповідності дані обліку та особливого рахунку платника податків ТОВ «Маяк Теплогорська» з даними, наведеними ним у наданих податкових накладних з податку на додану вартість за період з грудня 2010 року по вересень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Арикон» та зобов'язання вилучити з АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «Маяк Теплогорська» по взаємовідносинам з ПП «Арикон», оформлену актом перевірки, просили залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 24.04.2012 адміністративну позовну заяву ТОВ «Маяк Теплогорська» в частині зазначених вимог щодо зобов'язання відповідача привести до відповідності дані обліку та особливого рахунку платника податків ТОВ «Маяк Теплогорська» з даними, наведеними ним у наданих податкових накладних з податку на додану вартість за період з грудня 2010 року по вересень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Арикон» та зобов'язання вилучити з АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «Маяк Теплогорська» по взаємовідносинам з ПП «Арикон», оформлену актом перевірки, залишено без розгляду.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи наступним.

Стаханівською ОДПІ на підставі п. 78.1.11 було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Маяк Теплогорська» з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за період з грудня 2010 року по вересень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Арикон».

За результатами перевірки ТОВ «Маяк Теплогорська» було складено акт №623/23-33199792 від 20.12.2011.

Внаслідок проведення перевірки встановлено, що взаємовідносини з підприємством ПП «Арикон» здійснювалися у період з 01.08.2011 по 31.08.2011.

ТОВ «Маяк Теплогорська» з ПП «Арикон» укладено договір поставки від 25.08.2011 №Ари-37 на поставку обладнання.

Підприємством до перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, які б підтверджували факт транспортування та перевезення обладнання від постачальника до покупця ТОВ «Маяк Теплогорська».

Крім того, Стаханівською ОДПІ від Алчевської ОДПІ отриманий акт від 14.11.2011 №1812/236-37156815 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Арикон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011.

В ході перевірки встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщення та матеріальних ресурсів, що свідчать про відсутність у ПП «Арикон» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Господарські операції між ПП «Арикон» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, яке економічно необхідно для здійснення такої діяльності.

В ході перевірки, проведеної Алчевською ОДПІ, встановлена відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству ПП «Арикон» від вищезазначених контрагентів - постачальників, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих актів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Протягом серпня 2011 року ПП «Арикон» мало взаємовідносини з ТОВ «Маяк Теплогорська».

Перевірку ТОВ «Маяк Теплогорська» проведено на виконання постанови Старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області - старшого лейтенанту податкової міліції Шершенькова Д.Н. Відповідно до постанови Старшого слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області старшого лейтенанту податкової міліції Шершенькова Д.Н. в ході слідства встановлено, що ПП «Арикон» є учасником єдиної фінансово-промислової групи, створеної з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов'язань, а також конвертації грошових коштів, м також формування податкового кредиту з ПДВ при проведенні безтоварних правочинів.

Під час проведення поточної документації позапланової перевірки ТОВ «Маяк Теплогорська» не надано до перевірки товарно-транспортні накладні та інші документи, які б підтверджували факт транспортування та перевезення обладнання саме від постачальника ПП «Арикон» до покупця ТОВ «Маяк Теплогорська».

Враховуючи, що у ПП «Арикон» відсутні майно, трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, транспортні засоби, тобто відсутні всі економічно-необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а підприємством ТОВ «Маяк Теплогорська» не надано до перевірки товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт транспортування та перевезення обладнання саме ПП «Арікон», факт підтвердження здійснення господарської операції з придбання обладнання саме від ПП «Арикон» відсутні.

Тому, ТОВ «Маяк Теплогорська» завищено суму податкового кредиту на загальну суму 18476,00 грн., у тому числі за серпень 2011 року на суму 18476,00 грн.

На думку відповідача, операції купівлі обладнання ТОВ «Маяк Теплогорська» по взаємовідносинам з ПП «Арикон» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

На підставі вищевикладеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Маяк Теплогорська» в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ «Маяк Теплогорська» зареєстровано в якості суб'єкта господарювання - юридичної особи 19.01.2005 за №13921020000000130 та перебуває на податковому обліку у Стахановській ОДПІ Луганської області, є платником податку на додану вартість (а.с.13-14).

На підставі направлення на перевірку від 09.12.2011 №001144 та наказу Стахановської ОДПІ №1279 від 08.12.2011, з 09.12.2011 по 15.12.2011 Стахановською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Маяк Теплогорська» з питання правомірності нарахування податкових зобов'язання та податкового кредиту в декларації з ПДВ за період з грудня 2010 року по вересень 2011 року взаємовідносинам з ТОВ «Маяк Теплогорська», за результатами якої складено акт від 20.12.2011 №633/23-33199792 (а.с.15-29, 68).

