Постанова № 23736086, 25.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 5004/1176/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В.з участю представників: позивачів: відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичних осіб-підприємців ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 на рішення постановугосподарського суду Волинської області від 7 грудня 2011 року Рівненського апеляційного господарського суду від 24 січня 2012 рокуу справі№ 5004/1176/11за позовомфізичних осіб-підприємців ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 доприватної фірми "Скорпіон-сервіс"про визнання угод недійсними ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 р. позивачі звернулися в господарський суд з позовом про визнання недійсними угод про оренду торгових площ за 2002, 2003, 2004 роки, угод надання в користування торгових площ за 2005, 2006, 2007, 2008 роки, які були укладені між ними та приватною фірмою "Скорпіон-сервіс".

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.12.2011 р. (суддя -Черняк Л.О.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 р. (головуючий -Грязнов В.В., судді -Мельник О.В., Саврій В.А.) у задоволені позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивачі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення -без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 17.08.2000 р. Луцькою міською радою було прийнято рішення "Про дозвіл на благоустрій частини вул. Кравчука та на встановлення торгових кіосків" № 394, яким дозволено ПФ "Скорпіон-сервіс" виконати благоустрій частини вул. Кравчука та встановити торгові кіоски.

28.09.2000 р. виконавчим комітетом Луцької міської ради прийнято рішення № 487, на підставі якого відповідачу дозволено розробити проект на влаштування торгових кіосків на вул. Кравчука у м. Луцьку.

Розпорядженням голови Луцької міської ради № 383 від 16.11.2000 р., яке в подальшому затверджене рішенням Луцької міської ради № 16/9 від 18.01.2001 р., торговим рядам на території, прилеглій до ринку "Завокзальний" і відведеній ПФ "Скорпіон-сервіс", з 01.12.2000 р. надано статус ринку.

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №185 від 29.03.2001 р. надано ПФ "Скорпіон-сервіс" в тимчасове користування на умовах до 3 років земельну ділянку на вул. Кравчука у м. Луцьку загальною площею 0,076 га для обслуговування торгових кіосків. На підставі даного рішення, 19.04.2001 р. між Луцькою міською радою та ПФ "Скорпіон-сервіс" було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідачу надано в користування земельну ділянку площею 0,076 га для обслуговування торгових кіосків.

22.04.2002 р. між ПФ "Скорпіон-сервіс" та Луцькою міською радою на підставі рішення міської ради № 20/8 від 29.03.2002 р. укладено договір оренди земельної ділянки строком на 25 років для будівництва та обслуговування торгово-пішохідної зони по вул. Кравчука.

Рішенням Луцької міської ради №17/17 від 10.06.2004 відповідачу продовжено договір оренди на новий термін - 5 років.

На підставі чого, між позивачами та відповідачем було укладено угоди оренди торгових площ в 2002, 2003, 2004 роках та угоди про надання в користування торгових площ в 2005, 2006, 2007, 2008 роках.

У п.п. 1.1 оспорюваних угод сторони узгодили, що ПФ "Скорпіон-сервіс" (адміністрація) надає, а підприємець приймає у платне користування торгову площу (із зазначенням розміру) у торгівельному ряду пішоходно-торгової зони ринку ПФ "Скорпіон-сервіс" між вул. Кравчука та вул. Карпенка Карого, із зазначенням номера місця для встановлення тимчасової споруди і здійснення торговельної діяльності з метою зберігання та продажу промислових товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі правочини вчинені ПФ "Скорпіон-сервіс" із чисельними порушеннями публічного порядку, під впливом обману, без відповідного дозволу Луцької міської ради, шляхом насильства, під впливом тяжких для позивачів обставин і на невигідних для позивачів умовах, фіктивно, удавано, а тому вказані правочини та додаткові угоди є недійсними з моменту їх вчинення.

У п. 2 Правил торгівлі на ринках передбачено, що ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням органу територіальної громади і зареєстрований у встановленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі торгівлі продажу товарів

Відповідно до п. 20 Правил для здійснення торгівельної діяльності передбачено укладення адміністрацією ринку угод оренди (найму) торговельних місць.

Згідно з ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу норм ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 184 ЦК України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, у п.п. 1.1. угод сторони узгодили, що предметом даних угод є торгові площі у визначених розмірах, які знаходиться у м. Луцьк, між вул. Кравчука та вул. Карпенка-Карого, для використання під торгівлю товарами з кіоску, а індивідуальними ознаками вказаних торгових площ є, зокрема їх номери

Отже, в силу норм ст. 760 ЦК України, торгівельна площа є предметом договору оренди як істотна його умови.

Відтак, суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку, що у зв'язку з тим, що Правилами торгівлі передбачено укладення між адміністрацією ринку (ПФ "Скорпіон-сервіс") і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, саме договорів, що за своєю природою є договорами оренди (найму) торгових площ, а торгова площа, яка надавалась в користування підприємцям для організації торгівлі є предметом договору оренди на території ринку, тому відповідач був у вправі укладати такі угоди (договори), оскільки у встановленому законом порядку мав статус ринку.

Також суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтовано висновку, що позивачами в силу норм ст. 33 ГПК України не було доведено факту вчинення вказаних правочинів під впливом обману, тяжких для позивачів обставин, шляхом насильства та на вкрай невигідних для них умовах та шляхом порушення публічного порядку.

Відтак, укладені між сторонами угоди відповідають вимогам статті 203 ЦК України, що свідчить про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій про відмову у вказаному позові.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу фізичних осіб-підприємців ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 7 грудня 2011 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24 січня 2012 року у справі № 5004/1176/11 -без змін.

Головуючий, суддя М. Остапенко Суддя П. Гончарук Суддя Л.Стратієнко