Вирок № 23730566, 06.04.2012, Таращанський районний суд Київської області

Таращанський районний суд Київської області

Справа № 1025/1293/12

1/1025/19/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2012м.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого : законного представника: потерпілого: Бойко Микола Григорович ОСОБА_2 за участю прокурора: представника потерпілої захисника при секретарі:ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тараща справу по обвинуваченню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігів, українця, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_3, фактично проживає за адресою АДРЕСА_4 неодруженого, непрацюючого, з повною вищою освітою, невійськовозобов'язаного, раніше судимого 13.06.1995 року вироком Білоцерківського міського суду Київської області за ст. ст. 140 ч. 3, 44 КК України (в редакції КК 1960 року) до двох років позбавлення волі з конфіскацією майна; 11.04.2000 року вироком Білоцерківського міського суду Київської області за ч. 3 ст. 144 КК України (в редакції КК 1960 року) до семи років позбавлення волі, звільнився 30.11.2006 року по відбуттю строку покарання; 25.05.2011 року вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до одного року і шести місяців позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільненого від відбування вказаного покарання з іспитовим терміном 2 роки, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, під час судового розгляду вказаної справи дане обвинувачення змінено прокурором про що ним винесено постанову якою підсудний обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Велика Березянка Таращанського району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_5 фактично проживаючого в АДРЕСА_6 з базовою загальною середньою освітою, невійськовозобов'язаного, розлученого, на утриманні якого двоє малолітніх дітей, непрацюючого, раніше судимого вироком Таращанського районного суду Київської області від 29.01.2003 року за ч.1 ст. 309 КК України до двох років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування даного покарання, якщо на протязі одного року шести місяців не вчинить нового злочину, вироком Таращанського районного суду Київської області від 16.07.2004 року за ст.ст. 309 ч. 2, 71 КК України до двох років двох місяців позбавлення волі та на підставі ст. 82 КК України постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 11.02.2005 року звільнений з місць позбавлення волі, з заміною невідбутої частини покарання 1 рік 4 місяці на виправні роботи з відрахуванням 20% від заробітку на користь держави, вироком Таращанського районного суду Київської області від 11.07.2008 року за ст.ст. 122 ч. 1, 389 ч. 2, 70, 71 КК України до двох років і трьох місяців позбавлення волі, звільнився 11.10.2010 року по відбуттю строку покарання, в скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, під час судового розгляду вказаної справи дане обвинувачення змінено прокурором про що ним винесено постанову якою підсудний обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця м. Біла Церква Київської області, грузина, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_7, фактично проживаючого в АДРЕСА_8, розлученого, непрацюючого, з повною вищою освітою, невійськовозобов'язаного, потерпілого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, раніше не судимого, в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України під час судового розгляду вказаної справи дане обвинувачення змінено прокурором про що ним винесено постанову якою підсудний обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого тією ж ч. 1 ст. 396 КК України, проте із зменшенням обсягу обвинувачення ,-

В С Т А Н О В И В:

02.01.2012 року ОСОБА_7 перебуваючи в м. Біла Церква Кивської області, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, вступив у попередню змову з ОСОБА_6, про відкрите незаконне заволодіння грошима громадянки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_15, жительки АДРЕСА_11. Наступного дня, а саме 03.01.2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою реалізації свого злочинного задуму, домовилися із ОСОБА_8, щоб останній їх відвіз своїм автомобілем до с. Велика Березянка Таращанського району Київської області, при цьому не повідомляючи останньому свого злочинного наміру. Того ж дня, близько 15 години 30 хвилин ОСОБА_7 та ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на автомобілі ВАЗ-2105 державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8, поїхали до вищевказаного населеного пункту.

В подальшому, близько 17 години 30 хвилин того ж дня, по приїзду в с. Велика Березянка Таращанського району, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 попросили ОСОБА_8 зачекати на них в автомобілі, а самі, продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного задуму, спрямованого на відкрите заволодіння чужим майном, прийшли до будинку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_16, який розташований по АДРЕСА_9 Оглядаючи будинок із зовні, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 через вікно встановили, що ОСОБА_2 спить на дивані, а на кухні горить світло.

Бажаючи довести свій злочинний задум до кінця, тобто заволодіти індивідуальним майном останньої, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 з ОСОБА_6 підійшли до вхідних дверей та виявили, що вони зачинені із середини запірним пристроєм. Тоді ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_6 проникнути в будинок через вікно, яке розташоване із сторони кухні. Далі ОСОБА_6 за допомогою ОСОБА_7, через вікно, шляхом розірвання мішковини, яким воно було закрите, таємно проник в середину будинку потерпілої та відкрив ОСОБА_10 вхідні двері, після чого той також таємно проник в будинок. Потрапивши у такий спосіб до будинку ОСОБА_7, усвідомлюючи те, що він може бути викритий потерпілою, вирішив приховати від ОСОБА_2 своє обличчя, а тому одягнув на голову заздалегіль приготовлену шапку з маскою, яка приховує обличчя.

Далі, діючи з корисливих спонукань, ОСОБА_6 відкрито, з метою віднайти гроші, підійшов до дивана на якому знаходилася потерпіла ОСОБА_2, схопив її руками за плечі та зтягнув на підлогу, після чого почав обшукувати її постіль. Тим часом ОСОБА_7 почав обшукувати іншу кімнату.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 жестом руки вказав ОСОБА_6 пошукати гроші в ніші пічного опалення, розташованої над диваном потерпілої. Оскільки ніша виявилася закритою дерев'яними дошками, ОСОБА_6 став її відкривати кухонним ножем, якого знайшов серед посуду на кухні в будинку ОСОБА_2. В спробі відкриття ніші кухонний ніж якого використовув для цієї мети ОСОБА_6, зламався, в зв'язку з чим він викинув його на підлогу, але при цьому відкривши нішу, він грошей не знайшов.

В подальшому, переслідуючи мету відкритого заволодіння грошима ОСОБА_2, діючи узгоджено із ОСОБА_7, ОСОБА_6 прослідував на кухню, де перебувала сама потерпіла. Перебуваючи на кухні, ОСОБА_6 погрожуючи ОСОБА_2 застосуванням щодо неї фізичного насильства та бажаючи, щоб остання зізналася про місцезнаходження її грошей, двічі стукнув рукою по плиті, вимагаючи самостійно видати належні їй гроші. В результаті таких дій, у ОСОБА_2 склалося враження про те, що у разі вчинення будь-якого опору, викладена погроза може бути реалізована щодо неї у вигляді фізичного насильства, але грошей не віддала.

В цей час до будинку увійшов ОСОБА_8, який усвідомлюючи, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вчиняють злочин щодо ОСОБА_11, попередив їх про те, що він буде на них очікувати в своєму автомобілі, щоб вивезти їх з місця скоєння злочину.

Через декілька хвилин, ОСОБА_6 перебуваючи на кухні разом із ОСОБА_2, знайшов у грубці гроші в сумі 6500,00 гривень, після чого разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покинули будинок ОСОБА_2 та на автомобілі ОСОБА_8, під керуванням останнього, втекли з місця скоєння злочину та поїхали в напрямку м. Біла Церква.

В цей же день, тобто 03.01.2012 року близько 18 години 30 хвилин, ОСОБА_8 перебуваючи в кафе-барі «CooL ПАБ», розташованому в с. Довгалівське Рокитнянського району Київської області, отримав від ОСОБА_7 гроші в сумі 2000 гривень, які були здобуті злочинним шляхом та в подальшому перевіз їх до свого місця проживання за адресою АДРЕСА_10, де в подальшому їх зберігав. Решту грошей, в сумі 4500 гривень, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 розділили між собою та розпорядилися ними на власний розсуд.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6, потерпілій ОСОБА_2 спричиненні тілесні ушкодження у вигляді крововиливу та садна на обличчі, синці в області правого та лівого плеча.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 04.01.2012 року № 7, заподіяні потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді крововиливу та садна на обличчі, синці в області правого та лівого плеча, могли утворитися від дії рук людини і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Внаслідок вищезазначених злочинних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6, потерпілій ОСОБА_2 було завдано матеріальної шкоди в розмірі 6500 гривень.

По справі потерпілою ОСОБА_2 було заявлено цивільний позов про стягнення на її користь з підсудних матеріальної шкоди в розмірі 6500 гривень та 5500 грн. моральної шкоди, а всього на загальну суму 12000 грн..

Підсудний ОСОБА_6 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України визнав повністю, а також повністю визнав, заявлений потерпілою цивільний позов, і показав, що 02.01.2012 року, приблизно перед обідом, точніше він не пам'ятає, до нього прийшов його знайомий на ім'я ОСОБА_7. На даний час йому відомо, що його прізвище ОСОБА_7. Потім вони разом пішли до нього додому, щоб взяти картоплі. По дорозі вони почали говорити про те, куди можна піти на роботу, щоб заробити гроші. Під час даної розмови ОСОБА_7 розповів, що в нього є баба, в якої є гроші і він її не любить, так як вона до нього погано відноситься. Він вніс пропозицію, що можна поїхати додому до неї та викрасти в неї гроші. Також ОСОБА_7 сказав, що баба вже дуже стара, вона нічого не бачить і не чує. І якщо вони зайдуть до неї в будинок, то вона їх не побачить і не почує, і тому нікому нічого не розповість. Також ОСОБА_7 сказав, що він вважає, що в баби є близько 200 тисяч гривень, так як вона отримує велику пенсію, чорнобильські виплати, гроші як дитина війни, а також отримала компенсацію від німців. І з даних грошей вона ні собі нічого не купляє, ні родичам нічого не дає. Він погодився на дану пропозицію і запитав, що необхідно для того, щоб це зробити. ОСОБА_7 відповів - автомобіль. На цьому їхня розмова про скоєння злочину закінчилася.

В ніч з 02 на 03.01.2012 року він перебував вдома. Близько 09 години 03.01.2012 року він пішов до ОСОБА_7, а потім разом з ним придбали пляшку горілки та пішли її розпивати до нього додому. По дорозі ОСОБА_7 нагадав про крадіжку грошей у його баби і запитав, чи є в нього на думці якийсь автомобіль. Тоді він згадав про свого знайомого на ім'я ОСОБА_8), у власності якого є автомобіль ВАЗ 2105. «ОСОБА_8» з ОСОБА_7 знайомі не були. Тоді він з ОСОБА_7 підійшли до сусіднього будинку і через вікно викликали «ОСОБА_8» на вулицю. Коли «ОСОБА_8» вийшов, він його познайомив з ОСОБА_7 Тоді він сказав, що хотів би із ОСОБА_7 скористатися його автомобілем і що за бензин і потрачений час, вони з ним розрахуються. ОСОБА_8 запитав, як далеко необхідно їхати. ОСОБА_7 відповів, що необхідно поїхати в Таращанський район, оскільки він хоче в родичів взяти картоплі. Про те, що він з ОСОБА_7 запланували викрасти гроші в баби, ні він, ні ОСОБА_7 ОСОБА_8 не повідомляли. ОСОБА_8 погодився поїхати. Тоді вони домовилися, що виїдуть приблизно після 15 години і розійшлися. Приблизно до 12 години він з ОСОБА_7 у нього вдома вживали горілку. Близько 12 години до нього додому прийшла ОСОБА_13, його дочка, та повідомила, що приходили «газовщики» та попередили, що йому негайно необхідно сплатити борг за газ в сумі 206 грн..

Після цього він вирішив здати в ломбард свій холодильник. Тому він взяв у ОСОБА_7 телефон та зателефонував ОСОБА_8. Останній погодився йому допомогти та в проміжку часу між 12.30-13.00 год., він із ОСОБА_8 та своєю співмешканкою ОСОБА_14 відвезли холодильник в ломбард, за який отримали 500 гривень. За вказані гроші він з ОСОБА_14 придбали в магазині «Аладін» продукти харчування і пішли додому. Потім вони втрьох пішли на ігрові автомати. Близько 15 години ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_8 і повідомив їх місце знаходження. Близько 15 години 30 хвилин до ігрових автоматів під'їхав ОСОБА_8 своїм автомобілем ВАЗ-2105 сірого кольору. Потім він і ОСОБА_7 сіли в автомобіль ОСОБА_8 та поїхали в Таращанський район. По дорозі, вони зупинилися в якомусь селі і в кафе, назви якого він не пам'ятає, він з ОСОБА_7 випили по 50 г горілки та по чашці кофе. Було близько 16 години вони приїхали до м. Таращі. В Таращі ОСОБА_7 запропонував заїхати до його знайомих. Після цього вони під'їхали до якогось будинку. ОСОБА_8 залишився в автомобілі, а він з ОСОБА_7 зайшли в будинок. В будинку було кілька кімнат. В одній із кімнат була незнайома жінка, з якою ОСОБА_7 розмовляв близько 10 хвилин. Потім вони повернулися до автомобіля ОСОБА_8 та поїхали в тому напрямку, куди показував ОСОБА_7 ОСОБА_8 був за кермом, він на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_7 - на задньому.

Через деякий час, вони приїхали до села, яке, як йому стало пізніше відомо, має назву Велика Березянка. Котра була година він не знає, але вже було темно. Вони зупинилися на одній з вулиць, де вказав ОСОБА_7. Потім він з ОСОБА_7 вийшли з автомобіля, а ОСОБА_8 залишився в автомобілі, якому сказали почекати їх там. ОСОБА_8 вважав, що вони приїхали за картоплею, а про свої плани вчинити крадіжку, вони йому не говорили. Далі ОСОБА_7 завів його в двір будинку, який був розташований майже навпроти автомобіля на якому вони приїхали. Він був одягнений: в кепку типу «бейсболка» чорного кольору з козирком, без будь-яких написів, чорну балонову зимову куртку, брюки джинсові синього кольору, чорні шкіряні черевики. ОСОБА_7 був одягнений в дублянку темного кольору, кепку темного кольору, чорні штани і чорні туфлі.

Коли вони підійшли до будинку, то побачили, що світло в будинку не горить. Вони обійшли навколо будинку і через одне з вікон, що зі сторони городу, побачили тускле світло. ОСОБА_7 сказав, що баба спить. Потім вони підійшли до вхідних дверей і ОСОБА_7 посмикав за ручку. Двері були зачинені. ОСОБА_7 повідомив, що можна зайти через вікно та підвів його до вікна. Біля даного вікна стояла драбина, яка веде на горище. Вікно було закрите якоюсь тканиною. ОСОБА_7 потрогав дану тканину і сказав, що її можливо зняти. Потім він з ОСОБА_7 одягли на руки одноразові резинові медичні перчатки, які він придбав у аптеці в м. Б. Церква, перед тим як їхати в Таращанський район. Далі він по драбині піднявся до вікна, зірвав мішковину з вікна, зняв свою куртку та віддав її ОСОБА_7, і через вікно, головою всередину проліз в будинок. При цьому ОСОБА_7 його притримував за ноги. Коли він вліз в будинок, то підійшов до вхідних дверей та відчинив запірний пристрій та двері. Запірний пристрій складався з металевого стержня, вставленого в щось наподобі металевих скоб. Потім ОСОБА_7 зайшов в будинок. В будинку звідкись тускло світило світло. ОСОБА_7 повернув йому куртку і він її одягнув. ОСОБА_7 підійшов до кімнати з грубою, яку назвав кухнею і ввімкнув світло. В цей час він побачив, що на голові ОСОБА_7 одягнута маска. Маска була схожа на маску, яка є працівників спецпідрозділів правоохоронних органів. Маска чорна, матерчата, повністю одягнена на голову і обличчя. В районі очей отвори для очей, чи був отвір в районі рота він не розгледів. Він здивувався, так як не знав, що в ОСОБА_7 є маска і що він буде в масці. ОСОБА_7 йому сказав йти далі в іншу кімнату. І він пішов в іншу кімнату, де почав шукати гроші, в шафі, тумбочках і т.п.. Шукав він гроші обережно, намагаючись не порушити порядок, щоб не було видно, що хтось щось шукав. В цей час баби він не бачив. Раптом він почув, як баба сказала: «Хто включив світло?». Він в цей час був в іншій кімнаті. Тоді він зайшов в кімнату, де була баба. Баба сиділа на підлозі, а ОСОБА_7 в цій же кімнаті вивертав речі з тумбочок. Він спочатку хотів тікати, але побачивши, що ОСОБА_7, не звертаючи увагу на бабу, вивертав речі, він вирішив залишитися. Після чого він підняв бабу за руку і посадив на стілець, щоб її було видно, та повернувся в кімнату, де був раніше та почав вивертати речі, але гроші не знайшов. Потім він побачив, що баби на стільці нема. Він пішов до виходу і побачив, що баба вже в коридорі прямує до виходу. Тоді він взяв її за руку і завів на кухню, а сам повернувся у кімнату до ОСОБА_7. ОСОБА_7 мовчки, жестом руки показав йому на стіну під стелею, над ліжком баби. Тоді він став на ліжко, відідрав шпалери в даному місці та побачив, що там є ніша, забита дошками. Він намагався дані дошки відірвати руками, але це йому не вдалося. Потім він почав шукати предмет, яким можна дану дошку відірвати. Тоді він забіг в кухню і побачив на кухні кухонного ножа. Він схопив цього ножа та повернувся в кімнату і почав даним ножем віджимати дану дошку. В цей час лезо ножа зламалося, але дошка вже була віджата. Він кинув вниз ніж та відірвавши дошку, почав рукою прощупувати нішу. В ніші нічого не було. Потім він забіг на кухню. Грошей вони з ОСОБА_7 не знайшли, хоча в будинку вони знаходились і шукали гроші вже близько 30-40 хвилин. Він зрозумів, що гроші вони не знайдуть, тому вирішив запитати в баби, надіючись на те, що вона сама скаже, де її гроші. Він почав до баби говорити: «Бабо, віддай гроші; бабо, дай гроші; бабо ми молоді, а ти вже стара, нам гроші більше потрібні» і тому подібне. При цьому, а ні він, ні ОСОБА_7 потерпілій ножем не погрожували. Але баба говорила, що в неї грошей нема, що коли отримає пенсію, то дасть гроші. Він з бабою були на кухні. Таким чином він розмовляв з бабою близько 10 хвилин і в кінці розмови двічі стукнув рукою по грубці. Після чого баба подивилася на грубу. Він звернув на це увагу і вирішив перевірити грубу. Тоді він присів, відкрив дверцята груби і побачив всередині дві жерстяні банки, одна більша, інша менша. Він дістав більшу банку з-під кави. Відкривши в ній кришку, він побачив всередині пачку грошей. Взявши з банки гроші, він їх не перераховуючи, поклав до кишені куртки, а банку відкинув в сторону. Потім він перевірив іншу банку, але вона виявилася порожньою. Потім він піднявся, розвернувся в напрямку виходу і побачив в коридорі ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Підійшовши до ОСОБА_7 він сказав, що знайшов гроші на що ОСОБА_7 йому тихенько відповів, що це не всі гроші, що необхідно шукати ще. Тоді він сказав ОСОБА_7, що вже нема коли шукати, що необхідно вже тікати. Після цього вони всі втрьох пішли до автомобіля ОСОБА_8. ОСОБА_8 сів за руль, він на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_7 - на заднє. В цей час, з будинку, який розташований поруч з будинком вищевказаної баби, виїхав автомобіль, який саме автомобіль він не розгледів, так як було темно і він на них світив фарами. Потім вони поїхали з села в напрямку м. Біла Церква. ОСОБА_8 побаченим сильно обурився, і на нього з ОСОБА_7 постійно скаржився. Але він на нього уваги не звертав і не чув, що саме він говорить. По дорозі до м. Б. Церква, вони знову зупинилися в тому ж самому кафе, де він заказав для себе і ОСОБА_7 горілки, а також безалкогольний напій для ОСОБА_8. Вони випили із ОСОБА_7 по 200 грам горілки, а ОСОБА_8 продовжував обурюватися з приводу того, що йому стало відомо. Потім він дістав вищевказані гроші, які забрав в будинку баби і виклав їх на стіл. Гроші були купюрами по 100, 200 і 500 гривень. Вони почали гроші ділити. Він запропонував ОСОБА_7 ділити гроші на всіх трьох, так як ОСОБА_8 їх привіз та відвіз. ОСОБА_7 погодився і почав ділити гроші на трьох. А саме почергово, по колу, він почав розкладати грошові купюри кожному. Скільки всього було грошей, вони не перераховували. Яка сума грошей дісталася йому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 він не знає, так як гроші ніхто з них не перераховував. Потім вони сіли в автомобіль і поїхали в м. Біла Церква. Приїхавши до мікрорайону, який називають «дев'яте техучилище», вони зупинилися. Була приблизно 19 година. Він з ОСОБА_7 вийшли з автомобіля і пішли в напрямку автомобілів таксі. Куди поїхав ОСОБА_8, йому не відомо, а він із ОСОБА_7 розійшлися, кожен в своєму напрямку. Здобуті злочинним шляхом гроші він витратив на власні потреби.

Підсудний ОСОБА_7, свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України визнав повністю, а також повністю визнав, заявлений потерпілою цивільний позов, і показав, що влітку 2011 року, він через свого знайомого ОСОБА_18, познайомився із чоловіком, який відрекомендувався йому як ОСОБА_19. На даний час йому відомо, що його прізвище ОСОБА_6. В розмові він дізнався, що ОСОБА_6 раніше судимий і відбував покарання в Гостомелі (Буча). Після того вони декілька разів спільно вживали спиртні напої та познайомилися ближче. Приблизно 01.01.2012 року під час чергової зустрічі, вони розмовляли про роботу. Тоді ОСОБА_6 запропонував йому 09.01.2012 року поїхати з ним на роботу в смт. Рокитно.

02.01.2012 року він прийшов до помешкання ОСОБА_6, де знову вживали спиртне. Під час перекуру на вулиці, він почав розмову за свою бабу. Зокрема, він розповів, що баба проживає сама у с. В. Березянка Таращанського району і в неї мають бути гроші, оскільки вона отримує велику пенсію, тому що була в Німеччині, а також те, що між ними є неприязні відносини. Тоді ОСОБА_6 запропонував йому поїхати до його баби та забрати гроші, на що він погодився. Їхати до с. В. Березянка Таращанського району вони домовилися наступного дня, тобто 03.01.2012 року.

Наступного дня вони знову зустрілися та почали обговорювати, яким чином вони заберуть гроші. При цьому він запропонував ОСОБА_6 поїхати до його баби раніше, так як вона могла зачинити двері, коли на вулиці смеркне. ОСОБА_6 з цим погодився та сказав, що для поїздки в с. В. Березянка, він знайде автомобіль серед своїх знайомих. Тоді вони вдвох пішли до одного з багатоквартирних будинків і ОСОБА_6 покликав на вулицю чоловіка, якого він називав ОСОБА_8. ОСОБА_6 попросив останнього з'їздити з ними до с. В. Березянка Таращанського району, щоб взяти картоплі та моркви. ОСОБА_8 погодився, після чого вони домовилися о 15.00 годині зустрітися біля парку Слави.

Того ж дня о 15 годині 30 хвилин, коли вони перебували на обумовленому місці, до них під'їхав автомобіль ВАЗ-2105 сірого кольору, за кермом якого сидів ОСОБА_8. Він з ОСОБА_6 сіли до автомобіля, після чого по його вказівці, ОСОБА_8 поїхав в напрямку м. Тараща. По дорозі до м. Тараща, проїжджаючи міст над Одеською трасою, щоб до нього ніхто не телефонував, він телефон вимкнув. В с. Довгалевське Рокитнянського району, вони зупинилися та у придорожньому кафе-барі, він із ОСОБА_6 випили по 100 грам горілки, а ОСОБА_8 стаканчик напою «Кока-коли» чи кави. По приїзду в м. Тараща, він попросив ОСОБА_8 заїхати на хвилину до його знайомої ОСОБА_20, яка проживає в угловому будинку, за перехрестям вул. Б. Хмельницького та Р. Люксембург і останній зупинився на зупинці біля аптеки. Тоді він із ОСОБА_6 перейшли дорогу та зайшли до будинку ОСОБА_20, з якою він близько 10 хвилин розмовляв за ОСОБА_21. Далі вони повернулися до автомобіля та поїхали в напрямку с. В. Березянка, через с. Станишівку, по вказаному ним маршруту. При цьому він сидів на задньому сидінні, а ОСОБА_6 на передньому.

На момент прибуття до с. В. Березянка, на вулиці було вже майже темно. Спочатку вони в'їхали в центр села та повз будинок культури по пров. Крупської підїхали до помешкання його баби ОСОБА_2, яка мешкає АДРЕСА_9 Потім він із ОСОБА_6 вийшли із автомобіля, а ОСОБА_8 сказали зачекати. Наближаючись до садиби ОСОБА_2, він прийняв рішення через хвіртку не заходити, про що повідомив ОСОБА_6. Тому, вони відійшли в бік до присадибної ділянки, де перелізли через огорожу, а потім підйшли до будинку з тильної сторони. На той час в будинку було темно, лише на кухні горів невеличкий ліхтар. Тоді вони підійшли до вхідних дверей, які виявилися зачиненими. В той момент він згадав за невеличке вікно, що розміщене в стіні біля драбини, що веде на горище будинку. Про це він повідомив ОСОБА_6. Підійшовши до вказаного вікна, вони виявили, що воно було чимось прикрите. Тоді ОСОБА_6 виліз на драбину, руками відхилив віконну занавіску та з його допомогою, заліз в середину будинку. Потім ОСОБА_6 відчинив йому вхідні двері і він увійшов до будинку. У веранді він та ОСОБА_6 одягнули медичні рукавички, а також, щоб його не впізнала баба, він звів комір та опустив нижче спортивну шапку чорного кольору, яку для цієї мети взяв із собою, адже він зазвичай носить кепку. Далі ОСОБА_6 пішов до прихожої кімнати, а він зайшов на кухню, з метою переконатися, що нікого іншого окрім баби, в будинку немає. В кухні, ліворуч від проходу на стіні, висіла маленька лампочка, що освітлювала кухню. На лежанці нікого не було. Тоді він повернувся до сіней та пішов до кімнати, де на дивані лежала його баба. Через дану кімнату, він відразу ж пішов прямо, маючи намір пошукати гроші у шафі в дальній кімнаті. Коли він увійшов до вказаної кімнати, то почув, що баба щось сказала. Почувши голос своєї баби він відразу ж почав викидати речі із шафи. В цей час ОСОБА_6 перебував у прихожій кімнаті біля його баби і мабуть також шукав гроші в шафі.

В подальшому, він чув, як ОСОБА_6 запитував у баби, де знаходяться її гроші. Баба йому відповідала, що грошей в неї немає. Вона говорила, що віддасть гроші коли отримає пенсію. При цьому в прихожій кімнаті засвітилося світло. Хто його вмікнув, він не бачив. Тоді він виглянув із спальні та побачив, що на підлозі лежало одіяло, матрац, простиня. Речі із шафи лежали на підлозі в хаотичному порядку. ОСОБА_6 і баби в цій кімнаті не було. Через відчинені на кухню двері, він побачив, що баба стояла на кухні біля вікна. Він чув, як ОСОБА_6 запитував у баби, де знаходяться її гроші. Баба відповідала йому, що грошей в неї не має.

Потім він підійшов до шафи, що знаходиться навпроти дивана, відкрив в ній двері та в пошуках грошей, почав оглядати верхній одяг, що висів на вішалках. В цей час до кімнати, де перебував він, зайшов ОСОБА_6. Тоді жестом руки, він показав йому на нішу, розміщену над диваном в грубці, яка була чимось прикрита та поверху заклеєна шпалерами. Після того, він вийшов у сіни, а ОСОБА_6 залишився у вищевказаній ним кімнаті, для того, щоб зривати нішу.

Коли він йшов у сіни, то прохідні двері відчинив, а тому вони прикривали видимість з кухні. Однак, коли він виходив, то замітив, що його баба була на кухні на попередньому місці. Далі він почав шукати гроші в тумбочці, що поряд з газовою плитою. Згодом, він знову підійшов до дверей, що прикривають кухню із сіней та через наявне в них скло виявив, що баби на кухні не має. Тоді він привідкрив двері на кухню і увійшов до неї. Ліворуч на стіні на вішалці висів верхній одяг ОСОБА_2. Тоді він руками швидко помацав вміст кишень вказаного одягу, але нічого в них не виявив. Потім він знову повернувся у сіни, прикрив за собою двері і став очікувати на ОСОБА_6. В той час ОСОБА_6 знову повернувся до кухні, а за ним і його баба. Чи була між ними якась розмова, він не пам'ятає. Однак, ніяких погроз в адресу його баби від ОСОБА_6 він не чув. В цей час до сіней з двору увійшов ОСОБА_8, який запитав чи ще довго йому на них очікувати. У відповідь він сказав, що зараз будемо їхати. Після того ОСОБА_8 вийшов на вулицю, а він залишився у сінях будинку.

Приблизно через декілька хвилин ОСОБА_6 з кухні вийшов у сіни та сказав, що знайшов гроші. При цьому він йому показав праву руку, в якій були гроші. Він йому сказав, що це мабудь не ті гроші, за які вони говорили, але потрібно вже їхати. Після того вони вийшли з ОСОБА_6 на вулицю, перескочили через огорожу та пішли до автомобіля ОСОБА_8. На той час із сусіднього двору - ОСОБА_24, виїздив легковий автомобіль. Тоді вони швидко сіли до автомобіля ВАЗ-2105 та під керуванням ОСОБА_8, поїхали на виїзд із с. В. Березянка в напрямку м. Тараща. При цьому він сидів на задньому сидінні, а ОСОБА_6 на передньому сидінні. По дорозі, він через вікно викинув шапку та рукавиці, які з ОСОБА_6 використували під час обшуку будинку ОСОБА_2. Ніякої розмови з приводу вищеописаних подій між ними не було.

По приїзду в с. Довгалівське, вони зайшли до того ж самого бару, щоб випити пива. Сидячи за столом у барі, ОСОБА_6 вийняв із кишені куртки гроші та поклав їх на стіл. Серед вказаних грошей були купюри номіналом по 100, 200, 500 грн.. На пропозицію ОСОБА_6 поділити між ними гроші, він по колу на трьох ложив по купюрі, відповідним номіналом. Яка була загальна сума викрадених грошей, йому не відомо. Всього він отримав в руки близько 1500 гривень, купюрами 100, 200 і одна купюра номіналом 500 грн.. Випивши пива, яке купував ОСОБА_6, вони поїхали до м. Біла Церква. При цьому на виїзді із с. Довгалевське, він знову увімкнув свій мобільний телефон. У м. Біла Церква, в районі Леваневського, він вийшов з автомобіля ОСОБА_8 та на таксі поїхав до свого району. ОСОБА_6 з ОСОБА_8 залишилися на Леваневського. Того ж дня, всі гроші, здобуті злочинним шляхом, він потратив на ігрових автоматах.

Підсудний ОСОБА_8, свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України визнав повністю, а також повністю визнав, заявлений потерпілою цивільний позов, і показав, що 03.01.2012 року близько 15 години 15 хвилин до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_6, який запитав чи зможе він, за окрему плату, з'їздити в м. Таращу, оскільки його знайомому необхідно привезти картоплі та моркви. Він погодився та домовився з ОСОБА_6 зустрітися біля парку Слави в м. Б. Церква.

Того ж дня, до парку Слави він на своєму автомобілі ВАЗ-2105 державний номер НОМЕР_1 приїхав о 15 годині 20 хвилин. На обумовленому місці ОСОБА_6 стояв із незнайомим йому чоловіком. Вказані особи сіли до його автомобіля і ОСОБА_6 сказав йому їхати в напрямку м. Тараща. Виявилося, що незнайомця звати ОСОБА_7, який сидів на задньому сидінні та вказував йому дорогу. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували в стані алкогольного спяніння. ОСОБА_7 йому сказав, що має намір у родичів взяти картоплі. Коли вони приїхали в с. Довгалівське, то зайшли до придорожнього кафе, де ОСОБА_6 з ОСОБА_7 випили по 50 грам горілки та по пляшці пива. Він випив лише кофе. Перекуривши по цигарці, вони поїхали далі. На той час на вулиці вже стемніло. Коли вони приїхали в м. Таращу, ОСОБА_7 сказав, що потрібно заїхати до його батьків та при цьому вказав йому напрямок руху. Коли вони проїздили садибу, на яку вказав ОСОБА_7, останній сказав, що в будинку нікого не має. Тому ОСОБА_7 попросив його заїхати до його тітки, яка проживає в районі автостанції. За перехрестям праворуч він зупинився. ОСОБА_7 із ОСОБА_6 вийшли з автомобіля та пішли до углового будинку. Приблизно через 10-15 хвилин вони повернулися. ОСОБА_7 сказав, що його батьків вдома немає, а тому необхідно поїхати в село до його баби. Він погодився та їхав тією дорогою, яку вказував ОСОБА_7. Через деякий час вони заїхали в село, на назву якого він спочатку уваги не звернув, але на даний час знає, що то було с. Велика Березянка. Проїхавши центр села, за вказівкою ОСОБА_7 він звернув у вулицю та зупинився там, де він сказав. При цьому ОСОБА_7 сказав, що вдома хтось є, так як в будинку, що знаходився напроти, ледь помітно горів нічник.

Після того ОСОБА_7 із ОСОБА_6 вийшли з його автомобіля та сказали йому на них зачекати. Вказані особи перейшли дорогу та зайшли у подвір'я, де в будинку ледь горіло світло. Почекавши в автомобілі деякий час, він вирішив також зайти до будинку, щоб підігнати ОСОБА_6 з ОСОБА_7, так як останні вже були в стані алкогольного спяніння, а тому вони могли сісти до столу та продовжити вживати спиртне. Коли він підійшов до будинку, то в ньому вже горіло світло. Коли він увійшов до будинку, то побачив через відчинені двері на кухні ОСОБА_6. Останній розглядав кухню, так як було включене світло. Однак, із сіней він пішов відразу ж до прихожої, двері до якої були відкриті. У вказаній кімнаті також горіло світло і біля дивана він побачив ОСОБА_7, на голові якого знаходилася вязана шапка чорного кольору. Ця шапка була розкочена повністю, а в ній були два прорізи для очей. Далі за шафою, в проході із прихожої та кухні, біля стула стояла бабушка. Саме в той час ОСОБА_7 відчинив дверцята шафи та почав оглядати наявний в ній одяг. Тоді він запитав у ОСОБА_7 «Що тут діється?» ОСОБА_7 повернувся до нього та у відповідь сказав: «Що ти тут робиш, вийди з будинку!» Тоді він розвернувся та пішов до сіней. Коли він був у проході з прихожої до сіней, то почув такі слова «Бабо, де Ви сховали гроші?». По голосу, йому здалося, що це сказав ОСОБА_7, хоча цього не стверджує. У відповідь від бабушки він почув такі слова «Синку прийдеш до мене за грошима, коли я отримаю пенсію». З цих слів, він зрозумів, що бабушка мабуть впізнала свого внука ОСОБА_7. В цей час ОСОБА_6 був на кухні, але він нічого йому не говорячи, вийшов на вулицю. Ніяких погроз про вчинення насильства до бабушки, він не чув.

Перебуваючи на вулиці, він почав обмірковувати, як йому діяти далі, оскільки був шокований тим, що побачив в будинку. Спочатку в нього промайнула думка залишити ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в будинку і самому повернутися до м. Біла Церква. Однак, він злякався того, що ці особи можуть йому помститися та вирішив ще раз зайти до будинку та попередити ОСОБА_6 із ОСОБА_7, що він їде додому.

Після цього, він знову зайшов до будинку. Увійшовши до вітальні він побачив ОСОБА_7, який ходив по вказаній кімнаті та заглядав до серванту, тумбочки, шафи. На дивані була перевернута постіль з матрацом, на підлозі лежали речі, викинуті із шафи, а також на боці стояв щит із дощок. ОСОБА_6 мабуть перебував на кухні, тому що в прихожій і в іншій кімнаті, він його не бачив. Бабушка ходила по будинку із прихожої до кухні та постійно говорила, що їй холодно.Тоді він звернувся до ОСОБА_7, щоб він припинив свої дії, та сказав, що їде додому. Але ОСОБА_7 в грубій формі (з матом) йому відповів, щоб він йшов на вулицю і лишнього не говорив та не вмішувався. ОСОБА_7 був дуже п'яним, а тому з ним розмовляти не було змісту. Він ще раз повторив ОСОБА_7 «Коротче, я їду!» і після цих слів вийшов з веранди на вулицю, постояв ще 1 хвилину та пішов до автомобіля. Коли він підходив до свого автомобіля, то до нього підбіг ОСОБА_7 та ОСОБА_6. В цей час по сусідству із подвір'я виїздив легковий автомобіль передньою частиною, до його автомобіля. При цьому ОСОБА_7 сказав, щоб вони швидше сідали до автомобіля аби їх ніхто не помітив. Після цих слів вони швидко сіли до автомобіля та поїхали в напрямку м. Тараща, а далі до м. Білої Церкви. Коли вони від'їздили від будинку баби, то ОСОБА_7 в розмові із ОСОБА_6 сказав, що в баби гроші є, але за гроші він бабу вбивати не буде. Більше про гроші і те, що відбувалося в будинку, ОСОБА_6 із ОСОБА_7 по дорозі не розмовляли. По дорозі ОСОБА_7 попросив його зупинитися, щоб викинути свою шапку, але він йому відмовив. Тоді ОСОБА_7 опустив скло у задніх дверцятах та викинув її на ходу.

По дорозі до м. Біла Церква ОСОБА_6 його вмовив зупинитися на декілька хвилин біля кафе-бару «CooL ПАБ», розташованому в с. Довгалівське. Зайшовши до вказаного бару, ОСОБА_7 із ОСОБА_6 випили по 100 г горілки, а він стаканчик кофе. Сидячи за столом, ОСОБА_6 дістав з кишені гроші, серед яких були купюри номіналом 100,200 та 500 грн. і запропонував ОСОБА_7 розділити їх між ними, який погодився і почав розкладати гроші на три купки. Потім він дав йому гроші в руки та сказав, що це за те, що він їх звозив. Забравши вказані гроші, вони поїхали далі. ОСОБА_25 з ОСОБА_7 на одній із зупинок, він поїхав додому. Того дня він ОСОБА_7 та ОСОБА_6 більше не бачив. Перебуваючи вдома він встановив, що ОСОБА_7 дав йому 2000 гривень, купюрами номіналом 100, 200 та 2 по 500 грн. Вказані гроші він привіз додому та поклав у сервант, а матері сказав, щоб вона цими грошима заплатила за кредит в «Укрсоцбанку».

Він щиро розкаюється в скоєному і просить його суворо не карати, адже він випадково опинився не в тому місці і не в той час, і про наміри ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинити грабіжницькі дії щодо потерпілої ОСОБА_2 він не знав та не здогадувався, а про скоєний ними злочин не повідомив в правоохоронні органи, оскільки, знаючи про те, що вони є особами раніше судимими, боявся їхньої помсти.

Крім визнання підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_7 своєї вини в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, а підсудним ОСОБА_8 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, їхня вина в скоєнні інкримінованих їм злочинах, повністю доведена зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка показала, що 03.01.2012 року протягом дня вона перебувала за місцем свого проживання АДРЕСА_9. Близько 17 години, коли на дворі вже стемніло, вона закрила вхідні двері на клямку, яка заштопорюється болтом, після цього увійшла до прихожої кімнати. Роздягнушись, виключивши світло, вона лягла на диван слухати радіо, вкрившись одіялом. На кухні горіла невеличка лампочка із пристрою, що був встановлений у розетку, світло якої ледве доноситься в прихожу кімнату.

Через деякий час вона почула, що біля вікна, попереду її будинку щось зашаруділо. На той час було приблизно 17 година 30 хвилин, так як перед цим по радіо було сказано час - 17 година. Коли вона почула цей шум, то відразу ж побачила прямо перед собою особу, яка наближалася до її ліжка. Вона відразу ж подумала, що це її дочки син та запитала «Це ти ОСОБА_5?». Однак дана особа їй нічого не відповіла. В цей час вона побачила, що до прихожої кімнати вслід за невідомим увійшло ще дві особи чоловічої статі, середньої статури, одягнені в темний одяг. При цьому від тусклого світла із кухні, вона розгледіла, що в одного із чоловіків на голові була якась маска В цій масці було видно лише очі, але по статурі, формі обличчя та походці, вона впізнала свого внука ОСОБА_7. Другий чоловік був без маски. Той чоловік, що увійшов до кімнати першим, і підходив до її ліжка, був високого зросту, середньої статури, одягнутий в темний одяг і на голові в нього була темна кепка. Обличчя його вона не розгледіла, так як дуже злякалася, проте на досудовому слідстві вона по вищезазначених прикметах та голосу впізнала в даній особі ОСОБА_6.

Після цього чоловік, що підійшов до її дивана, стягнув з неї одіяло, а потім схопив своїми руками за її плечі і нічну сорочку та силоміць скинув її з дивана на підлогу. Так як на підлозі було одіяло і її одежа, то вона особливо нічим не вдарилася. Після цього цей чоловік сказав їй такі слова: «Давай гроші, бо ми знаємо, що вони в тебе є!» У відповідь вона сказала, що грошей у неї не має. Однак, цей чоловік продовжував у вимагати гроші, після чого він скинув на підлогу одіяло і простиню та почав обшукувати ліжко. Тоді цей чоловік підійшов до шафи та відчинив дверцята. В цей час чоловік у масці зайшов до спальної кімнати, а третій чоловік виліз на диван та почав зривати над грубою шпалери, якими була заклеєна ніша, збита із дощок. Було зрозуміло, що ці особи шукають гроші. Далі особа в кепці, почала викидати на підлогу із шафи її речі. Коли вона намагалася підвестися із підлоги, то особа в кепці знову її штовхнула в груди і вона впала на диван. Вона попросила включити світло, але її ніхто не слухав. Тоді вона знову спробувала піднятися на ноги. Вставши, вона підійшла до прохідних дверей та увімкнула світло. Після цього вона відразу ж пішла до сіней, щоб вийти на вулицю та покликати на допомогу. Однак, чоловік який був у кепці, схопив її за плечі та ривком смикнув назад. В результаті вона впала на підлогу, але як саме, вона не пам'ятає. Піднявшись на ноги, вона знову пішла в напрямку сіней.

В цей час чоловік із кепкою на голові перебував у кухні та продовжував шукати гроші в різних місцях. Так як гроші були заховані у топці плити на кухні, в металевій банці з-під чаю, то вона вирішила перешкодити цьому чоловікові відшукати гроші. Тоді вона увійшла до кухні. Вищевказаний чоловік у кепці, тримаючи в правій руці ніж, почав вимагати видати йому гроші. Так як чоловікові вона нічого не відповідала, останній продовжував їй погрожувати. Тоді вона сказала, що шостого числа отримає пенсію, а тоді її віддасть. Однак, чоловікові це не сподабалося і тому він продовжив шукати гроші в кухні. При цьому він в стіні відірвав шматок шпалерів та відкрив дверку. Далі він вигорнув сажу. Потім він підійшов до дверцят плити, які були завішені поліетиленовою шторкою, відкрив їх та вийняв банку в якій зберігалися її гроші. Чоловік зняв з банки кришку, витягнув гроші, які положив у кишеню куртки та вийшов з кухні у сіни, а потім у веранду. Вона бачила як два інші чоловіки також поспішно покинули її будинок. Після цього, вона одягнулася та повідомила про даний факт своїх сусідів ОСОБА_24, які в свою чергу зателефонували до її внука ОСОБА_5. Також вказала, що в неї в господарстві на той час було три ножі, один з яких був у кухні будинку та якого вона бачила в руках у підсудного ОСОБА_6, який можливо за допомогою вказаного ножа відкривав нішу над грубою у вітальній кімнаті, де вона спала, яка була забита дошками та заклеєна шпалерами, а два інших були в літній кухні, тобто в іншій будівлі. Всього в неї злочинці забрали 6500 гривень.

Показаннями свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27, які по своїй суті мають аналогічний характер, якими стверджується факт приїзду до них, за місцем їхнього проживання, в АДРЕСА_1, 03.01.2012 року близько 17 години підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на автомобілі ВАЗ-2107 чи ВАЗ-2105 білого кольору, що стояв поряд з аптекою, які близько 10 хвилин перебували у них вдома, а потім на вказаному автомобілі вони поїхали в напрямку с. Велика Березянка Таращанського району.

