Рішення № 23735399, 20.03.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-4454/11

н/п 2/2018/775/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 року

Київський районний суд м. Харкова:

Головуючий - суддя Золотарьової Л.І.

за участю секретаря - Бломберус С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ТОВ «Новобуд-Комфорт» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

03 листопада 2011 року ТОВ «Новобуд-Комфорт» звернулося до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених вимог, просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 6008,43 грн., що включає:4349,35 грн. борг за житлово-комунальні послуги, 1659,08 грн. за теплопостачання з урахуванням індексу інфляції у сумі 889,25 грн. та відсотків річних у сумі 360,51 грн., моральної шкоди у сумі 5000 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідачка зареєстрована за адресою по АДРЕСА_2, але фактично мешкає зі своєю родиною за місцем знаходження свого власного нерухомого майна. 25.12.2007 року будинок за адресою АДРЕСА_2 введено в експлуатацію, договором від 01.06.2008 року передано в управління ТОВ «Новобуд-Комфорт»житловий будинок. Обов'язком позивача є забезпечення мешканців будинку житлово-комунальними послугами. Свої обов'язки перед мешканцями будинку товариство виконує в повному обсязі та надає житлово-комунальні послуги всім мешканцям будинку незалежно від того уклав він договір чи не укладав. Відповідачка була попереджена про необхідність укладання договору, але цю вимогу не виконувала, чим нанесла матеріальної шкоди товариству, яке виражається у небажані утримувати свою власність і спричиненням матеріальної та моральної шкоди. ОСОБА_1 навмисно не укладала договір про надання послуг з утримання будинків та споруд договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, чим спричинила матеріальної та моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачка та її представник проти позову заперечували у повному обсязі, зазначили, що зареєстрована та мешкаю за адресою: АДРЕСА_1. Позивач жодного разу не запропонував проект договору для укладання. Відсутні докази того, що саме з листопада 2009 року позивачем надавалися послуги.

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 25.12.2007 року багатоповерховий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, прийнято в експлуатацію.

Відповідно до договору №1/06/08 про здійснення управління житлового будинку від 01.06.2008 року укладеного між ТОВ «Моноліт»Будівельний Альянс»та ТОВ «Новобуд-Комфорт», за яким останньому передано в управління житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2»для здійснення управління, постійної та належної експлуатації.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.04.2008 року квартира АДРЕСА_2 на лежить на праві приватної власності ОСОБА_1

Відповідно до паспорту ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з тим позивач зазначає, що відповідачка фактично проживає по АДРЕСА_2, однак доказів стосовно її мешкання за вказаною адресою не надано.

Відповідачка зазначила, що вона не проживає у квартирі АДРЕСА_2, оскільки квартира непридатна для проживання, вона потребує ремонту, тому ніяких договорів не укладала до травня 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між ТОВ «Новобуд-комфорт»та ОСОБА_1 укладено 6 травня 2011 року, договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води -18 травня 2011 року.

Позивач просить стягнути борг за фактично надані житлово-комунальні послуги за період з листопада 2009 року до листопада 2011 року.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.2 статуту ТОВ «Новобуд-комфорт»предметом діяльності є надання житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Отже, ТОВ «Новобуд-комфорт»є виконавцем житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Відповідно до ст. 1 вказаного закону - виробником є суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Оскільки ТОВ «Новобуд-комфорт»є виконавцем, а не виробником (послуги теплопостачання), то ТОВ «Новобуд-комфорт»повинен укласти окремий договір безпосередньо з виробником цієї послуги. Однак суду не було надано такого договору. Тому не встановлено, чи виникає повноваження у ТОВ «Новобуд-комфорт»щодо збирання коштів з відповідача на користь виробника послуг.

Зі змісту ч. 3 ст. 20, ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»вбачається, що цивільні права і обов'язки у сфері надання та споживання житлово -комунальних послуг між надавачем послуг та споживачем послуг, виникають з договору, і саме на виконавцеві послуг лежить обов'язок надання споживачу пропозиції з приводу укладення договору, підготовка проекту договору та надання його споживачу послуг.

Однак, позивачем не надано доказів щодо направлення пропозицій відповідачу на укладення договору, направлення проекту договору, а тому між сторонами не виникло цивільно-правових відносин.

Крім того, відповідачка зазначила, що у травні 2011 року сама звернулася до ТОВ «Новобуд-комфорт»для укладання договорів, про що не заперечувала і позивач.

У зв'язку з цим, позивачем не надано доказів і не доведено, що між ТОВ «Новобуд-комфорт»та відповідачем виникли правовідносини про надання житлово-комунальних послуг і відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання.

Вимоги позивача щодо сплати боргу за комунальні послуги за період з травня 2011 року (дата укладання договорів) по листопад 2011 року є безпідставними, оскільки відповідачем надані квитанції про сплату цих послуг.

Суд вважає, що житлового-комунальні послуги не є витратами позивача по запобіганню шкоди, що загрожувала майновим інтересам відповідачки та не є предметом регулювання ст. 1160 ЦК України, на яку посилається позивач, як на правову підставу задоволення його вимог.

Відповідно до ст. 10,11,60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ст. 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Беручи до уваги, що позивачем не доведено, що діями відповідача порушені його законні права, то відсутні підстави для задоволення його вимог про відшкодування боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 889,25 грн. та 3 % річних у сумі 360,51 грн., моральної шкоди у сумі 5000 грн.

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Суд, оцінивши належність, допустимість, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 1160 ЦК України, ст.ст. 1, 19, 20, 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ТОВ «Новобуд-Комфорт» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -відмовити за недоведеністю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий -