Справа № 2504/346/12
Провадження № 2/2504/65/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2012 року смт.Варва
Варвинський районний Чернігівської області
в складі: головуючого-судді - Павлова В.Г.,
секретаря - Чичоти В.О.,
відповідача- ОСОБА_1,
представника відповідача- ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Варва Чернігівської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
16.03.2012 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»звернулось до Варвинського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки.
Предявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 18.01.2008 року між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 36-05/06/14/11/604/2008/006, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 27 000 грн на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності. Згідно з умовами договору, позичальник взяв на себе зобовязання щомісячно до 15 числа поточного місяця повертати кредит та сплачувати відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу і повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 17.01.2011 року. Умови кредитного договору відповідачем належним чином не виконувалися, внаслідок чого станом на 16.11.2011 року виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 59 088 грн 28 к.
18.01.2008 року між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 36-05/06/14/13/604/2008/008, за яким останній, на добровільних засадах, взяв на себе зобовязання, які виникають з умов кредитного договору № 36-05/06/14/11/604/2008/006 від 18.01.2008 року.
Відповідно до п.п.1.2,1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобовязань, як від позичальника і поручителя разом, так і від кожного окремо. Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобовязань, так і при невиконанні позичальником зобовязань в цілому.Банк свої зобовязання виконав повністю, а відповідачі свої зобовязання по виплаті кредиту за умовами договорів належним чином не виконують. Внаслідок чого, станом на 16.11.2011 року у ОСОБА_3 виникла заборгованість по сплаті кредиту за кредитним договором № 36-05/06/14/11/604/2008/006 від 18.01.2008 року в сумі 59 088 грн 28 к., які позивач просить стягнути солідарно з боржників на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», поклавши сплату судового збору на відповідачів.
В судове засідання представник позивача ПАТ КБ «Надра» не зявився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи /а.с.107/, завчасно подав до канцелярії суду заяву про проведення розгляду справи у його відсутності /а.с.103/. Також представником позивача до канцелярії суду було подано уточнені розрахунки заборгованості по кредитному договору /а.с.89-92,95-96/, заяву про уточнення позовних вимог, згідно яких, просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором та договором поруки в розмірі 64 102 грн 28 к. /а.с.94/.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2, заявлені уточнені позовні вимоги не визнали з підстав, викладених в письмових запереченнях, що містяться в матеріалах справи /а.с.32-33, 34-45/.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_4, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозвязку, обєктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.ст.10, 11, 59 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні на підставі належних та достовірних доказів встановлено, що 18 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 36-05/06/14/11/604/2008/006, згідно якого банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 27 000 грн., а позичальник взяв на себе зобовязання щомісячно поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення чергових мінімальних платежів по Кредиту, визначених п. 2.3.1 Договору щомісячно до 15 числа поточного місяця, а Банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 17 числа поточного місяця і повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 17.01.2011 року /а.с.10-12/. Згідно з п.1.3.1 укладеного кредитного договору, плата за користування кредитними коштами становить 3,1%.
Банк свої зобовязання виконав в повному обсязі та надав кредит відповідачеві в сумі 27 000 грн на умовах, визначених кредитним договором, що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 18.01.2008 року /а.с.23/. Відповідачем умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого, станом на 27.03.2012 року, виникла заборгованість, яка складає 64 102,28 грн, із них: заборгованість по «тілу»кредиту складає 21 002,63 грн, нараховані відсотки 27 402,51 грн, пеня за прострочення сплати кредиту 3 309,66 грн, пеня за прострочення сплати процентів 3 579,73 грн, штраф за порушення вимог кредитного договору 2 700 грн, індекс інфляції за період простроченої заборгованості 6 107,75 грн /а.с.96 зворот/.
Згідно договору поруки від 18 січня 2008 року № 36-05/06/14/13/604/2008/008 поручителем є ОСОБА_1, який взяв на себе солідарне зобовязання позичальника, які виникли між банком та позичальником ОСОБА_3 на підставі кредитного договору № 36-05/06/14/11/604/2008/006 від 18.01.2008 року /а.с.13-14/.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Крім того, згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Загальні умови виконання зобовязань передбачені ст.ст.526,527 ЦК України, згідно яких, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України) та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст.525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, в разі якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк /термін/.
Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне) виконання /ст.610 ЦК України/. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди /ст.611 ЦК України/.
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання /ч.1 ст.625 ЦК України/.
За договором поруки, у відповідності до ч.1 ст.553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Зі змісту наведеної правової норми випливає, що порука є угодою щодо прийняття третьою особою на себе обовязку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобовязання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобовязання боржником шляхом відшкодування у грошовій формі того, що не було виконане боржником. Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобовязання (як правило, грошового).
Відповідно до п.1.2 укладеного договору поруки № 36-05/06/14/13/604/2008/008 поручитель відповідає перед банком у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобовязань, вказаних в п.1.1 даного договору повністю як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо /а.с.13-14/.
Згідно ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником свого зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, при цьому, поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник, якщо інше не встановлено договором поруки.
Проте, відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України у разі не встановлення у договорі строку припинення поруки, вона припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.
З договору поруки № 36-05/06/14/13/604/2008/008, що укладений між позивачем ОСОБА_1, вбачається, що в ньому не встановлено строку, після настання якого порука припиняється, оскільки зазначена у п.5.3 договору умова про дію поруки до належного виконання позичальником або поручителем обовязків, передбачених основним зобовязанням, не відповідає вимогам ст.252 ЦК України.
Згідно з указаною нормою права строки визначаються роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не вказівкою на подію, яка може настати, як зазначено в договорі поруки, а тому, враховуючи , що в порядку, визначеному законом, в представлених договорах поруки не було встановлено строку, після закінчення якого порука припиняється, належить виходити з правила ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.
Виходячи з того, що строк виконання основного зобовязання за кредитним договором за згодою сторін було визначено 17.01.2011 року і протягом шести місяців від указаної дати, тобто до 17.07.2011 року, банком не було предявлено вимоги до поручителя, порука ОСОБА_1 перед кредитором ПАТ КБ «Надра», згідно укладеного договору поруки від 18 січня 2008 року, припинилась в силу закону.
Предявлення ПАТ КБ «Надра»вимог до поручителя здійснено поза межами шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобовязання, а тому зазначений факт не має правового значення для вирішення даного спору. За таких обставин, позовні вимоги ПАТ КБ «Надра»до ОСОБА_1 не ґрунтуються на правових підставах, а відтак задоволенню не підлягають.
Суд критично відноситься щодо письмових заперечень наданих відповідачем ОСОБА_3 в частині обґрунтування виплати ним заборгованості за кредитним договором в розмірі 15 050 гривень /а.с.32-33/ в звязку з наступним.
Як вбачається з наданих позивачем уточнених розрахунків по кредитному договору № 36-05/06/14/11/604/2008/006 від 18.01.2008 року /а.с.90-91,95-96/, загальна сума погашення заборгованості за кредитом та фактично сплачених процентів позичальником станом на 27.03.2012 року складає 12 248 грн 19 к. /а.с.95-95 зворот/.
Позивачем при проведенні даного розрахунку беззаперечно враховані всі подані відповідачем ОСОБА_3 квитанції на підтвердження часткової сплати ним суми заборгованості, які містяться в матеріалах справи /а.с.40-45/, проте в звязку з несвоєчасністю внесення позичальником мінімально необхідного платежу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, позивачем проводились відповідні списання коштів /а.с.90-91/.
Суд також не може взяти до уваги пояснення представника відповідача щодо відсутності в уточнених розрахунках заборгованості, поданих позивачем, відомостей про її часткову сплату за червень та липень 2008 року, оскільки вказані суми відображені в розрахунку заборгованості по кредитній картці /а.с.90/, який є невідємним до розрахунку заборгованості за кредитом /а.с.95-96/.
Обґрунтування представника відповідача в частині спростування правомірності проведення нарахувань пені /а.с.95 зворот/ та індексу інфляції /а.с.95 зворот -96 зворот/ за прострочення сплати кредиту є безпідставними та спростовуються наявним в матеріалах справи розрахунком, що в розумінні ст.ст.57,58 ЦПК України є належним доказом по справі, на підставі яких суд встановив наявність обставин, що обґрунтовують вимоги ПАТ КБ «Надра»та містить інформацію щодо предмета доказування.
При дослідженні письмових доказів в судовому засіданні представник відповідача погодився з наявністю заборгованості за кредитним договором, проте ані належних доказів, ані заяви про застосування позовної давності, окрім власного субєктивного ставлення, на спростування уточнених позовних вимог позивача, до суду не надав.
Оскільки відповідач ОСОБА_3, який отримав кредит, не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань згідно укладеного кредитного договору № 36-05/06/14/11/604/2008/006, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача всієї заборгованості в сумі 64 102 грн 28 к.
Судом також встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 641 грн 02 к. /а.с.22,101/, який відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, беззаперечно підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра».
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 553, 554, ч.4 ст.559, 1049, 1054 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456, МФО 321024, к/р 32002180102 в ГУ НБУ по м. Києву та області заборгованість за кредитним договором № 36-05/06/14/11/604/2008/006 від 18.01.2008 року в сумі 64 102 (шістдесят чотири тисячі сто дві) гривні 28 (двадцять вісім) копійок.
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»судові витрати в сумі 641 (шістсот сорок одна) гривня 02 (дві) копійки.
Апеляційна скарга подається до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Варвинського районного суду В.Г.Павлов
Судове рішення № 23773171, Варвинський районний суд Чернігівської області було прийнято 28.04.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2504/346/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: