Рішення № 237403, 07.11.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

07.11.06 Справа№ 4/2187-11/305

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОСТОВ-БАРДС", с.Млиниська, Жидачівського р-ну, Львівської області

До: Приватного підприємства "СМІО", м.Стрий, Львівської області

Про стягнення 165 000, 00 грн.

Суддя: Сало І.А.

Представники

Від позивача: Цяцяк А.Р. –юрист, дов. №1 від 06.11.2006 р.

Від відповідача: не з’явився.

Сторонам роз’яснено їх права та обов’язки відповідно вимог ст.22 ГПК України.

Суть справи: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства „СМІО” суми заборгованості за поставлений Товар згідно Договору поставки обладнання №1 від 14 серпня 2006 року в розмірі 55 000,00 грн. та неустойки у вигляді штрафу в розмірі 110 000,00 грн. у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по ньому, а всього 165 000, 00 грн. Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача суму державного мита в розмірі 1 650,00 грн. та суму витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 18.10.2006 року, згідно якої слухання справи було призначене на 07.11.2006 року.

07.11.2006 року Позивачем було подано пояснення по справі відповідно до якого 10.10.2006 року Відповідач оплатив суму заборгованості за поставлений Товар згідно Договору поставки обладнання №1 від 14 серпня 2006 року в розмірі 55 000,00 грн., що підтверджується випискою банку від 10.10.2006 року, у зв’язку із чим Представник Позивача пояснив, що в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 55 000,00 грн. на момент розгляду справи відсутній предмет спору.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, письмового пояснення по суті позовних вимог (відзиву) не надіслав, не зважаючи на те, що про день, час і місце розгляду даної справи був належним чином повідомлений, що підтверджується квитанціями про відправлення рекомендованою кореспонденцією ухвали від 18.10.2006 року (докази в матеріалах справи).

Представник Відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із участю в іншій справі.

Представник Позивача заперечував проти відкладення розгляду справи мотивуючи необгрунтованістю клопотання.

Судом встановлено, що представником Відповідача не додано доказів, які підтверджували участь представника Відповідача у іншій справі.

Суд вважає клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи необгрунтованим, відхилив його та продовжив розгляд справи згідно ст.75 ГПК України –за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги і просив позов задоволити з мотивів, викладених в позовній заяві із врахуванням письмових пояснень, які подані Позивачем.

07.11.2006 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Вцілому рішення відповідно до вимог ст.84 ГПК України було виготовлено та підписано 08.11.2006 року.

Розглянувши документи та інші докази подані Позивачем та зібрані судом, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши подані докази в сукупності суд встановив наступне:

1. 14 серпня 2006 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір поставки обладнання №1 (надалі –"Договір") згідно якого ТзОВ “Торговий дім „ОСТОВ-БАРДС” (Постачальник) зобов’язувався передати у власність ПП „СМІО” (Покупця) вживане обладнання, яке використовується при виробництві ковбасних виробів (надалі – "Товар"), а Покупець зобов’язувався прийняти та вчасно і в повному обсязі оплатити поставлений Товар в порядку, передбаченому Договором.

Судом встановлено, що відповідно до п.3.1. Договору загальна ціна Товару (сума Договору) складає 220 000,00 (Двісті двадцять тисяч грн. 00 коп.) грн., в т.ч. ПДВ 36 666,68 (Тридцять шість тисяч шістсот шістдесят шість грн. 68 коп.) грн.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що Продавець зобов’язаний передати, а Покупець прийняти товар протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання суми грошових коштів, вказаної п.4.1.1. цього Договору.

Відповідно до п. 5.2. Договору приймання-передача товару оформляється шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін накладних та акта передачі-приймання. У накладних та актах приймання-передачі вказується повна назва Товару, цiна за одиницю, кiлькiсть, ваpтiсть Товару.

Пунктом 5.5. Договору датою передання Товару вважається дата вручення Товару, що підтверджується актом передачі-приймання, який підписаний Сторонами Договору.

Із пояснень, наданих Позивачем, судом вбачається, що 14 серпня 2006 року Товар завантажено на транспорт Продавця, яким здійснювалася доставка Товару, про що 14.08.2006 року Позивачем була виписана накладна на відвантаження товару №13.

15 серпня 2006 року Позивач доставив Відповідачу Товар на загальну суму 220 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 36 666, 68 грн. та передав товар уповноваженому представнику ПП "СМІО" Брус М.Я. (довіреність ЯМТ №340721 від 15.08.2006 року).

Відповідно до вимог п.5.2. Договору факт передачі Товару Відповідачу також підтверджений Актом приймання-передачі обладнання від 15 серпня 2006 року, який підписаний генеральним директором Позивача –О.Забелло та директором Відповідача - Сорокою М.П. Претензій сторін щодо неповноти поставки чи несправності або непридатності обладнання не було, про що вказано у самому акті.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно умов Договору Відповідачем отримано товар в повному обсязі, що підтверджується накладною на відвантаження товару №13 від 14 серпня 2006 року, довіреністю ЯМТ №340721 від 15.08.2006 року та актом приймання-передачі обладнання від 15 серпня 2006 року.

