Рішення № 23742265, 15.03.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/542/2012 р.

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 року м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого -судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В.

за участі: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП ВК «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті травмування на виробництві, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ДП «ВК «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди, завданої нещасним випадком на виробництві. Посилався на те, що з відповідачем, ДП «Вугільна компанія «Красноліманська», він перебував у трудових відносинах починаючи з 1982 року і до 2011 року. Звільнений був на підставі ч.2 ст.40 КЗпП України, через невідповідність виконуваній роботі за станом здоров'я, що підтверджується копією трудової книжки. Під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок на виробництві, у результаті якого він отримав трудове каліцтво при наступних обставинах. Так 30.01.2011 року о 6 годині 10 хвилин гірничий майстер дільниці МДРСК ОСОБА_2, був виданий наряд електрослюсарю дільниці МДРСК ОСОБА_3, ОСОБА_4 та йому на ремонт стрічкового конвеєру В-1400 який розташований в галереї ( мосту подачі вугілля) . О 8 годині 00 хвилин робітники прибули на дільницю та стали виконувати роботу. У процесі виконання робіт він побачив заклинену верхню ролекоопору стрічкового конвеєру В-1400 та прийняв рішення по її заміні сумісно з ОСОБА_3, та ОСОБА_4

О 9 годині 30 хвилин він став на конвеєр та почав вибивати ролик за допомогою кувалди. При ударі по ролику кувалда зіскочила та впала на землю при цьому вдаривши мене по шиї. За результатами розслідування нещасного випадку на виробництві було складено Акт №17 по формі Н-1 від 21.04.2011 року. Відповідно до п. 9 акту форми Н-1 у результаті нещасного випадку на виробництві йому було поставлено діагноз: «Закритий перелом зубовидного отростку С-2 позвонка з зміщенням. Забиття м 'яких тканин, садина голови праворуч».

Внаслідок цього нещасного випадку він був змушений знаходитись на лікарняному, проходити медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури. У зв'язку з отриманою травмою він до теперішнього часу лікуюсь та перебуваю у лікарні на відновлювальних процедурах. Він не може вести повноцінний образ життя, відчуває фізичні страждання, фізичний біль, обґрунтований важкістю травми та особливостями її лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на його душевному стані. На його тілі залишилися чисельні рубці від отриманої травми, які спотворюють зовнішній вигляд, він став закомплексованою людиною.

За результатами первісного висновку обстеження медико-соціальної експертної комісії серія 10 AAA № 033177 від 03.10.2011 року йому було встановлено 40% стійкої втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.

Він відчуває себе втраченою для суспільства та родини людиною. Тривале лікування порушило його професійні плани та перспективи, оскільки він втратив 40% професійної працездатності безстроково, він не міг та не може влаштуватися на роботу, так як частина робочих професій для нього закрита, у зв'язку з невідповідністю фізичного стану здоров'я. З відповідачем він перебував у трудових відносинах більше 25 років. Віддав цій праці майже половину свого життя, а у результаті отримав травму, яка залишила наслідки на все життя. Через травму він змушений лікуватися дотеперішнього часу та це не єдині незручності, які він відчуває.

З моменту нещасного випадку і до теперішнього часу він живе з відчуттям сильного душевного хвилювання та страху. Лікарями йому встановлено 40% стійкої втрати професійної працездатності - тобто він не має можливості на відновлення свого здоров'я, завдяки чому, став погано спати, став постійно роздратований, відчуває загальну слабкість, загальний біль отриманої травми підсилюються при психоемоційному навантаженні, зміні погодних умов.

Лікування позначилося не тільки на його здоров'ї, а також і на психіці. Він знаходиться в пригніченому стані через те, що можливості відновлення здоров'я не має.

Відносини в його родині погіршилися, він став інвалідом, позбавленим можливості повноцінно виконувати свої сімейні обов'язки по дому, деякі турботи по будинку лягли на дружину, яка серед іншого також повинна тепер здійснювати догляд ще й за ним.

