Постанова № 23743267, 01.03.2012, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 33/2690/352/2012 Суддя 1 інстанції: Марченко М.В. Категорія: ст. 163-1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 березня 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Осіпова Л.О., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 1 лютого 2012 року,

ВСТАНОВИВ:

постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 1 лютого 2012 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.

У постанові суду зазначено, що ОСОБА_4, працюючи з 1 липня 2004 року на посаді директора TOB «EЛІН», порушив встановлений законодавством порядок ведення податкового обліку, а саме: допустив заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 245 499 грн., в тому числі за 3 квартали 2009 року - 20 494грн., 2009 р. - 52 120 грн., І квартал 2010 року - 44 218 грн., півріччя 2010 року - 84 875 грн., 3 квартали 2010 року - 134 033 грн., 2010 р. - 193 379 грн., заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 851 508 грн., в тому числі за липень 2009 року на суму 67 340 грн., за серпень 2009 року на суму 82 683 грн., за вересень 2009 року на суму 131 710 грн., за березень 2010 року на суму 405 781 грн., за квітень 2010 року на суму 342 079 грн., за травень 2010 року на суму 362 210 грн., за червень 2010 року на суму 429 302 грн., за жовтень 2010 року на суму 79 066 грн., за листопад 2010 року на суму 835 523 грн., за грудень 2010 року на суму 105 720 грн., за січень 2011 року на суму 10 094 грн., чим порушив п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року; п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6, п. 7.2, п.п 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6 із змінами та доповненнями.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність винесеної постанови та невідповідність її висновків обставинам справи, просить постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 1 лютого 2012 року скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

На обґрунтування наведеного ОСОБА_2 зазначає, що під час ведення податкового обліку ТОВ «ЕЛІН» не порушувався встановлений законом порядок ведення податкового обліку.

Також ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції не мав права відкривати провадження у даній справі та розглядати справу по суті у зв'язку з закінченням на момент відкриття провадження у справі строків притягнення його до адміністративної відповідальності; що під час розгляду справи судом не було враховано рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 30261/10/23-311 від 02.12.2011р., яким були частково скасовані висновки Акту перевірки щодо порушень ТОВ «ЕЛІН» податкового законодавства; що висновки акту перевірки, на підставі яких був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова суду першої інстанції, не є остаточними, оскільки 21.12.2011р. ТОВ «ЕЛІН» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом щодо перевірки правомірності висновків, які були викладені у акті перевірки, та рішення, яке було прийнято на підставі цих висновків.

Заслухавши доводіть судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, просили постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи дотримані не були.

Так, відповідно до змісту закону, відповідальність за ст. 163-1 КУпАП може настати у разі порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку. При цьому складовою суб'єктивної сторони даного правопорушення є вина у формі умислу чи необережності.

Згідно зі ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи убачається, що підставою для складання відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення став Акт «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ЕЛІН» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2011» від 9.11.2011 р. за № 6795/23-322-32770988 (т. 1, а.с. 2-26).

Проте, вказаним актом лише виявлено порушення ТОВ «ЕЛІН» вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у виді заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 245 499 грн., в тому числі за 3 квартали 2009 року - 20 494грн., 2009 р. - 52 120 грн., І квартал 2010 року - 44 218 грн., півріччя 2010 року - 84 875 грн., 3 квартали 2010 року - 134 033 грн., 2010 р. - 193 379 грн., вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України у виді заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 851 508 грн., в тому числі за липень 2009 року на суму 67 340 грн., за серпень 2009 року на суму 82 683 грн., за вересень 2009 року на суму 131 710 грн., за березень 2010 року на суму 405 781 грн., за квітень 2010 року на суму 342 079 грн. за травень 2010 року на суму 362 210 грн., за червень 2010 року на суму 429 302 грн., за жовтень 2010 року на суму 79 066 грн., за листопад 2010 року на суму 835 523 грн., за грудень 2010 року на суму 105 720 грн., за січень 2011 року на суму 10 094 грн. Сам по собі акт перевірки не свідчить про порушення директором вказаного товариства ОСОБА_2 порядку ведення податкового обліку.

Інші докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні.

З наявної в матеріалах апеляційної скарги відповіді ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 02.12.2011 р. на заперечення на акт перевірки від 9.11.2011 р. за №6795/23-322-32770988 вбачається, що висновки акту перевірки ТОВ «ЕЛІН» було переглянуто та частково скасовано.

Також на теперішній час порядок адміністративного оскарження вказаних висновків не завершений, триває процедура їх оскарження товариством до Окружного адміністративного суду м. Києва, а тому вони є неузгодженими та не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях посадової особи платника податку вини в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку у формі умислу або необережності і відповідно бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 суд не виконав вимоги ст. 280 КУпАП та не з'ясував суть правопорушення і обставини його вчинення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складено відносно ОСОБА_2, який є директором ТОВ «ЕЛІН».

Разом з тим, суд першої інстанції, розглянувши справу за участю ОСОБА_2, у постанові визнав винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та застосував накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_5.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції є незаконною, необгрунтованою, і підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 256, 278, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 1 лютого 2012 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладеного на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 гривень, скасувати.

Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду м. Києва Осіпова Л.О.