З наведеного судом вбачається, що Позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов’язання щодо поставки товару Відповідачу відповідно до умов укладеного сторонами договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору судом встановлено, що Відповідач зобов’язувався сплатити загальну ціну поставленого Позивачем Товару частинами шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок Продавця в наступному порядку:

4.1.1. Суму в розмірі 55000,00 (п’ятдесят п’ять тисяч) грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн. не пізніше 15.08.2006 року;

4.1.2. Суму в розмірі 55000,00 (п’ятдесят п’ять тисяч) грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн. не пізніше 30.08.2006 року;

4.1.3. Суму в розмірі 55000,00 (п’ятдесят п’ять тисяч) грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн. не пізніше 15.09.2006 року;

4.1.4. Суму в розмірі 55000,00 (п’ятдесят п’ять тисяч) грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн. не пізніше 30.09.2006 року.

Із матеріалів справи судом вбачається, що Відповідач сплатив загальну ціну поставленого Позивачем Товару в наступному порядку:

- суму в розмірі 55 000,00 - 15.08.2006 року –сплачено вчасно;

- суму в розмірі 25 000,00 - 05.09.2006 року –прострочено на 6 днів;

- суму в розмірі 20 000,00 - 08.09.2006 року –прострочено на 9 днів;

- суму в розмірі 10 000,00 –11.09.2006 року –прострочено на 12 днів;

- суму в розмірі 55 000,00 –18.09.2006 року –прострочено на 3 дні;

- суму в розмірі 55 000,00 –10.10.2006 року- прострочено на 10 днів.

Таким чином, судом встановлено, що на день розгляду справи Відповідачем з простроченням але повністю сплачено Позивачу загальну ціну поставленого останнім Товару згідно Договору поставки обладнання №1 від 14 серпня 2006 року, а тому провадження по даній справі в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача суми заборгованості за поставлений Товар в розмірі 55 000,00 грн. підлягає припиненню у зв’язку із відсутністю предмету спору на підставі ч.1-1 ст. 80 ГПК України.

Щодо вимоги Позивача про сплату Відповідачем неустойки у вигляді штрафу в сумі 110000,00, то суд при вирішенні питання щодо обгрунтованості такої вимоги виходив із наступного:

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

П. 4. ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Ч.3 ст.232 ГК України визначено, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Відповідно до п.8.3. Договору Сторони погодили, що у випадку, якщо Покупець порушить строки оплати Товару, які вказані в п.4.1. Договору, Покупець сплачує Продавцю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 50% від суми Договору.

Як судом вже встановлено вище, Відповідачем прострочено терміни оплати товару, що вказані в п.4.1. договору, зокрема оплата заборгованості по другому платежу, що повинна була бути сплачена Відповідачем в сумі 55000,00 грн. до 30.08.2006 року фактично сплачувалась ним частинами: в розмірі 25 000,00 оплачено 05.09.2006 року –прострочено на 6 днів; в розмірі 20 000,00 грн. - 08.09.2006 року –прострочено на 9 днів; в розмірі 10 000,00 грн. - 11.09.2006 року –прострочено на 12 днів; третій платіж в розмірі 55 000,00 грн. фактично сплачений Відповідачем 18.09.2006 року –прострочено на 3 дні; а останній платіж в розмірі 55000,00 грн. сплачено лише 10.10.2006 року –прострочено на 10 днів.

Таким чином, враховуючи те, що Відповідач систематично порушував господарське зобов’язання в частині належного та своєчасного здійснення оплати за поставлений товар відповідно до умов договору, то Позивачем обгрунтовано на підставі п.8.3. Договору нараховано Відповідачу штраф в розмірі 110 000,00 грн., суд приходить до висновку про підставність позову в цій частині.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача неустойки у вигляді штрафу в розмірі 110 000,00 грн. обгрунтованими.

Вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача суми державного мита та витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд задовільняє частково у зв’язку із наступним:

Стаття 49 ГПК України визначає, що державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи судом вбачається, що Відповідач оплатив залишкову суму заборгованості за поставлений Товар згідно Договору поставки обладнання №1 від 14 серпня 2006 року в розмірі 55 000,00 грн. фактично в день подання Позивачем позову та до порушення провадження по справі, то посилання Позивача на неотримання ним доказів оплати Відповідачем Товару на момент здачі позову в суд, зокрема, виписки банку, суд вважає необгрунтованим оскільки оплата і подання позову в суд відбулась в один день -10.10.2006 року

Таким чином, суд вирішив вимогу щодо стягнення з Відповідача суми державного мита та витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу задоволити частково - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевказане, керуюючись ст.ст. 230, п.4. ст.231, ч.3 ст.232 ГК України, ст.ст.43, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116, ч.1-1 ст. 80 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача суми заборгованості за поставлений Товар в розмірі 55 000,00 грн. припинити у зв’язку із відсутністю предмету спору на підставі ч.1-1 ст.80 ГПК України.

3. Стягнути з Приватного підприємства „СМІО” (Львівська область, м.Стрий, вул. Промислова, 12; рах. № 260083473 в ЛОД АППБ „Аваль”, МФО 325570; ЄДРПОУ 22423095) на користь Товариства з обмеженою відповідальності “Торговий дім „ОСТОВ-БАРДС” (81772, Львівська обл., Жидачівський р-н, с.Млиниська, рах. № 260010034061 в ПЛФ ВАТ „Кредобанк” м.Жидачів, МФО 325365; ЄДРПОУ 32370032) неустойку у вигляді штрафу в розмірі 110 000,00 грн.; суму державного мита в розмірі 1100,00 грн.; витрати на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 78,67 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ відповідно до ст.116 ГПК України видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Сало І.А.