Рішення № 23743221, 13.03.2012, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа №22ц-2690/639/12 Головуючий у 1 інстанції : Пилаєва М.К.

Доповідач: Желепа О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого: Желепи О.В.

Суддів: Кабанченко О.А., Іванченка М.М.

при секретарі: Мившук В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного Товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року, у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступник ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, -

встановила

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором споживчого кредиту та застави транспортного засобу №11178559000 від 06.07.2007 року станом на 04.08.2010 у розмірі 54 390 (п'ятдесят чотири тисячі триста дев'яносто) грн. 55 коп., а також судові витрати у розмірі 663 (шістсот шістдесят три) грн. 91 коп.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням представник позивача ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. В своїй скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення. Вважає, що судом було порушено ст. 11 ЦПК України межі розгляду заявлених вимог. Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права, подавши позов про стягнення з Відповідача суми заборгованості за кредитним договором, нарахованих процентів та пені, надавши на підтвердження всі необхідні докази. Відповідно до п.4.1. кредитного Договору у разі прострочення терміну виконання зобов'язань, відповідач зобов'язувався сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, отже позивач мав право вимагати сплати нарахованої пені. Просив скасувати вищезазначене рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник «Дельта Банк» доводи скарги підтримав.

Відповідачка до апеляційного суду не з'явилась, викликалась судом не одноразово за місцем реєстрації, за адресою, яку повідомляла банку, як місце свого проживання.

Проте поштову кореспонденцією за вказаною адресою не отримувала, а тому відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України, судове повідомлення вручене їй належним чином.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2012 року ПАТ «Дельта Банк» залучений до участі в справі як правонаступник ПАТ «УкрСиббанку» в порядку ст. 37 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судом рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення відсотків за користування кредитом, та пені суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів, що позичальнику направлялось повідомлення з приводу зміни розміру процентної ставки за порушенням позичальником кредитної дисципліни.

Колегія суддів з таким висновком в повній мірі погодитись не може, тому, що ті обставини справи, які суд вважав встановленими є недоведеними. Ухвалюючи рішення в частині відмови в задоволенні вимог банку про стягнення відсотків за користування кредитом та пені, суд порушив норми матеріального права.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 611 ЦК України в разі порушення зобов язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 06 липня 2007 року між АК1Б «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір споживчого кредиту та застави транспортного засобу №11178559000 від 06.07.2007, згідно умов п.1.1., 1.3.1. договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 8100,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 12,5 % річних протягом перших 30 календарних днів з дня надання кредиту, з подальшим переглядом процентної ставки відповідно до умов Договору, з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту та процентах до 06.07.2014 за встановленим у п. 1.2.2. Договору та додатку №1 до Договору графіку. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, передавши відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 8100,00 доларів США. Відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань за вказаним Договором не виконує. Станом на 04.08.2010 та на момент розгляду справи в рахунок погашення кредитної заборгованості за договором усього сплачено в період з 15.08.2007 по 19.12.2008 суму у розмірі 1 479, 58 доларів США та в рахунок погашення заборгованості по відсотках - в період з 15.08.2007 по 10.12.2008 суму у розмірі 1 364.76 доларів США, відповідач повністю: припинила сплату заборгованості за кредитом з 12.01.2009 та сплату нарахованих процентів з 19.12.2008.

Станом на 04 серпня 2010 року заборгованість відповідачки складає суму - 8 705 доларів США 12 центів, що за курсом НБУ становить 68 697, 31 грн. з яких :

6 620,42 дол. США - заборгованість по тілу кредиту.

1620, 36 дол. США заборгованість за відсотками.

192, 55 дол. США -пеня за прострочення сплати процентів.

271, 79 дол. США - пеня за прострочення сплати кредиту.

Вказаний розмір заборгованості ні в суді першої інстанції ні в апеляційному суді відповідачем не спростований.

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за Кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Відповідно до ст. 1056і ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до додатку №1 до Кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів згідно з п. 1.3.4. Кредитного договору відбувається з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за які були нараховані проценти.

Відповідно з п. 4.1 кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів, відповідач сплачує позивачу додатково до встановленої процентної ставки, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Відповідач, всупереч умов Кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Згідно п. 1.3.1 Кредитного договору за користування кредитними коштами протягом перших тридцяти календарних днів було встановлено відсоткову ставку у розмірі 12,50 % (дванадцять цілих п'ять десятих) відсотків річних.

Відповідно до п. 1.3.2. Кредитного договору сторони домовились, що може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом. Також сторони погодили, що банк не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати збільшення розміру процентної ставки повідомляє позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою за адресою Позичальника відповідного листа.

Такі дії які передбачені умовами кредитного договору зі сторони банка були виконані, а саме було направлено повідомлення вих. № 6046 від 22.02.2008 на адресу Позичальника в якому зазначалось, що з 12 березня 2008 року банк запроваджує нову систему нарахування відсотків за користування кредитом на прострочену суму основного боргу і таким чином, у разі порушення Позичальником кредитної дисципліни умов Кредитного договору, у випадку прострочення платежу за кредитним договором, банк з дати виникнення простроченої суми основного боргу, нараховуватиме на прострочену суму основного боргу підвищені проценти в розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу. Отже посилання в рішенні суду на безпідставність та необґрунтованість цих вимог не відповідає дійсності.

Даний доказ не подавався до суду першої інстанції з тих підстав, що боржником заперечення на позовну заяву не подавалось, тобто розмір заборгованості визнавався.

Враховуючи вимоги ст. 303 ЦПК України та вказані обставини, колегія вважає за можливе прийняти цей доказ в апеляційному суді.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки вищенаведеним умовам договору, не перевірив виконання банком умов договору в частині повідомлення боржника про запровадження збільшеного розміру процентної ставки у зв 'язку з порушенням кредитної дисципліни, та дійшов до помилкового висновку, щодо недоведеності позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом та пені за прострочення сплати відсотків.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення районного суду, в частині відмови позивачу в задоволенні вимог про стягнення відсотків за користування кредитом та пені підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк»» задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2012року в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення відсотків та пені скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме:

Стягнути на користь Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» (м. Київ, вул.. Щорса 36-Б) ідентифікаційний код за ЄДРПОУ-34047020, з ОСОБА_2 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, м. Київ, місце проживання: АДРЕСА_1 гурт., ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) суму боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11178559000 від 06 липня 2007 року в розмірі 8 705 доларів США 12 центів, що за курсом НБУ станом на 04.08.2010 року становить 68 697 (шістдесят вісім тисяч шістсот дев 'яносто сім) грн. 31 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, протягом 20 днів.

Головуючий : Судді: