Рішення № 237685, 10.10.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.06р.

Справа № 34/223-06

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Гуляйпільське міжрайонне підприємство матеріально-технічного постачання АПК", с. Залізничне, Гуляйпільський район, Запорізька область

до відповідача 1. Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

відповідача 2. Державного підприємства "Донбасантрацит", м. Красний Луч, Луганська область

відповідача 3. Закритого акціонерного товариства Горно-збагачувальної фабрики "Краснолуцька", м. Красний Луч, Луганська область

про стягнення 1 507, 50 грн.

Суддя Примак С.А.

Представники:

від позивача - Васюк А.М., предст., дов. №1/10 від 09.10.06 р.

від відповідача 1. - Шамаров Т.О., предст., дов. №39 від 01.01.06 р.

Помазан М.М., предст., дов. №111 від 01.01.06 р.

від відповідача 2. - не з'явився

від відповідача 3. - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача-1 1507 грн. 50 коп. –суми недостачі, у виконанні умов договору № 15 від 22.02.2005р.

Позивач надав до суду уточнення в яких просить стягнути грошові кошти у розмірі 1038,5 грн. у вигляді недостачі з належного відповідача.

Відповідач 1. у відзиві на позов зазначає, що не згоден з позовними вимогами позивача і не визнає їх у повному обсязі, і зазначає що відповідно до вимог ст.ст. 129,130 Статуту залізниць України, обставини що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності під час залізничного перевезення засвідчуються в комерційному акті , у даному випадку у комерційному акті зазначено що вантаж прибув на станцію призначення в справному вагоні, вагон бездвірний, люка зачинено щільно, течі вантажу немає.Відповідач-1 вважає, що дані заглиблення не свідчать про втрату вантажу, а є наслідком нерівномірного завантаження вагону вантажовідправником.Відповідач-1 також зазначив що відповідно до п.3.8 Роз’яснення Президіуму ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» у разі пошкодження вантажу в наслідок неправильного розміщення і кріплення вантажу відповідальність покладається на відправника, поки він не докаже, що це сталося не з його вини. На даній підставі відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні вимог до нього.

Відповідач-2 відзив на позов не надав у судове засідання не з’явився.

Відповідач - 3 у відзиві на позов зазначає, що не згоден з позовними вимогами позивача, і вважає , що недоліки а саме заглиблення у вагоні № 60419629 які були відображені у комерційному акті БК 051304 від 27.03.2006р. були здійснені під час транспортування вищевказаного вагону в наслідку чого вважає що викладені в комерційному акті обставини є доказом вини відповідача-1 і наполягає на тому щоб стягнути грошові кошти у розмірі 1308,23 коп. саме з відповідача-1.

На підставі ст. 69 ч.3 ГПК України термін розгляду справи був продовжений до 18.10.2006р.

Господарський суд згідно зі ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.10.2006 року оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши попередні пояснення представників сторін, господарський суд ,-

В С Т А Н О В И В:

22.02.2005р. між позивачем та відповідачем-3 було укладено договір № 15 поставки товару, відповідно до якого приймання продукції по кількості та якості здійснюється згідно з інструкціями П-6, П-7.( п.5.2, п.5.3 договору)

Відповідно до п.3.1 договору товар поставляється на умовах СРТ станція „Красний Луч, Донецької Ж..Д.”

Відправником вантажу передбаченого даним договором, був відповідач-2 , що підтверджується залізничною накладною № 48209842.

На виконання умов даного договору відповідачем-3 було передано товар загальною вагою 70 000 кг відправникові, тобто відповідачу - 2.

27.03.2006р. в адресу позивача у вагоні № 60419629 надійшло вугілля марки АМ.В залізничній накладній № 48209842 вказано, що маса вугілля у вагоні № 60419629 становить 70000 кг., вантажовідправник відповідач-2.

Під час приймання вказаної партії вугілля по кількості було встановлено , що фактична вага отриманого вугілля у вагоні № 60419629 становить 65500 кг, тобто виявлена недостача 4500кг.

Згідно з п.27 Правил видачі вантажів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р.№644 з врахуванням норми недостачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, недостача складає: 4500 кг. (виявлена недостача), а з урахуванням норм - недостача складає –3100 кг. Дана недостача продукції документальна підтверджена комерційним актом БК 051304 від 27.03.2006р. в якому зокрема зафіксовано, що завантаження на рівні бортів, розрівняне, над 5,6 люками заглиблення 3,0м.х1,0м.х 0,5м; над люками 1,2,3 заглиблення 4,5м.х0,5м.х0,5м.; над 6 та 7 люками 3,0м х1,0мх0,5м. Вартість вугілля, якого не достає , згідно з розрахунком складає 1038 грн. 50 коп.

Згідно з п.5 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів по кількості (П-6) та ст.129 Статуту залізниць України у разі невідповідності найменування , маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними , зазначеними у транспортних документах складається комерційний акт які складають станції залізниць на вимогу та для засвідчення обставин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України” накладна –основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача.

В даному випадку накладна № 48209842, які були представлені позивачем господарському суду підтверджують укладення угоди на перевезення вантажу між відповідачем -2 та Д П „Придніпровська залізниця” та ДП „Донецька залізниця”.

Враховуючи те, що завантаження продукції здійснювалася відправником, то господарський суд вважає ,що відповідальність за недостачу продукції несе саме він, у зв’язку з чим 1038 грн. 50 коп. слід стягувати саме з відповідача - 2.

Даний висновок суду підтверджується тим , що відповідальність за збереження вантажу, своєчасність його поставки відправник несе відповідно до чинного законодавства України (постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України”, Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості (№П-6) та ін..) Так, згідно з п.24 постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України” вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Крім того слід зазначити , що в комерційному акті від 27.03.2006р. відображено що вагон № 60419629 знаходився у справному стані на момент перевірки і складання комерційного акту.

Згідно зі ст. 209 ЦК УРСР, який діяв на момент виникнення правовідносин сторін, особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе майнову відповідальність лише при наявності вини (умислу або необережності), крім випадків, передбачених законом або договором. Відсутність вини доводиться особою, яка порушила зобов'язання.

При цьому слід зазначити, що згідно з п.52 постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України” на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; та ін.. Оскільки, продукція прибула на станцію призначення у вагонах без пошкоджень пломб відправника та попутних станцій, псування її та ін., то суд вважає, що це доказує непричетність ДП „Придніпровська залізниця” до недостачі продукції.

Таким чином, факт нестачі продукції у вагоні № 60419629 у кількості 4,5 тонн загальною вартістю 1038 грн. 50 коп. з вини відповідача-2 повністю підтверджується матеріалами справи в наслідку чого суд вважає що відповідач-2 є належним відповідачем.

На підставі викладеного вимоги позивача до відповідача –2 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується відповідачів-1 та 3 то суд вважає відмовити у відношенні їх у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача -2.

Керуючись ст. 526 ЦК України, п. 5 Інструкції П-6, постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України”, ст.ст. 49, 82-85, 87, 116 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Державного підприємства „Донбасантрацит”, м. Красний Луч, Луганської області (94500, м.Красний Луч, вул.Косіора,10; р/р 2600730120636 у відділенні АК ПІБ м.Красний Луч, МФО 304375, код ЄДРПОУ 32446546) на користь Відкритого акціонерного товариства „Гуляйпільське міжрайонне підприємство матеріально-технічного постачання АПК”,с.Залізничне, Гуляіпільский район, Запорізької області (70231, с.Залізничне, вул.. Ватутіна,4, Гуляіпільский район, Запорізької області р/р 26002000347001 в ВФЗДАТ „Індекс банк” м.Гуляйполе, МФО 313861, код ЄДРПОУ 00903972) 1038 грн. 50 коп.- недостачі, держмито у сумі 102 грн.00 коп. і 118 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Суддя

С.А. Примак

Рішення підписано 16.10.06 р.