ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/114/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Серги С.М.,
при секретарі - Лайко О.В.,
за участю:
представників позивача - Бражника Є.М., Надєєна О.А.,
представника відповідача -Магер О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного виробничо - комерційного підприємство "АННА + К" до Державної податкової інспекція у м. Полтаві Полтавської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
10 січня 2012 року Приватне виробничо - комерційне підприємство "АННА + К" (далі- позивач, ПВКП "АННА + К") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекція у м. Полтаві Полтавської області (далі- відповідач, ДПІ у м.Полтаві) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001582310 та № 0001592310 від 09.09.2011.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що висновки перевіряючих про заниження податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 10206,00 грн та з податку на прибуток у розмірі 12758,00 грн є необґрунтованими та спростовуються належним виконанням сторонами умов договорів і первинними бухгалтерськими документами.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення позивачем підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 12758,00 грн, та підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 10206,00 грн. Вказував, що вироком Дніпропетровського районного суду м.Києва від 30.03.2010 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального Кодексу України (фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єктів підприємницької діяльності-ТОВ "Стар-Інкомтрейд" з метою прикриття незаконної діяльності).
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
26.08.2011 ДПІ у м.Полтаві проведена невиїзна документальна перевірка ПВКП "АННА + К" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Стар-Інкомтрейд" за період з 01.01.2008 по 31.12.2009.
За результатами перевірки складено акт № 6520/23-5/13964863 від 26.08.2011, в якому відображено порушення ПВКП "АННА + К" підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 12758,00 грн, та підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 10206,00 грн.
На підставі акту перевірки винесені:
- податкове повідомлення - рішення № 0001582310 від 09.09.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 15948,00 грн; в тому числі, за основним платежем - 12758,00 грн, за штрафними санкціями - 3190,00грн;
-податкове повідомлення - рішення № 0001592310 від 09.09.2011 про донарахування податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 12758,00 грн, в тому числі, за основним платежем -10206,00 грн, за штрафними санкціями - 2552,00 грн.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
В акті перевірки № 6520/23-5/13964863 від 26.08.2011 відповідачем зроблений висновок про порушення ПВКП "АННА + К" підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок завищення валових витрат у розмірі 51032,46 грн по видатковій накладній, виписаній ТОВ "Стар-Інкомтрейд", в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 12758,00 грн.
Оцінюючи вірність цих висновків, суд враховує, що згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 (далі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Проте, вимоги цієї норми позивачем не дотримано.
На підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат видатків на придбання товарів (будівельних матеріалів) від ТОВ "Стар-Інкомтрейд" позивачем представлені копії накладної від 04.09.2008 (а.с. 36), податкової накладної (а.с. 40), банківських виписок.
При цьому, договір, рахунки-фактури, акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні довіреності на отримання будівельних матеріалів та інші документи, які б свідчили про фактичне виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ "Стар-Інкомтрейд" та слугували б підставою для бухгалтерського обліку таких операцій, позивачем не надано.
В судовому засіданні представник позивача вказував на усну форму укладення договору, однак це суперечить вимогам частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України, згідно з якими правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
При дослідженні наданих документів судом встановлено, що накладна (а.с. 36) не відповідає загальним вимогам первинних бухгалтерських документів, адже в них не зазначені посади осіб обох сторін, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, в наявності лише підписи та печатка ТОВ "Стар-Інкомтрейд".
Крім того, згідно з пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Разом з тим, в податковій накладній (а.с. 40) не заповнений рядок "підпис, прізвище особи, яка склала податкову накладну", зокрема, не вказано прізвище представника ТОВ "Стар-Інкомтрейд", який її виписав, що унеможливлює ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та перевірити її повноваження, в наявності лише підпис.
Отже, долучені до матеріалів справи та досліджені в ході судового розгляду документи не можуть бути визнані судом належними доказами на підтвердження правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат видатків на оплату товарів (будівельних матеріалів) ТОВ "Стар-Інкомтрейд" у розмірі 51032,46 грн.
Крім того, згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Відповідно до пунктів 11.1, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.
Проте, з пояснень представника позивача судом з'ясовано, що перевезення здійснювалися власним транспортним засобом, товарно-транспортні накладні не складалися, дорожні листи не збереглися.
Судом прийнято до уваги вирок Дніпропетровського районного суду м.Києва від 30.03.2010, яким ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального Кодексу України (фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єктів підприємницької діяльності-ТОВ "Стар-Інкомтрейд" з метою прикриття незаконної діяльності).
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 (далі -Закон № 334/94-ВР) під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР вказано, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Отже, позивачем не представлені належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат суми у розмірі 51032,46 грн.
Враховуючи вищевикладене, висновок відповідача про заниження ПВКП "АННА + К" податку на прибуток у розмірі 12758,00 грн є обґрунтованим.
Оцінюючи доводи позивача щодо безпідставності донарахування йому податкових зобов'язань з податку на додану вартість, суд виходить з наступного.
Так, за змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Наявність податкової накладної є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.
Крім того, податкова накладна не містять даних щодо особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; наявний лише підпис особи, що її видала, що унеможливлює ідентифікувати її.
Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Ненадання позивачем для перевірки належних первинних бухгалтерських документів, які б вказували на правомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за операціями з придбання товару у ТОВ "Стар-Інкомтрейд", свідчить про правильність висновків відповідача щодо заниження ПВКП "АННА + К" суми податку на додану вартість у розмірі 10206,00 грн.
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Таким чином, Кременчуцькою ОДПІ правомірно визначені позивачеві податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а тому позовні вимоги ПВКП "АННА + К" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Приватного виробничо - комерційного підприємства "АННА + К" до Державної податкової інспекція у м. Полтаві про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 28 квітня 2012 року.
Суддя С.М. Серга
Судове рішення № 23737156, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 23.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1670/114/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: