Постанова № 23787294, 26.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/1345/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя - Юрков Е.О.

при секретарі - Кисельові К.П.

за участю: прокурора - Слюсар Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості по орендній платі за землю, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся Прокурор Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з вимогою :

- стягнути з коштів платника податків з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), яка має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу на користь державного бюджету податкову заборгованість по орендній платі за землю в сумі 38 244,10 грн. (р/р 33218815700020, код бюджетної класифікації 13050500, УДК у м. Кривому Розі, код ЗКПО 24230992, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012).

В обгрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з нарощуванням податкового боргу та відсутністю погашення самостійно задекларованих податкових зобов'язань, утворився зазначений податковий борг. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Прокурор в судовому засідання позовні вимоги підтримав, та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби подав до суду письмове клопотання з проханням розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено,що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_2) зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.04.2000 за № 22270170000014578.

ФОП ОСОБА_2 має наступні рахунки в установах банків:

р/р НОМЕР_2 АТ «Сведбанк» МФО 300164

р/р НОМЕР_3, НОМЕР_4 ПАТ «ВІЕйБі Банк» МФО 380537.

Відповідно до п.288.1 ст.281 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VІ: «Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки ».

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрована у Криворізькій Південній МДПІ як платник орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2006, має в суборенді земельну ділянку загальної площі 2380 кв.м. для розміщення складських приміщень несільськогосподарського використання , за адресою: АДРЕСА_1

Станом на 10.01.12 ФОП ОСОБА_2 має податкову аборгованість перед бюджетом в сумі - 38244,10 грн., в т.ч. податковий борг за податковими зобов»язаннями - 37639,61грн. , залишок несплаченної пені - 604,49 грн.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VІ: « Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи ».

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового Кодексу України: « Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом».

Відповідно ст.285 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VІ: «285.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

285.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 30.08.11 нараховано орендної плати за землю 27 842,41 грн.

30.09.11 нараховано орендної плати за землю по декларації № 4110 в сумі 9363,46 грн.

30.09.11 зменшено орендної плати за землю по уточнюючій декларації № 36836 від 20.05.11 в сумі 9243,06 грн.

30.10.11 нараховано орендної плати за землю по декларації № 4110 в сумі 9363,46 грн.

30.10.11 зменшено орендної плати за землю по уточнюючій декларації № 36836 від 20.05.11 в сумі 8973,41 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.11 Південною МДПІ м. Кривого Рогу нараховані штрафні санкції в сумі 13286,75 грн. за актом документальної невиїзної перевірки від 03.10.11 № 87/17-217/1-2086609329 . За результатами перевірки Південної МДПІ у м. Кривому Розі прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.10.11 № 0001051703 на суму 2004,04 грн. та № 0001041703 на суму 11282,71 грн.,які направлені рекомендованим листом з повідомленням вручення та отримані ОСОБА_2 03.11.11.

Відповідно до платежу орендної плати з фізичних осіб за період з 01.09.11 по 21.11.11 ФОП ОСОБА_2 сплачено частково суму податкового боргу 4000,00 грн.

Відповідно до п. 129.1 ст.129 Податкового Кодексу України «Пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Судом встановлено, що Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби ФОП ОСОБА_2 нараховано пені в сумі - 604,49 грн.

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України « Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших дм урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених плат відповідних бюджетів».

Відповідно до п.59.3 ст. 59 Податкового Кодексу України : «Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання». Судом встановлено, що 10.03.2011 суму податкового зобов'язання 3749,98 грн., надіслано рекомендованим листом з повідомлення про вручення та отримано 26.03.11 особисто ОСОБА_2

Відповідно до вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податку зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який згідно пп.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, становить сума грошового зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію (п. 14.1.39). Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп.14.156).

Відповідно до вимог п.п.46.1, 46.2 ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

У складі фінансової звітності платник податків зазначає тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою Міністерством фінансів України.

Згідно п.п. 49.18.1, 49.18.2. 49.18.3, 49.18.4, 49.18.5 п. 49.18, 49.19, 49.20 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Для цілей цього Кодексу під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.14.1.153 ст. 14 ПКУ податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.

Відповідно до вимог п. 14.1.147 ст. 14 ПКУ плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Відповідно до п.14.1.72 ст. 14 ПКУ земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до п.14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі.

Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Згідно ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є:

земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до вимог пп.286.2-286.3 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно вимог п.287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно вимог пп.287.3-287.4 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до вимог п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позов Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості по орендній платі за землю - задовольнити.

Стягнути з коштів платника податків з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), яка має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу на користь державного бюджету податкову заборгованість по орендній платі за землю в сумі 38 244,10 грн. (р/р 33218815700020, код бюджетної класифікації 13050500, УДК у м. Кривому Розі, код ЗКПО 24230992, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 25.04.2012 року.

Суддя Е.О. Юрков