Постанова № 23736303, 24.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5004/2320/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. -головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П.розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Транспорт" ЛТД на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2012р.у справігосподарського суду Волинської областіза позовомКомпанії "СКАНІЯ КРЕДИТ АБ" в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 м. Київ дотовариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Транспорт" ЛТД простягнення 290954,14 грн.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_4(представник за дов. № 766 від 17.05.20110)

відповідача : не зявились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 08.12.2011р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2012р. у справі №5004/2320/11, задоволено позов Компанії "Сканія Кредит АБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Транспорт" ЛТД про стягнення 290954,14грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад -Транспорт" ЛТД на користь Компанії "Сканія Кредит АБ" борг за договором фінансового лізингу № 69-05479 від 05.07.2007р. в розмірі 290954,14грн., в тому числі суму заборгованості по лізингових платежах 145477,07грн.; суму неустойки -145477,07грн.; 2909,54грн. витрат по оплаті державного мита; 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, ТОВ "Каскад -Транспорт" ЛТД звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати в частині стягненя неустойки в розмірі 145477,07 грн та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині, мотивуючи скаргу порушенням судом норм матеріального права.

У відзиві Компанія "Сканія Кредит АБ" просить судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

З матеріалів справи слідує, що 05.07.2007р. між Компанією "Сканія Кредит АБ" (далі -власник) та ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД (далі -лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №69-05479 (далі - договір) .

Згідно ст.1 договору, власник зобов'язується передати лізингоодержувачеві у лізинг наступний об'єкт, специфікація якого міститься у додатку №1.

На підставі договору фінансового лізингу №69-05479 від 05.07.2007р. Компанією "Сканія Кредит АБ" (позивач у справі) відповідно до специфікації було передано відповідачу - ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД транспортні засоби:

1) Scania P 114 LA 4x2NA380, шасі № XLEP4X20004479217;

2) Scania P 114 LA 4x2NA380, шасі № XLEP4X20004478707;

3) Scania P 114 LA 4x2NA380, шасі № XLEP4X20004478810.

Предмет лізингу отримано у користування відповідачем (ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД), про що свідчить сертифікат про приймання, підписаний сторонами .

Відповідно до ст.2 договору загальна сума, на якій базуються лізингові платежі, без урахування будь яких податків, зборів тощо, становить 108000,00 євро.

Договором встановлено строк лізингу, що становить період близько 2 років (8 платежів), який розпочинається з дати поставки і закінчується через три місяці після дати сплати восьмого лізингового платежу, і на вказану дату товари повертаються власникові. Лізингоодержувач не має права припинити лізинг з будь-яких підстав, крім випадків, погоджених сторонами. Власник не має права припинити лізинг протягом того часу, поки лізингоодержувач виконує свої зобов'язання.

Договором встановлено лізинговий платіж, що становить суму в розмірі 14482,00 євро і сплачується при наданні замовлення.

14.01.2009р. року між сторонами була укладена додаткова угода до договору фінансового лізингу №69-05479 від 05.07.2007р., відповідно до умов якої розмір та строк сплати лізингових платежів було змінено, а саме з 28.08.2009р. по 30.07.2010р. він становив 2194,00 євро.

Згідно з вимогами статей 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином,

Як встановлено господарським судом попередніх інстанцій, відповідно до сертифікату про приймання від 19.07.2007 р. зобов"язання позивача по переданню транспортних засобів виконані в повному обсязі . Натомість відповідач не виконав зобов"язання по договору фінансового лізингу №69-05479 від 05.07.2007р. та додатковій угоді від 14.01.2009 р. до договору фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів. Заборгованість станом на 17.06.2011 р. становить 13164,00 євро, що на дату подання позову становить 145477,07 грн. за курсом Національного банку України, з огляду на що висновки суду попередніх інстанцій про задоволення вимоги позивача про сплату вищезазначеної заборгованості є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 291 ГК визначено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Судом встановлено, що строк дії договору фінансового лізингу № 69-05479 від 05.07.2007 р. закінчився 30.07.2010р., коли мав бути сплачений останній лізинговий платіж.

Згідно ч. 1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ст. 15 Загальних умов до договору фінансового лізингу від 05.07.2007р. №69-05479, після завершення лізингу товарів з будь-якої причини лізингоодержувач повинен за вибором власника на ризик і за рахунок лізингоодержувача, повернути власникові на вказану ним адресу у Європі товари без обтяжень і у доброму робочому стані (за винятком звичайного зношення) .

Судом встановлено, що на лист позивача від 17.06.2011р. з вимогою повернути техніку до 01.08.2011р. відповідач не відреагував, вимога про повернення предмету лізингу не виконана, останній продовжує користуватися технікою.

Згідно ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи, що користування відповідачем річчю (транспортними засобами) понад встановлений договором лізингу термін доведено матеріалами справи, та з огляду на вимоги наведених норм матеріального права, висновок господарського суду попередніх інстанцій щодо правомірності стягнення з відповідача неустойки за період прострочення з 01.08.2011р. по 01.11.2011р. в сумі 13164,00= євро (2194,00 євро * 2 (подвійний розмір) * 3 (три місяця прострочення), яка на дату подання позову становить 145477,07 грн., колегія визнає правомірним і обґрунтованим.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення судом норм матеріального права та не заперечує правильність і законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстав для скасування яких колегія не вбачає.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2012р. у справі № 5004/2320/11 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко