Постанова № 23788314, 24.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2705/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Кравцової Н.В.,

при секретарі судового засідання: Бражник В.І.,

за участю сторін:

представника позивача: Осмоловської Л.В.,

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Сєвєродонецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 341,63 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сєвєродонецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 341,63 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено наступне.

22.10.2010 ОСОБА_2 звернувся до Сєвєродонецького міського центру зайнятості із заявою про реєстрацію як такого, що шукає роботу. 29.10.2010 йому було надано статус безробітного. Наказом від 29.10.2010 № НТ101029 призначено виплату допомоги по безробіттю. У зв'язку з тим, що відповідач звільнився з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, виплату допомоги по безробіттю було скорочено строком на 90 календарних дні у відповідності до п.1 ч.5 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Наказом від 27.09.2011 № НТ110927 виплату допомоги по безробіттю припинено у зв'язку з працевлаштуванням безробітного за направленням центру зайнятості.

З метою встановлення обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітному робочою групою центра зайнятості проведено розслідування даного випадку, в результаті чого встановлено, що ОСОБА_2 працював у ДП «Новоайдарське ЛМГ» з 01.04.2011 по 10.04.2011. Згідно договору підряду № 114 відповідач працював у ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» у період з 30.04.2011 по 28.05.2011.

За період з 01.04.2011 по 10.04.2011 відповідач отримав допомогу по безробіттю у сумі 173,33 грн., за період з 30.04.2011 по 28.05.2011 - 168,30 грн., а всього - 341,63 грн.

З метою вирішення питання щодо добровільного порядку повернення грошових коштів на адресу ОСОБА_2 направлено лист щодо необхідності повернення незаконно отриманої суми матеріального забезпечення.. Однак боржник у добровільному порядку зазначені кошти не повернув.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 341,63 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд встановив таке.

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

До набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" діяв порядок, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ.

Таким чином, застосуванню підлягають зазначений вище Закон в редакції, що діяв до 01 січня 2011 року.

Відповідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітний в Сєвєродонецькому МЦЗ з 29.10.2010 по 22.09.2011 та отримав допомогу по безробіттю за період з 01.04.2011 по 10.04.2011 у сумі 173,33 грн., за період з 30.04.2011 по 28.05.2011 - 168,30 грн., а всього - 341,63 грн. відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Зайнятість населення».

Підпунктом "б" пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-ХІІ встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" районний центр зайнятості, як робочий орган виконавчої дирекції Фонду контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Судом встановлено, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 працював у Державному підприємстві «Новоайдарське лісомисливське господарство» в період з 01.04.2011 по 10.04.2011; у Державному підприємстві «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» в період з 30.04.2011 по 28.05.2011, що підтверджується трудовою угодою між ДП «Новоайдарське лісомисливське господарство» та ОСОБА_2 від 01 квітня 2011 року, договором підряду про виконання робіт окремим виконавцями № 114, укладеним між ОСОБА_2 та ДП «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» (арк. справи 16-18).

Таким чином, громадянин ОСОБА_2 у період знаходження на обліку в Центрі зайнятості в якості безробітного працював у ДП «Новоайдарське лісомисливське господарство» та у ДП «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство», але не повідомив про це спеціаліста служби зайнятості, що спричинило незаконну виплату допомоги по безробіттю.

Згідно довідок Сєвєродонецького МЦЗ сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за період з 01.04.2011 по 10.04.2011 складає 173,33 грн., за період з 30.04.2011 по 28.05.2011 - 168,30 грн., а усього - 341,63 грн. ( арк. справи 20, 21).

Листами Сєвєродонецького міського центру зайнятості № 13/6-252 від 24.01.2012 та № 13/6-438 від 10.03.2012 відповідача повідомлено про необхідність повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у загальному розмірі 341,63 грн. (арк. справи 22, 23). Однак відповідачем незаконно отримані грошові кошти Центру зайнятості у добровільному порядку не повернуто.

06.04.2012 відповідачем до Центру зайнятості подано заяву, згідно якої з сумою боргу у розмірі 341,63 грн. ОСОБА_2 ознайомлений та зобов'язується виплатити заборгованість у добровільному порядку до кінця травня 2012 року.

Згідно ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Сєвєродонецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 341,63 грн. підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Сєвєродонецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 341,63 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (93400, АДРЕСА_1; і.к. НОМЕР_1) на користь Сєвєродонецького міського центру зайнятості (93412, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 116; код ЄДРПОУ 13391634) суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 341,63 грн. (триста сорок одна гривня 63 копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяН.В. Кравцова