Постанова № 23788171, 18.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2799/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Зацепіній Ю.В.,

за участю представників

прокурора-заявника: Ващенка Л.М. (посвідчення № 231 від 11.11.2011),

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Сєвєродонецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області до комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервис» про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов прокурора м. Сєвєродонецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області до комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервис», у якому прокурор просив стягнути кошти відповідача з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 108993,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що КП «Сєвєродонецьккомунсервис» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 03.11.1992 за № 1 383 105 0001 000184, перереєстровано 09.11.2004 за № 1 383 120 0000 000184.

Відповідач зареєстрований як платник податків у ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області.

У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання з ПДВ по декларації № 9012785185 від 19.03.2012 станом на 31.03.2012 у відповідача виник податковий борг у сумі 108993,00 грн., який підлягає стягненню з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника на підставі п.95.3 ст.95 ПК України.

Позивачем відповідачу направлено 2 податкові вимоги, а саме: першу податкову вимогу № 1/42 від 23.10.2011, яку відповідачем отримано 09.11.2001; другу податкову вимогу № 2/248 від 11.12.2001, яку відповідачем отримано 18.01.2002.

До Державного реєстру обтяжень рухомого майна 19.05.2011 внесено запис про реєстрацію податкової застави КП «Сєвєродонецьккомунсервис» за № 31456419.

Податковий борг відповідача залишається несплаченим, у зв'язку з чим прокурор просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності (а.с.32-33), у якому також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі (а.с.27).

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу за відсутності представників позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 ПК України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомунсервис» (далі - КП «Сєвєродонецьккомунсервис») зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 03.11.1992 за № 1 383 105 0001 000184, перереєстровано 09.11.2004 за № 1 383 120 0000 000184 (а.с.6-10).

Відповідач перебуває на обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області як платник податків за № 1432 з 20.07.1995, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.16).

КП «Сєвєродонецьккомунсервис» зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що видано свідоцтво № 16632147 (а.с.17).

На час розгляду справи за КП «Сєвєродонецьккомунсервис» рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 108993,00 грн.

Так, КП «Сєвєродонецьккомунсервис» у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року самостійно визначено податкові зобов'язання у сумі 10993,00 грн. з терміном сплати до 30.03.2012 (а.с.11-12).

У визначений Податковим кодексом строк відповідач податкові зобов'язання не сплатив, у зв'язку з чим за ним утворився податковий борг з податку на додану вартість у сумі 10993,00 грн.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).

Позивачем відповідачу направлено такі податкові вимоги: першу податкову вимогу № 1/42 від 23.10.2011, яку відповідачем отримано 09.11.2001 (а.с.13); другу податкову вимогу № 2/248 від 11.12.2001, яку відповідачем отримано 18.01.2002 (а.с.14).

Доказів відкликання податкових вимог суду не надано.

Таким чином, з викладеного вбачається, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 ПК України.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 18 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 20 квітня 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 16, 20, 54, 57, 95 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора м. Сєвєродонецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області до комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервис» про стягнення коштів за податковим боргом, - задовольнити повністю.

Стягнути кошти комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервис» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 89, ідентифікаційний код 03327983) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 108993,00 грн. (сто вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні) на р/р 31111029700080, код платежу 14010100, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м. Сєвєродонецьку, код 379449009.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 20 квітня 2012 року.

СуддяК.О. Пляшкова