Рішення № 23768901, 27.04.2012, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 2-233/10

Провадження № 2/2217/2/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2012 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого Бурлак Г.І.

при секретарі Стецюк Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теофіполі

справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства ПриватБанк про визнання недійсною додаткової угоди до кредитного договору

встановив:

позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно у звязку із заборгованістю по кредитному договору , ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсною додаткової угоди від до цього ж кредитного договору .

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідно до додаткової угоди до договору про іпотечний кредит № НМТWG10000007808 від 28.03.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 23316,36 дол США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 29.03.2018 року, погашення заборгованості здійснюється щомісячно. Відповідач умови договору не виконує, станом на 22.03.2010 року сума боргу становить 29 685,12 дол США. В забезпечення виконання зобовязання між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № НМТWG10000007808 від 28.03.2008 року, згідно якого іпотекодатель передала в іпотеку будинок №23 по вул Джерельна в с.Кривовілька Теофіпольського району. Оскільки ОСОБА_2 не виконує своїх обовязків, то просить звернути стягнення на майно, яке перебуває в іпотеці, та виселити відповідача із займаного будинку. Просить задоволити позов ПАТ КБ «ПриватБанк», вважає позов ОСОБА_2 безпідставним, оскільки саме він подав заяву про перерахування валюти кредиту з гривнів в долари США, після укладення додаткової угоди він сплачував кредит в розмірі, встановленому саме додатковою угодою, що свідчить про визнання його умов додаткової угоди, тому просить позов ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Відповідач за первісним позовом про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно, в суд не зявилася, клопотань не подала, суд вважає можливим проводити розгляд справи у її відсутності.

Представник третьої особи на стороні відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом позовні вимоги за первісним позовом не визнав, а позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав та пояснив, що 28.03.2008 року між ЗАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № НМТWGІ0000007808, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 110 000 грн строком на 10 років під 15% річних. 30.07.2008 року між позивачем та відповідачем нібито укладено додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої ЗАТ КБ Приватбанк нібито надав ОСОБА_2 кредитні кошти в іноземній валюті у розмірі 23 313,36 доларів США на споживчі потреби на строк з 30.07.2008 року до 29.03.2018 року під 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості (14,04% річних) та винагороду за резервування ресурсів у розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів. Вважає вказану додаткову угоду недійсною, оскільки вона не відповідає вимогам чинного законодавства. Зокрема, додаткова угода не посвідчена належним чином ОСОБА_2, оскільки згідно до п.10.7 Договору про іпотечний кредит від 28.03.2008 року, цей договір (кожен з примірників) оформляється наступним чином : кожен аркуш нумерується та засвідчується підписами сторін. Як видно із змісту додаткової угоди до договору, кожен аркуш не підписаний сторонами, посвідчений підписами лише останній аркуш у якому зазначені лише п.п.8.8-91 угоди. Таким чином вважає, що додаткова угода, на підставі якої нарахована заборгованість ОСОБА_2 по кредиту, є недійсною, просить зустрічний позов задовольнити, а в задоволенні первісного позову відмовити.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що первісний позов підлягає задоволенню частково, зустрічний позов задоволенню не підлягає .

Згідно ст.ст.525,526,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк.

Відповідно ст 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором було встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

В судовому засіданні встановлено, що 28.03.2008 року між ЗАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № НМТWGІ0000007808, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 110 000 грн строком на 10 років під 15% річних. 30.07.2008 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої ЗАТ КБ Приватбанк надав ОСОБА_2 кредитні кошти в іноземній валюті у розмірі 23 313,36 доларів США на споживчі потреби на строк з 30.07.2008 року до 29.03.2018 року під 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості (14,04% річних) та винагороду за резервування ресурсів у розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів (п.8 Угоди). Вказана додаткова угода була укладена на підставі заяви ОСОБА_2 від 16.07.2008 року про конвертацію гривневого боргу по кредитному договору у долари США та заяви про продаж іноземної валюти від 30 липня 2008 року, згідно якої він просить 108 173,98 грн (сума, за яку придбано 23313,36 дол США) перерахувати як заборгованість по іпотечному кредиту за договором № НМТWGІ0000007808 від 28.03.2008 року . Згідно виписки по рахунку, ОСОБА_2 25.09.2008 року, 28.10.2008 року, 27.11.2008 року та 30.12.2008 року здійснював погашення кредиту в розмірі 415 дол США, що відповідає сумі, вказаній до додатку до додаткової угоди , який посвідчений підписом ОСОБА_2

Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку про те, що між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» 30.07.2008 року укладена додаткова угода до кредитного договору № НМТWGІ0000007808 від 28.03.2008 року, умови якої , зокрема, розмір та валюта кредиту, строк та розмір обовязкових платежів та інші , погодженні сторонами.

Суд відхиляє посилання представника позивача за зустрічним позовом на п. 10.7. Кредитного договору, оскільки зазначені в ньому вимоги стосуються лише цього договору, в п.10.3 Кредитного договору зазначено, що всі зміни та доповнення до цього Договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими на те представниками сторін. Таким чином, Договір не передбачає обовязкового посвідчення кожної сторінки додаткових угод до Договору.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що зустрічний позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Згідно п.5.1, 8.4 Додаткової угоди, при порушенні позичальником зобовязань із погашення кредиту, Позичальник сплачує пеню в розмірі 0,15% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не менше 1 грн.

Відповідно до п.5.3. Додаткової угоди, при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому із грошових зобовязань більш, ніж на 30 днів, Позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф в розмірі 250 грн +5% від суми позову.

Відповідно до розрахунку заборгованості , станом на 22.03.2010 року сума боргу ОСОБА_2 становить 29685,12 дол США, з них: 22894,28 дол США заборгованість за кредитом, 3591,69 дол США заборгованість по процентах за користування кредитом , 779,13 дол США заборгованість по комісії, 976,49 дол США пеня, 31,45 дол США штраф (фіксована частина), 1412,08 дол США штраф (процентна складова).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що за одне й теж порушення зобовязання передбачена подвійна відповідальність одного виду, при цьому, в ст.61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Згідно іпотечного договору від 28.03.2008 року ОСОБА_1, в забезпечення виконання зобовязання ОСОБА_2, передала в іпотеку Банку житловий будинок із всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном загальною площею 95,6 м кв, житловою площею 68,20 м.кв та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: Хмельницька область Теофіпольський район с.Кривовілька вул Джерельна 23. П.1.3. іпотечного договору встановлено, що вартість предмету іпотеки становить 150 000 грн.

Відповідно до ст 33 ЗУ Про іпотеку, уразі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно ст.589 ЦК України, за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свою вимогу, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором. п.4 іпотечного договору від 28.03.2008 року передбачено право іпотекодержателя за рахунок предмету іпотеки задовольнити свої вимоги в повному обсязі.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 не виконав обовязків по погашенню кредиту, сума боргу становить 28241,59 дол США, тому необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч.4 ст 9, ст 109 ЖК України, ст ст 39-40 ЗУ «Про іпотеку», виселення мешканців із житлового будинку, яке є предметом іпотеки, здійснюється за певних умов - якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений строк.

Суд вважає неналежним доказом надані в судове засідання представником позивача за первісним позовом повідомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про виселення, оскільки вони не посвідченні підписом представника банку, не містять відомостей коли саме, за яким вихідним номером були направленні , з копій повідомлень про вручення, не має можливості встановити, що саме отримали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 03.04.2010 року. Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що позивачем за первісним позовом не надано доказів повідомлення відповідача про виселення, тому в цій частині у позові необхідно відмовити.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 525,526,530, 1050 , 1054 ЦК України, ст.ст. 12,19,20,44 Закону України Про заставу ст 25,26 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, ст.ст.33,38,39 Закону України Про іпотеку, ст.ст.10, 60, 212, 179 ЦПК України, районний суд

вирішив:

позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно та виселення задовльнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HMTWGІ0000007808 від 28.03.2008 року в розмірі 28241,59 дол США з них: 22894,28 дол США заборгованість за кредитом, 3591,69 дол США заборгованість по процентах за користування кредитом , 779,13 дол США заборгованість по комісії, 976,49 дол США пеня, звернути стягнення на нерухоме майно за адресою с . Кривовілька вул Джерельна 23 Теофіпольського району Хмельницької області , яке вказане в договорі іпотеки від 28.03.2008 року, а саме : житловий будинок із всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном загальною площею 95,6 м кв, житловою площею 68,20 м.кв та земельної ділянки, що знаходиться за вказаною адресою шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приват Банк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем за початковою ціною реалізації, зазначеною в п.1.4 договору іпотеки від 28.03.2008 року, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ ПриватБанк всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (код ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299 р/р 64993919400001 1700 грн судового зборута 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Позовні вимоги в частині виселення ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк про визнання недійсною додаткової угоди до кредитного договору залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через районний суд.

Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя ОСОБА_3