Ухвала суду № 23734340, 25.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р. Справа № 7799/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Запотічного І.І.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької обл. на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.12.2009р. у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Городокконсервмолоко» до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, -

В С Т А Н О В И Л А:

22.09.2009р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Городокконсервмолоко» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Городоцькому районі Хмельницької обл. № 0000822341/0 від 13.11.2008р. та № 0000822341/1 від 12.12.2008р. (а.с.3-4).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.12.2009р. заявлений позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Городоцькому районі Хмельницької обл. № 0000822341/0 від 13.11.2008р. та № 0000822341/1 від 12.12.2008р. (а.с.62-66).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ДПІ у Городоцькому районі Хмельницької обл., яка покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заявленого позову (а.с.70-74).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що проведеною перевіркою встановлено завищення позивачем витрат на придбання товарів (робіт, послуг), оскільки реальність господарських операцій з контрагентом Приватним підприємством /ПП/ «Форагро» по переробці молока на молочну суміш, та наступного його продажу позивачу не підтверджується обставинами справи. Такий висновок обґрунтовує наявністю непогашеної кредиторської заборгованості, відсутністю у ПП «Форагро» виробничих потужностей та персоналу для виконання прийнятих на себе зобов'язань; непредставлення сертифікату якості на придбану продукцію, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, експлуатаційний дозвіл відповідного головного державного інспектора ветеринарної медицини.

Також рішенням апеляційного суду підтверджено правомірність рішення податкового органу про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість з цих операцій.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 27.10.2008р. - 31.10.2008р. ревізорами ДПІ у Городоцькому районі Хмельницької обл. проведено невиїзну позапланову перевірку ТзОВ «Городокконсервмолоко» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення правових відносин із ПП «Форагро» при закупівлі у ТзОВ «Городокконсервмолоко» цільного молока та його переробки у молочну суміш за період з 01.11.2005р. по 31.12.2006р., за результатами якої складено Акт перевірки № 1242/23/33177611 від 31.10.2008р. (а.с.16-44).

Перевіркою встановлено порушення, зокрема, вимог п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим позивачем занижено податок на прибуток підприємств за період з 01.11.2005р.-30.09.2006р. на суму 2099242 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом і за результатами процедури апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000822341/0 від 13.11.2008р. та № 0000822341/1 від 12.12.2008р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2320423 грн. 50 коп., з яких 1546949 грн. за основним платежем та 773474 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.5).

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень є висновки податкового органу по результатах проведеної перевірки про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з ПП «Форагро», на підставі яких платником податку були сформовані дані податкового обліку. Також надані позивачем документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарських операцій.

Задовольняючи заявлений позов і скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що визнання органом ДПІ нікчемності правочину не підпадає під встановлені ст.ст.219, 220, 224, 228 ЦК України випадки нікчемності правочинів; нікчемність укладеного між позивачем та ПП «Форагро» договору № 134 від 01.11.2005р. повинна бути встановлена у судовому порядку.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як слідує з матеріалів справи, ТзОВ «Городокконсервмолоко» для виробництва молока згущеного заготовляло молочну сировину та в подальшому протягом листопада-грудня 2005 року і 2006 року реалізовувало молоко коров'яче незбиране на користь ПП «Форагро» на умовах договору купівлі-продажу № 133 від 01.11.2005р.

Між позивачем (орендодавець) та ПП «Форагро» (орендар) був укладений договір оренди № 1/11-2005/131 від 01.11.2005р. (термін дії оренди - до 31.12.2005р.), предметом оренди цього договору були приміщення цільномолочного цеху (м.Городок, пров.Молочноконсервний, 1), в яких орендар здійснював переробку придбаного цільного молока на молочну суміш.

Виготовлену суміш ПП «Форагро» реалізовувало позивачу на умовах договору № 134 від 01.11.2005р. для подальшого виготовлення молочних консервів.

На виконання умов вищевказаних договорів ТзОВ «Городокконсервмолоко» протягом охопленого перевіркою періоду придбало в ПП «Форагро» молочну суміш на загальну суму 8397077 грн.; розрахунки за придбану продукцію позивачем не проведені, станом на 01.10.2006р. заборгованості позивача перед наведеним контрагентом складала 7425481 грн. 76 коп., станом на 01.01.2008р. - 10076493 грн. 26 коп.

Згідно отриманої інформації від ДПІ у Заводському районі м.Миколаєві виробничі потужності у ПП «Форагро» відсутні, чисельність працюючих - 1 особа.

Предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету та завищення валових витрат, чи мали операції із придбання послуг реальний характер, яким чином надавалися послуги, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

В аспекті наведеного колегія суддів враховує, що наявними матеріалами справи підтверджуються висновки податкового органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з ПП «Форагро», з огляду на наступне.

Розглядаючи наведений спір колегія суддів виходить з того, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум до валових витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Під час розгляду справи з'ясовано, що ПП «Форагро» не володіло на час виконання розглядуваних господарських операцій кваліфікованим персоналом та відповідними основними фондами для виготовлення молочної суміші, позивачем не представлено технологічної документації щодо проведення процесу виробництва вказаної суміші, а також сертифікатів якості на придбану продукцію, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, експлуатаційний дозвіл відповідного головного державного інспектора ветеринарної медицини, що передбачено приписами Законів України «Про молоко та молочні продукти», «Про безпечність та якість харчових продуктів».

Окрім цього, за матеріалами кримінальної справи № 41/0195 контрагент ПП «Форагро» характеризується ознаками фіктивності, його засновник ОСОБА_2 не приймав участі в господарській діяльності підприємства, будь-яка фінансова-господарська документація підприємства є відсутньою.

Також опитані слідчим працівники ТзОВ «Городокконсервмолоко» ствердили про недоцільність переробки молока у молочну суміш, вказаний процес здійснюється в одному цеху (консервному), переробка молока в суміш проводилася виключно на обладнанні позивача та при залученні лише його працівників; будь-які інші сторонні особи до процесу виготовлення молока не залучалися (а.с.24).

Підлягає врахуванню також й та обставина, що позивачем не погашена значна сума заборгованості перед ПП «Форагро», докази вжиття будь-яких заходів для врегулювання цієї суми або примусового стягнення боргу суду не надано.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів вважає, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП «Форагро» не підтверджується представленими доказами, вказані дії позивача спрямовані виключно на отримання майнової вигоди. За відсутності фактичного здійснення операцій відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

В частині висновків суду першої інстанції про відсутність визнання укладених угод нікчемними в судовому порядку колегія суддів виходить з того, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися ст.204 ЦК України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог п.5.1 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відтак й покладених в основу прийнятих податкових повідомлень-рішень, заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими, оскільки такі не відповідають вимогам Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької обл. задоволити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.12.2009р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Городокконсервмолоко» до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

І.І.Запотічний