Показаннями свідка ОСОБА_24, який показав, що він проживає АДРЕСА_13, по сусідству із ОСОБА_2 і 03.01.2012 року близько 18 години 15 хвилин він на власному автомобілі Москвич-2140, державний номер НОМЕР_2 виїхав із свого двору та поїхав до свого батька ОСОБА_28, який мешкає АДРЕСА_14. Виїжджаючи із свого двору, то біля повороту на пров. Крупської він побачив автомобіль ВАЗ 2105 чи 2107, бежевого або кофейного кольору, який почав рух. Він замітив, що в автомобілі горів лише передній лівий габарит, а правий ні. Скільки перебувало людей в автомобілі, він не бачив, оскільки не звернув на це уваги. А близько 18 години 30 хвилин він дізнався від своєї дружини, що близько 18 години було пограбовано їхню сусідку ОСОБА_2. Хто міг це вчинити йому не відомо, проте коли він відразу після телефонного дзвінка його дружини, приїхав додому, то із слів потерпілої зрозумів, що ніби то було троє чоловіків, в одному із яких вона впізнала свого внука ОСОБА_7.

Показаннями свідка ОСОБА_29, який показав, що АДРЕСА_9, проживає бабуся його дружини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_15 і 03.01.2012 року вона протягом дня перебувала за місцем свого проживання. О 18 годині 31 хвилина до його дружини зателефонувала дружина її рідного брата ОСОБА_27 та повідомила, що її бабусю ОСОБА_2 обікрали та при цьому погрожували ножем. Після того він із дружиною на автомобілі приїхали до помешкання потерпілої і з слів якої їм стало відомо, що близько 17 години вона закрила вхідні двері на клямку та лягла у прихожій кімнаті на диван спати, вкрившись одіялом. В будинку світло було виключено. Лише в кухні горіла невеличка лампочка із пристрою, що був встановлений у розетку. Лежачи на дивані, вона почула, що біля вікна, попереду її будинку щось зашаруділо. На той час була приблизно 17 година 30 хвилин. Відразу ж після цього вона побачила прямо перед собою особу, яка наближалася до її ліжка. В цей час до прихожої кімнати вслід за невідомим увійшло ще дві особи чоловічої статі. При цьому від світла у кухні вона розгледіла, що в одного із чоловіків на голові була якась маска, ніби із панчохи. По статурі цього чоловіка вона впізнала свого внука ОСОБА_7. В цій масці було видно лише очі. Другий чоловік був без маски. Зі слів баби, всі чоловіки були середньої статури, одягнені в темний одяг. Чоловік, що увійшов до кімнати першим, мав на голові темну кепку з козирком. Вказаний чоловік стягнув з неї одіяло, а потім схопив її за руки та силоміць скинув її з дивана на підлогу. Цей чоловік вимагав у неї видати йому гроші. Після цього він скинув на підлогу одіяло і простиню, шукаючи в дивані гроші. Тоді цей чоловік почав викидати речі із шафи. Чоловік у масці пішов у спальню. Через деякий час бабуся підвелася на ноги та вмикнула світло. Вона пішла у сіни, щоб покликати на допомогу, але чоловік у кепці схопив її за плечі та ривком смикнув назад. В результаті цього вона впала на підлогу. Цим часом чоловік із кепкою на голові зайшов до кухні, а вона пішла вслід за ним. Коли вона увійшла до кухні, то нападник у кепці, погрожуючи їй ножем вимагав у неї , щоб вона віддала їм гроші. Далі чоловік в стіні лежанки відірвав шматок шпалерів та відкрив дверку, з якої вигорнув сажу. Потім він підійшов до дверцят плити, які були завішені поліетиленовою шторкою, відкрив їх та вийняв банку в якій зберігалися її гроші. Чоловік зняв з банки кришку, витягнув гроші, які забрав до кишені куртки, та вийшов з кухні у сіни, а потім у веранду. Інші два чоловіки також вийшли вслід за цим чоловіком з будинку. Він попередив всіх присутніх, щоб до приїзду працівників міліції, ніхто не заходив до будинку потерпілої. Вже після їх приїзду, оглядаючи будинок, він побачив, що зловмисники проникли до будинку ОСОБА_2 через вікно, яке розміщене у сінях та було завішене мішковиною. Саме на момент огляду дана мішковина була зірвана. На трубі парового опалення був слід взуття. Зі слів баби, в неї було викрадено 6500 гривень.

Показаннями свідка ОСОБА_30, яка показала, що в даний час вона проживає АДРЕСА_8 разом із своїм чоловіком ОСОБА_31, а також своїм сином ОСОБА_8. Її син ОСОБА_8 близько 2 чи 3-х років офіційно вже ніде не працює, перебивається випадковими заробітками. В зв'язку з хворобою її покійного чоловіка ОСОБА_33, ОСОБА_8 взяв в установі «Укрсоцбанку» кредит в розмірі 50 тисяч гривень. На даний час ОСОБА_8 виплачує вказаний кредит, шукаючи можливі заробітки.

Так, 03.01.2012 року зранку вона із своїм сином ОСОБА_8 на автомобілі возили її чоловіка ОСОБА_31 до лікарні, а потім разом перебували на ринку. Приблизно о 14 годині вони повернулися додому. Де в післяобідню пору перебував ОСОБА_8, вона сказати не може. Пам'ятає, що ОСОБА_8 появився вдома близько 19 чи 20 години. Він був в тверезому стані. Але по обличчю вона відразу помітила, що він наче б то чимось збентежений. Коли вона запитала у нього чи все з ним гаразд, він відповів, що з ним все нормально. Потім він пішов до своєї кімнати і у вечірній час з ними не розмовляв.

Наступного дня, ОСОБА_8 їй сказав, що він поклав на поличці в меблевій стінці гроші на сплату кредиту, але до цієї суми ще потрібно добавити. На цьому їх розмова скінчилася. Протягом дня 04.01.2012 року ОСОБА_8 перебував за місцем проживання. А 05.01.2012 року до неї зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що він перебуває в міліції, і навіть не пояснив де і за що. Вже від працівників міліції вона дізналася, що її син підозрюється у вчинення злочину на території Таращанського району Київської області. ОСОБА_34 додому гроші в сумі 2000 гривень вона добровільно видала працівникам міліції.

Показаннями свідка ОСОБА_35, яка показала, що вона проживає АДРЕСА_15, разом із своїм сином та співмешканцем ОСОБА_7. З ОСОБА_7 вони проживають разом близько 8-ми місяців. Спочатку ОСОБА_7 працював на будівництві, а останнім часом перебивався випадковими заробітками. Починаючи з 01.01.2012 року ОСОБА_7 на роботу нікуди не ходив та із своїми знайомими святкував новорічні свята, при цьому зловживаючи алкогольними напоями. Їй відомо, що 03.01.2012 року ОСОБА_7 перебував за місцем проживання, так як неодноразово до неї телефонував на мобільний. У вечері, як завжди, після 22 години, він її зустрів з роботи, після чого вони пішли додому. Чим ОСОБА_7 займався протягом дня, їй не розповідав. Ніяких грошей їй не давав, нічого не купував.

Заявою потерпілої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_16, жительки АДРЕСА_9 та повідомленням ОСОБА_36, ІНФОРМАЦІЯ_23, жительки АДРЕСА_12, про те, що 03.01.2012 троє осіб проникли до будинку ОСОБА_2 та заволоділи грошима потерпілої в сумі 6500 гривень, про що було зареєстровано до ЖРЗПЗ Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області під № 22 від 03.01.2012 року (т.1 а.с. 17, 19).

Явкою із зізнанням ОСОБА_7 від 05.01.2012 року, в якій той добровільно зізнається в тому, що 03.01.12 він із своїми знайомими на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_8 перебували в с. В. Березянка Таращанського району, де заволоділи грошима його баби ОСОБА_2 в сумі 6500,00 гривень (т. 1 а.с. 20-21).

Явкою із зізнанням ОСОБА_8 від 05.01.2012 року, в якій той добровільно зізнається в тому, що 03.01.2012 року він із своїми знайомими на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували в с. В. Березянка Таращанського району, де було вчинено напад на громадянку ОСОБА_2 та відібрано в неї гроші в сумі 6500,00 гривень (т. 1 а.с. 22).

Протоколом огляду місця події від 03.01.2012 року та фототаблицями до нього згідно з якими під час проведення огляду будинку ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_9, було зафіксовано факт проникнення невстановлених осіб до будинку ОСОБА_2 через вікно, а також розміщення речей та предметів в будинку ОСОБА_2 у хаотичному порядку (т. 1 а.с. 24-32).

Протоколом огляду місця події від 03.01.2012 року та фотоілюстрацією до нього, згідно з якими під час огляду прилеглої до вулиці Лесі Українки території, було виявлено слід шин легкового автомобіля, які були зафіксовані гіпсом та вилучені до Таращанського РВ (т. 1 а.с. 33-35).

Протоколом огляду місця події від 05.01.2012 року, згідно з яким під час огляду будинку ОСОБА_2, було виявлено та вилучено до Таращанського РВ предмет у вигляді ножа, яким невстановлена особа погрожувала ОСОБА_2, вимагаючи видати гроші (т. 1 а.с. 37).

Протоколом огляду місця події від 05.01.2012 року та фототаблицею до нього, згідно з якими в м. Біла Церква на вулиці Привокзальній, було виявлено та вилучено до Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області автомобіль ВАЗ-2105 державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 40-42).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 05.01.2012 року, згідно з яким потерпіла ОСОБА_2 впізнала ОСОБА_7, як одного з чоловіків, на голові якого знаходилася маска, у вигляді шапки з прорізами для очей (т. 1 а.с. 55-58).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 09.01.2012 року, згідно з яким потерпіла ОСОБА_2 впізнала ОСОБА_6, як одного з чоловіків, на голові якого знаходилася кепка і який погрожував їй ножем та вимагав видати гроші, які потім самостійно віднайшов у грубці та з викраденими грошима з місця скоєння злочину зник з іншими незнайомими особами (т. 1 а.с. 60-62).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 09.01.2012 року, згідно з яким потерпіла ОСОБА_2 впізнала ОСОБА_8, як одного з чоловіків, що був у її будинку під час вчинення нападу (т. 1 а.с. 63-65).

Протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_37 від 09.01.2012 року, згідно з яким ОСОБА_6 зізнався та дав покази про те, що 03.01.12 він разом із ОСОБА_10 проникли до будинку ОСОБА_2 та заволоділи її грошима в сумі 6500,00 гривень. Водночас ОСОБА_6 заперечив покази потерпілої ОСОБА_2 з приводу того, що він погрожував їй ножем (т. 1 а.с. 66-68).

Протоколом повторної очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_37 від 10.01.2012 року, згідно з яким ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ще раз підтвердили свої покази дані ними раніше, щодо обставин заволодіння грошима. При цьому, обоє вказали, що на момент нападу, на голові ОСОБА_7 знаходилася маска із шапки (т. 1 а.с. 69-72).

Протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 від 16.01.2012 року, згідно з яким ОСОБА_2 та ОСОБА_8 ще раз підтвердили свої покази дані ними раніше, щодо обставин вчинення злочину (т. 1 а.с. 75-76).

Протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 від 16.01.2012 року, згідно з яким ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ще раз підтвердили свої покази дані ними раніше, щодо обставин заволодіння грошима ОСОБА_2, однак, ОСОБА_7 не визнав покази ОСОБА_2 з приводу того, що в момент нападу на його голові знаходилася маска із шапки (т. 1 а.с. 77-78).

Протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 16.01.2012 року, згідно з яким потерпіла ОСОБА_2 впізнала свій кухонний ніж, яким ОСОБА_6 ніби то погрожував їй на кухні, вимагаючи в неї гроші (т. 1 а.с. 79-80).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15.01.2012 року та фотоілюстрацією до нього, згідно з якими потерпіла ОСОБА_2 ще раз підтвердила свої покази дані нею в ході слідства та безпосередньо в будинку продемонструвала обставини, за яких нападниками щодо неї було вчинено напад (т. 1 а.с. 86-98).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 09.01.2012 року, згідно з яким свідок ОСОБА_27 впізнав особу ОСОБА_6, який разом з ОСОБА_7 03.01.2012 року близько 16 години 30 хвилин на протязі 10 хвилин перебували у квартирі будинку, де він проживає з матір'ю ОСОБА_26 в АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 111).

Висновком судово-медичної експертизи від 04.01.2012 року № 7, згідно з яким у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу і саднин на обличчі, синці в області правого та лівого плеча. Крововилив та садна на обличчі потерпілої могли утворитися при падінні з висоти власного росту, а виявлені на правому та лівому плечі синці, могли утворитися від захвату рукою людини. Виявлені на тілі ОСОБА_2 тілесні ушкодження відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли розладу здоров'я (т. 1 а.с. 135).

Висновком судово-трасологічної експертизи від 27.01.2012 року № 3, згідно з яким слід протектору шин, наданий на експертизу, у вигляді гіпсового зліпку, належать транспортному засобу і був залишений шинами марки «Роwer 2000». При досліджуванні гіпсового зліпку з протекторами задніх шин автомобіля ВАЗ 2105 д/н НОМЕР_1 виявлено співпадання по загальних ознаках та могли бути залишені даним автомобілем (т. 1 а.с. 188-196).

Висновком експертизи холодної зброї від 17.01.2012 року № 2, згідно з яким, наданий на експертизу дерев'яний предмет, вилучений 05.01.2012 року із автомобіля ВАЗ-2105 д.н.з. НОМЕР_1, відноситься до біт дитячих для гри в лапту та не являється холодною зброєю. Поданий на експертизу ніж, виготовлений заводським способом та належить до ножів господарсько-побутового призначення, типу туристичні ножі (т. 1 а.с. 206).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 05.01.2012 року, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_8, який заходив до будинку його баби ОСОБА_2, коли вони із ОСОБА_6 обшукували будинок, з метою віднайти та заволодіти грошима потерпілої (Т. 1 а.с. 215-217).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 05.01.2012 року, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_6, який разом з ним проникав до будинку його баби ОСОБА_2 та спільно з ним обшукував будинок, з метою віднайти та заволодіти її грошима (т. 1 а.с. 218-221).

Протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від 12.01.2012 року, згідно з яким ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ще раз підтвердили свої покази дані ними раніше, щодо обставин заволодіння грошима ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 222-227).

Протоколом очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 26.01.2012 року, згідно з яким ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ще раз підтвердили свої покази дані ними раніше, щодо обставин заволодіння грошима ОСОБА_2, однак ОСОБА_7 не визнав покази ОСОБА_6 з приводу того, що в момент нападу на його голові знаходилася маска із шапки (т. 1 а.с. 228-230).

Протоколом очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 від 26.01.2012 року, згідно з яким ОСОБА_6 та ОСОБА_8 підтвердили свої покази дані ними раніше, але при цьому щодо обставин заволодіння грошима ОСОБА_2, ОСОБА_8 дав покази про те, що він оговорив ОСОБА_7 і в дійсності не бачив, як останній скидав ОСОБА_2 із дивана (т. 1 а.с. 231-234).

Протоколом огляду речових доказів від 09.01.2012 року згідно з яким було оглянуто вилучені у ОСОБА_30 гроші в сумі 2000 гривень, які були отримані її сином ОСОБА_8, як розрахунок за надання послуг з перевезення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до місця скоєння ними злочину та які вона добровільно видала працівникам міліції (т. 1 а.с. 238).

Протоколом огляду речових доказів від 09.01.2012 року згідно з яким було оглянуто автомобіль ВАЗ-2105 державний номер НОМЕР_1, сірого кольору, власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу виданого Білоцерківським МРЕВ ДАІ, є ОСОБА_8 Під час огляду автомобіля, в салоні над водійським сидінням під козирком, було виявлено та вилучено гроші в сумі 600 гривень, які до викрадених у потерпілої грошей не належать (т. 1 а.с. 243).

Протоколом огляду речових доказів від 09.01.2012 року, яким було оглянуто вилучені з автомобіля ВАЗ-2105 державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_8 предмети, а саме ніж та біту, а також вилучені з будинку ОСОБА_2 ніж, ліхтарик та молоток (т. 1 а.с. 248).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 06.01.2012 року та фотоілюстрацією до нього, згідно з якими підозрюваний ОСОБА_7 на місцевості розповів та продемонстрував в який

спосіб він із ОСОБА_6, проникали в будинок ОСОБА_2, що знаходиться АДРЕСА_9, та яким чином шукали та вимагали від потерпілої гроші (т. 2 а.с. 54-57, 59-64).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 09.01.2012 року та фотоілюстрацією до нього, згідно з якими підозрюваний ОСОБА_6 на місцевості розповів та продемонстрував в який спосіб він із ОСОБА_7, проникали в будинок ОСОБА_2, що знаходиться АДРЕСА_9, та яким чином заволоділи грошима потерпілої (т. 2 а.с. 172-177, 179-191).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 10.01.2012 року та фотоілюстрацією до нього, згідно з якими підозрюваний ОСОБА_8 на місцевості розповів та продемонстрував дії ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в будинку потерпілої ОСОБА_2 (т. 3 а.с. 30-34, 36-43).

Оцінивши зібрані та перевірені в судовому засіданні докази суд вважає вину підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 доведеною і кваліфікує їхні дії за ч. 3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я особи потерпілого, з погрозами застосування такого насильства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаного з проникненням у житло, погодившись із постановою прокурора про зміну обвинувачення в суді, оскільки дійсно в ході судового слідства не було встановлено сукупності доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, тобто, вчинення умисних дій, які виразились у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозами застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаного з проникненням у житло.