Усі ці фактори викликають негативні емоції й переживання. Порушено його нормальні життєві зв'язки, йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

У результаті того, що він вимушений звернутися з позовом до суду, він вивчав законодавство, яким повинен керуватися Відповідач; для складання цього позову йому необхідно було отримати консультацію у юриста, витратити значну кількість коштів на сплату отриманих юридичних послуг. Ці гроші були взяті ним з сімейного бюджету та витрачені не на свою родину, а на судове поновлення прав.

Також посилався на те, що Колегією судців судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишено в силі постанови судів першої та апеляційної інстанції про стягнення з роботодавця компенсації за моральну шкоду у розмірі 28 500 грн. за отримання морального болю, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, у результаті якого громадянин отримав травму у вигляді закритого компресійного перелому хребта, упавши з чотириметрової висоти. Рішенням МСЕК від 22 лютого 2007 року йому встановлено 30 % втрати професійної працездатності.

Тобто, враховуючи, що Рішенням МСЕК йому встановлено 40 % втрати професійної працездатності, він просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду, яка була йому задана у результаті нещасного випадку на виробництві, та яку він оцінює в 70 000 грн. Це обумовлено тим, що трудове каліцтво він отримав на роботах з небезпечними та шкідливими умовами праці.

В судовому засіданні позивач доводи позовної заяви підтримав, наполягав на її задоволенні.

Відповідач позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що Згідно норм ч. 2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів. У відповідності до норм ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Таким чином, однією з підстав настання відповідальності за причинену моральну шкоду є наявність протиправних дій з боку Відповідача, та його вини. Позивач не зазначає у позові, в чому саме полягає протиправність поведінки Відповідача, яка призвела до втрати ним професійної працездатності.

Укладаючи з Позивачем трудовий договір, відповідно до ст. 29 КЗпП України, Позивачеві було роз'яснено під розпис його права та обов'язки, про умови праці, наявність на робочому місті, де він буде працювати, небезпечних та шкідливих виробничих факторів та можливість їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу у таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору. При цьому Позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров'я та його наслідки.

Згідно з правилами ст. 9 Закону України «Про охорону праці»№ 2694-ХП від 14.10.1992р. відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові, перекладено з роботодавця на страховика. Підприємство, сплативши певну суму страхових внесків, в подальшому не несе матеріальних затрат у разі нещасного випадку чи профзахворювання з працівником ні перед ким, тому що ці відносини регулюються нормами законодавства про соціальне забезпечення, зокрема главою 67 ЦК України, Законом України № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності».

Справу відповідач просив розглядати без його участі, про що надав заяву.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач у справі працював на Державному підприємстві ВК «Краснолиманська»електрослюсарем підземним, тобто перебував у трудових відносинах з 1982 року і до 2011 року, і звільнений був на підставі ч.2 ст.40 КЗпП України, через невідповідність виконуваній роботі за станом здоров'я, що вбачається з копії трудової книжки на а.с.6-8.

З акту розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 21 квітня 2011 року та акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 17 січня 2011 року на а.с. 9-16 вбачається, що 30.01.2011 року о 6 годині 10 хвилин гірничим майстром дільниці МДРСК ОСОБА_2, був виданий наряд електрослюсарю дільниці МДРСК ОСОБА_3, ОСОБА_4 та позивачу у справі на ремонт стрічкового конвеєру В-1400 який розташований в галереї ( мосту подачі вугілля) . О 8 годині 00 хвилин робітники прибули на дільницю та стали виконувати роботу. У процесі виконання робіт позивач побачив заклинену верхню ролекоопору стрічкового конвеєру В-1400 та прийняв рішення по її заміні сумісно з ОСОБА_3, та ОСОБА_4 О 9 годині 30 хвилин позивач став на конвеєр та почав вибивати ролик за допомогою кувалди. При ударі по ролику кувалда зіскочила та впала на землю при цьому вдаривши позивача по шиї. Відповідно до п. 9 акту форми Н-1 у результаті нещасного випадку на виробництві позивачу було поставлено діагноз: «Закритий перелом зубовидного отростку С-2 позвонка з зміщенням. Забиття м 'яких тканин, садина голови праворуч». При цьому позивач порушив п.11 гл.5 ІV Правил безпеки у вугільних шахтах та пп.1.1 Інструкції з охорони праці, безпечному веденню робіт і поведінці в шахті електрослюсаря.

