Рішення № 23745906, 28.04.2012, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

Справа №0555/468/2012

Номер провадження2/0555/468/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2012року

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Черноти С.В.

при секретарі Зайцевій О.В.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4, про розірвання договору довічного утримання (догляду) та визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2012 року до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та про визнання права власності на житловий будинок. Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що вона була власницею житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення Ясинуватського міського суду від 20.07.1978 р. За станом свого здоров'я вона потребує стороннього нагляду, з 2010 року стан її здоров'я погіршився, тому відповідач ОСОБА_2, який є її внуком, запропонував їй укласти договір довічного утримання (догляду). Вона погодилась та 04 липня 2011 року у приватного нотаріуса вони уклали договір довічного утримання № 1071, згідно якого вона передала відповідачу у власність належний їй житловий будинок. Відповідач зі свого боку зобов'язався довічно утримувати її, забезпечуючи харчуванням, побутовими послугами, необхідною медичною допомогою та залишити в її користування одну кімнату зазначеного будинку. Вартість забезпечення харчуванням визначена договором у 320 грн., побутових послуг - 30 грн., медикаментами - 70 грн. на місяць. З листопада 2011 року, відповідач перестав надавати їй допомогу, договірні зобов'язання не виконував. Також, відповідач заволодів її банківською карткою та регулярно отримував її пенсію. Вважає, що відповідач порушує умови договору, чим ставить її у тяжке матеріальне становище. На теперішній час догляд за нею здійснює її донька, у якої вона мешкає у м. Краматорську Донецької області.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, надала пояснення аналогічні поясненням, викладеним у позовній заяві, просила позов задовольнити та розірвати договір довічного утримання, визнати за позивачкою право власності на житловий будинок.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позову.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, з заявами про відкладення розгляду справи або розгляд справи у її відсутність не зверталась.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

04 липня 2011 року між позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання (догляду), згідно якого позивачка передала у власність відповідача житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, взамін чого відповідач зобов'язався забезпечувати позивачку утриманням та доглядом довічно. (а.с. 8-9).

Згідно умов цього договору, матеріальне забезпечення з утримання (догляду), яке щомісячно має надаватись, оцінювалось сторонами на загальну суму 420 грн. Утримання та догляд визначається сторонами у вигляді:

- забезпечення позивачки житлом шляхом збереження за нею права безоплатного довічного проживання у відчужуваному житловому будинку, при цьому за нею закріплюється у користуванні житлова кімната площею 5,10 кв.м., що позначена у плані літерою від номером «3»;

- забезпечення позивачки щоденним додатковим дворазовим харчуванням (обід і вечеря). Вартість продуктів харчування складає 320 грн. на місяць;

- надання позивачці побутових послуг (прання постільної білизни та одягу - один раз на 14 днів, прибирання помешкання де проживає позивачка, ремонт побутової техніки тощо). Ці послуги оцінюються сторонами на суму 30 грн. на місяць, що складає 360 грн. на рік;

- забезпечення позивачки необхідними лікувальними засобами, в тому числі на підставі виданих лікарями рецептів, а також засобами особистої гігієни на середню суму 70 грн. на місяць, що складає 840 грн. на рік;

- у випадку хвороби або зміни стану здоров'я позивачки надання їй необхідного безперервного догляду та допомоги (приготування їжі та годування, санітарно-гігієнічні та медичні процедури, інша необхідна допомога) особисто відповідачем або наймання для цієї мети доглядачки.

Позивачка разом з відповідачем та третьою особою зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28-29).

У грудні 2011 р. та у січні 2012 року позивачка зверталась з заявами до Ясинуватського МВ ГУМВС України в Донецькій області, у яких зазначала, що відповідач та третя особа забрали у неї всі її документи, тому вона вирішила переїхати до м. Краматорська. За наслідками розгляду заяв було відмовлено у порушенні кримінальної справи, оскільки вбачається цивільно-правовий спір.

На теперешній час позивачка мешкає у своєї доньки у м. Краматорську та згідно довідок КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 м. Краматорська» вона потребує стороннього догляду, не здатна до самообслуговування (а.с. 22-23).

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставина, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК.

Згідно ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, у суді встановлено, що відповідач не виконує зобов'язання за договором довічного утримання (догляду), в наслідок чого позивачка вимушена була переїхати до м. Краматорська до своєї доньки та звернутись до суду з позовом про розірвання цього договору.

Згідно ч.1 ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 756 ЦК України, у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

Тому, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити, розірвати договір довічного утримання (догляду), укладений між позивачкою та відповідачем 04.07.2011 р. Визнати за позивачкою право власності на житловий будинок № 51 по вул. Котовського у м. Ясинувата Донецької області.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання позову майнового характеру справляється у розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше ніж 0,2 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, в розмірі переплаченої суми.

З матеріалів справи вбачається, що ціна позову складає 69129 грн., відповідно судовий збір складає - 691,29 грн. Позивачкою сплачений судовий збір у розмірі 704 грн. 20 коп. (а.с. 1, 18). Таким чином, позивачкою сплачений судовий збір в більшому розмірі на 12 грн. 91 коп., який підлягає поверненню, а з відповідача слід стягнути на користь позивачки витрати по сплаті судового збору у розмірі 691,29 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 208, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4, про розірвання договору довічного утримання (догляду) та визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, - задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання (догляду) від 04 липня 2011 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який був посвідчений 04 липня 2011 року приватним нотаріусом Ясинуватського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 1071.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Слободище Дашівського району Вінницької області, ІНН НОМЕР_1, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 48,60 кв.м., в тому числі житловою площею 21,20 кв.м., який позначений в плані літерою «А-1», з господарськими будівлями та спорудами під літерами: сарай «Б», убиральня «Г», літня кухня «Д», навіс «Е», навіс «Ж», колодязь «к», замощення «І», огорожа «№ 1, 2», які знаходяться на земельній ділянці площею 0,0607 гектарів під кадастровим номером 1415500000:00:045:0349.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Ясинувата Донецької області, ІНН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Слободище Дашівського району Вінницької області, ІНН НОМЕР_1, витрати по сплаті судового збору у розмірі 691 грн. 29 коп. (шістсот дев'яноста одна грн. 29 коп.).

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Ясинувата Донецької області повернути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Слободище Дашівського району Вінницької області, ІНН НОМЕР_1, суму зайво сплаченого судового збору у розмірі 12 грн. 91 коп. (дванадцять грн. 91 коп.), яка сплачена на розрахунковий рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (р/р 31210206700097 ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 26503721, призначення платежу 22030001) на підставі квитанції № 2434 від 10 лютого 2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: С. В. Чернота