Зокрема, судовим слідством встановлено, що ОСОБА_7, перебуваючи безпосередньо в будинку потерпілої ОСОБА_2, жестом руки вказав ОСОБА_6 пошукати гроші в ніші пічного опалення, розташованої над диваном потерпілої. Оскільки ніша виявилася закритою дерев'яними дошками, ОСОБА_6 став її відкривати кухонним ножем, якого знайшов серед посуду на кухні в будинку ОСОБА_2. В спробі відкриття ніші, кухонний ніж, якого для цієї мети використав ОСОБА_6, зламався, в зв'язку з чим він викинув його на підлогу, але при цьому відкривши нішу, він грошей не знайшов. В подальшому, переслідуючи мету відкритого заволодіння грошима ОСОБА_2, діючи узгоджено із ОСОБА_7, ОСОБА_6 зайшов на кухню, де була сама потерпіла. Перебуваючи на кухні, ОСОБА_6 погрожуючи ОСОБА_2 застосуванням щодо неї фізичного насильства та бажаючи, щоб остання зізналася про місцезнаходження її грошей, двічі стукнув рукою по плиті, вимагаючи самостійно видати належні їй гроші. В результаті таких дій, у ОСОБА_2 склалося враження про те, що у разі вчинення будь-якого опору, викладена погроза може бути реалізована щодо неї у вигляді фізичного насильства, але грошей не віддала. Крім того, було встановлено, що в будинку ОСОБА_2 був тільки один ніж, який зламав ОСОБА_6 під час відкриття ніші та якого в ході досудового та судового слідства впізнала потерпіла, вказавши, що саме цього ножа вона бачила в руках у підсудного ОСОБА_6, який можливо за допомогою вказаного ножа відкривав нішу над грубою у вітальній кімнаті, де вона спала, яка була забита дошками та заклеєна шпалерами і при цьому ніяких погроз застосувати щодо неї вказаного ножа не висловлював та не демонстрував.

В зв'язку з цим суд критично оцінює покази потерпілої ОСОБА_2, дані нею на досудовому та під час судового слідства, в частині погрози ОСОБА_6 спрямованої на неї щодо можливості застосування ним ножа, які є не послідовними та путаними, спростовуються нею самою, а також встановленими в ході судового слідства фактичними обставинами справи, оскільки момент відкриття ОСОБА_6 вищезазначеної ніші, під час якого він зламав кухонного ножа, передував моменту, коли ОСОБА_6 погрожував ОСОБА_2 на кухні тим же ножем, яка стверджувала, що ніж був цілим і не зламаним, тобто ОСОБА_6 не міг погрожувати ножем потерпілій ОСОБА_2 на кухні, оскільки ніж було зламано ним під час відкриття пічної ніші, тобто, до цього моменту.

Суд також критично оцінює покази підсудного ОСОБА_6 в частині того, що той не хапав потерпілу руками за плечі та не стягував з дивана, на якому та відпочивала, на підлогу, після чого почав обшукувати її постіль, оскільки вони спростовуються показами самої потерпілої, яка вказала, що такі дії щодо неї вчиняв саме ОСОБА_6 та висновком судово-медичної експертизи від 04.01.2012 року № 7, згідно з яким у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу і саднин на обличчі, синці в області правого та лівого плеча і могли утворитися при падінні з висоти власного росту, а виявлені на правому та лівому плечі синці, могли утворитися від захвату рукою людини.

Оцінивши зібрані та перевірені в судовому засіданні докази суд вважає вину підсудного ОСОБА_8 доведеною і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 396 КК України, як заздалегідь необіцяне приховування тяжкого злочину, погодившись із постановою прокурора про зміну обвинувачення в суді із зменшенням його (обвинувачення) обсягу, оскільки злочин, передбачений ч. 3 ст. 186 КК України відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином.

При визначенні виду і міри покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, обставини при яких був скоєний злочин.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_6, що він раніше був неодноразово судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, маючи непогашені судимості, знову вчинив тяжкий злочин під час терміну випробування, беручи до уваги його посередню характеристику з місця проживання, що він ніде не працює, тобто не займається суспільно-корисною працею, матеріальну шкоду, заподіяну злочином не відшкодував, як обтяжуючі покарання обставини - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння суд вважає, його виправлення неможливим без ізоляції від суспільства, і міру покарання необхідно обрати, пов'язану з реальним позбавленням волі, оскільки суд обґрунтовано допускає, що призначення йому даного покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, оскільки не знаходить законних підстав до застосування більш м'якого покарання ніж позбавлення волі.

Враховуючи те, що злочин з приводу якого розглядається дана кримінальна справа, підсудний ОСОБА_6 скоїв під час терміну випробування, встановленого вироком Деснянського районного суду м. Києва від 25.05.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися при визначенні остаточного покарання за сукупністю вироків правилами ст. 71 КК України.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_7, що він раніше був неодноразово судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, маючи непогашені судимості, знову вчинив тяжкий злочин, беручи до уваги його посередню характеристику з місця проживання, що він ніде не працює, тобто не займається суспільно-корисною працею, матеріальну шкоду, заподіяну злочином не відшкодував, як обтяжуючі покарання обставини - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння суд вважає, його виправлення неможливим без ізоляції від суспільства, і міру покарання необхідно обрати, пов'язану з реальним позбавленням волі, оскільки суд обґрунтовано допускає, що призначення йому даного покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, оскільки не знаходить законних підстав до застосування більш м'якого покарання ніж позбавлення волі.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_8, що він раніше не був судимий, вперше вчинив злочин середньої тяжкості, по місцю проживання характеризується позитивно, є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, зобов'язується в майбутньому не вчиняти нових злочинів, як пом'якшуючі покарання обставини - є з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, суд вважає, можливим його виправлення без ізоляції від суспільства, застосувавши до нього ст. 75 КК України. вважаючи за недоцільне направляти підсудного для відбування покарання, зобов'язавши його на підставі ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази, а саме - гроші в сумі 2000 гривень, які належали потерпілій ОСОБА_2, видані ОСОБА_30 працівникам міліції, які були передані на зберігання до каси Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, а також ліхтарик та молоток, які повернуті потерпілій під схоронну розписку підлягають поверненню їх власнику; ніж та біта, вилучені з автомобіля ОСОБА_8, а також ніж, вилучений з будинку ОСОБА_2, які знаходяться при справі підлягають знищенню; легковий автомобіль ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1, мобільний телефон Нокія-6700 та грошові кошти в сумі 600 гривень, які належать ОСОБА_8 підлягають поверненню їх власнику.

А щодо цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 6500 грн. та 5500 грн. моральної шкоди, заявленого потерпілою, то суд вважає за необхідне задовільнити його частково з урахуванням того, що потерпілій будуть повернуті кошти в сумі 2000 гривень, які перебувають на зберіганні у касі Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, які видала добровільно мама підсудного ОСОБА_8 ОСОБА_30 шляхом стягнення солідарно із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 4500 гривень матеріальної та 5500 гривень моральної шкоди, оскільки дійсно їхніми спільними винними злочинними діями потерпілій була заподіяна, як матеріальна, так і моральна шкода у вищезазначених розмірах.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_6 визнати винним за ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді шести років позбавлення волі.

Згідно ст. 71 КК України ОСОБА_6 до покарання, призначеного за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 25 травня 2011 року, і остаточно призначити йому покарання у виді семи років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з часу затримання та утримання його під вартою, а саме з 05 січня 2012 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 утримання під вартою в слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області, залишити до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_7 визнати винним за ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді шести років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з часу затримання та утримання його під вартою, а саме з 05 січня 2012 року.

ОСОБА_8 визнати винним за ч. 1 ст. 396 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_8 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_8 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_8 підписку про невиїзд залишити до вступу вироку в законну силу.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 витрати на користь НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, р/рахунок: 31250272210700; Банк одержувача: УДК у Київській області МФО: 821018, призначення платежу: за експертні роботи (найменування) - за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 506,52 грн.; за проведення трасологічної експертизи в сумі 506,52 грн.; за проведення експертизи холодної зброї в сумі 253,26 грн..

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 4500 (чотири тисячі п'тсот) гривень матеріальної шкоди та 5500 гривень моральної шкоди.

Речові докази: а саме - гроші в сумі 2000 гривень, які були передані на зберігання до каси Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, а також ліхтарик та молоток, які повернуті потерпілій під схоронну розписку підлягають поверненню їх власнику - повернути ОСОБА_2; ніж та біта, вилучені з автомобіля ОСОБА_8, а також ніж, вилучений з будинку ОСОБА_2, які знаходяться при справі - знищити; грошові кошти в сумі 600 гривень, які були передані на зберігання до каси Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області - повернути їх власнику ОСОБА_8.

Зняти арешт з мобільного телефона марки «Нокіа 6700», якого передано на зберігання під схоронну розписку ОСОБА_8, та легкового автомобіля ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1, який перебуває на майданчику тимчасового утримання Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області та повернути їх власнику - ОСОБА_8.

Строк оскарження вироку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими з моменту вручення їм копії вироку.

Головуючий: Бойко Микола Григорович