Згідно довідки МСЕК від 03.10.2011 р. ОСОБА_1 встановлено 40% втрати працездатності первинно, третя група інвалідності, потреба у медикаментозному лікуванні (а.с. 23).

Лікування за наслідками травми на виробництві позивач продовжує і тепер. Стан здоров'я позивача різко погіршився. Позивач у справі вважає, що за наслідками травмування на виробництві йому заподіяні моральні страждання, які полягають у фізичному болі та душевних стражданнях.

Він відчуває себе втраченою для суспільства та родини людиною. Тривале лікування порушило його професійні плани та перспективи, оскільки він втратив 40% професійної працездатності безстроково, він не міг та не може влаштуватися на роботу, так як частина робочих професій для нього закрита, у зв'язку з невідповідністю фізичного стану здоров'я. З відповідачем він перебував у трудових відносинах більше 25 років. Віддав цій праці майже половину свого життя, а у результаті отримав травму, яка залишила наслідки на все життя. Через травму він змушений лікуватися дотеперішнього часу та це не єдині незручності, які він відчуває.

З моменту нещасного випадку і до теперішнього часу він живе з відчуттям сильного душевного хвилювання та страху. Лікарями йому встановлено 40% стійкої втрати професійної працездатності - тобто він не має можливості на відновлення свого здоров'я, завдяки чому, став погано спати, став постійно роздратований, відчуває загальну слабкість, загальний біль отриманої травми підсилюються при психоемоційному навантаженні, зміні погодних умов.

Лікування позначилося не тільки на його здоров'ї, а також і на психіці. Він знаходиться в пригніченому стані через те, що можливості відновлення здоров'я не має.

Відносини в його родині погіршилися, він став інвалідом, позбавленим можливості повноцінно виконувати свої сімейні обов'язки по дому, деякі турботи по будинку лягли на дружину, яка серед іншого також повинна тепер здійснювати догляд ще й за ним.

Усі ці фактори викликають негативні емоції й переживання. Порушено його нормальні життєві зв'язки, йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що є підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача ДП ВК «Краснолиманська».

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки відповідач, ДП ВК «Краснолиманська», не забезпечило безпечних умов праці своєму робітнику ОСОБА_1, у зв'язку з чим позивач у справі був травмований та позивачу встановлено втрату професійної працездатності, моральну шкоду необхідно стягнути з підприємства.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності »від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності »від 23.03.2007 р. № 717-V ( п.1.абз.3 п.5,п.9, абз. 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов'язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Визнаючи розмір моральної шкоди, суд вважає необхідним врахувати роз'яснення, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди „ №4 від 31 березня 1995 року.. з наступними змінами та доповненнями, де вказано, що розмір моральної /немайнової/шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань...Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість отриманого професійного захворювання, наслідки захворювання, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача.

При цьому судом враховується, що позивач відчував і відчуває фізичні страждання, частково втратив професійну працездатність, тяжко хворіє, неодноразово лікувався і продовжує лікування та враховуючи глибину моральних страждань позивача. Крім того суд вважає необхідним урахувати, що при виконанні трудових обов'язків позивач допустив порушення вимог законодавства про охорону праці, що призвело до нещасного випадку (а.с. 11 акту ф. Н-1).

Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути моральну шкоду у сумі 20000 грн.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 30.01.2011 р. до теперішнього часу лікувався амбулаторно та стаціонарно, постійно приймає ліки, проходить нагляд у лікарів, при першому огляді у МСЕК позивачу була встановлена третя група, в зв'язку з травмуванням у розмірі 40 % (а.с. 17-22).

Позивач звернувся до суду з позовом 14 лютого 2011 року (а.с. 01). Суд приходить до висновку, що позивач з поважних причин пропустив строк на звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України, тому вказаний строк підлягає поновленню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ДП ВК «Краснолиманська»на користь держави підлягають стягненню: судовій збір 214 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 153 ч. 2, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»з р/р 26006301620720 МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557 в Філії «відділення ПАТ «Промінвестбанк в м. Красноармійськ Донецької області» моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у сумі 20000 грн. (Двадцять тисяч грн.)

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»на користь держави: судовий збір в розмірі 214 грн. 30 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: