увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| "14" серпня 2008 р. | Справа № 9/125 Господарський суд Кіровоградської області, м. Кіровоград, вул. Луначарського, 29, у складі головуючого судді Шевчук О.Б., суддів - Коротченко Л.С., Коваленко Н.М., при секретарі судового засідання Безчасній Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська область, м. Новомиргород, АДРЕСА_1, до відповідача: управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Л.Українки, 36/4, про скасування рішення та вимоги про сплату боргу
за участю представників: від позивача - ОСОБА_2, довіреність №186 від 12.02.2008 р., уповноважений представник; від відповідача - Снісар В.М., довіреність №42/06-37 від 12.01.2008 р., головний спеціаліст юрисконсульт.
Час прийняття постанови: 17 год. 30 хв.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовною заявою про скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області "Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків" №78 від 23.10.2007 року та вимоги про сплату боргу від 23.10.2007 року. Відповідач вимоги заявника не визнав, просить у їх задоволенні відмовити, посилаючись на безпідставність позовних вимог та відповідність спірних рішення та вимоги нормам чинного законодавства. Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
23.10.2007 року управлінням Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі прийнято рішення №78 "Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків" (надалі - Рішення №78). Даним рішенням застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансову санкцію у розмірі 7847 грн. 62 коп. Як вбачається із тексту цього рішення, воно прийняте за результатами розгляду матеріалів документальної перевірки (акт №7 від 23.10.2007 р.) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, якою виявлено порушення п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і за наслідками якої донараховано 8232 грн. 72 коп. Як зазначено в акті перевірки №7 від 23.10.2007 року при проведенні документальної, непланової перевірки виявлено, що за період з 01.01.2004 р. по 01.01.2005 р. та з 01.04.2005 р. по 01.09.2007 р. не відображалося нарахування внесків у Розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (Дод. 23 щомісячної звітності). За такий період, відповідно до ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" донараховано 8232 грн. 72 коп. внесків (2004 р. - 2976 грн. 00 коп., 2005 р. - 374 грн. 68 коп., 2006 р. - 204 грн. 42 коп., 2007 р. - 2681 грн. 10 коп., на які відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування накладено штраф у розмірі 5 відсотків від донарахованих внесків - 7847 грн. 62 коп. (2004 р. - 5532 грн. 45 коп., 2005 р. - 524 грн. 55 коп., 2006 р. - 1263 грн. 15 коп., 2007 р. - 527 грн. 47 коп. (рішення № 70 від 23.10.2007 р. (Розрахунок додається). За висновком перевіряючої посадової особи відповідача, викладеному в акті перевірки, на кінець перевірки виявлено залишок за платником - по нарахованих внесках - 6321 грн. 72 коп. Нараховано штрафну санкцію - 7847 грн. 62 коп. 23.10.2007 року управлінням Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі було складено та направлено позивачу вимогу про сплату боргу №Ф 43/1, в якій відповідач вимагає сплатити недоїмку зі страхових внесків в сумі 6321 грн. 72 коп. та 7847 грн. 62 коп. - фінансових санкцій. Позивач вважає, що рішення та вимога відповідача від 23.10.2007 року не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню. Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд враховує наступне. 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст. 5 якого сферою його дії є регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. В силу вимог цього Закону, зокрема статтей 14, 15, позивач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Згідно п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків у вигляді штрафу у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховані ці суми. Згідно п. 9.3.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 р. за № 64/8663 (надалі - Інструкція № 21-1), підставою для прийняття рішення за формою, встановленою додатком 16 до цієї Інструкції, є акт перевірки, акт звірки та розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Питання проведення посадовими особами органів Пенсійного фонду України документальних перевірок щодо правильності обчислення та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також цільового використання його коштів, зокрема підприємствами (об'єднаннями), установами, організаціями (їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами) незалежно від форм власності, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (далі - платники) врегульовані Порядком оформлення результатів документальних перевірок з дотримання чинного законодавства платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 р. №6-5, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.05.2003 р. за №359/7680 (надалі - Порядок). Відповідно до п. 2.4. цього Порядку в акті не допускається визначення виду та розміру штрафних санкцій та адміністративних штрафів за встановлені порушення. Відображається кількість складених примірників акта перевірки та відмітка про вручення одного примірника платнику (посадовим особам). Пунктом 2.5. Порядку передбачено інформативні додатки до акта документальної перевірки: розрахунки донарахованих сум зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розрізі відповідних періодів; пояснення платника (посадових осіб) щодо виявлених порушень, надані у ході перевірки; інші матеріали, що підтверджують наявність фактів порушень; матеріали зустрічних перевірок (акти, довідки, пояснювальні записки, розрахунки та інші документи). Усі додатки підписуються посадовими особами органу Пенсійного фонду України, які здійснили перевірку, та посадовими особами платника або фізичною особою, яка використовує працю найманих