Постанова № 2377703, 23.07.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 07/2765а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2008 р.

11год. 45хв., м. Черкаси

За адміністративним позовом прокурора Кам'янського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Кам'янському районі

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 4198грн. 33коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Ліпченко О.М. -за довіреністю від 13.03.2008р.;

від відповідача: не прибули;

У засіданні суду взяв участь прокурор відділу прокуратури Черкаської області Горюнова І.В.

Заявлено позов про стягнення з відповідача у доход бюджету 4198грн. 33коп. фінансових санкцій, у тому числі: 2477грн. за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, 21грн. 33коп. за здійснення торгової діяльності без одержання торгового патенту і 1700грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на таку торгівлю.

В обґрунтування позову прокурор вказав не несплату відповідачем у добровільному порядку стягуваної суми фінансових санкцій, які були застосовані до відповідача за рішеннями позивача від 09.02.2008р. №0000072301, №0000082301 і №0000092301.

У засіданні суду прокурор і представник позивача позов підтримали тільки в частині стягнення 4198грн. фінансових санкцій.

Відповідач був повідомлений про дату, час і місце засідання суду, проте ні він сам ні його представник в судове засідання не прибули.

Заперечень проти позову відповідач не подав.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

22 грудня 2006р. Кам'янською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація відповідача як фізичної особи-підприємця з місцезнаходженням АДРЕСА_1.

31 січня 2008р. року в барі „Казанова”, розташованому по вул. Гайдара, 5, м. Черкаси, у якому відповідач здійснювала підприємницьку діяльність у сфері торгівлі та громадського харчування, державною податковою адміністрацією в Черкаській області у присутності відповідача була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням відповідачем розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу. За результатами цієї перевірки був складений акт від 31.01.2008р. №019343.

Перевіркою було встановлено, що відповідач. здійснив розрахункову операцію за продані нею товари: 6 порцій салату „Царський” за ціною 15грн. за порцію, 6 порцій картоплі „Фрі” за ціною 5грн. за порцію, 1 порцію нарізки овочевої за ціною 18грн., 1 порцію нарізки фруктової за ціною 15грн., 6 порцій відбивних за ціною 14грн. 40коп. за порцію, 1 пляшку коньяку „Закарпатський” за ціною 70грн., 2 пляшки шампанського за ціною 35грн. за пляшку, 2 пляшки горілки „Хортиця” за ціною 40грн. за пляшку, 3 пакети соку за ціною 12грн. за пакет, усього на суму 495грн. 40коп., але через реєстратор розрахункових операцій цю розрахункову операцію не провела і відповідний розрахунковий документ покупцю не видала.

Також перевіркою була встановлена відсутність у відповідача торгового патенту та ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Встановлені перевіркою факти були оцінені позивачем як порушення відповідачем вимог пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в редакції Закону України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ з урахуванням наступних змін і доповнень (далі -Закон №265/95-ВР), ст. ст. 3 Закону України від 23.03.1996р. №98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (далі-Закон №98/96-ВР) та ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995р. №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі -Закон №481/95-ВР).

На підставі акта від 31.01.2008р. №019343 позивач 09.02.2008р. прийняв три рішення №0000072301, №0000082301 і №0000092301

За рішенням від 09.02.2008р. №0000072301 позивач застосував до відповідача 2477грн. фінансових санкцій, передбачених п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на яку виявлена невідповідність (495грн. 40коп. х 5).

За рішенням від 09.02.2008р. №0000082301 позивач застосував до відповідача 1700грн. штрафу, передбаченого ст. 17 Закону №481/95-ВР, за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на таку торгівлю.

За рішенням від 09.02.23008р. №0000092301 позивач застосував до відповідача 21грн. штрафу, встановленого ч. 1 ст. 8 Закону №98/96-ВР, за здійснення торгової діяльності без одержання відповідного торгового патенту у подвійному розмірі вартості необхідного торгового патенту за повний термін діяльності відповідача із зазначеним порушенням.

Вказані вище рішення були надіслані позивачем відповідачу12.02.2008р. по пошті рекомендованим листом, який згідно з повідомленням про вручення був вручений відповідачу поштою 14.02.2008р. Відповідач ці рішення ні в адміністративному ні у судовому порядку не оскаржувала, а застосовані за ними суми фінансових санкцій не сплатила.

Стаття 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Стаття 1 Закону №265/95-ВР передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пункт 3 ч.1 ст. 17 Закону №265/95-ВР передбачає, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або не зберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Частини 1, 2, 3 ст. 2 Закону №98/96-ВР передбачають, що торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється. Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів. Суб'єкт підприємницької діяльності, який припинив діяльність, яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, що видав його, а суб'єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.

Статтею 3 Закону №98/96-ВР передбачено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону №98/96-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Стаття 15 Закону України від 19 грудня 1995р. №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” передбачає, що роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995р. №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у разі здійснення суб'єктом підприємницької діяльності роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензій, до нього застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до висновку, що державна податкова адміністрація в Черкаській області є компетентним щодо проведення перевірок дотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог вказаних вище Законі України, а позивач - щодо застосування передбачених цими Законами фінансових санкцій. У даному випадку позивач правильно оцінив встановлені перевіркою обставини і правомірно застосував до відповідача передбачені чинним законодавством фінансові санкції, несплата яких відповідачем у добровільному порядку передбачає право позивача на стягнення їх з відповідача у примусовому порядку за рішенням суду.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення 4198грн. заборгованості.

В частині стягнення 33коп. фінансових санкцій позов задоволенню не підлягає, оскільки ця сума фінансових санкцій позивачем до відповідача не застосовувалася.

Судовий збір у сумі 41грн. 98коп. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 157 ч. 1 п.2, 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

- в доход бюджету через державну податкову інспекцію У Кам'янському районі (вул. Декабристів, буд. 2, м. Кам'янка, Черкаська область, ідентифікаційний код 34464043) -4198грн. фінансових санкцій;

- в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію У Кам'янському районі (вул. Декабристів, буд. 2, м. Кам'янка, Черкаська область, 20800, ідентифікаційний код 34464043) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, -41грн. 98коп. судового збору.

У частині стягнення 33коп. фінансових санкцій у позові відмовити.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ Дорошенко М.В.