Ухвала суду № 23782570, 25.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/8992/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.,

представників позивача - Пушкаренко І.В., Матрьоніна Є.О., Захарова Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2011р. по справі № 2а-1670/8992/11

за позовом Державного підприємства "Дібрівський кінний завод №62"

до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

27 жовтня 2011 року позивач - Державне підприємство "Дібрівський кінний завод №62" (далі - ДП "Дібрівський кінний завод №62", позивач) - звернулося до суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Миргородська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним (недійсним) та скасування податкового повідомлення-рішення №0000262301 від 27.05.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Миргородської ОДПІ в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог пунктів 81.15.2, 81.15.1 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", є безпідставними. Надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі є діяльністю у сфері сільського господарства, яка, за умови відповідності критеріям пункту 81.6 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", дає право платнику податку користуватися спеціальним режимом оподаткування. Наполягав на тому, що поставка сільськогосподарських послуг, наданих для виробництва продукції рослинництва і тваринництва, суб'єктами спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість підлягає відображенню виключно у податковій декларації з податку на додану вартість (скороченій). У зв'язку з цим ДП "Дібрівський кінний завод №62" правомірно відображало суми податку на додану вартість з обсягів поставки сільськогосподарських послуг у податкових деклараціях з податку на додану вартість (скорочених). Таким чином, виключення податковим органом сум податкових зобов'язань з обсягів поставки сільськогосподарських послуг з податкових декларацій з податку на додану вартість (скорочених) та включення таких сум до податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом, є такими, що протирічать нормам діючого законодавства, та як наслідок, вплинули на результати розрахунку питомої ваги за перевіряємий період. З огляду на викладене, позивач просив визнати протиправним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000262301 від 27.05.2011р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2011 року позовні вимоги Державного підприємства "Дібрівський кінний завод №62" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції від 27.05.2011 №0000262301.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що ДП "Дібрівський кінний завод №62" (ідентифікаційний код платника податків за ЄДРПОУ 31622837) зареєстроване в Миргородській районній державній адміністрації, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 25.10.2001 за №РО 4057451100020347, код форми власності 31- загальнодержавна власність, підпорядковане Міністерству АПК України.

ДП "Дібрівський кінний завод №62" взято на податковий облік 06.11.2001 в Миргородській ОДПІ за №60, є платником податку на додану вартість з 09.11.2001р.

Свідоцтво анульовано 09.02.2009р. на підставі заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 316228316202.

Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №100269655 НБ №008771.

Миргородською ОДПІ на підставі статей 20, 75, 77 Податкового кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та на підставі наказу Миргородської ОДПІ №107 від 01.03.2011р., в період з 24.03.2011р. по 20.04.2011р. проведено виїзну планову перевірку ДП "Дібрівський кінний завод №62" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки податковим органом 17.05.2011р. складено акт №567/23-420/31622837/141, в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог пунктів 81.15.2, 81.15.1 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 234398,00 грн., в тому числі: за квітень 2010 року на 74095,00 грн., за жовтень 2010 року на 82170,00 грн., за листопад 2010 року на 13339,00 грн., за грудень 2010 року на 64794,00 грн. (а.с. 28-66)

На підставі висновку акта перевірки №567/23-420/31622837/141 від 17.05.2011р., Миргородською ОДПІ 27.05.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000262301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 292997,50 грн., у тому числі 232305 грн. - за основним платежем та 58599,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 9)

За висновком податкового органу, операції з надання послуг суб'єктом спеціального режиму оподаткування іншим платникам податків, в тому числі з використання сільськогосподарської техніки, не можуть бути віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" і, відповідно, у податковому обліку обсяги поставок таких послуг відображаються у податковій декларації з податку на додану вартість, згідно з якою здійснюються розрахунки з бюджетом. З огляду на вказані вище факти, які виявлені в ході перевірки, на порушення пункту 81.6 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" при проведенні підрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) встановлено, що у вересні 2010 року питома вага вартості сільськогосподарських товарів вироблених ДП "Дібрівський кінний завод №62" становить 65 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно, тому відповідно до пункту 81.11 статті 81 вказаного вище Закону на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таким чином, ДП "Дібрівський кінний завод №62", за висновком відповідача, вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення, а саме з 01.09.2010р., і повинно сплачувати податок до бюджету в загальному порядку.

В результаті встановлених порушень, податковим органом до податкового зобов'язання декларації (загальна) було перенесено всі суми податку на додану вартість, які були відображені в декларації (скорочена), а саме:

- за вересень 2010 року в сумі 300662 грн., в тому числі податок на додану вартість на послуги договору спільної діяльності №5/0110/27 від 26.01.2010 року ТОВ фірма "Астарта-Київ" в сумі 278663 грн.;

- за жовтень 2010 року в сумі 178226 грн., в тому числі податок на додану вартість на послуги договору №5/0110/27 від 26.01.2010 року ТОВ фірма "Астарта-Київ" в сумі 149426 грн.;

- за листопад 2010 року в сумі 85253 грн., в тому числі податок на додану вартість на послуги договору №5/0110/27 від 26.01.2010 року ТОВ фірма "Астарта-Київ" в сумі 73175 грн.;

- за грудень 2010 року в сумі 118981 грн., в тому числі податок на додану вартість на послуги договору №5/0110/27 від 26.01.2010 року ТОВ фірма "Астарта-Київ" в сумі 86360 грн.

Позивачем до Миргородської об'єднаної державної податкової Інспекції Полтавської області подані заперечення на акт перевірки, на які надана відповідь. (а.с. 67-70, 26-27)

За наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Полтавській області та Державної податкової служби України, скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000262301 від 27.05.2011 - без змін. (а.с. 11-25)

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням, для захисту своїх прав позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновок Миргородської ОДПІ про неправомірність віднесення ДП "Дібрівський кінний завод №62" до складу податкового зобов'язання декларації (скорочена) суми податку на додану вартість за наслідками наданих сільськогосподарських послуг на договірній основі в рамках створеної спільної діяльності згідно договору про спільну діяльність №5/0110/27 від 26.01.2010 року з ТОВ фірма "Астарта-Київ", є неправомірним та безпідставним. Відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000262301 від 27.05.2011 не довів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що у перевіреному періоді відповідно до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ДП "Дібрівський кінний завод №62" проводились операції, що пов'язані із сільськогосподарським виробництвом відповідно до зазначених у свідоцтвах кодів КВЕД, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009р. №23 "Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість": 01.21.0 - розведення великої рогатої худоби; 01.22.0 - розведення овець, кіз, коней; 01.23.0 розведення свиней; 01.24.0 - розведення птиці. Діяльність по кодах КВЕД: 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур; 01.41.0 - надання послуг в рослинництві, облаштування ландшафту, проводилася в рамках створення спільної діяльності, як надання сільськогосподарських послуг, з 01.04.2010р.

26.01.2010 року між ДП "Дібрівський кінний завод №62" та ТОВ фірма "Астарта-Київ" (м. Київ, ідентифікаційний код 19371986, яке є юридичною особою і платником податку на прибуток на загальних підставах) укладено договір №5/0110/27 від 26.01.2010р. "Про спільний обробіток земельної ділянки", за яким ДП "Дібрівський кінний завод №62" надало земельну ділянку площею 5132 га, яка підлягає обробітку у спільній діяльності, а ТОВ фірма "Астарта-Київ" здійснює керівництво спільною діяльністю, веде окремий податковий і бухгалтерський облік. (а.с. 87-91)

Відповідно до умов зазначеного договору сторони домовились, що ДП "Дібрівський кінний завод №62" реалізує у спільній діяльності незавершене виробництво під урожай 2010 року за вартістю, визначеною в акті приймання-передачі незавершеного виробництва №1/27 на площі 5132 га на суму 3712710 грн. Дана операція відображена в податковому обліку ДП "Дібрівський кінний завод №62" в складі податкового зобов'язання декларації (скорочена).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ фірма "Астарта-Київ" зареєстрована в ДПІ у Подільському районі м. Києва, основний вид діяльності - оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами.

Так, статтею 81 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) для резидентів, які провадять підприємницьку діяльність у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, та відповідають критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті, запроваджено спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 81.6 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх двадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Підпунктом 81.15.2 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що діяльністю у сфері сільського господарства є виробництво продукції тваринництва та рослинництва.

Належність підприємства до будь-якої сфери діяльності (в тому числі, для цілей оподаткування податком на додану вартість) визначається згідно Національного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію" (далі - Класифікатор), про що зазначено у підпункті 81.15.7 пункту 81.15 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість".

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є надання послуг в рослинництві, облаштування ландшафту (01.41.0). Вказана діяльність проводилася останнім в рамках створення спільної діяльності, як надання сільськогосподарських послуг з 01.04.2010 року, згідно договору про спільну діяльність №5/0110/27 від 26.01.2010 року.

Відповідно до положень Класифікатора секція "Сільське господарство, мисливство, лісове господарство" включає в себе, окрім вирощування рослинних і тваринних природних ресурсів (код підкласу 01.1), також надання послуг у рослинництві і тваринництві (код підкласу 01.4). Цей підклас включає надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі.

Надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі є діяльністю у сфері сільського господарства, яка, за умови відповідності критеріям пункту 81.6 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", дає право платнику податку користуватись спеціальним режимом оподаткування податку на додану вартість.

Підпунктом 81.15.7 пункту 81.15 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що виходячи з цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію" .

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009р. №23 (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено "Перелік видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість".

Такі види діяльності як надання послуг у рослинництві і тваринництві за винагороду або на договірній основі (КВЕД 01.41, КВЕД 01.42) визначені пунктами 13, 14 даної постанови, а тому на них поширюються норми статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" як у частині формування податкових зобов'язань, так і в частині формування податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджується, що у свідоцтві позивача про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість вказаний код 01.41.0 "надання послуг в рослинництві", про що також зазначено податковим органом в акті перевірки.

Відповідно до пункту 81.10 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" у такому свідоцтві міститься перелік видів діяльності сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість, які відображаються згідно пункту 81.13 статті 81 вказаного Закону виключно у податковій декларації суб'єкта спеціального режиму оподаткування, форма якої затверджується податковим органом.

Згідно підпункту 5.3.1 наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у розділі "Податкові зобовязання" податкової декларації (скороченої) відображаються операції з поставки сільськогосподарських товарів (послуг) у результаті здійснення діяльності відповідно до підпунктів 81.15.2 - 81.15.6 пункту 81.15 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пункту 81.2 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Крім того, у пункті 81.6 статті 81 цього Закону зазначено, що основною діяльністю суб'єкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.

Отже, сільськогосподарські послуги надаються виключно у сфері сільського господарства і спрямовані на виробництво продукції тваринництва та рослинництва. Ніяка інша продукція, окрім продукції тваринництва та рослинництва, в результаті надання таких послуг не може бути вироблена (отримана) тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач протягом 2010 року надавав сільськогосподарські послуги на договірній основі в рамках створеної спільної діяльності згідно договору про спільну діяльність №5/0110/27 від 26.01.2010 року з ТОВ фірма "Астарта-Київ".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність відображення позивачем сум податку на додану вартість з обсягів поставки сільськогосподарських послуг у податкових деклараціях з податку на додану вартість (скорочених).

Також, відповідно до пункту 81.5 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари (послуги) у сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку у загальному порядку.

Аналіз даної правової норми дає підстави для висновку, що законодавець надає можливість будь-якому платнику податків придбавати у сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, сільськогосподарські товари (послуги) та в результаті цього збільшувати податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку у загальному порядку. Відповідно сільськогосподарському підприємству, яке обрало спеціальний режим оподаткування, надано право реалізовувати такому платнику податків сільськогосподарські товари (послуги). При цьому, законодавець не вирізняє в понятті "платник податку" чи то юридичну особу, чи фізичну особу-підприємця та види діяльності, які здійснює такий платник податків.

З матеріалів справи убачається, що між позивачем та ТОВ фірма "Астарта-Київ" укладено договір про спільну діяльність №5/0110/27 від 26.01.2010 року. ТОВ фірма "Астарта-Київ" зареєстрована як платник податків в ДПІ у Подільському районі м. Києва.

В обґрунтування висновків, викладених в акті перевірки №№567/23-420/31622837/141 від 17.05.2011 року щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового зобов'язання декларації (скорочена) суми податку на додану вартість по наданих сільськогосподарських послугах, податковий орган також зазначав, що Міністерством аграрної політики України в листі від 23.04.2009 року №37-21-1-15/6802 роз'яснено, що послуги, надані іншому суб'єкту господарювання, які наведені у Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 року №23, не відносяться до сільськогосподарської діяльності.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надання роз'яснень податкового законодавства листом від 23.04.2009 року №37-21-1-15/6802, а саме щодо застосування статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", не належить до повноважень Міністерства аграрної політики України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновок Миргородської ОДПІ про неправомірність віднесення ДП "Дібрівський кінний завод №62" до складу податкового зобов'язання декларації (скорочена) суми податку на додану вартість за наслідками наданих сільськогосподарських послуг на договірній основі в рамках створеної спільної діяльності згідно договору про спільну діяльність №5/0110/27 від 26.01.2010р. з ТОВ фірма "Астарта-Київ", є неправомірним та безпідставним.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2011р. по справі № 2а-1670/8992/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.04.2012 р.