працівників. Як зазначено в спірному Рішенні №78 за наслідками перевірки донараховано 8232 грн. 72 коп. Але з акту перевірки № 7 від 23.10.2007 р. не вбачається, що при проведенні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування приватного підприємця ОСОБА_1 територіальним органом Пенсійного фонду донараховано або страхувальником не обчислено та своєчасно не сплачено 8232 грн. 72 коп. страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. В акті перевірки не зазначено про донарахування будь-якої іншої суми. В акті перевірки №7 зазначено про те, що на кінець перевірки виявлено залишок за платником - по нарахованих внесках в сумі 6321 грн. 72 коп. та нараховано штрафну санкцію в сумі 7847 грн. 62 коп. Проте даний акт не містить помісячного розрахунку сум, з яких складається сума 6321 грн. 72 коп. (з метою застосування штрафних санкцій відповідно до положень п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"). В порушення пункту 2.4. вищезгаданого Порядку відповідачем в акті перевірки №7 визначено вид та розмір штрафних санкцій, зазначено номер та дату рішення, яким застосовані ці санкції та зазначено, що розрахунок додається. Оцінюючи подані відповідачем розрахунки (т.1, а.с. 136-139, т.2, а.с.3-10), господарський суд прийшов до висновку, що дані розрахунки не можна вважати додатком до акту перевірки, оскільки в порушення п. 2.5. Порядку вони не підписані посадовою особою, яка здійснювала перевірку. До того ж, із наданих відповідачем розрахунків, які підписано керівником управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі, неможливо визначити, яка сума страхових внесків донарахована відповідачу за період, зазначений в акті перевірки №7, оскільки вони містять різні суми донарахувань. Тому, неможливо встановити правомірність застосування штрафної санкції в розмірі 7847 грн. 62 коп. Господарський суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оскільки правомірність застосування до позивача штрафу у розмірі 5 відсотків своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків за кожний повний або неповний місяць, за який донараховані внески, відповідачем не доведена, останнім не доведено правомірності прийняття спірного Рішення №78. З огляду на викладені обставини, дане рішення підлягає скасуванню. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 8.1. Інструкції № 21-1, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Управління Пенсійного фонду України у Новомиргородському районі оформило вимогу про сплату боргу від 23.10.2007 р. №Ф 43/1, в якій, посилаючись на ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", картки особового рахунку платника, рішення №78 від 23.10.2007 р. та акт перевірки № 8 від 23.10.2007 р., вимагає сплати недоїмки зі страхових внесків у загальній сумі 14149 грн. 34 коп., в тому числі: 6321 грн. 72 коп. недоїмки та 7847 грн. 62 коп. фінансової санкції (штрафу). Таким чином, названа вимога містить і вимогу про сплату недоїмки (суми донарахованих страхових внесків) і вимогу про сплату фінансової санкції (пені). Пунктом 8.2. "а" Інструкції №21-1 передбачено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків. В такому випадку вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. Враховуючи те, що в акті перевірки має бути зазначено суму донарахованих внесків і не повинно бути зазначено суми застосованих штрафних санкцій (п. 2.4. вищезгаданого Порядку), вимога, яка направляється одночасно з актом документальної перевірки має містити вимогу лише про сплату донарахованих сум страхових внесків і не може містити вимогу про сплату фінансових санкцій. При цьому господарський суд враховує також положення ч. 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де передбачено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення. Враховуючи те, що позивач отримав Рішення №78 лише 29.10.2007 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.135), недоїмка по застосованих штрафних санкціях виникла після 08.11.2007 року. А згідно ч. 14 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пені і штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки. Враховуючи те, що відповідач не довів правомірність нарахування страхових внесків в сумі 6321 грн. 72 коп. (в акті перевірки №7 від 23.10.2007 р. не зазначено про донарахування саме цієї суми страхових внесків; акт не містить помісячного розрахунку донарахованих сум; в наданих відповідачем розрахунках зазначено різні суми донарахованих страхових внесків; Рішення №78 містить посилання на те, що перевіркою донараховано 8232 грн. 72 коп.) та безпідставно включив до вимоги про сплату боргу №Ф 43/1 від 23.10.2007 р. - 7847 грн. 62 коп. штрафних санкцій, вимога про сплату боргу №Ф 43/1 від 23.10.2007 р. також підлягає скасуванню, як така що не відповідає вимогам чинного законодавства. З огляду на викладені обставини, враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, визначені ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд вважає вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Керуючись ст. ст. 71, 94, 160, 162, 163, 167, 186, 254, пунктом 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю. Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області "Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків" №78 від 23.10.2007 року та вимогу про сплату боргу від 23.10.2007 року. Стягнути з Державного бюджету України (УДК у м. Кіровограді, р/р 31115095700002 в ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (Кіровоградська область, м. Новомиргород, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 3 грн. 40 коп. судових витрат. Після набрання судовим рішенням законної сили за заявою стягувача видати виконавчий лист. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили. Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня виготовлення її в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копію постанови направити сторонам.
|
