Постанова № 23787846, 10.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/1569/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А. А. ;

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.;

за участю

прокурора: Ващенка Л. М. (посвідчення № 231 від 11.11.2011 року);

представників позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 863 від 01.03.2012 року);

ОСОБА_2 (довіреність № 863-88 від 21.12.2011 року);

ОСОБА_3 (довіреність № 863-87 від 21.12.2011 року);

представника відповідача спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби: ОСОБА_4 (довіреність № 19520/1-/10-013 від 07.11.2011 року);

представника відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011 року, в сумі 30474093,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2012 року публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (далі - Позивач або ПАТ "Луганськтепловоз" ) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - Відповідач №2 або ГУДКСУ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011 року, в сумі 30474093,00 грн.

Ухвалою суду від 29 березня 2012 року допущено заміну спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на ії правонаступника - спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби (далі - Відповідач №2 або СДПІ ВПП).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є платником податку на додану вартість. Як платник податку на додану вартість позивач подав до СДПІ ВПП податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року, якою визначив суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 30474093,00 грн. Але на момент подання цього позову зазначена сума ПДВ на рахунок ПАТ "Луганськтепловоз" не надійшла.

На підставі доводів викладених у позовній заяві, позивач просив зобов'язати СДПІ ВПП подати ГУДКСУ висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 30474093,00 грн., визнати протиправною бездіяльність СДПІ ВПП, щодо ненадання до ГУДКСУ висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 30474093,00 грн., стягнути з Державного бюджету України суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011 року, в сумі 30474093,00 грн. на користь ПАТ "Луганськтепловоз".

Ухвалою суду від 10.04.2012 року було закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання СДПІ ВПП подати до ГУДКСУ висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 30474093,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов.

Представник відповідача №1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав письмові заперечення (том 1 а.с.123-126), в яких посилався на наступне.

Перевіркою позивача, за результатами якої складено акт від 25.01.2012 року № 7/08-3/05763797 виявлено порушення п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ «Луганськтепловоз» завищено суму від'ємного значення в декларації за серпень 2011 року на 3471401,00 грн.

На думку відповідача №1,перевіркою підтверджено відображене ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації з урахуванням уточнюючих розрахунків за серпень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 29357702,00 грн., але перевіркою не підтверджено відображене позивачем у декларації за серпень 2011 року бюджетне відшкодування у розмірі 1116391,00 грн. по причині не отримання довідок зустрічних звірок по ланцюгу постачання.

Представник відповідача №1, зазначив, що СДПІ ВПП, як суб'єкт владних повноважень при проведенні перевірки фактичної сплати сум ПДВ в складі ціни товару та надходження відповідних сум податку до Державного бюджету України діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача №2 у судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю та заперечення на позовну заяву (том 1 а.с. 161-162).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України (далі - ПК) врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 187 ПК:

- датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1);

- датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (пункт 187.8);

- попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера (пункт 187.11).

У відповідності із статтею 198 ПК:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК.

Згідно із статтею 200 ПК:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4);

- платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7);

- до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (пункт 200.8);

- протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (пункт 200.10);

- за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11);

- орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пункт 200.12);

- на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (пункт 200.13);

- якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування (пункт 200.14);

- у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пункт 200.15);

- джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України (пункт 200.17);

- суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (пункт 200.23).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (код ЄДРПОУ 05763797) є юридичною особою, та як платник податків позивач перебуває на обліку у СДПІ ВПП (том 1 а.с. 10).

Відповідно до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (який був чинним до 01 січня 2011 року) позивача зареєстровано платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість - 057637912013, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01 червня 2011 року № 100337613 (том 1 арк. справи 17).

На виконання вимог пункту 49.18 статті 49, пункту 54.1 статті 54, пункту 202.1 статті 202 ПК та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935 (який був чинним з 04 березня 2011 року до 10 січня 2012 року), позивачем подано до СДПІ ВПП податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року з обов'язковими додатками, якою визначив суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 30474093,00 грн. (том 1, а. с. 18-42).

Таким чином, позивачем виконані всі вимоги Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935 (який був чинним з 04 березня 2011 року до 10 січня 2012 року), щодо обчислення та нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.

У листопаді 2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську здійснила позапланову виїзну перевірку ПАТ «Луганськтепловоз» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень 2011 року, про результати якої 18.11.2011 року складено Акт № 496/08-3/05763797 (том 1 а.с. 73-76), підписаний позивачем із запереченнями. Цією перевіркою встановлені обставини сплати ПАТ «Луганськтепловоз» платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому податковому періоді Перевіркою виявлено порушення п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України. Відповідачем №1 підтверджено відображене ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації з урахуванням уточнюючих розрахунків за серпень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 29357702,00 грн., але перевіркою не підтверджено відображене позивачем у декларації за серпень 2011 року бюджетне відшкодування у розмірі 1116391,00 грн. по причині не отримання довідок зустрічних звірок по ланцюгу постачання.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем №1 було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.11.2011 року № 0001578013 форма „В1", яким ПАТ «Луганськтепловоз» було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 30474093,00 грн. та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15237047,00 грн.(том 1 а.с. 67).

Керуючись п. 56.2 ст. 56 ПК, податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем 1 грудня 2011 року № 001/1267 до контролюючого органу вищого рівня - Державної податкової адміністрації в Луганській області з вимогою про перегляд цих рішень (том 1 а.с.70-72).

Під час розгляду первинної скарги позивача для з'ясування всіх обставин справи, з метою документального підтвердження (спростування) питань, що викладені у первинній скарзі позивача було призначено позапланову перевірку ПАТ «Луганськтепловоз» на підставі пп.78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ „Луганськтепловоз" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень 2011 року складено Акт № 7/08-3/05763797 від 25 січня 2012 року, згідно якого підтверджене відображене ПАТ „Луганськтепловоз" в декларації за серпень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ на суму 29357702,00 грн., на порушення п. 198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 ПК, ПАТ «Луганськтепловоз» завищено суму від'ємного значення на суму 3471401,00 грн., не підтверджено відображене ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації за серпень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ в декларації за серпень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ на суму 1116391,00 грн., у зв'язку з не отриманням матеріалів зустрічних звірок по ланцюгу постачання від органів ДПС (том 1 а.с. 47-61).

Відповідно до приписів статті 200 Податкового кодексу України право на отримання суми бюджетного відшкодування пов'язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг). Податковий кодекс України не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товарів (робіт, послуг) в ціні таких товарів (робіт, послуг). Податковим кодексом України встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду. Податковий кодекс України не ставить право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника або імпортера. Порушення норм Податкового кодексу України контрагентами позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів позивача і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Матеріалами справи (договорами, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, вантажними митними деклараціями, актами здачі-приймання робіт (послуг), реєстрами платіжних документів, витягами з книги реєстрацій достовірностей) підтверджено здійснення позивачем у серпні 2011 року, в якому виникло від'ємне значення податку на додану вартість, та заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість, експортних та імпортних операцій, товарність господарської діяльності позивача та фактичну сплату позивачем - отримувачем товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг) (том 1 а.с.179-248, том 2 а.с.1-227, том 3 а.с. 1-250, том 4 а.с. 1-251, том 5 а.с. 1-203, том 6 а.с. 1-250, том 7 а.с. 1-248, том 8 а.с. 1-250, том 9 а.с. 1-252, том 10 а.с. 1-250, том 11 а.с. 1-250, том 12 а.с. 1-259).

Оскільки у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника податку порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Таку правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 24 лютого 2009 року за наслідками розгляду за винятковими обставинами у зв'язку з наявністю підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, - неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, справи за позовом закритого акціонерного товариства "Авангард"до державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, яка є правонаступником Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, Головного управління Державного казначейства в Івано-Франківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та спонукання до вчинення дій. Зокрема, у зазначеній постанові Верховий Суд України вказав, що рішення судів у частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, є помилковими, оскільки в цій частині провадження у справі підлягало закриттю у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника податку на додану вартість і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Згідно із частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Позовні вимоги ПАТ «Лугансктепловоз» щодо стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011 року, у розмірі 30474093,00 грн. суд вважає належним способом захисту порушеного права позивача, який відповідає об'єкту порушеного права і у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним, а тому позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011 року, у розмірі 30474093,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, визначений механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи).

У відповідності із пунктом 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно із підпунктом 6 пункту 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.

Стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, відповідно до пункту 23 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, подає документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби. Орган Казначейства надсилає після надходження таких документів до органу державної податкової служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку. У разі коли на дату надходження або у процесі виконання виконавчого документа розмір такого залишку зменшився, орган державної податкової служби узгоджує протягом п'яти робочих днів такий розмір із стягувачем, про що повідомляє орган Казначейства за встановленою формою. Після закінчення строку узгодження розміру зазначеного залишку орган Казначейства передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету у розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

Вищевикладене спростовує доводи заперечень Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про те, що з часу набрання чинності Податковим кодексом України органи державної казначейської служби повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключно на підставі відповідних висновків податкових органів.

Згідно із статтею 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; 3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; 4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

У зв'язку з викладеним Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області правомірно залучено в якості другого відповідача.

Податкові органи, як суб'єкти владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, відповідно до Конституції України мають діяти у спосіб, передбачений Податковим кодексом України. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935 (який був чинним з 04 березня 2011 року до 10 січня 2012 року), щодо обчислення та нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, СДПІ ВПП у відповідності із вимогами пунктів 200.12 та 200.14 статті 200 Податкового кодексу України повинна була у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або надіслати позивачу податкове повідомлення, в якому зазначити або суму заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, та підстави для її вирахування, або суму перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, та підстави для її вирахування, або про відмову в наданні бюджетного відшкодування з зазначенням підстав відмови.

Після закінчення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень 2011 року, жодних податкових повідомлень ПАТ «Луганськтепловоз» СДПІ ВПП не надсилалось, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області не надавався.

Тобто, утримуючись від надання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, СДПІ ВПП припустилось бездіяльності (бездіяльність - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи) та порушила вимоги ПК щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, що є підставою для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України"(заява № 803/02) суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції. На думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Далі суд зауважив, що відшкодування податку на додану вартість заявникові систематично затримувалось. Такі затримки були спричинені ситуацією, в якій державні органи, не заперечуючи суми відшкодування податку на додану вартість на користь заявника, як це видно із матеріалів справи, не надавали підтвердження цих сум. Такі дії завадили заявникові повернути заявлені суми вчасно та створили ситуацію постійної невизначеності. Окрім того, заявник був вимушений постійно звертатись до суду з ідентичними скаргами. Постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном, що є неприпустимим.

З огляду на вищевикладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 102, 200 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011 року, в сумі 30474093,00 грн. задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування публічному акціонерному товариству "Луганськтепловоз" податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 30474093,00 грн. (тридцять мільйонів чотириста сімдесят чотири тисячі дев'яносто три гривні 00 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз"(ідентифікаційний код 05763797, місцезнаходження: 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе,107) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі сумі 30474093,00 грн. (тридцять мільйонів чотириста сімдесят чотири тисячі дев'яносто три гривні 00 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз"(ідентифікаційний код 05763797, місцезнаходження: 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе,107) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2162,10 (дві тисячі сто шістдесят дві гривні десять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 13 квітня 2012 року.

СуддяА.А. Лагутін