Згідно висновків акту від 20.12.2011 №633/23-33199792 перевіркою встановлено порушення:

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 18476,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року у сумі 18476,00 грн.;

- ст.203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 655, ст. 658 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Маяк Теплогорська» з ПП «Арикон».

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000012302 від 15.01.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 18476,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 4619,00 грн. (а.с. 36).

Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2011 між ТОВ «Маяк Теплогорська» та ПП «Арикон» було укладено договір поставки обладнання (а.с.37-39).

На виконання зазначеної угоди була виписана податкова накладна №138 від 26.08.2011 на суму 110856,00 грн., з яких ПДВ - 18476,00 грн. (а.с.41).

Позивачем в ціні поставленого товару, за укладеним з ПП «Арикон» договором, сплачено податок на додану вартість та отримано видаткову накладну №138 від 29.08.2011 (а.с.40). Податкова накладна містить всі необхідні реквізити i відповідає вимогам, закріпленим положеннями чинного законодавства України. Зауваження щодо оформлення податкової накладної, згідно акту перевірки, відсутні.

Статтями 213 та 637 Цивільного кодексу України передбачено, що тлумачення умов договору здійснюється тільки двома суб'єктами: учасниками договору і судом.

Висновок Стахановської ОДПІ щодо нікчемності укладеної ТОВ «Маяк Теплогорська» з ПП «Арикон» угоди, ґрунтується на тому, що начебто вона має протиправний характер та суперечить інтересам держави і суспільства, порушує публічний порядок і в силу ст.216 ЦК України є недійсними.

Разом з тим, посилання відповідача на нікчемність угоди №Ари-37 від 25.08.2011, укладеної між ТОВ «Маяк Теплогорська» ПП «Арикон» з підстав, визначених в статті 228 Цивільного кодексу України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», випливає, що нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Договір між позивачем та ПП «Арикон» не підпадає під вищезазначені категорії і вимоги частин 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України на нього розповсюджуватись не можуть, оскільки він є звичайним господарським договором, а не таким, що спрямований на порушення публічного порядку.

02 грудня 2010 року прийнятий Закон України №2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону, до статті 228 Цивільного кодексу України внесені зміни. Безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».

Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. Податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладеного договору між позивачем та його контрагентом. Тобто, має місце оспорюваність самого договору, та відповідно до чого, податковий орган, в порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків. Укладання таких видів договорів та їх невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочинів (відсутність господарських операцій, безтоварність) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом статті 228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання таких правочинів недійсними (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про їх недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такі правочини нікчемними, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до порушення прав позивача.

Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсними.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків.

Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства.

Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, відсутні.

Реальність господарських операцій ТОВ «Маяк Теплогорська» із ПП «Арикон» знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи - договорами, рахунками - фактурами, податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-виконаних робіт, платіжними документами, які були досліджені у судовому засіданні.

Вказані документи досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.

Зазначені документи є документами первинного бухгалтерського обліку, оформлені відповідно до вимог Закону України №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що товарно-матеріальні цінності, придбані у ПП «Арикон» використовувались у власній господарській діяльності ТОВ «Маяк Теплогорська», зокрема позивачем надано наказ №16 від 30.08.2011, яким підтверджено зарахування придбаного обладнання на баланс основних засобів (а.с. 49).

Посилання відповідача під час судового розгляду на відсутність товаро-транспортних накладних не є беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій.

Судом встановлено, що позивачем оплачено товар з врахуванням його доставки, а тому складання товарно-транспортних накладних (які не були виписані та надані поставщиком) в зазначеному випадку не залежить від волі покупця товару. Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено, що саме товарно-транспортна накладна є єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснювало їх відпуск, та для оприбуткування товарів підприємством-одержувачем, а також для складського, оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей.

Податковим органом під час перевірки не було здійснено будь-яких дій щодо встановлення факту можливості /неможливості реального здійснення операцій.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

За таких обставин суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000012302 від 05.01.2012, винесене Стахановською ОДПІ про збільшення ТОВ «Маяк Теплогорська» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 18476,00 грн., підлягає скасуванню.

Одночасно, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позову про визнання протиправними дії відповідача щодо визнання нікчемним укладеного правочину з ПП «Арікон» в серпні 2011 року, виходячи з наступного.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення Стахановської ОДПІ №0000012302 від 05.01.2012, саме він має вплив на його права та обов'язки. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів. З огляду на зазначене, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Маяк Теплогорська» такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 24 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на п'ять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк Теплогорська» до Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000012302 від 05.01.2012, винесене Стахановською об'єднаною Державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Маяк Теплогорська» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2011 року на загальну суму 18476,00 грн. та фінансові санкції у сумі 4619,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк Теплогорська» судові витрати із сплати судового збору в сумі 230,95 грн.

В решті заявлених вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.04.2012.

СуддяК.Є. Петросян