Постанова № 23787256, 20.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/3484/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Інгуша» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Інгуша» з вимогою :

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «Інгуша» (25014, м. Кіровоград, вул. Валентини Терешоквої, 219, ЄДРПОУ 137696; р/р 26006151590 (українська гривня) АБ «Укргазбанк», МФО 320478 р/р 2600904680340 (українська гривня), ПАТ КБ «Правекс-Банк», р/р 20509180179300 (українська гривня), р/р 26005180179013 (українська гривня), р/р 26005180179023 (українська гривня), р/р 26039180179023 (українська гривня), р/р 26062180179001 (українська гривня). Кіровоградське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Кіровоград МФО 323583, до бюджету на загальну суму податкового боргу у розмірі 16263 грн. 87 коп., з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності (код платежу 5113050200, р/р 33217812700024, одержувач УДКУ у Дніпропетровській області, код 24230992, МФО 805012).

В обгрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з нарощуванням податкового боргу та відсутністю погашення самостійно задекларованих податкових зобов'язань, утворився зазначений податковий борг. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду письмове клопотання з проханням розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «Інгуша» (далі за текстом - ПП «Інгуша») зареєстровано як суб»єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 25.10.2004 року, про що свідчить Довідка Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.02.2012 року. Зазначеному підприємству присвоєно код ЄДРПОУ 13769653.

Судом встановлено, що ПП «Інгуша» знаходиться на обліку в Криворізькій Центральній МДПІ як платник окремого виду податку - орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

В порушення норм чинного законодавства станом на 14.02.2012р. ПП «Інгуша» має податковий борг на загальну суму у розмірі 16253 грн. 87 коп., а саме:

- з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 16253 грн. 87 коп., який виник внаслідок неповної сплати податкових зобов»язань визначених податковими деклараціями орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 26.01.11 року № 1601 за жовтень-грудень 2011 року та січень 2012 року.

Таким чином, станом на 14.02.12, ПП «Інгуша» має заборгованість перед бюджетом на суму 16253 грн. 87 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, Центральною МДПІ на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України 03.11.11 сформовано податкову вимогу від 03.11.11 №417 на суму 3985 грн. 04 коп., 04.11.11р. вимогу було відправлено поштою та 11.11.11 було вручено працівнику підприємства, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання.

Відповідно до Довідки Центральної МДПІ без № від 14.02.2012р. за ПП «інгуша» рахуються розрахункові рахунки, а саме: р/р 26006151590 (українська гривня) АБ «Укргазбанк», МФО 320478, р/р 2600904680340 (українська гривня), ПАТ КБ «Правекс-Банк»; р/р 20509180179300 (українська гривня), р/р 26005180179013 (українська гривня), р/р 260051801179023 (українська гривня), р/р 26039180179023 (українська гривня), р/р 26062180179001 (українська гривня), Кіровоградське РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Кіровоград, МФО 323583.

Таким чином, в зв»зку з несплатою грошових зобов»язань відповідачем до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, ПП «Інгуша» має заборгованість перед бюджетом на суму 16253 грн. 87 коп.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, в тому числі і частинами.

Відповідно до вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податку зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який згідно пп.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, становить сума грошового зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію (п. 14.1.39). Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп.14.156).

Відповідно до вимог п.п.46.1, 46.2 ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

У складі фінансової звітності платник податків зазначає тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою Міністерством фінансів України.

Згідно п.п. 49.18.1, 49.18.2. 49.18.3, 49.18.4, 49.18.5 п. 49.18, 49.19, 49.20 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Для цілей цього Кодексу під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.14.1.153 ст. 14 ПКУ податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.

Відповідно до вимог п. 14.1.147 ст. 14 ПКУ плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Відповідно до п.14.1.72 ст. 14 ПКУ земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до п.14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі.

Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Згідно ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є:

земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до вимог пп.286.2-286.3 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно вимог п.287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно вимог пп.287.3-287.4 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до вимог п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позов Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 16, 20, 46, 49, 57, 59, 95, 269-270, 285-288 Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 128, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Інгуша» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «Інгуша» (25014, м. Кіровоград, вул. Валентини Терешоквої, 219, ЄДРПОУ 137696; р/р 26006151590 (українська гривня) АБ «Укргазбанк», МФО 320478 р/р 2600904680340 (українська гривня), ПАТ КБ «Правекс-Банк», р/р 20509180179300 (українська гривня), р/р 26005180179013 (українська гривня), р/р 26005180179023 (українська гривня), р/р 26039180179023 (українська гривня), р/р 26062180179001 (українська гривня). Кіровоградське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Кіровоград МФО 323583, до бюджету на загальну суму податкового боргу у розмірі 16263 грн. 87 коп., з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності (код платежу 5113050200, р/р 33217812700024, одержувач УДКУ у Дніпропетровській області, код 24230992, МФО 805012).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков