Рішення № 23756819, 23.03.2012, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 1116/24/12 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2012 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого: Гарбуз Ольга Анатоліївна

при секретарі: Науменко Я.А.

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі та гідності і стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про захист честі та гідності і стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідач по справі протягом багатьох років розповсюджує про неї плітки, що вона пияче, не займається вихованням своїх дітей, неодноразово повідомляв в райвідділ міліції, що вона не виконує свої батьківські обов'язки, веде аморальний спосіб життя.

18 листопада 2011 року відповідач зателефонував на телефон гарячої лінії "Громадська позиція" і повідомив, що позивачка не виконує свої батьківські обов'язки, вихованням дітей не займається, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями та в присутності малолітніх дітей висловлюється грубою нецензурною лайкою. За даним повідомленням Новоукраїнським РВ УМВС було проведено перевірку фактів викладених у зверненні та винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутності події злочину.

Позивачка неодноразово зверталася до відповідача щоб він припинив розповсяджувати про неї плітки, які принижують її честь і гідність, на що ОСОБА_3 відповідає брудною лайкою на адресу позивачки та її дітей, тому позивачка змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, та просить суд зобов'язати відповідача вибачитися перед нею та стягнути з нього га її користь моральну шкоду за приниження честі та гідності в розмірі 5000 грн., а також судові витрати по справі.

Відповідач по справі надав заперечення на позовну заяву, в яких послався на те, що дійсно 18 листопада 2011 року він почув як позивачка, будучи в стані алкогольного сп'яніння, в присутності своїх малолітніх дітей висловлювалася грубою нецензурною лайкою, та звернувся до органів УМВС України з неофіційною заявою. У зв'язку з тим, що дана заява була розглянути лише 21 листопада 2011 року, було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Стосовно спричиненої моральної шкоди відповідач зазначив, що в його поведінці відсутній склад цивільного правопорушення, що звільняє його від відповідальності за заподіяну шкоду.

В судовому засіданні позивачка разом зі своїм представником ОСОБА_4, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, направивши свого представника ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності, яка позовні вимоги не визнала, пославшись на раніше подане заперечення відповідачем.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований частково і підлягає частковому задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Види особистих немайнових прав передбачені Конституцією України, ст. 270 ЦК України та іншими законами.

Згідно змісту ст.ст. 297, 299 ЦК України гідність, честь та ділова репутація фізичної особи є недоторканими, кожен має право звернутися до суду з позовом про їх захист.

Статтею 277 ч. 1 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім"ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що інформація викладена в повідомленні до райвідділу за своїм змістом є негативною і була поширена відповідачем з метою компрометувати її перед сусідами, дітьми, крім того з пояснень позивачки вбачається, що відповідач в присутності її дітей неодноразово її ображав, обзивав непристойними словами та показував непристойні жести, позивачка неодноразово зверталася до відповідача щоб він припинив розповсяджувати про неї плітки, які принижують її честь і гідність, на що ОСОБА_3 відповідав брудною лайкою на адресу позивачки та її дітей.

Дійсно, 8 листопада 2011 року відповідач ОСОБА_3 зателефонував на телефон гарячої лінії "Громадська позиція" і повідомив, що позивачка не виконує свої батьківські обов'язки, вихованням дітей не займається, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями та в присутності малолітніх дітей висловлюється грубою нецензурною лайкою.

21 листопада 2011 року письмове повідомлення надійшло до Новоукраїнського РВ УМВС.

За даним повідомленням Новоукраїнським РВ УМВС було проведено перевірку фактів викладених у зверненні та винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутності події злочину п.1 ст.6 КПК України (а.с11). Із постанови та відмовного матеріалу досліджених в судовому засіданні, матеріалів перевірки вбачається, що перевіркою встановлено за адресою м. Новоукраїнка вул. Червоноармійська,70 проживає позивачка ОСОБА_2, 78 р.н. разом з неповнолітніми дітьми. По сусідству проживає ОСОБА_3 разом із дружиною, між якими існує конфлікт та на протязі 11 років тривають непиязні відносини, з приводу території городу. 21 листопада 2011 року працівниками міліції при виїзді встановлено, що в будинку та біля нього чисто та прибрано, сім"я забезпечена всім необхідним. Діти чисто одягнені та постійно ходять до школи та дитсадка.

З матеріалів цивільної справи, судом також встановлено, що факти викладені у повідомленні на "гарячу лінію" не знайшли свого підтвердження, що підтверджено актом обстеження житлово-побутових умов сім"ї позивачки, характеристикою на позивачку, її неповнолітніх дітей, із яких вбачається що характеризуються виключно з позитивної сторони та спростовують недостовірну інформацію про позивачку.(а.с.12-17)

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина її життя і здоров"я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини- головним обов"язком держави. Саме закріплення за державою обов"язку забезпечення прав і свобод людини дає можливість, у випадку порушення останніх , звернутися до суду з метою їх захисту та поновлення, а також за компенсацію шкоди, завданої таким порушенням.

Відповідно до ст.21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними і непорушними. Статтею 28 Конституції України та ст. ст.297, 299 ЦК України встановленоя, що кожен має право на повагу до його гідності та недоторканості ділової репутації та відповідно до ст.23, ст.280 та ст.1167 ЦК України кожна людина має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади… здійснення цих свобод, оскільки воно пов»язане з обов»язками і відповідальністю, може полягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом для захисту репутації або прав інших осіб … і є необхідними в демократичному суспільстві.

Частиною 1 ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка відповідно до ст. 9 КУ є частиною національного законодавства, передбачено право особи на вільне поширення інформації та ідей, право на оприлюднення поглядів, оцінок, думок, суджень має будь-яка особа. Але частиною другої ст.10 передбачена можливість обмеження цього права - на підставі закону з легітимною метою (охорона репутації осіб - фігурантів інформації) за умови, що таке обмеження є необхідним у демократичному суспільстві.

Згідно до ч.2 ст. 32 КУ - кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе, членів сім»ї а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Беручи до уваги п.3 Постанову Пленуму Верховного суду України від 28.09.1990 року №7 „Про застосування судами законодавста, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян організацій" суд приходить до висновку, що діями відповідача по безпідставному втручанню в особисте життя сім"ї позивачки та розповсюдженню недостовірної інформації про неї, її дітей, незважаючи, що у них є особисті претензії один до одного вже тривалий час-за земельну ділянку. Суд вважає. що відповідачем завдано душевних страждань через поширення відомостей, які не відповідають дійсності та принижують її честь та гідність, що свідчить про наявність у дільності відповідача дій такими, що принижують честь, гідність позивачки- матері трьох малолітніх дітей.

Питання про спростування інформації та відомостей, які були викладені у зверннях на "гарячу лінію", до Новоукраїнського РВ УМВС, позивачкою не ставилося.

Суд, вважає, що діями відповідача було порушено звичний життєвий стан позивачки, в результаті вона повинна виправдовуватись перед працівниками служби у справах дітей, сусідами, вчителями, особистими дітьми, позивачкою як матір"ю втрачено нормальні життєві зв"язки і вимагають від неї додаткових зусиль для організації життя, що призвело до моральних та фізичних страждань позивача, які обмежують права позивача та підтверджують факт заподіяння моральної шкоди відповідачем.

Враховуючи характер та тривалість перенесених страждань, суд вважає за доцільне стягнути на користь позивачки, як компенсацію за перенесенні страждання - моральну шкоду в розмірі 1000 гривень, якої суд вважає достатньо для компенсації пернесених моральних страждань, зобов"язавши відповідача принести вибачення у присутності її дітей.

Крім того з відповідача на користь позивача, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню понесенні судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам( судовий збір 58.80+188.20+188.20+200 грн. -витрати по оплаті послуг адвоката ОСОБА_4) в сумі 437.90 гривні.

Керуючись ст.ст. 208, 213-215,88 ЦПК України, ст. ст.23,280, 297, 299, 1167 ЦК України, п.3,8 ППВС "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди" №4 від 31 березня 1995 року із змінами внесеними постановою №5 від 25 травня 2001 р., суд в межах позовних вимог,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 вибачитися перед ОСОБА_2 в присутності її дітей.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 завдану моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн., а також понесені судові витрати в розмірі 437 (чотириста тридцять сім) гривень 90 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом десяти днів з моменту проголошення.

Головуючий: О. А. Гарбуз