Ухвала суду № 23781591, 20.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 р.Справа № 2а-1870/6829/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою колективного підприємства "Сумська маслосирбаза" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.12.2011р. по справі № 2а-1870/6829/11

за позовом колективного підприємства "Сумська маслосирбаза"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Колективне підприємство "Сумська маслосирбаза", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 вересня 2011 року № 0009191502/0/74979, яким колективному підприємству "Сумська маслосирбаза" було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в сумі 54837,33 грн., в тому числі за основним платежем -51180,57 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -3656,76 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.12.2011р. по справі № 2а-1870/6829/11 в задоволенні адміністративного позову Колективного підприємства "Сумська маслосирбаза" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 вересня 2011 року № 0009191502/0/74979, яким Колективному підприємству "Сумська маслосирбаза" було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в сумі 54837 грн. 33 коп., в тому числі за основним платежем - 51180 грн. 57 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3656 грн. 76 коп. відмовлено.

Позивач, колективне підприємство "Сумська маслосирбаза", не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що питання про встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди. При цьому згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Отже, підприємство зобов'язано сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою у визначеному договором розмірі.

Від відповідача письмових заперечень проти апеляційної скарги не надійшло, представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги зазначена особа була повідомлена належним чином. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної інстанції, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 06 вересня 2011 року ДПІ в м. Суми було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в уточнюючій податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік КП "Сумська маслосирбаза".

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 6573/152/00451406 від 06 вересня 2011 року (а.с.11,12). Як вбачається з висновку вказаного акту перевірки, дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень-липень 2011 року, заявленого КП "Сумська маслосирбаза" в уточнюючій податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік.

На підставі акту перевірки № 6573/152/00451406 від 06 вересня 2011 року ДПІ в м. Суми 20 вересня 2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009191502/0/74979 (а.с.9), яким КП "Сумська маслосирбаза" було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб за основним платежем у розмірі 51180, 57 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 3656, 76 грн.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі рішення 14 сесії 22 скликання Сумської міської ради народних депутатів від 25 вересня 1996 року «Про затвердження меж і розмірів земельних ділянок за підприємствами, установами та організаціями м. Суми", між Сумською міською радою та КП "Сумська маслосирбаза" було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01 жовтня 1996 року № 100 (а.с.15). Відповідно до вказаного договору Сумська міська рада надає, а КП "Сумська маслосирбаза" приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1.11 га на умовах оренди терміном на 50 років під розміщення бази. Пунктом 2 вказаного договору передбачено, що плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі середньої ставки земельного податку.

Як вбачається з акту перевірки № 6573/152/00451406 від 06 вересня 2011 року (а.с.11,12), камеральною перевіркою встановлено, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень - липень 2011 року, зазначеного КП "Сумська маслосирбаза" в уточнюючій податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2011 рік, є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки визначене платником податків податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень - липень 2011 року становить 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень - липень 2011 року на 51180,57 грн. чим порушено вимоги пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України щодо визначення мінімального річного розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, на рівні трикратного розміру відповідного земельного податку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим, орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю (ст. 9 Податкового кодексу України), не може залежати від умов договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Відповідно до пп.14.1.72, пп. 14.1.73 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з ст. 81 Земельним кодексом України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно - правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

г) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ст. 269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України. Згідно ст. 270 Податкового Кодексу України зазначено, що об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. За змістом ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Згідно з статтею 288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату .

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Згідно статті 288.5 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Таким чином, з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Крім того, суд, вважає за необхідне зазначити, що формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку. Таким чином, суд дійшов висновку, що такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати засоби диспозитивності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюється за згодою сторін договору оренди земельної ділянки, оскільки розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим, орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Сплата обов'язкових платежів, до яких відповідно до ст. 9 Податкового кодексу України віднесено і плату за землю, не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, закріплює саме обов'язок, а не зобов'язання.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, тому необхідність сплати земельного податку у новому розмірі, а саме у розмірі 3%, виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі діючого законодавства, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Сумського окружного адміністративного суду від 15.12.2011р. по справі № 2а-1870/6829/11 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу колективного підприємства "Сумська маслосирбаза" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.12.2011р. по справі № 2а-1870/6829/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Дюкарєва С.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 26.03.2012 р.