Ухвала суду № 23763167, 19.12.2011, Київський районний суд м. Одеси

_________________

Справа№1512/2-2316/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2011 Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Літвінової І.А.

секретарі судового засідання Яіцька А.І, ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство «Банк «Демарк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору № 398-057, укладеному між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк»та відповідачем 09 вересня 2007 року. Позивач посилається на те, що він є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк», який надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в розмірі 70000,00 доларів США зі сплатою 12 % річних з кінцевим строком повернення до 06 вересня 2012 року. Відповідач ОСОБА_2 порушила договірні зобовязання внаслідок чого станом на 10 серпня 2010 року у неї виникла заборгованість перед банком в сумі 76469 (сімдесят шість тисяч чотириста шістдесят девять) доларів 59 центів США та 51731 (п'ятдесят одна тисяча сімсот тридцять одна) гривня 34 копійки, яку позивач просить стягнути на свою користь судовим рішенням, звернувши стягнення на предмет іпотеки - квартиру під № 118, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, будинок 31, шляхом реалізації з прилюдних торгів та стягнути судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у заяві.

В попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 приймала участь особисто. Позовні вимоги визнала частково, підтвердила факт укладання кредитного договору з позивачем, факт одержання грошових коштів та наявності заборгованості. Заперечувала проти здійснення стягнення боргу шляхом реалізації квартири з прилюдних торгів, посилаючись, що ця квартира є єдиним житлом у її родини та в зазначеній квартирі крім неї та її батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживають її син та мати.

При розгляді справи по суті представництво інтересів відповідача ОСОБА_2 здійснювала ОСОБА_5, на підставі довіреності від 21.07.2011 року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (реєстр. № 1368).

В судове засідання 19 грудня 2011 року відповідач ОСОБА_2 та її представник повторно не зявились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Судом застосовані наслідки неявки, встановленні ч. 4 ст. 169 ЦПК України та за згодою представника позивача ухвалений розгляд справи та її вирішення на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.

За клопотанням позивача майновий поручитель за договором - ОСОБА_3 був залучений до участі в справі в якості співвідповідача.

Співвідповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 особистої участі у розгляді справи не приймав. Своє ставлення до позовних вимог виклав в письмовій заяві від 28.02.2011 року, якою також просив проводити розгляд справи у його відсутності, посилаючись на поганий стан здоровя та похилий вік.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, з урахуванням визнання боргу відповідачем ОСОБА_2 у попередньому судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»є правонаступником усіх прав і обовязків Комерційного акціонерного банку «Демарк», утвореного в формі відкритого акціонерного товариства за рішенням загальних зборів акціонерів (протокол №11 від 19 липня 1993 року) шляхом реорганізації Закритого акціонерного товариства КАБ «Демарк», зареєстрованого Національним банком України 10 липня 1992 року за №122. Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 29 вересня 2009 року (протокол №3) Відкрите акціонерне товариство «Банк «Демарк»перейменоване на ОСОБА_4 акціонерне товариство «Банк «Демарк», який став правонаступником всіх прав і зобовязань Відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк».

07 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 398-057 про надання відповідачу кредиту у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) доларів США з кінцевим строком повернення 06 вересня 2012 року.

Цивільні права та обовязки сторін виникли на підставі договору, що відповідає п. 1 ч. 2 ст. 11 та ст.1066 ЦК України.

Кредитний договір кваліфікується як двосторонній, консенсуальний та оплатний.

За користування кредитом ОСОБА_2. зобовязалась сплачувати кредитору 12 % річних на фактичну суму заборгованості за кредитом та щомісячні комісійні в розмірі 0,05 % від суми кредиту.

ОСОБА_2 одержала кредитні кошти 07 вересня 2007 року, що підтверджується заявкою на видачу готівки № 398-057 (#21145986), копія якої додана до матеріалів справи (а.с.8) та визнано відповідачем.

Надану суму кредиту відповідач повинен був повернути у встановлені договором терміни.

Відповідно до п. 3.7.1. договору позичальник зобов'язався погашати кредитну заборгованість та нараховані відсотки щомісяця не пізніше 10-го числа кожного місяця починаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту в сумі 1557 доларів США.

Згідно з положеннями статей 530, 612, 625, 1054 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Відповідач не дотримав термінів повернення наданого кредиту та сплати відсотків за нього, чим порушив умови кредитного договору.

Кредитний договір відповідно до п. 7.1. залишається чинним до дати повної сплати позичальником заборгованості за кредитом та інших платежів відповідно до умов договору.

Відповідно до статей 549, 550 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобовязання у кредитора виникає право на стягнення неустойки (штрафу, пені). Це право передбачено п. п. 6.3, 6.4 кредитного договору, згідно з якими у разі порушення строків погашення кредиту, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочки. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. У разі порушення сплати відсотків за кредитом на строк до двох днів, позичальник сплачує за таке порушення штраф у розмірі 30 (тридцять) гривен за кожний факт порушення строку сплати процентів. При несплаті процентів на строк більше двох днів, банк має право стягнути з позичальника пеню починаючи з третього дня прострочки за кожен день прострочки.

Як вбачається з матеріалів справи на адресу відповідача ОСОБА_2 12 серпня 2009 року та 21 січня 2010 року було направлено повідомлення та вимога про повернення простроченої заборгованості по кредиту, яка відповідачем не виконана.

Через невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 10 серпня 2010 року у відповідача виникла заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 76469 (сімдесят шість тисяч чотириста шістдесят девять) доларів 59 центів США та 51731 (п'ятдесят одна тисяча сімсот тридцять одна) гривня 34 копійки з яких:

-основний борг за кредитом - 63 561 (шістдесят три тисячі пятсот шістдесят один) долар 48 центів США;

-заборгованість за відсотками - 12908 (дванадцять тисяч девятсот вісім) доларів 10 центів США;

-пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом 16231 (шістнадцять тисяч двісті тридцять одна) гривна 34 копійки;

-штраф за порушення строку сплати відсотків 150 (сто пятдесят) гривен 00 копійок;

-несплачена щомісячна комісія 35350 (тридцять пять тисяч триста пятдесят) гривен 00 копійок.

