Постанова № 23787218, 17.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/350/12 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коблова О.Д., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Центральна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовними вимогами про стягнення з останнього заборгованості з єдиного податку у розмірі 518,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування та повинен сплачувати єдиний податок. Проте, в порушення вимог чинного законодавства відповідач не сплатив у граничні строки визначені законом суму єдиного податку за період з липня по грудень 2011 року.

Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 06.03.2012 року про отримання ухвали про відкриття скороченого провадження, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим відправленням, яке повернулось на адресу суду 27.03.2012 року, з відміткою поштового відділення про причини невручення адресату, заперечень проти позову до суду не надав.

Згідно пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши письмові докази, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 13.06.2007 року та перебуває на обліку у Центральній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Кривому Розі, як платник податків та зборів з 14.06.2007 року.

14.12.2010 року відповідач звернувся до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з такого виду діяльності як ремонт та технічне обслуговування автомобілів. На підставі податної заяви Центральною МДПІ у м. Кривому Розі 17.12.2010 року відповідачу було видане Свідоцтво про сплату єдиного податку на 2011 рік.

Відповідно до заявленого виду діяльності та встановлених Криворізькою міською радою платнику встановлено щомісячну ставку єдиного податку в розмірі 200 грн.

Статтею 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкта малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98 в редакції Указу Президента від 28.06.1999 року № 746/99 встановлено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1196 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 року № 507» суб'єкт малого підприємництва сплачує: 43 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету; 57 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки органів Пенсійного фонду України як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.

На підставі вище наведеного в лютому 2011 року в картці особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 проведено коригування нарахувань єдиного податку за березень-грудень 2011 року. Щомісячна ставка склала 86 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплачував єдиний податок у граничні строки встановлені нормами чинного законодавства, впродовж періоду з липня по грудень 2011 року, що призвело до виникнення заборгованості. Остання сплата єдиного податку відбулась у березні 2011 року в розмірі 258 грн.

Пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Таким чином, на підставі зазначеної вище норми законодавства та виявленого порушення, податковим органом була нарахована пеня в розмірі 6,39 грн.

Частиною 2 статті 5 зазначеного Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкта малого підприємництва» також передбачено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Отже, враховуючи вище викладене, загальна сума несплаченого відповідачем податкового зобов'язання становить 518,12 грн.

Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми, 21.09.2011 року Центральною МДПІ у м. Кривому Розі було направлено поштовим відправленням податкову вимогу №1339, але на адресу податкового органу повернувся конверт з відміткою поштового відділення про причину невручення.

Відповідачем у добровільному порядку не сплачені суми, зазначені у податковій вимозі, а тому вона не є відкликаною.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету (р/р 33211866700021, код платежу 18050401, одержувач УДК у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24230992, МФО 805012) суму заборгованості з єдиного податку у розмірі 518,12 грн. (п'ятсот вісімнадцять грн. 12 коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст. 183-2 та ч.1 ст.256 КАС України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя О. Д. Коблова