Вимоги позивача про стягнення суми заборгованості суд вважає обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст.1050 ЦК України.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Позивач просить стягнути заборгованість з відповідача ОСОБА_2 звернувши стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації з прилюдних торгів.

В забезпечення виконання усіх грошових зобовязань, відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передано в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру під номером 118, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Ільфа і Петрова, 31, про що було укладено відповідний договір 07 вересня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № 2102.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками зазначеного майна на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради від 17.03.1994 року № 33353, зареєстрованого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості»в кн.90 пр. стор. 170-648 від 06.07.1994 року та договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 07.08.2004 року за р. № 3486 та зареєстрованого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості»за номером 648 в книзі 536пр-58 від 17.08.2004 р. № РПВН 6590319 (а.с.6).

Предмет іпотеки оцінено сторонами у сумі 507525,00 гривень.

Згідно Договору іпотеки, укладеному між позивачем та відповідачами, ОСОБА_3 виступав майновим поручителем по зобовязанням ОСОБА_2 за кредитним договором № 398-057 від 07 вересня 2007 року.

Відповідно до п. 5.3 Договору іпотеки в разі невиконання боржником зобовязання за договором, сторони домовились про те, що звернення стягнення на передане в іпотеку майно може бути здійснено шляхом, передбаченим Законодавством України «Про іпотеку», в тому числі й шляхом вчинення виконавчого напису з покладенням обовязку оплати нотаріальних дій боржника та іпотекодавця. Право звернути стягнення на предмет іпотеки виникає у випадках повного або часткового неповернення у встановлених кредитним договором строки суми заборгованості; несплати або часткової несплати у встановлені кредитним договором строки сум неустойки(пені, штрафних санкцій) та закріплено п. 5.4 договору.

Правове положення майнових поручителів передбачене спеціальним нормативним актом, яким є Закон України «Про заставу», і тому в даному випадку правовідносини, які регулюють поручительство не повинні застосовуватися.

Порука і майнове поручительство, як правові інститути різняться тим, що в договорах поручительства на одному рівні правовідносин беруть участь три особи: кредитор, боржник і поручитель, а у відносинах застави за участю третьої особи кредитор є учасником двох окремих договорів: з боржником за основним зобовязанням і з майновим поручителем за забезпечувальним зобовязанням.

Саме такі правовідносини сторін склалися у даній справі.

Майновий поручитель не має прямого відношення до основного зобовязання і не відповідає перед банком за саме його виконання боржником. Він несе тільки ризик втрати заставного майна у випадку невиконання зобовязання боржником за основним зобовязанням, до якого кредитор і повинен висувати основні вимоги.

Закон України «Про заставу»(ч.2 ст.11) надає право поручителю іншій особі (не боржнику) заставити належне йому майно в забезпечення виконання зобовязання, тобто саме в такий спосіб поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником своїх зобовязань.

Відповідач ОСОБА_3 який надав своє майно у забезпечення виконання зобовязань позичальника, відповідає тільки цим майном. А у випадку, коли позичальник і заставодавець збігаються в одній особі, останній відповідає всім своїм майном.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі невиконання зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

П. 5.2 іпотечного договору визначено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення основного зобовязання при умові невиконання письмової вимоги про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Позивач не надав доказів виконання даного договірного зобовязання та направлення на імя співвідповідача ОСОБА_3 письмової вимоги та відповідного попередження.

Крім того, позивач залучивши за письмовим клопотанням до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 саме до цієї особи позовні вимоги не заявляв, письмових уточнень до позову не надавав та у судових дебатах повторив вимоги тільки у відношенні відповідача ОСОБА_2

Відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Відповідно до статті 19 Конституції України, статті 1 ЦПК України та з урахуванням положення частини четвертої статті 10 ЦПК вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом. Підстав для виходу за межі позовних вимог з власної ініціативи судом не встановлено.

Отже суд приходить до висновку про необхідність залишити без задоволення вимоги позивача щодо встановлення порядку стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки співвласником якого є співвідповідач ОСОБА_3 до якого не заявлялось позовних вимог.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженню наявних доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність і допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Внаслідок невиконання відповідачем кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот гривен) 00 копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 (сто двадцять) гривен 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 88, 169, 208, 209, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»(14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28, МФО 353575, код 19357516) заборгованість за кредитним договором № 398-057 від 09 вересня 2007 року, укладеним між сторонами в загальній сумі 76469 (сімдесят шість тисяч чотириста шістдесят девять) доларів 59 центів США та 51731 (п'ятдесят одна тисяча сімсот тридцять одна) гривен 34 копійок станом на 10.08.2011р., яку складає:

основний борг за кредитом - 63 561 (шістдесят три тисячі пятсот шістдесят один) долар 48 центів США;

заборгованість за відсотками - 12908 (дванадцять тисяч девятсот вісім) доларів 10 центів США;

пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом 16231 (шістнадцять тисяч двісті тридцять одна) гривна 34 копійки;

штраф за порушення строку сплати відсотків 150 (сто пятдесят) гривен 00 копійок;

несплачена щомісячна комісія - 35350 (тридцять пять тисяч триста пятдесят) гривен 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»(14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28, МФО 353575, код 19357516) сплачений судовий збір у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривен 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривен 00 копійок.

Іншу частину позовних вимог залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо рішення було проголошене без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя : Літвінова І. А.